Лекции.Орг
 

Категории:


Расположение электрооборудования электропоезда ЭД4М


Архитектурное бюро: Доминантами формообразования служат здесь в равной мере как контекст...


Перевал Алакель Северный 1А 3700: Огибая скальный прижим у озера, тропа поднимается сначала по травянистому склону, затем...

Розділ ІІІ. Історія рукописної книги в XІ ст



Загрузка...

В XІ ст. починається чи не найшвидший розвиток культурної діяльності. Швидкими темпами поширюється релігійна література, перекладаються відомі релігійні, богословські роботи та Святе письмо, будуються в різних містах молитовні будинки, створюються перші повчання та закони для русів на основі християнського вчення тощо.

Основною мовою Київської Русі була давньоруська мова. На цю мову перекладали та писали багато книг привезених з Візантійської імперії. Книги переписувалися або писалися тільки в церквах. В церквах були приміщення в яких писалися, перекладалися та переписувалися джерела. Ці приміщення називалися – скрипторіями. Майже в кожній церкві знаходився скрипторій, де була зосереджена основна книжкова справа. Разом з скрипторіями в церквах знаходилися бібліотеки. В скрипторіях, через книжкову роботу майстри допомагали поповнювати бібліотеку літописами, книгами та іншими документами.

Серед найвідоміших церков XІ ст. можна віднести Софіївський собор в Полоцьку (1030), Спасо-Преображенський (Спаський) собор у Чернігові (1036), Софіївський собор в Києві (1037), Собор Святої Софії в Новгороді (1045), Києво-Печерську лавру в Києві (1051), Видубицький монастир в Києві (1070) та інші.

«Кількість рукописних книг, створених на Русі у ХІ ст., була, без сумніву, значною, проте до нашого часу дійшла лише маленька частка цього багатства – Євангелія, Ізборники, службові Мінеї, Псалтирі, Повчання, Требники, Житія, Патерики та інші твори. Їх можна поділяти на оригінальні, тобто створені на Київській Русі, та перекладні – як правило, з грецької чи болгарської. Крім того, їх можна поділити умовно ще на три великих групи – богослужбова, літургійна література (для відправлення служб у церквах); література релігійного змісту для читання (т. зв. четьї книги); література не релігійного змісту, світська (збірники законів, літописи, художня література).Написані всі книжки на пергамені кирилицею трьома різними видами почерків – уставом (коли всі літери великі, квадратні, не зв’язані

між собою), півуставом (літери менші, виписані не так старанно, як в уставі) і, пізніше, скорописом. Заголовки писали в’язью» [3].

Також, можна зазначити чи мало відомих рукописних книг цього періоду, до них можна віднести: «Руська Правда» (1016), «Реймське Євангеліє» (1037), «Остромирове Євангеліє» (1056-1057), «Ізборник Святослава» (1073), «Ізборник» (1076), «Архангельське Євангеліє» (1092) та інші.

 

1.1 «Реймське Євангеліє»

Серед найперших та найвідоміших рукописів ХІ ст. можна віднести «Реймське Євангеліє». Ця унікальна книга була створена в 1037 р. Вона є найдавнішою книгою, яка походить із бібліотеки київського князя Ярослава Мудрого.

«Реймське Євангеліє» складене з двох частин:

· Кириличних євангельських читань, бракує 19 початкових аркушів (збереглося 16 аркушів), східно-словянської редакції, мабуть, з ХІ — ХІІ ст., придбаний імператором Карлом IV в Угорщині та подарований Емауському монастиреві в Празі.

· Хорватсько-глаголичної частини (31 аркуш) із євангельськими й апостоловими читаннями й пареміями на свята за римським обрядом, списаної з хорватського оригіналу 1395 року ченцем Емауського монастиря для католицько-слов'янської богослужби.

«Реймське Євангеліє» було вивезено в середині ХІ ст. до Франції в якості приданого Анною Ярославною, дочкою київського князя Ярослава Мудрого, дружиною французького короля Генріха І.

«Анна Ярославна привезла подаровану батьком книгу до невідомої їй Франції 1050 року. Це давньоукраїнське Євангеліє, як засвідчують дослідники, було написане в Києві спеціально для Анни Ярославни, бо її ім'я вказане в самому рукописі. Створена кирилицею, книга довго нагадувала доньці Ярослава Мудрого та про її далеку Батьківщину. Вона присягалася на цій книзі, ставши незабаром королевою Франції. Можливо, це з її доброї легкої руки, покладеної в урочистий момент коронації на сторінки батькової книги, наступні королі Франції започаткували цю традицію - присягу на вірність своєму народові, засвідчену на привезеному з Києва Євангелії.

Після смерті Анни Ярославни Євангеліє якийсь час зберігалося в королівських палатах. Та ось майбутній король Чехії Карл IV вивозить цю духовну реліквію до Праги. З добрими намірами, аби прислужилася вона чеському народові, він дарує книгу одному з монастирів своєї столиці. Незабаром заново переписана книга, уже з доданим чеським варіантом, знову опиняється у Франції, у місті Реймсі (тому називається «Реймське Євангеліє»)» [4].

«Реймське Євангеліє» зробило великий внесок не тільки в розвиток української рукописної книги, а й великий внесок для інших народів. Особливо те, що на ньому в м. Реймсі, тодішній столиці Франції, на книзі присягали французькі королі та те, що король Чехії подарував її одному з монастирів в Празі, для внеску в свою культуру, де до кириличного Євангелія було приплетено глаголичне. Але не дивлячись на такий довгий шлях «Реймське Євангеліє» зберіглось до наших днів, яке зараз зберігається у Франції, в м. Реймс.

