Пластмаси світлової полімеризації (фотополімери). 6 страница

Бісмут уводять до складу легкоплавких сплавів, що застосовують у зубопротезній техніці (типу мелот-метал), для зниження температури плавлення, підвищення твердості, зменшення усадки.

Під час охолодження бісмуту від температури крис­талізації до кімнатної температури коефіцієнт його лі­нійного розширення змінюється від 16 10~^й до 17,1 -10~^в. Отже, бісмут під час охолодження розширюється. За наявності в сплаві близько 50% бісмуту за рахунок його розширення майже повністю компенсується усадка оло­ва і свинцю.

Олово — метал сріблясто-білого кольору. У природі в самородному стані зустрічається рідко. Частіше трап­ляється у вигляді мінералів і руд, які містять сполуки олова (каситерит — 5пО₂та ін.). Добувають олово ви­плавленням із руд або електролізом. На повітрі покри­вається оксидною плівкою, яка захищає його від по­дальшого окиснення. Добре розчиняється в хлоридній і нітратній кислотах.

Олово легко прокатується в тонкі листи — олов'яну фольгу (станіоль). За температури нижчій від 13,2 °С біле олово перетворюється на сіре, яке має іншу крис­талічну решітку і меншу густину (5,8 г/см³). Що нижча температура, то швидше відбувається перетворення білого олова на сіре. Після нагрівання олова до темпера­тури понад 161 °С утворюється третя його структурна модифікація з ромбоподібною кристалічною решіткою. Олово стає дуже крихким і легко розтирається в поро­шок. Під час нагрівання олова до температури плавлен­ня (232 °С) утворюється діоксид олова.

У зубопротезній техніці олово застосовують для м'я­кого паяння деталей протезів і апаратів. Олово входить до складу легкоплавких сплавів для виготовлення штам­пів і контрштампів, які використовуються під час штам­пування деталей протезів.

Свинець — метал синювато-сірого кольору. У приро­ді зустрічається у складі поліметалевих руд. Найбільш поширені такі його сполуки, як свинцевий блиск (РЬ5), сульфат свинцю (РЬ5О₄). Добувають свинець випалю­ванням.

На повітрі свинець покривається тонкою оксидною плівкою, яка захищає його від подальшого окиснення. Вода за кімнатної температури на свинець не діє. З не­органічними і органічними кислотами (оцтовою), луга­ми взаємодіє з утворенням отруйних сполук.

Свинець входить до складу легкоплавких металів, які використовують для зубопротезування. На свинце­вих підкладках (подушечках) виконують оббивку гільз перед штампуванням коронок. Оббивка гільз із золото-платинових сплавів на свинцевих підкладках небажана через загрозу проникнення свинцю у сплав.

У зубопротезній техніці легкоплавкі сплави застосо­вують для виготовлення штампів і контрштампів (для штампування деталей ортопедичних конструкцій — ба­зисів, кап), а також для відливки металевих і комбіно­ваних моделей.

Маркують легкоплавкі сплави буквою "Л", після якої вказують температуру плавлення сплаву. Так, сплав Л-199 означає легкоплавкий сплав із температурою плавлення 199 °С, Л-58 — легкоплавкий сплав із тем­пературою плавлення 58 °С. До легкоплавких сплавів ставляться певні вимоги. Бони повинні мати низьку температуру плавлення і водночас зберігати достатню твердість і міцність, а також мінімальну усадку під час твердіння. Легкоплавкі сплави мають бути відносно крихкими. Бони не повинні сполучатись із деталями, які штампуються, а також впливати на їх властивості. Останній вимозі легкоплавкі сплави не відповідають. Так, при виготовленні деталей із золотоплатинових спла­вів навіть незначне забруднення легкоплавким сплавом може призвести до корозії виробу (коронки, базису). Такий хімічний процес виникає під час нагрівання де­талі з метою усунення наклепки після штампування. Щоб йому запобігти, після закінчення штампування де­таль із золота необхідно прокип'ятити в 30% розчині хлоридної кислоти протягом 1—2 хв.

Легкоплавкі сплави, які застосовують у зубопротез­ній техніці, мають сріблястий колір, на лінії зламу — зернисту будову. Склад їх і температура плавлення різ­ні (табл. 18).

Таблиця 18. Склад зуботехнїчних легкоплавких сплавів

 

 

Сплав	Склад сплаву, %	Температура плавлення, °С
б і смут	кадмій	олово	свинець
№ 1			31,25	18,75
№ 2		-
№ 3
№ 4	43,8	6,2
№ 5	42,34	16,33	16,33
№ 6	53,8	-	15,4	30,8
№ 7	42,1	—	15,8	42,1

 

 

Сплав № 1, запропонований Меллотом, дістав на­зву мелот-метал. Так іноді помилково називають й ін­ші легкоплавкі метали. Інший склад мелот-металу наво­дять Б.Н. Трезубов і співавтори (1999): бісмуту — 48%, олова — 28%, свинцю — 24%. Температура плавлен­ня — 63 °С.

Мелот-метал випускається в упаковці по 10 цилінд­ричних блоків масою 60 г кожний. Маса легкоплавкого сплаву може бути використана скільки завгодно разів. Але її не можна перегрівати, бо це призводить до ви­паровування деяких компонентів, і як наслідок підви­щується коефіцієнт лінійного термічного розширення, збільшується усадка і погіршуються механічні власти­вості сплаву.

Покривні матеріали. При виготовленні комбіно­ваних протезів із покриттям металевого каркасу маску­вальним матеріалом (пластмаса), який відповідає за кольором природним зубам, застосовують покривні ла­ки. Маскувальний облицювальний матеріал, накладе­ний на метал, зазвичай має неоднакову товщину. Там, де шар облицювального матеріалу тонкий, метал через нього просвічується, що значно погіршує естетичність протеза.

Покривні лаки повинні: 1) мати добру адгезію до металів; 2) добре зчіплюватися з пластмасою; 3) мати маскувальні якості; 4) утворювати міцну і рівномірну за товщиною плівку; 5) бути стабільними в ротовій по­рожнині.

Покривний лак для зуботехнічних робіт — суспен­зія пігментів у плівкоутворювальному лаку ФГ-9 (чи в кремнійорганічному, термостійкому лаку КО-815). Це густа, біла з жовтуватим відтінком рідина, що здатна міцно утримуватися на металевій поверхні. До складу лаку входить лак ФГ (100 г), діоксид титану (20 — 25 г), жовтий пігмент (кремнесульфомолібдат свинцю — 0,05 г). Він випускається у флаконах по 25 г, час утво­рення плівки — 60 хв.

Покривний лак "ЕДА-02" — полімерна композиція (компаунд) типу порошок-рідина. Порошок — співполі­мер акрилових мономерів -- містить ініціатор, напов­нювач (діоксид титану) і барвник. Рідина (прозора чи янтарного кольору) містить мономер, епоксидну смолу, активатор і стабілізатор. Під час замішування рідини і порошку в співвідношенні 1:2 чи 1:3 утворюється лак сметаноподібної консистенції, який пензликом або чис­тим стальним прутиком наносять на поверхню металу. У посудину наливають відповідну кількість рідини, до­дають невеликими порціями порошок до утворення ла­ку необхідної консистенції. На знежирену, вільну від окалин поверхню наносять тонкий рівномірний шар ла­ку, підсушують на повітрі 3 —5 хв до утворення блис­кучої поверхні і вдруге наносять шар лаку і підсушу­ють. Щоб лакова плівка затверділа остаточно, конструкцію з непокритого лаком боку нагрівають до 100 °С протягом 10 — 15 хв. При цьому утворюється міцна плів­ка з адгезивною міцністю до ЗО кгс/ем², яка надійно маскує метал. Колір плівки має бути схожим на колір природних зубів.

Лак "ЕДА-03"містить порошок, забарвлений у 6 кольорів, і рідину. Застосовується так само, як лак "ЕДА-02".

Компенсаційний лак для суцільнолитих мостоподібних протезів ~ композиція, забарвлена в червоний колір. Вона містить низькомолекулярний си­ліконовий каучук і рідини-каталізатори.

Лак готують безпосередньо перед нанесенням на по­верхню штампика зуба. Рідиною № 1, заздалегідь пе­ремішаною, заповнюють мірник. Потім додають рідину № 2 (2 — 3 краплі) і перемішують. Підготовлений лак пензликом наносять двічі на поверхню штампика. Дру­гий шар — коригувальний, його наносять для одержан­ня рівномірного покриття.

Вітчизняні компенсаційні лаки "Форкрон-10" і "Фор-крон-11", а також зарубіжний лак "Шко-Фіт" (різні ко­льори) застосовують для часткової компенсації усадки металу під час лиття зубних протезів.

Ретенційний лак — розчин каніфолі в спирто-ацетоновій суміші розчинників, безбарвний чи жов­туватого кольору. Ретенційний бісер являє собою зер­на (1 — 1,5 мм у діаметрі) іонообмінної смоли різних марок.

Лак наносять пензликом на поверхню воскової мо­делі чи пластмасового ковпачка, і зразу ж швидко (лак висихає через 3 хв) наносять ретенційний бісер.

Ретенційний комплект для металопластмасових робіт і протезів із пластмасовим облицюванням складається з ретенційного лаку і ретенційного бісеру (крупинок, кульок, півкульок). Ретенційний бісер застосовують для створення ретенційних пунктів на литих елементах незнімного зубного протеза, облицьованого пластмасою. Ретенційний лак використовують для приклеювання бі­серу до воскової моделі зуба чи полімерного ковпачка.

Сепараційний лак — темно-синій розчин ацетил­целюлози в ацетоні. Застосовують при виготовленні ме­талокерамічних зубних протезів для утворення міжзуб­ної сепарації під час роботи з фарфоровою масою за необхідності корекції протеза. Його наносять пензли­ком на поверхню фарфору, що не потребує корекції, і розміщена поруч з поверхнею, яку коригують. Якщо лак потрапляє на поверхню, яка потребує корекції, його сліди видалити.

