г) огляд, пальпація, перкусія, аускультація;
д) скарги хворого.
16. Який етап курації хворого виконується після об’єктивного обстеження?
а) скарги хворого;
б) паспортна частина;
в) постановка попереднього діагнозу;
г) постановка кінцевого діагнозу;
д) лікування хворого.
17. Який етап обстеження хірургічного хворого слід провести для підтвердження (заперечення) попереднього діагнозу та встановлення кінцевого клінічного діагнозу?
а) вимірювання пульсу та артеріального тиску;
б) об’єктивне обстеження місця захворювання;
в) загальне об’єктивне обстеження;
г) об’єктивне обстеження по системах;
д) додаткові лабораторно-інструментальні методи обстеження.
18. Який етап курації хірургічного хворого виконується після постановки кінцевого клінічного діагнозу?
а) лікування хворого;
б) вимірювання частоти дихання;
в) визначення загального аналізу сечі;
г) заповнення щоденника;
д) проведення флюорографії органів грудної клітки.
19. Що не є показником загального аналізу крові?
а) кількість еритроцитів;
б) кількість лейкоцитів;
в) кількість тромбоцитів;
г) альбуміно-глобуліновий коефіцієнт;
д) ШОЕ.
20. Яку інформацію необхідно фіксувати в щоденнику історії хвороби?
а) анамнез життя;
б) паспортна частина;
в) біохімічний аналіз крові;
г) електрокардіографія;
д) рівні пульсу, артеріального тиску, температури тіла.
Тема 12
“Гострі гнійні захворювання м’яких тканин:
абсцес, флегмона, фурункул, карбункул, гідраденіт”
1.Карбункул – це запалення:
а) шкіри;
б) підшкірної клітковини;
в) декількох волосяних мішечків;
г) сальних залоз;
д) тканин навколо волосяних мішечків і сальних залоз.
Виберіть правильну комбінацію відповіді:
1)а,б,г. 2)в,г,д. 3)а,г,д. 4)б,в,г. 5)всі відповіді правильні.
2.Консервативне лікування карбункулу в стадії інфільтрації включає такі призначення:
а) УВЧ – терапію;
б) плазмаферез;
в) антибіотикотерапія;
г) анальгетики;
д) напівспиртовий компрес;
е) дезінтоксикаційна терапія.
3.Для діагностики флегмони можна використати такі додаткові інструментальні методи обстеження:
а) УЗД;
б) флюорографію;
в) діагностичну пункцію;
г) рентгенографію;
д) електроміографію;
е) комп’ютерну томографію.
4.Виберіть необхідні етапи хірургічного лікування абсцесу і вкажіть послідовність дій.
а) пункція абсцесу;
б) місцеве або загальне знеболення;
в) дренування абсцесу;
г) накладання швів на шкіру;
д) розріз гнояка;
е) евакуація ексудату;
є) накладання пов’язки з антисептиком;
ж) промивання порожнини абсцесу антисептиком.
5.Симптом флюктуації характерний для таких запальних процесів м’яких тканин:
а) абсцес;
б) фурункул;
в) флегмона;
г) бешиха;
д) натічник;
е) гострий інфільтративний мастит.
6.До нагнійних запальних процесів шкіри відносять:
а) абсцес;
б) фурункул;
в) карбункул;
г) тромбофлебіт;
д) гідраденіт;
е) лімфангоїт.
7. Фурункул – це запалення:
а) гостре гнійне;
б) гостре некротичне;
в) гостре гнійно-некротичне;
г) волосяного мішечка;
д) сальної залози.
8. Розвитку фурункула сприяють наступні умови:
а) недостатня гігієна шкіри;
б) порушення обміну речовин;
в) загальне виснаження;
г) нервово-психічна перевтома;
д) гематурія.
9. Для фурункула характерні симптоми:
а) поява на шкірі болючого утвору з волосяним мішечком у центрі;
б) гіперемія шкіри;
в) болючий інфільтрат з некротичним стержнем;
г) сильно виражені явища інтоксикації.
10. Флегмони можуть локалізуватися:
а) підшкірно;
б) міжм’язово;
в) заочеревинно;
г) в малому тазі;
д) надфасціально;
е) субфасціально.
