ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
ДЛЯ СТУДЕНТІВ ІІІ КУРСУ
(модуль 4)
Тема 1.
“Рани. Рановий процес. Лікування чистих ран”
1. Під час рубання дров молода людина розсікла сокирою праве передпліччя появилась сильна кровотеча. Що включає “долікарська допомога”?
а) прийняти знеболюючі;
б) зупинити тимчасово кровотечу;
в) накласти асептичну пов’язку;
г) провести іммобілізацію кінцівки;
д) провести ПХО.
2.У хворого після первинної хірургічної обробки залишилась не видалена частина некротичної тканини. Що в першу чергу необхідно зробити?
а) застосувати антибіотики;
б) дренувати рану;
в) примінити ферменти;
г) забезпечити іммобілізацію;
д) проводити часті перев’язки.
3.Є рвана рана. Краї рани гіперемовані з фібринозним нальотом. Що необхідно провести?
а) первинну хірургічну обробку;
б) пізню первинну хірургічну обробку;
в) вторинну хірургічну обробку;
г) зробити туалет рани, наложити мазеву пов’язку;
д) накласти шви.
4.В рані має місце обмежена ділянка некрозу шкіри. Що необхідно зробити?
а) висікти некротичну ділянку шкіри;
б) накласти пов’язку з протеолітичними ферментами;
в) накласти пов’язку з маззю Іруксол;
г) накласти пов’язку з гіпертонічним розчином;
д) накласти пов’язку з метилурацилом.
5.Які обставини являються основою для накладання первинно-відстроченого шва на рану?
а) шок;
б) велика крововтрата;
в) можливість розвитку інфекції;
г) неможливість відтягнути краї рани при первинній хірургічній обробці;
д) поранення нерва.
6.В якій рані більш вірогідний розвиток інфекції?
а) різаній;
б) укушеній;
в) операційній;
г) рубленій;
д) розміщеній на обличчі.
7. Що потрібно зробити в першу чергу після первинної хірургічної обробки рани на передпліччі?
а) призначити лікувальну фізкультуру;
б) внутрішньом’язево ввести антибіотики;
в) накласти гіпсову лангету;
г) ввести знеболюючі;
д) застосувати ферменти.
8. З якою метою видаляють некротизовані тканини?
а) розплавити некротизовані тканини;
б) посилити дію антибіотиків;
в) зменшити запалення;
г) посилити ріст грануляцій;
д) прискорити стадію гідратації.
9. Які умови будуть сприяти загоєнню рани вторинним натягом?
а) краї рани добре доторкаються і без первинної хірургічної обробки;
б) видалення мертвих тканин при хірургічній обробці;
в) велика крововтрата;
г) наявність гематоми;
д) авітаміноз.
10. Одним із кращих засобів механічного очищення рани є:
а) 3 % перекис водню;
б) трипсин;
в) борна кислота;
г) обробка пульсуючою струменем антисептика;
д) вакуум-обробка рани.
11. Грануляційна тканина, видима оком, з’являється в період:
а) підготовчий;
б) біологічного очищення;
в) попередньої репарації;
г) остаточної репарації;
д) утворення рубця.
12. Рання первинна хірургічна обробка рани проводитися в терміни до:
а) 6 годин;
б) 24 години;
в) 48 годин;
г) 12 годин;
д) 34 години.
13. Шви, що накладаються на рану після висічення рубцевої тканини, називаються:
а) первинними відстроченими;
б) вторинними ранніми;
в) вторинними пізніми;
г) первинними;
д) запізнілими.
14. Не підлягають первинній хірургічній обробці:
а) поверхневі різані рани;
б) проникаючі колоті рани;
в) вогнепальні рани;
г) розчавлені рани;
д) забійні рани.
15. Під час рубання дров молода людина розсікла сокирою праве передпліччя з’явилась сильна кровотеча. Що включає долікарська допомога?
а) прийняти знеболюючі;
б) зупинити тимчасово кровотечу;
в) накласти асептичну пов’язку;
г) провести іммобілізацію кінцівки.
