г) затяжний;
д) рецидивуючий.
5. По часу розвитку сепсис поділяється на:
а) ранній;
б) пізній;
в) віддалений;
г) безпосередній.
6. Реакція організму на сепсис може бути:
а) гіпоергічна;
б) нормергічна;
в) імунодефіцитна;
г) гіперергічна.
7. До загальних симптомів сепсису належать:
а) гектична температурна реакція;
б) прогресуюче погіршення загального стану;
в) головний біль;
г) затьмарення свідомості;
д) запальний набряк навколо первинного вогнища.
8. До місцевих симптомів сепсису належать:
а) сухість рани первинного вогнища;
б) запальний набряк навколо первинного вогнища;
в) припинення гнійних виділень;
г) озноб;
д) висихання грануляцій в рані.
9. До найбільш характерних ускладнень сепсису належать:
а) септичні кровотечі;
б) проливний піт;
в) головний біль;
г) тромбоемболія артерій;
д) септичний ендокардит.
10. Основними завданнями загального лікування сепсису є:
а) боротьба з інфекцією і інтоксикацією;
б) підвищення імунологічних сил організму;
в) своєчасне хірургічне втручання;
г) покращення функції всіх органів і систем;
д) зміна симптоматичної терапії.
11. До основних завдань місцевого лікування належать:
а) своєчасне хірургічне втручання;
б) створення доброго відтоку з рани;
в) обробка рани антисептичними препаратами;
г) підвищення імунологічних сил організму;
д) щадящі перев’язки рани.
12. При хірургічному сепсисі з метою активної імунізації вводять:
а) анатоксини;
б) антибіотики;
в) сульфаніламідні середники;
г) аутовакцини.
13. Із засобів специфічного впливу при лікуванні сепсису використовують:
а) протистафілококова плазма;
б) протистафілококовий гама-глобулін;
в) антибіотики;
г) імуностимулятори;
д) поліглобулін.
14. В залежності від збудника виділяють наступні види сепсису:
а) стафілококовий;
б) одонтогенний;
в) стрептококовий;
г) криптогенний;
д) колібацилярний.
15. Септичні кровотечі розвиваються внаслідок:
а) ерозії судини;
б) гнійного розплавлення тромба;
в) пролежня стінки судини дренажем;
г) нестабільності гемодинаміки.
Тема 18
“Хронічні специфічні хірургічні захворювання”
1. До хронічної специфічної інфекції відносять:
а) дифтерію ран;
б) актиномікоз;
в) сифіліс;
г) сибірку;
д) правець.
2. Для туберкульозу кісток і суглобів характерно:
а) 85-90% хворих становлять особи віком понад 30 років;
б) 85-90% хворих становлять особи віком до 30 років;
в) жінки хворіють вдвічі частіше чоловіків;
г) чоловіки хворіють вдвічі частіше жінок.
3. Найчастіше зустрічаються туберкульозні ураження:
а) хребта;
б) тазо-стегнового суглоба;
в) колінного суглоба;
г) ступні;
д) кисті.
4. Обираючи місце для туберкульозного кістково-суглобового санаторію передбачають:
а) наявність вологого повітря;
б) наявність сухого повітря;
в) наявність хвойного лісу;
г) віддаленість від автомагістралей;
д) віддаленість від промислових об’єктів.
5. В перебігу туберкульозного спондиліту виділяють:
а) преспондилітичну фазу;
б) спондилітичну фазу;
в) постспондилітичну фазу;
г) артритичну фазу;
д) постартритичну фазу.
6. Кінцевий діагноз туберкульозного спондиліту ставлять на основі:
а) УЗД;
б) біохімічного аналізу крові;
в) ангіографії;
г) рентгенологічного дослідження;
д) термографії.
7. В перебігу туберкульозного кокситу виділяють:
а) спондилітичну фазу;
б) постспондилітичну фазу;
в) преартритичну фазу;
г) артритичну фазу;
д) постартритичну фазу.
