Важливим фактором у навчальному процесі є контроль знань, умінь і навичок учнівської молоді, що відіграє важливу роль у забезпеченні виконання навчальних програм. Структура контролю знань складається з їх перевірки, оцінки та обліку (перевірка – виявлення знань і умінь, оцінка – вимірювання знань, умінь і навичок, встановлення їх рівня і облік – фіксація результатів оцінювання у вигляді оцінок/балів).
Норми оцінок мають містити єдині вимоги до якості усних письмових, практичних робіт. Норми оцінок включаються до навчальних програм усіх дисциплін. Характер вимог визначається метою навчання, його завданням, змістом. Вимогливість педагога має базуватись на єдиних підходах до оцінювання роботи кожного з учнів.
Вимоги до контролю знань учня складається з таких складових:
Індивідуальний характер контролю успішності (вимога до перевірки та оцінки успішності учнів, яка передбачає перевірку знань, навичок і умінь кожного учня з урахуванням його психологічних особливостей)
Систематичність і всебічність контролю (вимога до перевірки та оцінки успішності учнів, яка передбачає безперервний характер одержання педагогом інформації про якість засвоєння учнями навчального матеріалу на кожному етапі засвоєння знань та врахування всіх проявів навчальної діяльності, встановлення зв’язку з усіма видами роботи учнів на уроці)
Єдність вимог, об'єктивність контролю (вимога до перевірки та оцінки успішності учнів, яка передбачає адекватне порівняльне відображення якості навчання у різних навчальних закладах та оцінювання знань учнів за встановленими нормами та критеріями)
Тематична спрямованість контролю (вимога до перевірки та оцінки успішності учнів, яка передбачає спрямованість контролю на визначення знань, умінь і навичок стосовно конкретного розділу програми)
Оптимізація контролю успішності (вимога до перевірки та оцінки успішності учнів, яка передбачає науково обґрунтований вибір найкращого для даних умов варіанту завдань, форм і методів контролю та оцінювання результатів навчання з точки зору певних критеріїв)
Гласність контролю
Дотримання етичних норм
Галузі педагогіки
Досить розгалуженою у наш час є система педагогічних наук. До її складу входять:
Історія педагогіки (яка досліджує розвиток педагогічної теорії і практики в різні історичні епохи та періоди)
Загальна педагогіка (яка розглядає основні закономірності педагогічного процесу в цілому)
Вікова педагогіка (що вивчає особливості виховання людей на різних етапах вікового розвитку)
Спеціальна педагогіка (яка займається аналізом можливостей навчання і виховання молоді з різними відхиленнями фізичного та інтелектуального порядку)
Методика викладання (що вивчає специфіку застосування загальних закономірностей навчання до викладання окремої навчальної дисципліни)
В свою чергу кожна складова цієї системи поділяється на конкретні галузі:
Історія педагогіки (що включає дослідження з історії дошкільного, шкільного, позашкільного та інших компонентів)
Вікова педагогіка (містить аналіз навчально-виховного процесу переддошкільного, дошкільного, шкільного віку)
Спеціальна педагогіка (розглядає проблеми сурдопедагогіки (навчання й виховання глухих та глухонімих), тифлопедагогіки (навчання й виховання сліпих й слабозрячих), олігофренопедагогіки (навчання й виховання розумововідсталих), логопедія (навчання й виховання молоді з мовленнєвими розладами)
Методика викладання (досліджує проблеми викладання різних дисциплін із застосуванням загальних закономірностей навчання)
Успішно розвивається соціальна педагогіка, військова педагогіка, родинна педагогіка, порівняльна педагогіка, педагогіка профтехосвіти, театральна педагогіка, професійна педагогіка та ін. Це свідчить про зростаючу зацікавленість людей процесом навчання та виховання і здобуття освіти в нинішніх умовах.