16. У хворого після первинної хірургічної обробки залишилась не видалена частина некротичної тканини. Що в першу чергу необхідно зробити?
а) застосувати антибіотики;
б) дренувати рану;
в) застосувати ферменти;
г) забезпечити іммобілізацію;
д) проводити часті перев’язки.
17. У фазі гідратації рани необхідно забезпечити:
а) спокій ураженому органові;
б) масаж, ЛФК;
в) застосування протеолітичних ферментів;
г) застосування антибіотиків;
д) УВЧ терапію.
18. В рані має місце обмежена ділянка некрозу шкіри. Що необхідно зробити?
а) висікти некротичну ділянку шкіри;
б) накласти пов’язку з протеолітичними ферментами;
в) накласти пов’язку з маззю Вишневського;
г) накласти пов’язку з гіпертонічним розчином;
д) накласти пов’язку з метилурацилом.
19. Які обставини являються основою для накладання первинно-відстроченого шва на рану?
а) шок;
б) велика крововтрата;
в) можливість розвитку інфекції;
г) неможливість відтягнути краї рани при первинній хірургічній обробці;
д) поранення нерва.
20. В якій рані більш вірогідно розвиток інфекції?
а) різаній;
б) укушеній;
в) операційній;
г) рубленій;
д) розміщеній на обличчі.
21. Регенерацією називається заміщення ушкодженої тканини на:
а) аналогічну;
б) сполучну;
в) м’язову;
г) утворення грануляцій;
д) утворення кісткової мозолі.
22. Що потрібно зробити в першу чергу після первинної хірургічної обробки рани на передпліччі?
а) призначити лікувальну фізкультуру;
б) внутрішньом’язево ввести антибіотики;
в) накласти гіпсову лонгету;
г) ввести знеболюючі;
д) застосувати ферменти.
23. З якою метою видаляють некротизовані тканини?
а) розплавити некротизовані тканини;
б) посилити дію антибіотиків;
в) зменшити запалення;
г) посилити ріст грануляцій;
д) прискорити стадію гідратації.
24. Які умови будуть сприяти загоєнню рани вторинним натягом?
а) краї рани добре доторкаються і без первинної хірургічної обробки;
б) видалення мертвих тканин при хірургічній обробці;
в) велика крововтрата;
г) наявність гематоми;
д) авітаміноз.
25. Тимчасова пульсуюча порожнина при вогнепальному пораненні утворюється в результаті:
а) дії енергії руйнування;
б) гідродинамічного удару;
в) бічного удару;
г) високою кінетичною енергією кулі;
д) термічним опіком.
Тема 2
“Інфіковані та гнійні рани”
1. З метою створення максимальної концентрації антибіотика у патологічному вогнищі найбільш доцільно використовувати регіонарну антибіотикотерапію, яка проводиться шляхом введення розчинів у:
а) м’які тканини кінцівки;
б) порожнину суглоба;
в) шлунково-кишковий тракт;
г) м’язи;
д) судину, яка постачає кров’ю ділянку вогнища;
е) ендолімфатично.
ж) при допомозі електрофорезу;
з) в судинну систему (системно) і використання електрофорезу у вогнищі запалення;
и) ендолімфатично і внутрішньовенно;
к) ендолімфатично і внутрішньом’язево.
2. Етапи первинної хірургічної обробки рани:
а) гемостаз;
б) розсічення рани;
в) висічення країв рани;
г) дренування рани;
д) ревізія рани і видалення сторонніх тіл;
е) знеболення рани;
ж) ревізія рани і видалення сторонніх тіл, дренування рани;
з) ревізія рани і видалення сторонніх тіл, гемостаз;
и) знеболення рани, видалення сторонніх тіл, висічення;
к) висічення країв рани, ушивання рани.
3. У хворого з глибокою свіжою рубаною раною стегна після поступлення у хірургічне відділення проведено первинну хірургічну обробку рани і дреновано її гумовими випускниками. З якою метою проведені такі маніпуляції?