8. В перебігу туберкульозного гоніту виділяють:
а) спондилітичну фазу;
б) постспондилітичну фазу;
в) преартритичну фазу;
г) артритичну фазу;
д) постартритичну фазу.
9. Лікування туберкульозу коротких трубчастих кісток кисті і ступні передбачає:
а) гормонотерапію;
б) іммобілізацію;
в) антибактеріальну терапію;
г) санаторно-курортне лікування.
10. Дієта хворого на туберкульоз повинна вміщувати білки, жири і вуглеводи у співвідношенні:
а) 3:1:1;
б) 1:3:1;
в) 1:1:3;
г) 3:1:3;
д) 3:3:1.
11. Найбільший ефект від хірургічного лікування при кістково-суглобовому туберкульозі досягається:
а) в преартритичній фазі;
б) в артритичній фазі;
в) в постартритичній фазі;
г) фаза не має значення.
12. Збудником сифілісу є:
а) паличка Коха;
б) коринебактерії;
в) бліда трепонема;
г) клостридії;
д) віруси.
13. Стадії сифілісу є:
а) ранній;
б) пізній;
в) первинний;
г) вторинний;
д) третинний.
14. Для сифілітичних виразок характерні:
а) мала болючість;
б) нечіткі контури;
в) чіткі округлі контури;
г) сірувате дно;
д) кровоточиве дно.
15. Збудником актиномікозу є:
а) паличка Коха;
б) коринебактерії;
в) бліда трепонема;
г) клостридії;
д) променистий гриб.
16. Основні клінічні форми актиномікозу:
а) мозкова;
б) щелепно-лицева;
в) шкірна;
г) легенева;
д) абдомінальна.
17. Лікування актиномікозу включає:
а) аналгетики;
б) антибіотики;
в) сульфаніламіди;
г) рентгенотерапію;
д) хіміотерапію.
18. Основні форми лепри:
а) лепрозна;
б) сифілітична;
в) дифтерійна;
г) правцева;
д) туберкулоїдна.
19. У разі важкого перебігу лепри спостерігаються:
а) кератити;
б) поліневрит;
в) некрози ділянок кистей;
г) некрози ділянок ступнів;
д) всі відповіді вірні.
20. Для лепри характерні:
а) висока контагіозність;
б) низька контагіозність;
в) виразки на слизових оболонках;
г) консервативне лікування;
д) хірургічне лікування.
Тема 19
“Травми судин, аневризми. Тромбофлебіт. Флеботромбоз”
1. При якій судинній патології застосовують пробу Троянова-Тренделенбурга?
а) облітеруючий атеросклероз судин н/к;
б) тромбоз глибоких вен;
в) варикозна хвороба;
г) гострий тромбофлебіт;
д) аневризма аорти.
2. Яка перфорантна вена на стегні має постійну локалізацію?
а)вена Кокета;
б) вена Троянова;
в) вена Додда;
а)велика підшкірна вена
б) стегнова вена
3. Компресійна терапія нижньої кінцівки займає провідне місце у лікуванні хронічної венозної недостатності. Єдиним протипоказом до еластичної компресії є:
а) наявність гострого тромбофлебіту;
б) хронічна облітерація магістральних артерій;
в) тромбоз глибоких вен кінцівки;
г) перенесений в анамнезі ішемічний інсульт;
д) наявність гіпертонічної хвороби.
4. Як правильно формувати компресійний бандаж еластичним бинтом?
а) пов”язку накладають при тильному згинанні стопи;
б) пов”язку накладають при тильному розгинанні стопи;
в) пов”язка повинна бути на рівні проксимальних суглобів пальців і захоплювати п”ятку;
г) стиснення бинтом треба плавно зменшувати в проксимальному напрямку;
д) стиснення бинтом треба плавно збільшувати в проксимальному напрямку.
5.Які проби використовують для виявлення прохідності та функціонального стану глибоких вен?
а) маршова проба Дельбе – Пертеса;
б) проба Хоманса;
в) проба Троянова – Тренделенбурга;
г) проба Мейо – Пратта;
д) проба Мозеса.