11. Для флегмони характерні:
а) біль;
б) припухлість;
в) загальна слабість;
г) зниження працездатності;
д) зниження функції.
12. Ускладненнями флегмони є:
а) лімфангіт;
б) лімфаденіт;
в) тромбофлебіт;
г) сепсис;
д) бешиха.
13. При флегмоні порушується загальний стан хворого, а саме:
а) прискорюється пульс;
б) підвищується температура тіла;
в) зявляється озноб;
г) збільшується набряк;
д) посилюється гіперемія.
14. Лікування флегмони проводять:
а) самостійно, не звертаючись до лікаря;
б) амбулаторно;
в) у хірургічному відділенні;
г) у терапевтичному відділенні.
15. Що таке емпієма?
а) нагромадження гною у плевральній порожнині;
б) нагромадження крові у плевральній порожнині;
в) нагромадження гною у жовчному міхурі;
г) нагромадження крові у жовчному міхурі.
16. Які методи діагностики використовують при глибоко розташованих абсцесах?
а) УЗД;
б) рентгенологічні;
в) пункції;
г) комп’ютерна томографія.
17. При яких захворюваннях виникають холодні абсцеси?
а) туберкульоз кісток;
б) туберкульоз суглобів;
в) подагра;
г) цукровий діабет;
д) облітеруючий атеросклероз.
18. Дренування флегмони:
а) обов’язкове;
б) необов’язкове;
в) по бажанню пацієнта;
г) за рішенням хірурга.
19. Залежно від клінічного перебігу розрізняють наступні види флегмон:
а) обмежену;
б) прогресуючу;
в) дерев’янисту;
г) сітчасту.
20. Консервативними методами лікування флегмони є:
а) постільний режим;
б) іммобілізація;
в) застосування антибіотиків;
г) фізіотерапевтичні процедури;
д) всі відповіді правильні.
Тема 13
“Гострі гнійні захворювання м’яких тканин:
мастит, бешиха, лімфаденіт, лімфангоїт, парапроктит”
1. Бешиха – це запалення:
а) власне шкіри;
б) підшкірної клітковини;
в) слизових оболонок;
г) сальних залоз;
д) з залученням у процес лімфатичних судин.
2. Найчастіше бешиха спричинюється:
а) стрептококом групи А;
б) стафілококом;
в) сальмонелою;
г) кишковою паличкою;
д) всі відповіді правильні;
3. Для діагностики абсцесу печінки можна використати такі додаткові інструментальні методи обстеження:
а) УЗД;
б) флюорографію;
в) діагностичну пункцію;
г) рентгенографію;
д) електроміографію;
е) комп’ютерну томографію.
4. По локалізації парапроктит класифікують так:
а) ішіоректальний;
б) пельвіоректальний;
в) надсфінктерний;
г) ретроректальний;
д) підшкірний;
е) підсфінктерний;
є) підслизовий.
5. Від виду ураження лімфатичних судин, лімфангоїт поділяється на:
а) капілярний;
б) сітчастий;
в) магістральний;
г) трубчастий;
д) трункулярний.
6. До клінічних форм бешихи відносять:
а) флегмонозну;
б) індуративну;
в) бульозну;
г) гангренозну;
д) набрякову;
е) еритематозну;
є) виразкову.
7. Виберіть необхідні етапи хірургічного лікування абсцесу і вкажіть послідовність дій.
а) пункція абсцесу;
б) місцеве або загальне знеболення;
в) дренування абсцесу;
г) накладання швів на шкіру;
д) розріз гнояка;
е) евакуація ексудату;
є) накладання пов’язки з антисептиком;
ж) промивання порожнини абсцесу антисептиком.
8. Гідраденіт розвивається найчастіше у таких ділянках тіла:
а) волосиста частина голови;
б) пахвових ямках;
в) по задній поверхні шиї;
г) пахових ділянках;
д) долонній поверхні китиць.