а) знищити в рані спори мікробів;
б) зміцнити імунітет хворого;
в) створити в рані несприятливі умови для розвитку мікроорганізмів;
г) ослабити патогенні властивості мікроорганізмів;
д) знищити в рані мікроорганізми;
е) покращити умови загоєння рани;
ж) видалити нежиттєздатні тканини;
з) перевести рану у різану;
и) попередити розвиток анаеробної інфекції;
к) мати постійний контроль загоєння рани.
4. Хворому з гнійною раною плеча до комплексного лікування необхідно додати біологічні антисептики. Які засоби з нижче перерахованих можна включити в лікування?
а) промивання рани перекисом водню;
б) первинну хірургічну обробку рани;
в) призначити всередину сульфадіметоксин;
г) внутрішньом’язеве введення антибіотика;
д) призначити білкову дієту;
е) застосувати антистафілоковий гамаглобулін;
ж) перелити свіжозаморожену плазму;
з) перелити одногрупну кров;
и) призначити білкову дієту і переливання плазми;
к) провести ультрафіолетове опромінення крові.
5. Яка рана заживає швидше інших?
а) з грануляціями червоними велико-зернистими;
б) з грануляціями дрібно-зернистими малиновими;
в) з грануляціями дрібно-рожевими велико -зернистими;
г) з грануляціями м’якими, блідо-рожевими;
д) з надлишковими грануляціями;
е) з гнійними виділеннями із рани;
ж) з серозними виділеннями із рани;
з) із набряком і гіперемією країв рани;
и) з виділенням і гіперемією країв рани;
к) з грануляціями червоними велико-зернистими, без серозних виділень із рани.
6. Яким методом можна лікувати рану кінцівки в фазі дегідратації?
а) частими перев’язками;
б) накладанням мазевих пов’язок;
в) застосування ферментів;
г) лікувальною гімнастикою;
д) висіканням некрозу;
е) Уфо опроміненням;
ж) електрофорезом із антисептиками;
з) УВЧ терапією;
и) іммобілізацією кінцівки;
к) використанням ультразвуку.
7. Чим визначається сила болю в місці пошкодження:
а) кількістю нервових елементів в місці пошкодження;
б) нервово-психічним станом організму;
в) станом серцево-судинної системи;
г) гостротою пошкоджуючого предмету;
д) швидкістю поранення;
е) анатомічним місцем поранення;
ж) ступенню обсеменіння рани мікрофлорою;
з) фазою ранового процесу;
и) нагноєнням рани;
к) частими перев’язками.
8. Розвитку ранової інфекції сприяють:
а) некрози, сторонні тіла в рані;
б) скупчення рідини або крові;
в) порушення місцевого кровопостачання і загальні фактори, що впливають на протікання ранового процесу;
г) висока вірулентність ранової мікрофлори;
д) загальне ослаблення макроорганізму;
е) вид пошкоджуючого предмету, яким нанесено рану;
ж) фазою ранового процесу;
з) швидкістю поранення;
и) анатомічним місцем поранення;
к) проведена первинна хірургічна обробка рани.
9.Пов’язка виконує наступні функції:
а) захист від механічних впливів (тиск, тертя, удар), забруднення;
б) профілактика вторинного інфікування;
в) захист від висихання і втрати рідини, електролітів;
г) збереження адекватного температурного балансу;
д) збереження сприятливих умов для клітинних взаємин у процесі загоєння;
е) профілактика утворення гіпергрануляцій;
ж) дренування рани;
з) стимуляцію очищення рани;
и) підтримку адекватного мікроклімату у вологих умовах;
к) функціональний спокій тканин рани.
10. Задачі пов’язки в першу фазу ранового процесу:
а) видалення надлишкового ексудату;
б) незворотня елімінація бактерій, токсинів, ранового детриту, бруду, сторонніх тіл;
в) стимуляція регідратації некрозів і прискорення некролізу;
г) ексудат повинен не тільки поглинатися структурою матеріалу пов’язки, але і міцно утримуватися в ній;
д) дренування рани;
е) профілактика вторинного інфікування;
ж) захист від висихання і втрати рідини, електролітів;
з) збереження адекватного температурного балансу;
и) збереження сприятливих умов для клітинних взаємин у процесі загоєння;
к) профілактика утворення гіпергрануляцій.
