(др. чверть І тис. н.е.)
541. Хто з римських авторів подав першу згадку про слов’ян:
1. Пліній Молодший
2. Геродот
3. Пліній Старший
4. Тацит
542. Якими культурами на території України представлений період пізньоримського часу:
1. черняхівською, київською, вельбарською
2. підкарпатською, стжижовською
3. пеньківською, празькою
4. липицькою, городоцько-здовбицькою
543. З яким населенням пов’язується згадувана в писемних джерелах «держава Германаріха»:
1. римлянами
2. слов’янами
3. готами
4. пізніми скіфами і сарматами
544. Хто з готських істориків детально описав історію готів:
1. Йордан
2. Псевдо Маврикій
3. Прокопій Кесарійський
4. Ульфіла
545. Культурні впливи якої держави активно проникають на територію України у другій половині І тис. н.е.:
1. Греції
2. Римської імперії
3. Франкського королівства
4. Візантії
546. Який кочовий народ у ІІІ ст. н.е. спустошив і зруйнував більшість міст Північного Причорномор’я:
1. скіфи
2. сармати
3. готи
4. гуни
547. Подайте хронологію зубрицької культури:
1. кін. І – поч. ІІІ ст. н.е.
2. І-V ст. н.е.
3. ІІ-ІІІ ст. до н.е.
4. VІ-VII ст. н.е.
548. Яка пам’ятка дала назву зубрицькій культурі:
1. могильник біля с. Зубра
2. поселення в урочищі Зубрівка біля с. Пасіки
3. поселення біля с. Пасіки-Зубрицькі
4. могильник біля с. Пасіки -Зубрицькі
549. Хто з археологів вважається першовідкривачем зубрицької культури
1. В. Хвойка
2. К. Гадачек
3. М. Смішко
4. Д. Козак
550. На основі яких археологічних культур виникла зубрицька культура:
1. липицької і поморської
2. городоцько-здовбицької і стжижовської
3. пшеворської, зарубинецької і липицької
4. пшеворської і вельбарської
551.З якими племенами ототожнюють зубрицьку культуру:
1. готами
2. даками
3. слов’янами
4. сарматами
552. Назвіть першовідкривача черняхівської культури:
1. В.Хвойка
2. К.Гадачек
3. А.Гудкова
4. П.Хавлюк
553.Назвіть характерну рису поховального обряду черняхівської культури
1. біритуалізм
2. кремація
3. інгумація
4. кенотафи
554.Для черняхівської культури характерні:
1. поселення і тимчасові стоянки
2. неукріплені поселення різних розмірів
3. великі городища
4. міста
555. Верхньодністровська локальна група черняхівської культури виділяється:
1. наземними житлами з вогнищами, безкурганними могильниками, гончарною керамікою
2. напівземлянками з печами-кам’янками, переважанням ліпної кераміки, відсутністю могильників
3. наземними і заглибленими житлами з печами і вогнищами, переважанням гончарної кераміки, курганними могильниками
4. не виділяється із загальної маси пам’яток
556. Вкажіть етнічну приналежність населення Верхньодністровської локальної групи черняхівської культури:
1. слов’яни
2. готи
3. даки
4. поліетнічність населення
557.Дайте етнічне визначення черняхівської культури:
1. моноетнічна слов’янська культура
2. моноетнічна германська культура
3. поліетнічна слов’яно-гото-фракійсько-сарматська культура
4. поліетнічна скіфо-сарматсько-гунська культура
558. Вкажіть хронологію черняхівської культури:
1. поч. ІІІ-V ст. н.е.
2. І-V ст. н.е.