6. При яких захворюваннях виникає критична ішемія?
а) облітеруючий ендартеріїт;
б) деформуючий артроз;
в) облітеруючий атеросклероз;
г) подагра;
д) варикозна хвороба.
7. Наслідком розшаровуючої аневризми аорти може бути:
а) гангрена верхніх чи нижніх кінцівок;
б) синдром Ляріша;
в) летальність;
г) тромбоз мезентеріальних судин;
д) інфаркт міокарда.
8. Скільки часу необхідно дотримуватись ліжкового режиму для фіксації тромбу до судинної стінки при венозному тромбозі?
а) 1-2 доби;
б) 3-4 доби;
в) 7-8 діб;
г) 8-14 діб;
д) 25-30 діб.
9. Які середники застосовують з метою знеболення в післяопераційному періоді?
а) Морфін;
б) анальгін з димедролом;
в) аспірин;
г) діклофенак;
д) кетанов;
10. Причиною формування трофічних виразок при цукровому діабеті вважають:
а) ураження мікроциркуляторного русла;
б) полінейропатія;
в) гіаліноз стінок судин;
г) посилене розмноження патогенних мікроорганізмів на фоні гіперглікемії;
д) стійкий спазм судин.
11. При тромбозі глибоких вен, крім консервативної терапії необхідно застосувати:
а) строгий ліжковий режим;
б) шину Белера;
в) еластична компресія;
г) шину Крамера;
д) оперативне лікування.
12. Для швидкого загоєння трофічної виразки корисно застосовувати:
а) ультрафіолетове опромінення;
б) лазеротерапія;
в) застосування електричного та магнітного поля;
г) гіпербарична оксигенація;
д) інфрачервоне опромінення.
13. Для лікування трофічних виразок використовують мазі на гідрофільній основі, які мають антибактеріальну і гіперосмолярну дію. До них відносяться:
а) диклофенак-мазь;
б) мазь Вишневського;
в) іруксол;
г) вазелін;
д) солкосерил.
14. Тромбоз виникає у тому випадку, коли порушується баланс між тромбогенними факторами і захисними реакціями. До тромбогенних факторів відносять:
а) активація факторів коагуляції і стимуляція агрегації тромбоцитів;
б) інактивація активованих факторів коагуляції печінкою;
в) сповільнення або порушення кровообігу;
г) нейтралізація природніх інгібіторів;
д) пошкодження судинної стінки.
15. До причин, що сповільнюють або порушують кровообіг венозної системи можна віднести:
а) іммобілізація;
б) стиснення венозних судин навколишніми тканинами;
в) варикозне розширення вен;
г) фасціїт;
д) неврит.
16. Скільки часу триває перша стадія гострого тромбозу:
а) 2-3 доби;
б) 3-5 діб;
в) 7-14 діб;
г) 15-20 діб;
д) 20-30 діб.
17. Післятромбофлебітичний синдром формується після перенесеного гострого тромбозу в середньому через:
а) 1міс;
б) 2,5-3 міс;
в) 5-12 міс.;
г) 1-2 роки;
д) 2-5 років.
18. Яке найнебезпечніше ускладнення може виникнути при тромбозі глибоких вен або гострому висхідному тромбофлебіті:
а) посттромбофлебітичний синдром;
б) рецидив тромбозу;
в) розвиток венозної гангрени;
г) тромбоемболія легеневої артерії;
д) тромбоз стегнової артерії.
19. Характерними агіографічними проявами поєднаного пошкодження магістральної вени і артерії є:
а) перетікання контрасту з артеріальної системи у венозну;
б) наявність артеріовенозного гирла і аневризми;
в) відсутність контрасту в артеріальному руслі;
г) відсутність контрасту у венозному руслі;
д) не контрастуються обидві судини.