11. Задачі пов’язки в другу фазу ранового процесу:
а) підтримка і регулювання вологого середовища в рані;
б) забезпечення адекватного кондиціонування рани;
в) захист грануляційної тканини від механічного ушкодження при перев’язці;
г) захист від вторинної інфекції;
д) захист рани від травматизації і інфекції;
е) не прилипати до рани;
ж) регулювати вологість середовища в рані;
з) перешкоджати висиханню;
и) перешкоджати надлишковій вологості;
к) дренувати ранове виділення.
12. Задачі пов'язки в третю фазу ранового процесу:
а) підтримка в рані помірковано вологого стану;
б) захист епітелію від механічного ушкодження при перев'язці;
в) захист рубця, що формується від механічного ушкодження при перев'язці;
г) стимуляція регенерації;
д) підтримувати рану у помірковано вологому стані;
е) захищати рану від травматизації;
ж) підтримка і регулювання вологого середовища в рані;
з) забезпечення адекватного кондиціонування рани;
и) захист грануляційної тканини від механічного ушкодження при перев’язці;
к) захист від вторинної інфекції;
13. І фаза запалення включає наступні послідовні процеси:
а) судинні реакції;
б) ексудацію, випадання фібрину;
в) міграцію і вихід формених елементів;
г) набряк і інфільтрацію;
д) очищення рани;
е) 3-5добу;
ж) епітелізацію рани;
з) нагноєння країв рани;
и) міграцію фібробластів;
к) зменшення набряку і екссудація.
14. Визначенням показань до перев’язки є:
а) наявність рани;
б) необхідність видалення надлишку ранового відокремлюваного;
в) обробка рани антисептиками з метою профілактики інфекційних ускладнень;
г) діагностика стану рани;
д) проведення лікувальних маніпуляцій: промивання антисептиками, зупинка кровотечі;
е) видалення нежиттєздатних тканин;
ж) видалення дренажу, зняття швів;
з) порушення функції пов’язки: зсув щодо рани;
и) забруднення або інфікування рани;
к) стимуляції розвитку грануляцій в рані.
15. Гнійна інфекція в рані супроводжується:
а) рановою загальною реакцією організму на рану;
б) в результаті всмоктування продуктів ранового розпаду;
в) в результаті всмоктування бактерій;
г) в результаті всмоктування токсинів;
д) інтоксикацією;
е) загоєнням рани;
ж) підвищенням температури тіла;
з) гіперемією країв рани;
и) гнійним виділенням з рани;
к) посиленням болю в рані.
16. Що в більшій мірі сприяє загибелі клітин в рані?
а) підвищення проникливості судин;
б) попадання мікроорганізмів в рану;
в) пошкодження клітин;
г) порушення крово-лімфоруху;
д) пошкодження нервів.
17. Ви діагностували рвану рану у потерпілого. Краї рани гіперемовані з фібринозним нальотом. Що необхідно провести?
а) первинну хірургічну обробку;
б) пізню первинну хірургічну обробку;
в) вторинну хірургічну обробку;
г) зробити туалет рани, наложити мазеву пов’язку;
д) накласти шви.
18. При хірургічній обробці гнійної рани дотримання правил асептики і антисептики:
а) не обов'язково;
б) бажано;
в) обов'язково;
г) механічної антисептики;
д) фізичної антисептики, зашивання рани.
19. При яких умовах виникає вторинне інфікування рани?
а) порушення асептики при наданні першої допомоги;
б) порушення асептики при перев’язках;
в) порушення асептики під час операції;
г) наявність мікробів на інородних тілах;
д) погана стерилізація шовного матеріалу.
20. Як попадають мікроорганізми в рани при первинному інфікуванні?
а) з пінцетом в момент перев’язки після обробки;
б) з шкіри пораненого;
в) з руки хірурга;
г) з шовного матеріалу;
д) з рук операційної медсестри.
21. Інфікованою називається рана якщо на 1 г тканини є мікробних клітин:
а) 1000 і більш
б) 10000 і більш
в) 100000 і більш
г) 1000000 і більш
д) 10000000 і більш
22. Які умови сприяють загоєнню рани вторинним натягом?