3. VI-VII ст. н.е.
4. IV-V ст. н.е.
559.Назвіть територію поширення черняхівської культури:
1. Лівобережна Україна
2. Правобережна Україна
3. Закарпаття
4. Кримський півострів
560. Кого Ви знаєте з дослідників черняхівської культури
1. В. Хвойка, С. Березанська, М. Смішко, Л. Крушельницька,
2. В. Хвойка, М. Тиханова, Є Махно, М. Брайчевський, В.Баран
3. К. Гадачек, Т. Сулімірський, Я. Пастернак, М. Смішко
4. І. Забєлін, О. Тереножкін, В. Бідзіля, Б. Мозолевський
561. Вкажіть територію поширення вельбарської культури
1. Польща і Західна Волинь
2. Східна Україна
3. Волинь і Подністров’я
4.Закарпаття
562.Який тип поховань переважає на могильниках вельбарської культури:
1. інгумація
2. кремація
3. біритуалізм
4. кенотафи
563. Вкажіть етнічну приналежність носіїв вельбарської культури:
1. слов’яни
2. германці
3. сармати
4. даки
564. Який тип кераміки характерний для вельбарської культури:
1. гончарний посуд без орнаменту
2. ліпний посуд з геометричним орнаментом
3. гончарний посуд провінційно-римського типу
4. виключно ліпні горщики без орнаменту
565. Носії вельбарської культури прийшли на територію України у:
1. І ст. н.е.
2. на поч. ІІІ ст. н.е.
3. ІV ст. н.е.
4. V ст. н.е.
566. Назвіть дослідників вельбарської культури:
1. К.Годловський, Р.Волонгевич, М. Смішко
2. В.Хвойка, Є. Максимов, В. Баран
3. І. Шараневич, К. Гадачек, Т. Сулімірський.
4. В. Баран, Б. Тимощук, Л. Вакуленко
567. Вкажіть час існування вельбарської культури на території Польщі:
1. ІV-II ст. до н.е.
2. ІV-V ст. н.е.
3. ІІ-ІІІ ст. н.е.
4. І-ІV ст. н.е.
568. Культура карпатських курганів поширена:
1. у межиріччі Дністра і Дніпра
2. у Західному Побужжі
3. на правобережжі Верхнього Дністра і Закарпатті
4. в басейні Південного Бугу
569. Хто з українських археологів досліджував культуру карпатських курганів:
1. М. Смішко, Б. Тимощук, Л. Вакуленко, В. Котигорошко
2. О. Уваров, К. Гадачек, Т. Сулімирський, Є.Махно
3. К. Журавський, Є. Максимов, В. Баран, Я Баран
4. Т. Пассек, С. Березанська, Л. Крушельницька, М. Бандрівський
570. Вкажіть хронологію культури карпатських курганів:
1. кін. ІІ – п. пол. V ст. н.е.
2. ІІ ст. до н.е. – ІІ ст. н.е.
3. V-VII ст. н.е.
4. ІІІ-ІV ст. н.е.
571. Хто був першим дослідником пам’яток культури карпатських курганів:
1. Й. Сомбаті
2. І. Винокур
3. В. Хвойко
4. Л. Вакуленко
572. У котрому році було досліджено курганний могильник біля с. Глибока на Буковині:
1. 1993 р.
2. 1893 р
3. 1939 р.
4. 1956 р.
573. Які дослідники у 30–х роках ХХ ст. досліджували поховання культури карпатських курганів:
1. К. Журовський, Т. Сулімирський, М. Смішко
2. К. Гадачек, Т. Сулімирський, Є.Махно
3. Є Махно, К. Гадачек, К. Журавський
4. Т. Пассек, С. Березанська, Л. Крушельницька
574. Культура карпатських курганів отримала свою назву від:
1. елементів поховального обряду
2. території поширення
3. першої відкритої пам’ятки
4. поселень Карпатського району
575. Культура карпатських курганів представлена:
1. поселеннями, городищами і могильниками
2. поселеннями і городищами
3. поселеннями і могильниками
4. стоянками і окремими похованнями
576. Поселення культури карпатських курганів розташовані:
1. на зручних для землеробства ділянках території у долинах ріка або високих рівних плато
2. в передгірних районах Прикарпаття на землях зручних для випасу худоби
3. в залісненій території Карпатських гір
4. поселення не відкриті
577. Основа господарської діяльності носіїв культури карпатських курганів базувалася на:
1. пастушому скотарстві
2. мисливстві та рибальстві
3. землеробстві, тваринництві, ремеслах
4. мисливстві і збиральництві
578. Носії культури карпатських курганів користувалися знаряддями праці виготовленими із:
1. заліза
2. міді
3. бронзи
4. каменю і кременю
579. Житловими спорудами населення культури карпатських курганів були:
1. землянки
2. наземні житла
3. напівземлянки і наземні житла
4. напівземлянки
580. Зерно та інші злакові культури носії культури карпатських курганів зберігали:
1. у коморах
2. у підвалах
3. у спеціальних господарських ямах
4. у житлових спорудах
581. Допоміжну роль у господарстві культури карпатських курганів відігравало:
1. мисливство і збиральництво
2. мисливство і рибальство
3. землеробство і скотарство
4. усі вище перераховані види
582. Які ремесла були найбільше поширеними у культурі карпатських курганів:
1. залізодобувне, залізообробне, гончарне, ювелірне
2. камене– і кременеобробне, косторізне
3. бронзоливарне, металургія благородних металів
4. камене– і косторізне, виготовлення зброї
583. На яких пам’ятках культури карпатських курганів відкрито залишки гончарних майстерень:
1. Печеніжин і Голин
2. Нижній Струтинь і Грабівець
3. Грушів і Глибока
4. Кам’янка і Трач
584. Населення культури карпатських курганів підтримували економічні зв’язки з:
1. сарматами
2. пізніми скіфами
3. германцями
4. римськими провінціями
585. Поховальні пам’ятки культури карпатських курганів представлені:
1. інгумаціями в курганах
2. кремаціями в курганах
3. інгумаціями в безкурганних могильниках
4. кремаціями в безкурганних могильниках
586. Старожитності київської культури були виділені:
1. М.Ю. Смішком
2. В.М. Даниленком
3. М.Ю. Данилцем
4. Є.В. Максимовим
587. Вкажіть територію поширення племен київської культури:
1. від Середнього і Верхнього Подніпров’я до Курського Посейм’я
2. в межиріччі Дністра і Дніпра
3. в Подунав’ї
4. від Середнього Дніпра до Сіверського Дінця
588. Біля яких населених пунктів наприкінці 50–х – на поч. 60–х рр. ХХ ст. були досліджені перші пам’ятки київської культури:
1. Карпів, Улянівка, Роїще
2. Харковець, Хлепча, Обухів
3. Ходосівка, Бортничі, Нові Безрадичі
4. Глеваха, Лавриків Ліс, Курилівка
589. Скільки пам’яток київської культури на сьогодні зафіксовано на території України:
1. 50
2. 150
3. 200
4. 300
590. Більшість дослідників вважає, що київська культура сформувалася на основі:
1. зарубинецької культури
2. пшеворської культури
3. культури карпатських курганів
4. празької культури
591. Пам’ятки київської культури представлені:
1. поселеннями і городищами
2. поселеннями, городищами, могильниками
3. поселеннями і могильниками
4. лише могильниками
592. Житловими спорудами населення київської культури переважно були:
1. землянки
2. наземні житла
3. напівземлянки
4. землянки і наземні житла
593. Для якого способу господарства характерна топографія селищ київської культури:
1. орного землеробства і тваринництва
2. кочового скотарства
3. мисливства і рибальства
4. збиральництва
594. Про розвиток землеробства у київській культурі свідчить знахідка уламка залізного наральника:
1. у Києві
2. у с. Улянівка
3. у с. Нові Безрадичі
4. у с. Роїще
595. Поховальні пам’ятки київської культури представлені:
1. інгумаціями в курганах
2. кремаціями в курганах
3. інгумаціями у безкурганних могильниках
4. кремаціями у безкурганних могильниках
596. Кераміка київської культури була виготовлена:
1. ліпним способом
2. при допомозі ручного гончарного круга
3. при допомозі ножного гончарного круга
4. не була відома
597. За технікою виготовлення і типологією кераміка київської культури пов’язується з:
1. пшеворською історико–культурною традицією
2. липицькою історико–культурною традицією
3. зарубинецькою історико–культурною традицією
4. сарматською історико–культурною традицією
598. Гончарна кераміка та імпортні вироби надходили у середовище київських племен з території:
1. черняхівської культури і Північного Причорномор’я
2. культури карпатських курганів і римської провінції Дакія
3. вельбарської культури
4. празької культури
599. Яка хронологія пам’яток київської культури:
1. середина І – початок ІІІ ст. н.е.