20. Які реконструктивно-відновні операції використовують для остаточної зупинки кровотечі та відновлення магістрального кровообігу:
а) накладання бокового шва;
б) формування анастомозу «кінець в кінець»;
в) автовенозне шунтування;
г) перев’язка судини;
д) формування артеріо- венозного шунтування.
Тема 20
“Порушення артеріального кровопостачання кінцівок.
Змертвіння. Виразки. Нориці. Сторонні тіла”
1. Розлади кровообігу, що можуть викликати некроз тканин та органів виникають як наслідок:
а) порушення серцевої діяльності;
б) тривалого спазму чи облітерації судини;
в) стиснення чи поранення судин;
г) порушення хімізму крові;
д) гіповітамінозу;
е) ожиріння.
2. Умови, що впливають на швидкість та ступінь поширення змертвіння:
а) гематобластози;
б) саркоми;
в) проникаюча радіація;
г) переохолодження;
д) анатомо-фізіологічні особливості;
е) наявність чи відсутність інфекції.
3. За клінічним перебігом розрізняють такі види гангрени:
а) коагуляційна;
б) суха;
в) волога;
г) колікваційна;
д) анаеробна;
е) септична.
4. При сухій гангрені спостерігаємо:
а) обмежовується частиною сегмента;
б) блідість, мармуровість шкіри;
в) виражений біль;
г) виражена інтоксикація;
д) значний набряк тканин;
е) інтоксикація відсутня або незначна.
5. Демаркаційний вал формується:
а) для відмежування змертвілої тканини;
б) при сухому некрозі;
в) при сухій гангрені;
г) при вологій гангрені;
д) при приєднанні гнильної мікрофлори.
6. Негайна некректомія чи ампутація при сухій гангрені проводиться при:
а) приєднанні гнильної флори;
б) переході сухої гангрени у вологу;
в) несформованому демаркаційному валі;
г) одразу при виставленні діагнозу;
д) відсутності болю;
е) приєднанні загальної симптоматики.
7. Частіше волога гангрена розвивається за умови:
а) гіпостенії;
б) гіперстенії;
в) швидкого порушення кровообігу;
г) пастозності, набряків;
д) одразу після сухої;
е) наявності коагуляційного некрозу.
8. Локальні ознаки вологої гангрени:
а) відсутність чутливості;
б) відсутність рухів;
в) різко наростаючий набряк тканин;
г) блідість тканин;
д) шкіра мармурова, холодна;
е) відсутність пульсу.
9. Інтоксикація при вологій гангрені є наслідком:
а) всмоктування продуктів розпаду тканин;
б) всмоктування бактеріальних токсинів;
в) зниження артеріального тиску;
г) наявності демаркаційного валу;
д) відсутності рухів;
е) імунодефіциту.
10. Для виразок характерно:
а) дефект покривів та глибше лежачих тканин;
б) відсутність чи слабо виражені процеси регенерації;
в) здебільшого хронічний перебіг;
г) переважання регенеративних процесів;
д) відсутність мікрофлори;
е) посилення мікроциркуляції.
11. Важливим елементом консервативного лікування виразок є:
а) при підняте положення кінцівки;
б) очищення виразкового дефекту за допомог різних мазей під пов’язкою;
в) активізація регенеративних процесів;
г) підвищення артеріального тиску;
д) автодермопластика;
е) калорійне, збагачене вітамінами та мікроелементами харчування.
12. За походження нориці поділяються:
а) внутрішні;
б) зовнішні;
в) бокові;
г) серединні;
д) вроджені;
е) набуті.
13. Особливістю перебігу епітеліальних та губоподібних нориць є:
а) потребують оперативного втручання;
б) самостійно загоюються на будь-якому етапі;
в) самостійно не загоюються;
г) самостійно загоюються, коли вміст перестає виділятися норичним ходом;
д) потребують лише консервативного лікування.
14. В яких ділянках найчастіше розвиваються пролежні:
а) крижі;
б) поперек;
в) сідниці;
г) потилиця;
д) п’яти;
е) задня поверхня гомілки.
