Урок засвоєння нових знань. Передбачає сприймання їх, усвідомлення, осмислення на основі встановлення внутрішніх і зовнішніх взаємозв'язків, запам'ятовування, узагальнення, систематизацію, готовність до практичного застосування. Особливості структури: організація класу; перевірка домашнього завдання; актуалізація та корекція опорних знань; ознайомлення учнів із темою, цілями та завданнями уроку; мотивація учіння; сприймання та усвідомлення школярами навчального матеріалу; осмислення взаємозв'язків між його елементами; узагальнення і систематизація знань; підведення підсумків уроку; повідомлення та пояснення домашнього завдання. Урок формування умінь і навичок. Такому формуванню сприяє виконання системи передбачених навчальною програмою вправ та завдань.У структурі його виділяють: перевірку домашнього завдання; актуалізацію і корекцію опорних знань, умінь і навичок; ознайомлення учнів із темою, метою і завданнями уроку; вивчення нового матеріалу, практичне застосування нових знань посередництвом пробних вправ; самостійне застосування нових знань у стандартних ситуаціях на основі виконання тренувальних вправ за зразком, інструкцією чи заздалегідь підготовленою технологічною карткою; перенесення здобутих знань, умінь і навичок у нестандартні ситуації і використання їх на творчому рівні. Урок застосування знань, умінь і навичок. Використання засвоєних знань, умінь і навичок на практиці виступає одночасно засобом і метою навчально-виховного процесу. Як засіб навчання здобута інформація використовується на різних уроках. Як мета виступає під час проведення цього типу уроку. Структура його: перевірка домашнього завдання; актуалізація і корекція опорних знань, умінь і навичок; повідомлення теми, цілей та завдань уроку; осмислення змісту та технології виконання системи необхідних навчальних дій; самостійне виконання поставлених завдань під контролем учителя; звіт учнів про роботу; обґрунтування вчителем її результатів та проведення відповідної корекції; повідомлення та пояснення домашнього завдання. Урок узагальнення та систематизації знань. Переслідує мету встановлення як внутрішніх зв'язків засвоєної системи знань, так і зовнішніх, міжсистемних зв'язків на основі попередньо вивченого. Уроки цього типу передбачають в основному індуктивний підхід: від окремого до загального, їхню структуру складають: ознайомлення учнів з темою, цілями та завданнями уроку; мотивація учіння; відтворення здобутих знань; узагальнення та систематизація їх із встановленням внутрішньо-системних та зовнішньо системних зв'язків; підведення підсумків уроку; повідомлення та пояснення домашнього завдання. Урок перевірки і корекції знань, умінь і навичок. Передбачає перевірку і корекцію здобутих знань, умінь і навичок на різних рівнях їхнього засвоєння: репродуктивному, продуктивному або реконструктивному, творчому. Може мати різну структуру. Однак найчастіше використовується така: повідомлення теми, цілей і завдань уроку; мотивація учіння; перевірка засвоєння учнями знань на репродуктивному рівні; перевірка здатності учнів установлювати внутрішньо системні та зовнішньо системні зв'язки; застосування здобутих знань, навичок на практиці у стандартних та змінених умовах; перевірка, аналіз, корекція та оцінка виконаних робіт; підведення підсумків уроку; повідомлення та пояснення домашнього завдання. Комбінований (змішаний) урок. Спирається на такі формальні ступені навчання: а) підготовку до засвоєння нових знань, умінь, навичок, досвіду творчої діяльності та досвіду емоційно-ціннісного ставлення до світу; б) засвоєння визначених навчальною програмою компонентів змісту освіти; в) закріплення, корекцію та систематизацію їх; г) застосування на практиці в умовах стандартних та нестандартних ситуацій. Структура такого типу уроку має переважно такий вигляд: повідомлення теми, цілей і завдань уроку; мотивація учіння школярів; перевірка, оцінка та корекція засвоєних попередньо знань, умінь та навичок; актуалізація та корекція опорних знань учнів; сприймання, осмислення, узагальнення та систематизація нових знань; закріплення їх як на репродуктивному, так і на продуктивному рівнях; корекція їх у випадку потреби; підведення підсумків уроку; повідомлення та пояснення домашнього завдання.
Нетрадиційні уроки
Відомі у педагогічній практиці з кінця 70-х років XX ст. Виникли як реакція творчих учителів на спад інтересу учнів до навчання. Відрізняються специфічним змістовим наповненням та нестандартною структурою, які дозволяють наближати процес навчально-пізнавальної діяльності до життя. Умовно їх можна поділити на декілька груп:
1. Уроки ділової та рольової гри: уроки-суди, уроки прес-конференції, уроки-слідства, уроки захисту проектів, уроки-консиліуми та ін. 2. Театралізовані уроки: уроки-драми, уроки-спектаклі, уроки-концерти, уроки-казки, уроки-феєрії, уроки-етюди тощо.
3. Уроки-змагання: уроки КВК, уроки "Що? Де? Коли?", уроки-вікторини, уроки-конкурси, уроки-турніри, уроки "мозкової атаки" та ін.
4. Уроки широкомасштабного огляду знань: уроки-панорами, уроки-подорожі, уроки-фрески і т. д.
5. Уроки творчого пошуку: уроки-розвідки, уроки лабораторного дослідження, уроки "Еврика", уроки-екследиції тощо.
6. Уроки комунікативної спрямованості: уроки-диспути, уроки-усні журнали, уроки-діалоги, уроки філософських роздумів, уроки-молитви, уроки філософії серця, уроки-мрії й т. д.
7. Уроки-звіти: уроки захисту індивідуальних творчих робіт, уроки-заліки, уроки-демонстрації, уроки експертної оцінки.
8. Уроки, які наслідують форми занять вищої ланки освіти; уроки-лекції, уроки-семінари, уроки-конференції.
9. Інтегровані уроки: уроки народної творчості, уроки краси, уроки мудрості та ін. Для них характерний різнобічний огляд предмета навчального пізнання, тому в їхньому проведенні, як правило, беруть участь вчителі різних предметів. Наприклад, історії, української літератури та музики (урок народної творчості). 10. Між предметні уроки. їхня мета - поглиблене вивчення теми за рахунок використання пізнавальних засобів різних навчальних дисциплін. Нестандартні уроки дають свободу творчій уяві вчителя, дозволяють йому створити умови для використання "перлинок" свого власного творчого почерку.