9. При гострому трункулярному лімфангоїті призначають таке лікування:
а) новокаїнові блокади;
б) УВЧ на уражену ділянку;
в) антибіотики;
г) масаж у ділянці і навколо запального процесу;
д) сульфаніламідні препарати;
е) оперативне лікування.
10. Симптом флюктуації характерний для таких запальних процесів м’яких тканин:
а) абсцес;
б) фурункул;
в) флегмона;
г) бешиха;
д) натічник;
е) гострий інфільтративний мастит.
11. До нагнійних запальних процесів шкіри відносять:
а) абсцес;
б) фурункул;
в) карбункул;
г) тромбофлебіт;
д) гідраденіт;
е) лімфангоїт.
12. Лікування гострого серозного маститу включає:
а) УВЧ-терапію;
б) масаж молочної залози;
в) розкриття і дренування запального процесу;
г) зціджування молока;
д) напівспиртовий компрес;
е) накладання підтримуючої пов’язки на уражену молочну залозу.
13. Хронічний специфічний лімфаденіт зумовлюється такими збудниками:
а) актиномікозу;
б) туберкульозу;
в) стафілококом;
г) сифілісу;
д) чуми;
е) кишковою паличкою;
є) туляремії.
14. Для підтвердження діагнозу гострого інтрамамарного абсцесу можна використати:
а) УЗД;
б) рентгенографію молочної залози;
в) діагностичну пункцію;
г) комп’ютерну томографію.
15. Оперативне лікування діагностованого гострого гнійного маститу в залежності від локалізації полягає у проведенні таких розрізів шкіри:
а) радіального;
б) Н-подібного;
в) субареолярного;
г) овального по Барденгаєру;
д) хрестоподібного.
16. Що таке еризипелоїд?
а) різновид бешихи;
б) простудне захворювання;
в) паразитарне захворювання;
г) сенсибілізуюче захворювання.
17. Яке з захворювань є запаленням апокринових залоз в пахвових ямках?
а) абсцес;
б) флегмона;
в) парапроктит;
г) гідраденіт;
д) лімфангіт.
18. Яке з захворювань є запаленням лімфатичних судин?
а) абсцес;
б) флегмона;
в) парапроктит;
г) гідраденіт;
д) лімфангіт.
19. Яке з захворювань є запаленням лімфатичних вузлів?
а) лімфаденіт;
б) флегмона;
в) парапроктит;
г) гідраденіт;
д) лімфангіт.
20. Ускладненнями бешихи є:
а) вторинний менінгіт;
б) тромбофлебіт;
в) сепсис;
г) онкологічні захворювання.
Тема 14
“Гнійні захворювання кисті”
1. Інервація кисті і пальців здійснюється такими нервами:
а) плечовим;
б) серединним;
в) променевим;
г) міжкістковим;
д) ліктьовим.
2. При сухожильно-піхвових панариціях роблять такі розрізи:
а) по Коновелу;
б) по Федорову;
в) по Клапну;
г) по Лексеру;
д) по Пірогову;
е) по Ізеліну.
3. В серозно-інфільтративній формі підшкірного панарицію потрібно призначити таке лікування:
а) розкриття панарицію по Клапну;
б) іммобілізація кисті і пальця;
в) місцева антибіотикотерапія;
г) загальна антибіотикотерапія;
д) сульфаніламідні препарати;
е) імуномодулятори;
є) напівспиртовий компрес.
4. До поверхневих панариціїв пальців відносять:
а) кістковий;
б) шкірний;
в) сухожильний;
г) підшкірний;
д) піднігтьовий;
е) суглобовий;
є) нігтьовий.
5. V-подібна або перехресна флегмона китиці може розвинутись як ускладнення таких панариціїв пальців:
а) тендовагініту І пальця;
б) кісткового;
в) тендовагініту V пальця;
г) підшкірного;
д) тендовагініту ІІ пальця;
е) суглобового.
6. Залежно від змін, які відбуваються у кістці, у перебігу кісткового панарицію розрізняють такі стадії:
а) серозну;
б) стадія остеопорозу;
в) інфільтративна;
г) стадія періостальної реакції;
д) стадія деструкції і утворення секвестру.