2. ІІІ – початок V ст. н.е.
3. IV– початок VІ ст. н.е.
4. VI–VII ст. н.е.
600. У формуванні яких культур прийняла участь київська культура:
1. празької, пеньківської
2. черняхівської, зубрицької
3. райковецької, салтово-маяцької
4. зарубинецької, пшеворської
ХІ. Східні слов’яни (друга половина І тис. н.е.)
601. На основі яких археологічних культур сформувалися слов’янські культури раннього середньовіччя:
1. скіфів і сармат
2. вельбарської культури
3. пшеворської культури
4. верхньодністровської групи черняхівської культури, київської культури, культури карпатських курганів
602. Які кочові народи здійснювали напади на слов'ян у др. половині І тис:
1. сармати
2. татари
3. авари
4. готи
603. Які основні види занять були властиві для слов’ян др. пол. І тис:
1. кочове скотарство
2. рибальство і полювання
3. землеробство, тваринництво, металургія
4. збиральництво і скотарство
604. Ким були відкриті перші пам'ятки празько-корчацької культури:
1. В.В. Хвойкою
2. С.С. Гамченком
3. В.В. Ауліхом
4. Т.С. Пассек
605. Творцем празько-корчацької культури були:
1. готи
2. гуни
3. слов'яни
4. сармати
606. Від чого пішла назва празько-корчацької культури:
1. м. Праги у Чехії і с. Корчак на Волині
2. сіл Празьке і Корчак на Волині
3. від могильника у присілку Корчак біля Праги
4. від річки Корчак біля Праги
607. Хто з дослідників займався вивченням празько-корчацької культури:
1. С. Гамченко, І. Борковський, Ю. Захарук, І. Русанова, Б. Тимощук, В. Баран
2. В. Хвойка, Т. Пассек, С. Березанська, С. Гамченко, Б. Рибаков, Д. Телегін
3. І. Борковський, Т. Сулімірський, К. Гадачек, Б. Мозолевський
4. Д. Телегін, І. Русанова, В. Даниленко, І. Свєшніков, С. Березанська, Л. Крушельницька
608. Яким періодом датується празько-корчацька культура:
1. VІ-VII ст.
2. VIII-X ст.
3. І ст. до н.е. - І ст. н.е.
4. VII-VIII ст. до н.е.
609. Ареал поширення празько-корчацької культури:
1. від Дону до Дунаю
2. Північне Причорномор’я
3. Лівобережна Україна
4. від Правобережжя Верхнього Дніпра і Прип'яті до Ельби і Дунаю
610. Поселення розташовувалися:
1. на підвищених ділянках вододілів рік
2. у лісах
3. на другий надзаплавних терасах рік та озер
4. на перших надзаплавних терасах рік та їх приток
611. Площа селищ празько-корчацької культури становила:
1. від 10-20 га
2. від 300-450 га
3. від 0,5-1 га
4. від 5-50 га
612. Переважним типом місць проживання празько-корчацької культури були:
1. не укріплені селища
2. сильно захищені валами і ровами городища
3. міста з кам'яними стінами
4. стоянки і зимівники
613. Основним типом житла празько-корчацької культури була:
1. кругла напівземлянка площею від 5-10 кв. м з вогнищем
2. квадратні напівземлянки площею від 6-20 кв. м з пічкою
3. овальні напівземлянки площею від 20-30 кв. м з вогнищем
4. наземні квадратні житла з пічкою
614. Основним типом опалювальних споруд у житлах празько-корчацької культури були:
1. вогнища
2. печі з каменю або глини
3. вогнища на кам’яному черені
4. печі збудовані з цегли
615. Яке з городищ празько-корчацької культури знаходиться на території України:
1. городище біля с. Зимне
2. городище біля с. Шиліги
3. обидва із них
4. жодне
616. Знаряддя праці у празько-корчацькій культурі виготовлялося з:
1. бронзи
2. міді
3. заліза
4. кременю
617. Населення празько-корчацької культури займалося:
1. скотарством
2. землеробством і приселищним скотарством
3. рибальством і мисливством
4. примітивним землеробством і мисливством
618. Носії празько-корчацької культури користувалися керамікою виготовленою:
1. ліпним способом
2. на гончарному крузі
3. гончарною керамікою провінційно-римського типу
4. ліпною та гончарною керамікою
619. Скотарство празько-корчацької культурі було:
1. приселищним
2. відгінним
3. кочовим
4. міграційно-сезонним
620. Поховання у празько-корчацькій культурі були у вигляді:
1. трупоспалень у безкурганних могильниках
2. трупопокладень у безкурганних могильниках
3. трупоспалень у курганах
4. кенотафів
621. Асортимент посуду у празько-корчацькій культурі складався з:
1. горщиків, мисок, кухлів
2. горщиків, мисок, амфор, друшляків
3. горщиків, сковорідок
4. гончарних та імпортних горщиків і мисок
622. Орнамент на посуді празько-корчацької культури був у вигляді:
1. зигзагів
2. прямих і хвилястих ліній
3. переважно відсутній
4. трикутників
623. У формуванні празько-корчацької культури прийняли участь:
1. готи
2. сармати
3. вельбарська і липицька культури
4. київська і черняхівська культури
624. Перші пам'ятки пеньківської культури були відкриті:
1. Д.Т. Березовцем у 1956-1959 рр.