а) краї рани добре дотикаються і без первинної хірургічної обробки;
б) видалення мертвих тканин при хірургічній обробці;
в) велика кровотеча;
г) наявність гематоми;
д) авітаміноз.
23. Як підготувати рану для накладання вторинного шва?
а) застосування УФО;
б) рідко перев’язувати;
в) часто міняти пов’язки з гіпертонічним розчином;
г) застосування антибіотиків;
д) застосування ферментів.
24. Застосування яких речовин на гнійну рану суттєво скоротить час її загоєння?
а) антибіотики;
б) ферменти;
в) сульфаніламіди;
г) мазь Вишневського;
д) гіпертонічний розчин.
25. Які ускладнення можуть бути з боку операційної рани в першу добу після операції?
а) йодовий контактний дерматит;
б) набряк шкірних покривів;
в) кровотеча;
г) запальний інфільтрат в області рани;
д) нагноєння рани.
26. В розвинених грануляціях розрізняють 6 шарів. Який шар буде четвертий?
а) лейкоцитарно-некротичний;
б) шар вертикальних судин;
в) дозріваючий шар;
г) шар горизонтальних фібробластів;
д) шар судинних петель.
27. Рання первинна хірургічна обробка рани проводитися в терміни до:
а) 6 годин;
б) 24 години;
в) 48 годин;
г) 12 годин;
д) 34 години.
28. Шви, що накладаються на рану після висічення рубцевої тканини, називаються:
а) первинними відстроченими;
б) вторинними ранніми;
в) вторинними пізніми;
г) первинними;
д) запізнілими.
29. Не підлягають первинній хірургічній обробці:
а) поверхневі різані рани;
б) рани з ознаками запалення;
в) вогнепальні рани;
г) розчавлені рани;
д) рани з моменту нанесення яких пройшло більше 28 год.
30. Контамінованою називається рана яка:
а) засіяна мікрофлорою, але без ознак нагноєння;
б) з ознаками гнійно-запального процесу;
в) тільки операційні рани при "чистих" оперативних втручаннях;
г) різана рана;
д) вогнепальна рана.
Тема 3
“Закриті пошкодження м’яких тканин, черепа, грудної клітки, органів черевної порожнини”
1. Розрив порожнистого органу при закритій травмі живота супроводжується:
а) гематурією;
б) розвитком перитоніту;
в) наявністю вільного газу у черевній порожнині;
г) гематомезисом;
д) меленою.
2. Назвіть найбільш ефективні інструментальні методи діагностики закритої травми живота?
а) термографія;
б) лапароскопія;
в) сцинтиграфія;
г) рентгенографія;
д) урографія.
Виберіть правильну комбінацію відповіді:
1)а,б,в,г. 2)б,в,г. 3)б,г,д. 4)а,в,г. 5)в,г,д.
3. Виділіть симптоми забою м’яких тканин:
а) головний біль;
б) кровопідтік;
в) гіперемія шкіри;
г) набряк забитої ділянки;
д) підвищення місцевої t0;
е) порушення функції в ділянці забою.
4. Травматичний токсикоз розвивається при:
а) здавленні голови;
б) здавленні верхніх кінцівок;
в) здавленні однієї нижньої кінцівки;
г) здавленні двох нижніх кінцівок;
д) здавленні грудної клітки.
5. Здавлення головного мозку при закритій травмі голови зумовлене:
а) уламками кісток черепа;
б) збільшенням внутрішньочерепного тиску;
в) гематомою;
г) втратою свідомості в час травми;
д) набряком м’яких тканин голови.
Виберіть правильну комбінацію відповіді:
1)всі відповіді правильні. 2)а,в. 3)а,б,в,г. 4)б,г,д. 5)г,д.
6. Назвіть симптоми струсу головного мозку:
а) втрата свідомості під час травми;
б) геміпарез;
в) нудота і блювота;
г) ретроградна амнезія;
д) головокружіння;
е) порушення чутливості.