 

1.2 «Остромирове Євангеліє»

«Остромирове Євангеліє» є одним із скарбів української культури, який вважається найдавнішою точно датованою рукописною книгою наших предків. Воно переписувалося з староболгарського оригіналу протягом 1056-1057 рр., як вважають, у Києві дияконом Григорієм для новгородського посадника Остромира, який описується в рукописі «близьким» родичем князя Ізяслава Ярославича. В ньому містяться євангельські читання для неділі і свят.

«Остромирове Євангеліє» має дивовижну оправу, зображення, гарне уставне письмо тощо. «Ініціали, які яскраво розфарбовані зеленою, червоною, блакитною і білою фарбами та обведені чистим (накладним) золотом — найпомітніша особливість художнього оформлення рукописної книги. Кожен з них оригінальний, відрізняється особливим малюнком і комбінацією кольорів. Загадковими для дослідників залишаються східні риси в малюнках заголовних літер, що зображають голови хижих птахів і фантастичних химер —крокодилів та саламандр. У складний геометричний орнамент ініціалів вміло вписані і людські обличчя (у профіль або фас)» [5].

«Книга великого формату й обсягу (35х30 см, 294 арк., по 18 рядків, два стовпці) на пергаменті, розкішно та старанно виконана, прикрашена трьома кольоровими мініатюрами на повну сторінку, заставками з орнаментами рослинного типу, ініціалами з зображеннями людських облич, а також тіл реальних і фантастичних тварин чи птахів. Книга свідчить про сталі традиції книжкової культури в Київській Русі.

Письмо – устав чотирьох почерків, наявність південнорусизмів. На сьогоднішній день книга зберігається в Російській національній бібліотеці в Санкт-Петербурзі» [3].

 

1.3 «Ізборник Святослава»

 

Також, одна з найвідоміших рукописних книг ХІ ст. на сучасній території України вважається «Ізборник Святослава», який був написаний в 1073 р.

«Збірник, що складається з 383 статей та виписок релігійного, філософського, історичного змісту, серед них – список книжок «істинних і ложних»; своєрідна енциклопедія свого часу. Переписаний на пергаменті дияконом Іоанном для київського князя Святослава уставом. Великоформатна книга (33,6х24,8 см, 266 арк., по 29 рядків на сторінці, два стовпці), багато прикрашена, містить 6 мініатюр на повну сторінку, виконаних фарбами і золотом, серед них зображення Святослава в колі сім’ї – найдавніший вітчизняний портрет; архітектурні зображення, малюнки птахів та звірів. Є заставки, ініціали, кінцівки. Мовні особливості – численні південнорусизми. Оригінал зберігається в Державному історичному музеї в Москві» [3].

У рукописі були розглянуті питання не тільки релігійного, а й науково-популярного характеру, вміщено статті з ботаніки, зоології, медицини, астрономії, граматики та поетики. Книга призначалася для особистого користування князем і членами його родини.

«Ізборник Святослава» складений з 266 пергаментних аркушів, написаний кириличним уставним письмом у два стовпці; кожен із двох стовпців на сторінці налічував 29 рядків. У рукописі намальовані дві кольорові заставки великого розміру, шириною двох стовпців, у формі квадрата з вирізьбленими по середині заставок прямокутником і колом, у яких розміщено тексти заголовків. Заставки оздоблені орнаментом візантійського стилю, складеного зі стилізованих рослинних і геометричних елементів. У верхній частині заставок розміщені зображення левів і павичів, а з боків – куріпок. Під заставками – великі ініціали, виконані червоною, зеленою, синьою фарбами і обведені золотим контуром.

Рукопис прикрашений чотирма архітектурно-монументальними фронтиспісами, на яких умовно подаються одночасно інтер’єри екстер’єри храмів. Композиція фронтисписів побудована за єдиним принципом: у її основі лежить квадрат, щільно заповнений елементами геометричного та рослинного орнаменту. Вгорі над квадратом у перших двох мініатюрах намальовано по три напівсферичні куполи, завершені кулями.

Отже, відомий «Ізборник Святослава» підтверджує красу рукописних книг в ХІ ст. на території Київської Русі.





Дата добавления: 2016-07-29; просмотров: 308 | Нарушение авторских прав


Рекомендуемый контект:


Похожая информация:

  1. GНе забывайте часто выполнять сохранение книги, чтобы избежать случайной потери данных
  2. I. Является ли любовь искусством? Чтение этой книги принесет разочарование тому, кто ожидает доступной инструкции в искусстве любви
  3. III. Розділ "Травматологія щелепно-лицевої ділянки"
  4. Koziol Band. Історія успіху 2012
  5. VІ. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ РОБОТИ НАД ДРУГИМ РОЗДІЛОМ
  6. VІ. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ. 1. Висоцький О.Ю. Історія української культури: Навчальний посібник
  7. Автоматическое составление сметы и расчет себестоимости выпуска книги
  8. Автор будет благодарен за все замечания и отзывы относительно содержания книги, а также за все найденные ошибки, опечатки и неточности
  9. Альфред Норт Уайтхед. Математика и добро (глава из книги «Философская мысль Запада»
  10. Аналіз впровадження роздільного збору ТПВ в м. Суми
  11. Аркадій Животко. Історія української преси - Історія @ EX.UA
  12. Без яких з перерахованих підрозділів не можливе існування виробничого підприємства?


Поиск на сайте:


© 2015-2019 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.003 с.