15. Основний принцип лікування трофічних виразок:
а) етіологічний;
б) патогенетичний;
в) хірургічний;
г) вичікувальний;
д) антибіотикотерапія.
16. При сухій гангрені в тканині відмічається:
а) реактивний набряк;
б) коагуляцій ний некроз;
в) регенеративний набряк;
г) змішаний некроз,
д) виражений лімфангіт.
17.Демаркаційну лінію спостерігаємо:
а) сепсисі;
б) сухій гангрені;
в) вологій гангрені;
г) розпаді тканин;
д) норицях.
18. Розпад тканини та всмоктування токсинів – особливість:
а) присутності стороннього тіла;
б) сухої гангрени;
в) вологої гангрени;
г) коагуляційного некрозу;
д) облітеруючого атеросклерозу.
19. Некректомія чи ампутація при сухій гангрені проводиться:
а) одразу при постановці діагнозу;
б) при повному та чіткому формуванні демаркаційного валу;
в) не проводиться;
г) на початку формування демаркаційної лінії.
20. Методом лікування вологої гангрени є:
а) ампутація при формуванні демаркаційного валу;
б) щадні некректомії;
в) органозберігаючі операції;
г) рання ампутація для збереження життя пацієнта;
д) ампутація не проводиться.
21. Гангрена органів черевної порожнини є:
а) сухою;
б) вологою;
в) некротичною;
г) коагуляцій ним некрозом;
д) нелікованою.
22. Гангрена органів живота проявляється:
а) перитонітом;
б) хронічним абдомінальним синдромом;
в) гіпертонічною хворобою;
г) інфарктом міокарда;
д) гепатозом;
е) холецистом.
23. Трофічні виразки виникають внаслідок:
а) звиразкування пухлин;
б) порушення живлення тканини;
в) після радикального лікування;
г) травматичного пошкодження;
д) приєднання інфекції;
24. Гранулюючі нориці характеризуються:
а) стінки утворені слизовою оболонкою;
б) для їх закриття необхідно оперативне втручання обов’язково;
в) завжди внутрішні;
г) стінки утворені кишковим епітелієм;
д) стінки покриті грануляціями;
е) стінки вистелені епітелієм.
25. З метою виявлення напрямку норичного ходу застосовується:
а) сцинтіграфія;
б) флюрографія;
в) фістулографія;
г) термографія;
д) допплер-обстеження.
26. Вкажіть найбільш часті причини емболії кінцівок:
а) пристінковий тромб лівої половини серця;
б) тромбофлебіти кінцівок;
в) атеросклеротичні бляшки в кінцівках;
г) порушення згортальної системи крові;
д) аневризма черевного відділу аорти.
27. При наданні допомоги хворим з гострою артеріальною оклюзією показано:
а) спокій кінцівки;
б) масаж кінцівки;
в) накладання джгута;
г) зігрівання кінцівки;
д) охолодження кінцівки.
28. У хворого після розкриття флегмони на стопі з’явилася нориця, що довго не загоюється. Що необхідно зробити для визначення етіології нориці?
а) артеріографію;
б) фістулографію;
в) розгорнуту формулу крові;
г) рентгенографію ступні;
д) ультразвукове обстеження ступні.
29. Відсутність пульсації на магістральних артеріях кінцівки, блідість шкіри з мармуровим відтінком, геморагічні плями, ознаки лімфангіту і відсутність поверхневої і глибокої чутливості, з позитивним симптомом “нитки” вказують на:
а) суху гангрену;
б) діабетичну ангіопатію;
в) вологу гангрену;
г) посттромботичний синдром;
д) облітеруючий атеросклероз.
30. Яка лікувально-утримуюча пов’язка є методом вибору при лікуванні трофічних виразок нижніх кінцівок:
а) цинк-желатинова;
б) гіпсова;
в) лейкопластирна;
г) з мазями на жировій основі;
д) гіпертонічна;
е) стискаюча.