7. Рентгенологічно, при кістковому панарицію, виділяють такі види секвестрації:
а) тотальну;
б) верхню;
в) крайову;
г) нижню;
д) субтотальну.
8. Суглобовий панарицій в стадії серозної інфільтрації лікується шляхом призначення таких заходів:
а) розкриття і дренування панарицію;
б) пункція суглобу;
в) промивання антисептиком;
г) відсмоктування ексудату;
д) антибіотикотерапія;
е) рання лікувальна гімнастика;
є) іммобілізація пальця і кисті гіпсовою лонгетою.
9. Для сухожильного панарицію характерні такі об’єктивні ознаки:
а) рівномірна припухлість пальця;
б) біль при дослідженні зондом;
в) гіперемія шкіри;
г) посилення болю при пасивних рухах;
д) фіксація пальця у положенні помірного зниження.
10. По клінічному перебігу і поширенню виділяють такі види ерезипелоїду:
а) шкірна;
б) кісткова;
в) шкірно-суглобова;
г) генералізована;
д) підшкірна.
11. Флегмони долонної поверхні кисті найчастіше локалізуються:
а) на підвищенні І пальця;
б) під долонним апоневрозом;
в) над долонним апоневрозом;
г) на ІІ пальці;
д) на гіпотенорі.
12. Для флегмони серединного долонного простору характерні такі ознаки:
а) напруження і випинання шкіри у центрі долоні;
б) флюктуація;
в) набряк тилу кисті;
г) виражений біль у даній ділянці;
д) зігнуті пальці;
е) випрямлені пальці ураженої кисті.
13. Пандактиліт – це форма панарицію при якій у патологічний процес втягуються такі елементи:
а) шкіра;
б) підшкірна основа;
в) нерви;
г) суглоб;
д) нігтьова пластинка;
е) кістка;
є) сухожилок.
14. Назвіть методи лікування діагностованої флегмони тильної поверхні кисті:
а) напівспиртовий волого-висихаючий компрес;
б) розкриття і дренування флегмони;
в) антибактеріальна терапія;
г) пункція флегмони і введення у гнійник антибіотиків;
д) загально-укріплююча терапія;
е) іммобілізація кисті.
15. По причині виникнення виділяють такі форми кісткового панарицію:
а) гематогенний;
б) первинний;
в) лімфогенний;
г) вторинний;
д) криптогенний.
16. Який метод лікування використовують при пандактиліті?
а) комплексний;
б) оперативний;
в) консервативний;
г) лікування не потребує.
17. Як називається вид оперативного втручання, що використовується при пандактиліті?
а) некректомія;
б) апендектомія;
в) тромбектомія;
г) холецистектомія;
д) емболектомія.
18. Сухожильні піхви яких пальців проходять через простір Пирогова?
а) I і V;
б) II;
в) III;
г) IV;
д) всіх.
19. Яка форма панарицію є найлегшою в клінічному перебігу:
а) підшкірний;
б) нігтьовий;
в) піднігтьовий;
г) сухожильний;
д) шкірний.
20. Тендовагініт це:
а) сухожилковий панарицій;
б) запалення нігтьового валика;
в) запалення з втягненням в процес кісткової тканини;
г) запалення з втягненням всіх тканин;
д) підшкірний панарицій.
Тема 15
“Гнійні захворювання кісток”
1. До клінічних форм остеомієліту відносять:
а) токсична форма;
б) генералізована форма;
в) септикопіємічна форма;
г) місцева форма;
д) змішана форма.
2. Місцеві ознаки гострого остеомієліту включають:
а) набряк;
б) синюшність шкіри;
в) гіперемія шкіри;
г) флюктуація.
3. Типові ознаки гнійного артриту включають:
а) згладжені контури суглобу;
б) симптом флюктуації;
в) обмеження об’єму рухів;
г) болючість при рухах.
4. Які результати діагностичної пункції кістки підтверджують діагноз остеомієліту:
а) незмінена кров;
б) рідкий гній;
в) мутна рідина з фіброзними нашаруваннями;
г) всі відповіді правильні.
5. Лабораторні критерії гострого остеомієліту наступні:
а) лімфоцитоз;
б) лейкоз;
в) підвищення ШОЕ;
г) диспротеїнемія;
д) анемія.