2. О.І. Тереножкіним у 1946-1948 рр.
3. В.К. Гончаровим у 60-70-х рр. ХХ ст.
4. І.Т. Черняковим у 30-х рр. XX ст.
625. Пам’ятки пеньківської культури локалізовані:
1. у смузі лісостепового пограниччя від Подунав'я і до Сіверського Дінця
2. від Західної Волині до р. Вісли
3. у Північному Причорномор'ї
4. від Верхнього Дніпра до Верхньої Волги
626. Час існування пеньківської культури:
1. ІІ-V ст. н.е.
2. VІ-VІІ ст. н.е.
3. VIII - IX ст. н.е.
4. IV-VI ст. н.е.
627. Асортимент посуду у пеньківській культурі складався з:
1. горщиків і мисок
2. горщиків, мисок, амфор, друшляків
3. горщиків
4. гончарних та імпортних горщиків і мисок
628. До допоміжних галузей господарства пеньківської культури відносилося:
1. збиральництво
2. збиральництво і рибальство
3. полювання і рибальство
4. полювання і збиральництво
629. Кераміка у пеньківській культурі була:
1. гончарна безорнаментна
2. ліпна, малоорнаментована
3. гончарна з відігнутими вінцями
4. ліпна, гостродонна
630. Основою господарства у пеньківській культурі було:
1. орне землеробство і приселищне скотарство
2. мотичне землеробство і мисливство
3. полювання і збиральництво
4. мисливство і рибальство
631. В основі поховального обряду пеньківської культури було:
1. трупопокладення в курганних могильниках
2. трупопокладення із північною орієнтацією
3. трупоспалення
4. кенотафи
632. До пеньківської культури відноситься металургійний центр, виявлений у:
1. с. Гайворон на Південному Бузі
2. с. Андрусівка на правобережжі Дніпра
3. с. Заньки на лівобережжі Дніпра
4. с. Селешти у Молдові
633. Назвіть прізвище дослідника, який проводив розкопки Гайворонського металургійного центру
1. О Приходнюк
2. В. Бідзіля
3. І. Рафалович
4. П. Хавлюк
634. Допоміжними галузями господарства населення пеньківської культури було:
1. землеробство
2. розведення худоби і промисли
3. мисливство і рибальство
4. збиральництво
635. Населення пеньківської культури відносилося до:
1. слов’янських племен антів
2. гото-гепідів
3. гето-даків
4. слов’янських племен склавинів.
636. Колочинська культура датується:
1. з VII-V ст. до н. е.