Тема 21
“Пухлини”
1. В основу патологічної класифікації злоякісних пухлин покладена:
а) швидкість росту пухлини;
б) назва клітинних елементів, з яких походить злоякісна пухлина;
в) ступінь диференціації клітин;
г) розміри пухлини;
д) наявність віддалених метастазів;
е) можливість хірургічного лікування пухлини.
2. Згідно патогістологічної класифікації існує 4 групи злоякісних пухлин:
а) рак;
б) саркоми;
в) дрібноклітинний рак;
г) незрілі саркоми;
д) гематобластози;
е) некласифіковані пухлини.
3. Міжнародна класифікація злоякісних пухлин базується на динаміці трьох компонентів:
а) Т;
б) N;
в) С;
г) Д;
д) М;
е) О.
4. Загальні правила запису діагнозу злоякісної пухлини будь-якої локалізації:
а) морфологічне підтвердження;
б) лише згідно класифікації ТNМ;
в) лише згідно патогістологічної класифікації;
г) відповідно до розмірів пухлини;
д) відповідно до можливості радикального лікування;
е) згідно двох класифікацій: ТNМ та патогістологічної.
5. При виявленні терапевтом поліклініки злоякісної пухлини необхідно заповнити:
а)„Повідомлення про хворого з вперше в житті встановленим діагнозом раку...”;
б) статистичний талон;
в) виписку з історії хвороби;
г) медичну довідку;
д) скерування на огляд до онколога;
е) історію хвороби стаціонарного хворого.
6. Складовими частинами медичного діагнозу злоякісної пухлини є:
а) присутність супутньої патології;
б) наявність метастазів;
в) назва пухлини;
г) локалізація пухлини;
д) стадія захворювання;
е) клінічна група.
7. Пухлини умовно можна поділити на дві групи
а) облігатні;
б) мікроінвазивні;
в) внутрішньоепітеліальні;
г) органоїди;
д) доброякісні;
е) злоякісні.
8. До хімічних канцерогенів, що причетні до виникнення злоякісних пухлин можна віднести:
а) нітрати;
б) нітрити;
в) пестициди;
г) гербіциди;
д) ліки;
е) інфрачервоні промені.
9. Чинники біологічного походження, що сприяють росту злоякісних пухлин:
а) нітрати;
б) гормони;
в) віруси;
г) пестициди;
д) радіація;
е) нітрити.
10. Поняття онкогена включає:
а) існує в кожній нормальній клітині;
б) ген, що здатний перетворити нормальну клітину в ракову;
в) більшість онкогенів в нормальній клітині не функціонують;
г) існують лише в період ембріогенезу;
д) з’являються лише в зрілому віці.
11. Першою умовою, що сприяє виникненню раку є:
а) зниження активності імунної системи;
б) зниження клітинного імунітету;
в) зниження функції макрофагів;
г) соціальний статус;
д) стать;
е) вік.
12. Системний вплив пухлини на організм проявляється:
а) шкірними синдромами (еритематозні дерматози);
б) м’язовою дистрофією;
в) енцефалопатією;
г) гематологічними паранеоплазіями;
д) мігруючими тромбофлебітами;
е) розпадом пухлини.
13. Найчастіші шляхи метастазування ракових клітин:
а) лімфогенний;
б) гематогенний;
в) повітряний;
г) повітряно-краплинний;
д) пиловий.
14. Для доброякісних пухлин характерно:
а) швидкий ріст;
б) експансивний ріст;
в) інфільтруючий ріст;
г) метастазування;
д) зміни гомеостазу організму;
е) повільний ріст.
15. При об’єктивному обстеженні хворого з пухлинним доброякісним утвором виявлено:
а) пальпація безболісна;
б) значно збільшені регіонарні лімфатичні вузли;
в) рухомість;
г) не спаяна з навколишніми оточуючими тканинами;
д) регіонарні лімфатичні вузли не збільшені;
е) різко болюча пальпація.
16. Які з перерахованих пухлин відносяться до злоякісних?
а) лейоміома,
б) фіброма,
в) поліп,
г) гемагіоендотеліома,
д) аденокарцинома.