6. Диференційна діагностика остеомієліту проводиться з наступними захворюваннями:
а) туберкульоз кісток;
б) правець;
в) ураження кісток при тифі;
г) ревматизм.
7. Основні принципи хірургічного лікування остеомієліту включають:
а) декомпресія кістки;
б) дренування кістки;
в) активна санація вогнища ураження;
г) використання металоостеосинтезу.
8. Хронічний остеомієліт характеризується тріадою симптомів. Яких?
а) рецидивуючий перебіг;
б) деформація кістки;
в) наявність секвестра;
г) наявність гнійної нориці.
9. Протипоказами для радикальної операції при хронічному остеомієліті є:
а) виражена ниркова недостатність на фоні амілоїдозу нирок;
б) декомпенсація серцево-судинної системи;
в) декомпенсація дихальної системи;
г) нейтропенія.
10. Для пластики кісткових порожнин (після секвестректомії) застосовують:
а) пластика м’язевим лоскутом;
б) кісткова пластика;
в) хондропластика;
г) шкірна пластика.
11. Для стимуляції регенерації кісткової тканини застосовують наступні біополімерні матеріали:
а) коллагенова губка, імпренована антибіотиками;
б) клейові композиції;
в) полімерні пломби, що містять антибіотики;
г) мазеві пов’язки.
12. Консервативне лікування остеомієліту включає:
а) антигістамінні препарати;
б) антибіотикотерапія;
в) імунотерапія;
г) фізіотерапевтичні процедури;
д) серцеві метаболіти.
13. До рентгенологічних ознак хронічного остеомієліту відносять:
а) остеопороз в області ураження;
б) фестончатість країв кістки;
в) вогнища деструкції і секвестри;
г) періостальна реакція.
14. По етіології остеомієліт поділяють на:
а) гематогенний;
б) вогнепальний;
в) хронічний;
г) посттравматичний;
д) післяопераційний.
15. Остеотропними антибіотиками вважаються:
а) пеніцилін;
б) лінкоміцин;
в) морфоциклін;
г) гентаміцин;
д) офлоксацин.
16. Періостальна реакція при остеомієліті з’являється через:
а) 2 місяці;
б) 3-5 днів;
в) 10-14 днів;
г) 6 місяців.
17. Основним збудником остеомієліту є:
а) ешеріхія колі;
б) золотистий стафілокок;
в) стрептокок;
г) синьогнійна паличка.
18. Санацію вогнища ураження при остеомієліті розчинами антисептика проводять протягом:
а) 7-10 діб;
б) 2-4 дні;
в) 1 місяць;
г) 6 місяців.
19. Остеомієліт Ольє характеризується утворенням:
а) гнійного ексудату;
б) склеротичних змін;
в) білкового ексудату;
г) кров’янистого ексудату;
д) чисельних секвестрів.
20. Характерним для вторинно-хронічного остеомієліту є:
а) поява підшкірної флегмони;
б) септичний перебіг;
в) постійний набряк кінцівки;
г) чергування періодів спалаху і затихання;
д) виникнення секвестру.
21. Рентгенологічно хронічний остеомієліт відрізняється від гострого:
а) відсутністю реакції з боку окістя;
б) наявністю явищ остеопорозу;
в) появою секвестрів;
г) ураженням діафізу кістки;
д) появою чисельних секвестрів.
22. Найбільш високої концентрації антибіотика в кістковій тканині можна досягти застосуванням:
а) цефалоспоринів;
б) лінкоміцину;
в) аміноглікозидів;
г) фторхінолонів;
д) сульфаніламідів.
23. Який з перерахованих методів не відноситься до оперативного лікування хронічного остеомієліту?
а) розкриття остеомієлітичної флегмони;
б) трепанація кістки;
в) секвестректомія;
г) видалення нориці;
д) секвестрнекректомія.
24. Широка трепанація кістки не проводиться при гострому гематогенному остеомієліті. Причина?
а) для попередження деструкції кістки;
б) для попередження генералізації гнійного процесу;
в) для попередження розвитку патологічних переломів;
г) всі відповіді правильні.