2. V-VII ст. н. е.
3. I-IX ст. н. е.
4. II-IV ст. н. е.
637. Територія поширення колочинської культури:
1. Верхнє Подніпров'я, р. Десна і Сейм
2. Південний Буг, Східне Полісся
3. Волинь і Побужжя
4. Поділля і Закарпаття
638. Відкрив пам'ятки колочинської культури:
1. Е.О. Симонович
2. В.В. Хвойко
3. П.М. Третьяков
4. Ю.О. Ліпкінг
639. Назвіть характерні для колочинської культури житла:
1. землянки
2. напівземлянки
3. наземні споруди
4. споруди змішаного типу
640. Поховальний обряд у колочинській культурі:
1. кремації у грунтових могильниках
2. інгумації з північною орієнтацією
3. інгумації із західною орієнтацією
4. варіанти поєднувались
641. Який скарб пов’язують з населенням колочинської культури:
1. знайдений на селищі Гапоново у Росії
2. біля с. Тарасівка на Миколаївщині
3. біля м. Капаново у Росії
4. Мартинівськимй скарб у Середньому Подніпров’ї
642. Населення колочинської культури займалося:
1. землеробством і приселищним скотарством
2. розведення худоби і промислами
3. кочовим тваринництвом
4. збиральництвом
643. Пам’ятки колочинської культури представлені:
1. городищами і могильниками
2. селищами, городищами, могильниками
3. стоянками і поселеннями
4. могильниками
644. Назва райковецької культури походить:
1. від села Райки на Житомирщині
2. від річки Райківки в басейні Сіверського Дінця
3. від райковецького городища на Дністрі
4. від прізвища першовідкривача культури І.С. Райківця
645. Хто відкрив райковецьку культуру:
1. В.К. Гончаров
2. Д.Я. Телегін
3. О.З. Тереножкін
4. Е.О. Петровська
646. Райковецька культура була відкрита:
1. наприкінці ХІХ ст.
2. у 1946-1948 рр.
3. у 1930-х рр. ХХ ст.
4. у 1941-1944 рр.
647. Яка територія поширення райковецької культури:
1. лісостеп Правобережжя від Дніпра до Західного Бугу і Дністра
2. Волинь
3. Полісся
4. Східне Лівобережжя
648. Хронологія райковецької культури визначається:
1. VIII-IX ст. н.е.
2. VI-VII ст. н.е.
3. II-I ст. до н. е.
4. I ст. до н.е. – V ст. н.е.
649. Основним типом житла у райковецькій культурі були:
1. напівземлянки прямокутної або квадратної форми
2. землянки круглої форми
3. наземні споруди
4. змішаний тип споруд
650. Знаряддя праці райковецької культури виготовлялися:
1. з каменю і кременю
2. з бронзи і міді
3. із заліза
4. із заліза із домінуванням виробів із кременю і каменю.
651. Характерним типом поховань у Райковецькій культурі було:
1. трупопокладення на боку у курганах
2. трупоспалення у безкурганних могильниках
3. кенотафи
4. біритуалізм
652. Гончарний комплекс райковецької культури складався з:
1. античного посуду
2. з ліпної кераміки
3. з ліпного та виготовленого на ручному гончарному крузі посуду
4. з гончарної кераміки
653. Яка хронологія райковецької культури:
1. VII-IX ст.
2. XI-XIII ст.
3. V-X ст.
4. II-IV ст.
654. Для райковецької культури характерні:
1. селища, городища, могильники
2. стоянками
3. поселеннями і могильниками
4. поселеннями і святилищами
655. Який інвентар супроводжував поховання у райковецькій культурі:
1. зброя
2. особисті речі, посуд
3. крем’яні і кам’яні знаряддя
4. інвентар відсутній
656. Райковецька культура виникла на основі:
1. черняхівської і київської культури
2. зарубинецької і пшеворської культур
3. поморської культури
4. празької і пеньківської культур
657. Яка приблизна площа городищ у райковецькій культурі:
1. від 0,5 до 5 га
2. від 10 до 35 га
3. від 1 до 20 га
4. від 8 до 20 га
658. Основою господарства населення райковецької культури було:
1. землеробство і приселищне скотарство
2. мисливство і рибальство
3. мисливство, збиральництво і рибальство
4. кочове тваринництво
659. Залишки культових споруд та антропоморфних кам’яних ідолів райковецької культури виявлено:
1. у Середньому Подніпров’ї, Волині, Поділлі, Прикарпатті
2. на Поліссі
3. на лівобережжі Дніпра
4. поблизу м. Краснодар
660. До якого етносу відносилося населення райковецької культури:
1. східних слов’ян
2. західних слов’ян
3. германців
4. сармат