17. Яке з позначень за системою ТNМ буде належати пухлині молочної залози понад 2 см в діаметрі, без метастазів в регіонарні лімфатичні вузли і внутрішні органи?
а) Т1Н2М0;
б) Т2Н0М0;
в) Т3Н0М1.
18. До якої стадії за вітчизняною класифікацією відноситься пухлина величиною до 2 см з поодинокими метастазами в регіонарні лімфатичні вузли?
а) І ст.;
б) ІІ ст.;
в) ІІІ ст.;
г) ІV ст.
19. Які з перерахованих пухлин відносяться до епітеліальних?
а) поліп;
б) рабдоміома;
в) гліома;
г) хондросаркома;
д) недиференційований рак.
20. Принцип абластики полягає у:
а) опроміненні операційного поля;
б) промиванні операційного поля антисептиками;
в) заходах, спрямованих на запобігання десимінації пухлинних клітин;
г) призначенні хіміотерапевтичних середників в доопераційному періоді.
21. Радикальне оперативне втручання при злоякісних пухлинах полягає у:
а) видаленні пухлини в межах здорових тканин;
б) відновленні анатомічної цілісності органу;
в) видаленні пухлини разом із регіональними лімфовузлами одним блоком;
г) виконанні дренуючих операцій.
22. У хворого К, 67 років, діагностовано рак гортані. Який вид променевої терапії застосуєте?
а) внутрішньотканинну;
б) аплікаційну;
в) близькофокусну;
г) внутрішньопорожнинну.
23. Виберіть з перерахованих такі методи лікування, які відносяться до симптоматичного лікування:
а) хірургічне втручання;
б) хіміотерапія;
в) десенсибілізуюча терапія;
г) протизапальна терапія.
24. Що передбачає поняття облігатного передрака?
а) стрес;
б) гормональні зміни;
в) захворювання передує розвитку злоякісної пухлини;
г) захворювання лише в окремих випадках веде до розвитку рака;
д) наявність при біопсії ракових клітин.
25. Які передракові захворювання відносять до факультативних передраків?
а) стрес;
б) гормональні зміни;
в) захворювання передує розвитку злоякісної пухлини;
г) захворювання лише в окремих випадках веде до розвитку рака;
д) наявність при біопсії ракових клітин.
26. Поняття імплантаційного метастазу включає:
а) переніс пухлинної клітини лімфогенно;
б) переніс клітин пухлини на здорові тканини під час операції;
в) переніс пухлинних клітин гематогенно;
г) переніс пухлинних клітин крапельно;
д) переніс пухлинних клітин повітряним шляхом;
е) переніс пухлинних клітин повітряно-крапельно.
27. При класифікації пухлини символ Т0 відповідає:
а) окремий розмір, поширення пухлини;
б) „рак на місці”;
в) первинну пухлину не виявлено;
г) відсутність метастазування в регіонарні лімфатичні вузли;
д) відсутність віддалених метастазів;
е) наявність поодиноких метастазів в регіонарні лімфатичні вузли.
28. Один з періодів в розвитку клініки злоякісної пухлини – доклінічний рак триває:
а) від появи перших ракових клітин до появи клініки;
б) від появи пухлини величиною 3 см до 6 см;
в) від появи пухлини величиною 2 см до 4 см;
г) від появи клініки до виздоровлення;
д) від появи клініки до смерті.
29. Пухлина, побудована з жирової тканини з наявністю прошарків з волокнистої сполучної тканини:
а) фіброма;
б) ліпома;
в) міома;
г) саркома;
б) хондрома;
в) невус.
30. У випадку збільшення розмірів невуса, появи з його поверхні виділень необхідно запідозрити:
а) травму невуса;
б) присутність запального процесу;
в) переродження його в меланому;
г) лише наявність косметичного дефекту;
д) вірусну патологію.
е) переродження його в міому.
Еталони відповідей
Тема 1. “Рани. Рановий процес.Лікування чистих ран”