25. Через який час гострий остеомієліт переходить в хронічний:
а) через 2-3 місяці;
б) через 3 тижні;
в) через 6 місяців;
г) через 1 рік.
26. Чим підтверджується ефективність санації патологічного вогнища антисептиками:
а) покращенням стану хворого;
б) нормалізацією температури тіла;
в) припинення виділень з рани;
г) мікробіологічним дослідженням виділень.
27. Яка причина появи періостальної реакції при гострому остеомієліті:
а) скопичення гною під періостом, що викликає його відшарування;
б) деструктивні зміни кістки;
в) поява вогнищ остеопорозу;
г) поява секвестрів.
28. Джерелом інфекції при гематогенному остеомієліті не може бути:
а) наявність каріозних зубів;
б) ангіна;
в) захворювання сечостатевої системи неінфекційного генезу;
г) нагнійні процеси шкіри.
29. Симптом патологічної рухомості кістки зумовлений:
а) патологічним переломом у зв’язку з остеонекрозом;
б) гіпсовою іммобілізацією;
в) остеомаляцією, у зв’язку з антибіотикотерапією;
г) всі відповіді правильні.
30. Найчастішим ускладненням гострого гематогенного остеомієліту є:
а) перитоніт;
б) перикардит;
в) сепсис;
г) гнійний артрит.
Тема 16
“Гостра специфічна хірургічна інфекція”
1. До основних характеристик анаеробної інфекції відносять:
а) розмноження без доступу кисню;
б) відсутність запальної реакції;
в) прогресуюче наростання набряку;
г) газоутворення.
2. До збудників газової гангрени відносять:
а) Clostridium perfringens;
б) E.coli;
в) Clostridium oedematiens;
г) Clostridium histoliticus;
д) St.aureus.
3. Клінічно газову гангрену характеризують наступні ознаки:
а) виражений набряк;
б) блідість шкіри;
в) гнійні виділення з рани;
г) синюшні плями на шкірі;
д) підшкірна емфізема.
4. Основна дія токсинів Cl.tetаni викликає:
а) блок ниркових канальців;
б) клонічні судоми;
в) тонічні судоми;
г) гіперглікемію;
д) руйнування еритроцитів.
5. До основних ускладнень правця відносяться:
а) асфіксія;
б) пневмонія;
в) ниркова недостатність;
г) інфаркт міокарда;
д) деформація хребта.
6. До ранніх ускладнень правця відносять:
а) “сардонічна посмішка”;
б) тягнущі болі в області рани;
в) посилене потовиділення;
г) асфіксія;
д) болі в спині.
7. До основних принципів комплексної терапії правця відноситься:
а) нейтралізація правцевого токсину;
б) припинення клонічних і тонічних судом;
в) покращення загального стану організму;
г) профілактика і боротьба з вторинними ускладненнями.
8. Для зменшення і припинення судом використовують наступні препарати:
а) аспірин;
б) аміназин;
в) мепротан;
г) диплацил;
д) пеніцилін.
9. Форми сибірської виразки:
а) серцева;
б) метаболічна;
в) шкірна;
г) кишкова;
д) легенева.
10. Карбункул при сибірській виразці характеризується:
а) наявність невеликого вузлика з геморагічною пустулою;
б) алергічними дерматитами;
в) різко вираженим набряком тканин;
г) макульозним висипом.
11. Сприяючими факторами для розвитку анаеробної гангрени являються:
а) оскольчаті, особливо сліпі поранення;
б) забруднені рани;
в) тривале стиснення кінцівки джгутом;
г) поверхневість пораження.
12. Сприятливим середовищем для розвитку анаеробної інфекції в м’язах є наявність:
а) глюкози;
б) молочної кислоти;
в) глікогену;
г) білкових елементів.
13. Характерні зміни крові при газовій гангрені:
а) лейкоцитоз;
б) зсув лейкоцитарної формули вліво;
в) лімфопенія;
г) анемія;
д) підвищення ШОЕ.