7. Забій головного мозку характеризується такими клінічними ознаками як:
а) ретроградна амнезія;
б) випадіння функції тих чи інших структур головного мозку;
в) нудота, блювота;
г) геміпарез і порушення чутливості;
д) моторна афазія.
Виберіть правильну комбінацію відповіді:
1) а,б,в,г. 2)всі відповіді правильні. 3)б,в,г. 4)а,г,д. 5)б,г,д.
8. Внутрішньочерепна гематома може бути:
а) епідуральна;
б) внутрішньошлуночкова;
в) піднадкістнична;
г) субдуральна;
д) внутрішньомозкова.
Назвіть правильну комбінацію відповіді:
1)всі відповіді правильні. 2)а,в,д. 3)а,б,г,д. 4)а,б,д. 5)в,г,д. 6)б,в,г,д.
9. Для діагностики внутрішньочерепних гематом можна використати такі додаткові методи обстеження:
а) УЗД;
б) рентгенографія;
в) комп’ютерна томографія;
г) спинномозкова пункція;
д) термографія.
10. Основні принципи лікування струсу, забою головного мозку полягають у:
а) наданні хворому дозованого фізичного навантаження;
б) строгому ліжковому режимі 10-14 днів;
в) призначенні дегідратаційної терапії;
г) проведенні дихальної гімнастики;
д) призначенні знеболюючих середників;
е) строгому ліжковому режимі 1 місяць;
є) в/в переливанні 200 мл одногрупної крові.
11. Назвіть ускладнення, які можуть виникати при закритій травмі грудної клітки:
а) синдром тривалого здавлення;
б) закритий пневмоторакс;
в) відкритий пневмоторакс;
г) клапанний пневмоторакс;
д) волога легеня;
е) емфізема легень.
12. Вкажіть лікувальні маніпуляції і операції при закритому пневмотораксі:
а) пункція плевральної порожнини;
б) пункція плевральної порожнини із одномоментним відсмоктуванням повітря;
в) накладання дренажу по Бюлау;
г) торакотомія;
д) торакоскопія.
13. У хворого запідозрено гемопневмоторакс. Які додаткові методи обстеження потрібно виконати:
а) загальний аналіз крові;
б) загальний аналіз сечі;
в) рентгенографію грудної клітки;
г) пункцію плевральної порожнини;
д) бронхоскопію;
е) діагностичний торакоцентез;
є) рентгеноскопію грудної клітки.
14. Наявність у хворого клапанного пневмотораксу після закритої травми грудної клітки вказують такі симптоми:
а) біль у грудній клітці;
б) наростаюча задуха;
в) головний біль;
г) підвищення АТ;
д) зниження АТ;
е) частий і слабкого наповнення пульс;
є) зглаженість міжреберних проміжків на стороні ураження.
15. Розрив паренхіматозного органу черевної порожнини супроводжується розвитком:
а) анемії;
б) геморагічного шоку;
в) внутрішньоочеревинною кровотечею;
г) перитоніту;
д) кровохарканням;
е) меленою.
16. Що таке закриті пошкодження:
а) пошкодження тканин без порушення цілості шкіри чи зовнішніх слизових оболонок;
б) пошкодження тканин з порушенням цілості шкіри чи зовнішніх слизових оболонок;
в) пошкодження органів без порушення цілості шкіри чи зовнішніх слизових оболонок;
г) пошкодження органів з порушенням цілості шкіри чи зовнішніх слизових оболонок.
17. Що з переліченого належить до закритих пошкоджень:
а) забиття;
б) струс;
в) стискання м’яких тканин;
г) вивихи кісток;
д) переломи кісток.
18. Гемартроз супроводжується:
а) дефігурацією суглоба;
б) вимушеним напівзігнутим положенням кінцівки;
в) порушенням функції кінцівки;
г) ішемічною контрактурою;
д) гематурією.
19. Перша допомога при забитті м’яких тканин полягає у:
а) забезпечення спокою травмованій ділянці;
б) масаж травмованої ділянки;
в) місцеве застосування холоду;
г) накладання тугої пов’язки;
д) введення антибіотиків.