Зарубіжні сепараційні лаки "Мілтисеп" і "Фіносол" застосовують також для виготовлення суцільнолитих зубних протезів для розділення їх відмодельованих деталей.

Запитання для самопідготовки

1. Метали. їх будова, основні властивості. Атоми та іони, атомний зв'язок.

2. Хімічні властивості металів. Ряд напружень, ало­тропія.

3. Кристалічна будова металів. Як формується струк­тура металу під час кристалізації? Що таке рекрис­талізація?

4. Види корозії. Способи боротьби з корозією.

5. Сплави, їх види. Твердий розчин, хімічна сполука і механічна суміш.

6. Що таке ліквація? її значення при виготовленні про­тезів.

7. Усадка й усадочні раковини. Способи їх усунення.

8. Що таке ситоподібна пористість?

9. Термічна обробка ортопедичних конструкцій, її при­значення.

10. Паяння. Припої, вимоги до них.

11. Чому виникає явище гальванізму в ротовій порож­нині? Які його наслідки?

12. Спосіб виготовлення мостоподібних протезів без паяння.

13. Сплави дорогоцінних металів, їх основні властивості.

14. Золото. Способи його добування, властивості й за­стосування.

15. Склад сплавів золота. їх проби. Афінаж золота. Методи визначення проб сплавів золота.

16. Властивості сплавів золота. їх застосування в орто­педичній стоматології.

17. Паладій. Його властивості й застосування.

18. Платина. її властивості й застосування.

19. Срібло. Його властивості. Срібно-паладієві сплави,їх властивості й застосування.

20. Залізо. Способи його добування, властивості. Чавун і сталь, їх застосування.

21. Алотропічні форми заліза. Карбіди заліза, їх струк­турні види і властивості.

22. Маркування нержавіючих сталей. Властивості хро­монікелевих сталей, які застосовують у зубопротезуванні.

23. Домішки в нержавіючих сталях: вуглець, силіцій, сірка, фосфор. їх вплив на властивості нержаві­ючої сталі.

24. Вплив методів плавлення на вміст вуглецю в сплаві.

25. Процес обробки металевих сплавів при виготовлен­ні протезів. Дайте їх характеристику.

26. Пластична деформація, її вплив на структуру металу.

27. Що таке наклепка? Структура металу при наклеп­ці, усунення наклепки.

28. Припої для сплавів золота, паладію і срібла. Їх склад і властивості.

29. Припій для нержавіючої сталі. Його властивості.

30. Манган. Його властивості й застосування в сплавах.

31. Титан. Способи його добування, властивості, ало­тропічні модифікації.

32. Застосування титану в нержавіючій сталі та в ін­ших сплавах.

33. Застосування титану в зубопротезуванні. Сполуки титану (діоксид титану, нітрит титану), які засто­совують в ортопедичній стоматології.

34. Кобальт і хром. їх властивості й застосування. Спла­ви на основі кобальту і хрому, їх властивості й за­стосування.

35. Нікель, його властивості, застосування в сплавах. Вплив нікелю на сплави.

36. Сплави нікелю з титаном. їх властивості й застосу­вання в стоматології.

37. Сплави нікелю й титану з ефектом "пам'яті". їх за­стосування,

38. Молібден. Його властивості. Вплив молібдену на властивості кобальтохромових сплавів.

39. Легуючі матеріали, їх призначення.

40. Алюміній. Його властивості й застосування. Спла­ви алюмінію (дюраль і магналій), їх застосування.

41. Кадмій. Його властивості й застосування. Способи введення кадмію в припій для золота.

42. Магній і оксид магнію, їх властивості й застосування.

43. Мідь і сплави міді. їх властивості й застосування.

44. Нейзильбер, його склад, властивості й застосування.

45. Що таке внутрішнє напруження в матеріалі? При­чини його виникнення.

46. Причини виникнення плям на протезах із сплавів на основі золота.

47. Зміни структури металу під час лиття.

48. Переваги і недоліки кобальтохромових сплавів, які застосовуються в зубопротезуванні.

49. Що таке легкоплавкі сплави? До якої групи матері­алів вони належать? їх склад.

50. Вісмут. Його властивості й застосування.

51. Олово. Його властивості й застосування в зубопро­тезній техніці.

52. Свинець. Його властивості й застосування

53. Чому температура плавлення легкоплавких сплавів нижча від температури плавлення елементів, що вхо­дять до їх складу?

54. Вимоги до зуботехнічних легкоплавких сплавів.

55. Особливості застосування легкоплавких сплавів при виготовленні пезнімних зубних протезів із золота.

56. Технологія застосування легкоплавких сплавів.

57. Які покривні (ізоляційні) матеріали застосовують при виготовленні незнімних зубних протезів? Їх склад, призначення і властивості.

58. Сепараційний лак. Його склад, властивості, при­начення і техніка застосування.

59. Компенсаційний лак. Його склад, призначення і за­стосування.

60. Для чого застосовують ретенційний лак? Комплект ретенційного лаку, техніка його застосування.