14. Клінічні прояви дифтерії рани:
а) геморагічний висип на поверхні шкіри;
б) наявність на поверхні рани сірих плівок;
в) набряк оточуючих тканин;
г) гіперемія шкіри;
д) гнійні виділення з рани.
15. Доза протидифтерійної сироватки по Безредьку становить:
а) 10000 АО;
б) 15000-20000 АО;
в) 25000-50000 АО;
г) 100000-120000 АО.
16. Збудник правцю відноситься до:
а) спороносних клостридій;
б) коків;
в) мікобактерій;
г) мікоплазм;
д) грамнегативних паличок.
17. Природнім середовищем існування вегетативних форм Сlostridium tetani є:
а) ротова порожнина великої рогатої худоби;
б) шкіра тварин та людини;
в) товстий кишечник травоїдних тварин;
г) дихальні шляхи тварин.
18. Що є характерним для патогенезу правцю?
а) після попадання в рану він зразу ж попадає в кров;
б) збудник проникає у спинний мозок;
в) збудник не покидає меж рани;
г) збудник попадає у головний мозок.
19. Які токсини продукує збудник правцю?
а) некролізини;
б) кардіотоксини;
в) нефротоксини;
г) гепатотоксини;
д) нейротоксини.
20. Якої клінічної форми правцю не існує?
а) блискавичної;
б) гострої;
в) підгострої;
г) токсичної;
д) хронічної.
21. Назвіть із перерахованих основні симптоми продромального періоду правцю:
а) безсоння та збудливість;
б) набряк рани;
в) поблідніння ураженої кінцівки;
г) зниження апетиту та нудота;
д) біль та посмикування м’язів у ділянці рани.
22. Курсова доза протиправцевої сироватки для дорослої людини складає:
а) 30 – 50 тис АО;
б) 200 – 300 тис АО;
в) 50 – 100 тис АО;
г) 500 тис АО;
д) 500 – 700 тис АО.
23. Для лікування сибірського виразкового карбункула не показано:
а) місцеві перев’язки з антисептиками;
б) висікання карбункула;
в) застосування антибіотиків;
г) застосування специфічної сироватки.
24. Яка з перерахованих ознак є типовою для рани, ураженої паличкою Лефлера?
а) сіро-жовті фібринозні нальоти;
б) розвиток гіпергрануляцій;
в) масивні гнійні виділення;
г) виражений набряк навколишніх тканин;
д) сильний больовий синдром.
25. Інкубаційний період правцю становить:
а) 5-7 днів;
б) 4-14 днів;
в) 20-28 днів;
г) 1,5 місяця.
26. Інкубаційний період сибірської виразки становить:
а) 2-7 днів;
б) 5-10 днів;
в) 15-20 днів;
г) 20-28 днів.
27. Для якого захворювання характерний розвиток глибокої виразки з чорним дном:
а) правець;
б) газова гангрена;
в) сибірська виразка;
г) дифтерія рани.
28. Що є збудником дифтерії:
а) Clostridium perfringens;
б) E.coli;
в) Сl. tetani;
г) паличка Лефлера.
29. “Risus sardoniсus” є патогномонічною ознакою:
а) сибірської виразки;
б) правцю;
в) газової гангрени;
д) дифтерії ран.
30. До особливо небезпечних інфекцій відносяться:
а) правець;
б) остеомієліт;
в) газова гангрена;
г) сибірська виразка.
Тема 17
“Загальна гнійна інфекція (сепсис). Детоксикація та імунокорекція при хірургічній інфекції”
1. Генералізація інфекції обумовлена:
а) характером збудника;
б) характером вхідних воріт;
в) реактивністю організму;
г) порушенням мікроциркуляції в ділянці вхідних воріт.
2. Клініко-анатомічними стадіями сепсису є:
а) токсемія;
б) септицемія;
в) інтоксикація;
г) септичний ендокардит;
д) септикопіємія.
3. По локалізації первинного вогнища сепсис поділяється на:
а) гінекологічний;
б) урологічний;
в) артритичний;
г) отогенний;
д) одонтогенний.
4. По клінічній картині сепсис поділяється на:
а) блискавичний;
б) гострий;
в) підгострий;