20. Клінічно розрив сухожилка проявляється:
а) гострим болем;
б) порушенням функції відповідного м’яза;
г) підвищенням температури тіла;
д) гематурією.
Тема 4
Переломи. Перша допомога при переломах”.
1.Яку патологію можна віднести до множинної травми?
а) декілька рвано-забійних ран на тулубі;
б) електротравма та струс головного мозку;
в) опік кип’ятком зовнішньої поверхні стегна та рвано-забійна рана тулуба;
г) опік кип’ятком внутрішньої поверхні передпліччя та перелом променя в типовому місці;
д) множинні переломи;
е) відмороження обох стоп та кистей.
2. Які пошкодження класифікуються як поєднані?
а) множинні переломи;
б) множинні рани;
в) забій головного мозку легкого ступеня та перелом променя в типовому місці;
г) струс головного мозку та опік полум’ям передньої поверхні грудної клітки;
д) проникаюча рана черевної порожнини та перелом перенісся;
е) відмороження обох стоп та кистей.
3. До комбінованих відносяться ураження, що виникають при дії на організм:
а) двох уражаючих факторів (перелом і опік);
б) двох факторів однієї природи (опіки полум’ям та кип’ятком);
в) трьох факторів однієї природи;
г) трьох чи більше уражаючих факторів;
д) одного фактора;
е) послідовної дії двох факторів однієї природи.
4. Які з переломів можна віднести до патологічних?
а) переломи в ділянці абсцесу Броді;
б) переломи, що виникли внаслідок прямої дії сили;
в) переломи внаслідок непрямого механізму травми;
г) спричинені пухлинним процесом;
д) спричинені дистрофічними змінами кісткової тканини;
е) спричинені механічною травмою.
5. Які існують основні види зміщень?
а) по ширині;
б) по довжині;
в) під кутом;
г) ротаційні;
д) комбіновані;
е) закриті.
6. В залежності від фактора, що спричинив зміщення відломків, останні можна поділити:
а) первинні, що виникають від дії на відломки тяги м’язів;
б) первинні, що виникають внаслідок неправильної іммобілізації кінцівки після травми;
в) первинні – внаслідок дії травмуючої сили;
г) вторинні – внаслідок дії травмуючої сили;
д) вторинні – внаслідок дії на відломки тяги м’язів.
7. По характеру зламу розрізняють наступні види переломів:
а) поперечні;
б) косі;
в) відламкові;
г) гвинтоподібні;
д) подвійні;
е) компресійні;
є) вколочені.
8. За локалізацією переломи прийнято поділяти:
а) хрящеві;
б) кісткові;
в) діафізарні;
г) метафізарні;
д) епіфізарні;
е) переломо-вивихи.
9. Особливий вид переломів – по типу “зеленої гілки” характеризується:
а) появою в товщі росткового хряща;
б) появою в діафізарній ділянці;
в) обов’язковим пошкодженням окістя;
г) виявляється найчастіше у старших людей;
д) виявляється найчастіше у дітей;
е) окістя, як закон не пошкоджується.
10. Які процеси відбуваються в ділянці перелому під час першої стадії регенерації кісткової тканини:
а) мінералізація кістки;
б) утворення Гаверсових каналів;
в) формування первинної бластоми;
г) мобілізація тканинних та клітинних ресурсів в пошкодженій ділянці.
11. Друга стадія репарації кістки характеризується:
а) диференціюванням клітин та проліферацією;
б) триває з 3-4 дня по 12-15 день після травми;
в) формуванням первинної бластоми;
г) мінералізацією кісткових структур;
д) вторинним загоєнням;
е) вторинною перебудовою і відновленням початкової структури кістки.
12. Надання першої допомоги на місці одержання травми складається з:
а) репозиції відламків;
б) ПХОР рани;
в) подачі гарячого чаю, за виключенням травми живота;
г) зігрівання потерпілого;
д) імобілізації пошкодженої кінцівки і ліквідації болю;
е) зупинки кровотечі.
13. Відносними протипоказаннями для введення аналгетиків наркотичного ряду є:
