Домашня навчальна робота – засіб, за допомогою якого здійснюється самостійне опанування знань, їх розширення, виховання почуття відповідальності учнів тощо. Домашня навчальна робота дає повноцінну змогу для школярів підготуватися до отримання та засвоєння нового матеріалу впродовж наступних занять.
Що ж, до шляхів оптимізації домашньої навчальної роботи належать:
• належні умови праці;
• консультація вчителя, яким чином слід виконувати домашнє завдання;
• індивідуалізація та диференціація домашньої роботи;
• різноманітність завдань для збереження інтересу з боку школярів;
• вибір учнями оптимальних методів та прийомів навчальної роботи;
• виховання у школярів пізнавальних потреб, формування мотивів учіння;
• комплексне планування завдань освіти, виховання та розвитку;
• формування раціональних прийомів самостійної роботи учнів.
Отож, мені здається, що домашня навчальна робота є надзвичайно важливою, і дотримання перерахованих вище пунктів дозволить якнайповніше оптимізувати її (домашню навчальну роботу). Завдячуючи цьому, учні матимуть змогу отримувати вміння та навички, бути відповідальними, самостійно працювати та збагачувати свої знання.
73. - Зробіть робоче місце зручним.
- Вимикайте телевізор.
- Регулярність - ключовий чинник. (Щоб діти приблизно в один і той же час виконували завдання.
- Наочна організація. Купите або зробіть самі великий календар, куди можна робити позначки про важливі учбові події, про те, скільки часу залишилося до кінця чверті, триместра, про час іспитів. Це служитиме наочним нагадуванням дитині і не створить помилкового враження, що ще багато часу і до іспиту можна підготуватися і після. А після якось не настає, і усе доводитися робити в останню мить.
- Навчите дитину вчитися. Поясните йому, що механічне виконання домашніх завдань не забезпечує хороших знань. Підкажіть, що необхідно знати дитині, щоб виконувати завдання максимально ефективно:
- Під час виконання домашнього завдання, стежите за станом дитини. Якщо дитина втомилася, розсерджений або засмучений, тому що завдання занадто довге і складне, і це вже не вперше, можливо, варто втрутитися і дати дитині невеликий тайм-аут
- Чи повинні батьки допомагати дитині з домашніми завданнями? У різних випадках по-різному. Якщо завдання не складне і дитина в змозі його зробити і чомусь навчитися з цього процесу, краще не втручатися, а запропонувати свою допомогу при перевірці. Також прохання дитини допомогти треба приймати з радістю, і не бурчати. Не забувайте також робити позитивні коментарі, коли перевіряєте або робите з дитиною домашні завдання. У дитини не повинно бути почуття страху, що при виконанні домашніх завдань його лаятимуть.
- Стежити за процесом
74. Діагностування успішності навчання учнів включає контроль, перевірку, оцінювання, накопичення статистичних даних, їх аналіз, виявлення динаміки, тенденцій і прогнозування результатів. Загальні принципи такого діагностування – об'єктивність, систематичність, гласність.
Діагностування має бути спрямованим на визначення темпів засвоєння знань у суб'єктів учіння, формування у них навичок і вмінь майбутньої професійної діяльності; встановлення темпів просування в засвоєнні загальнонаукових і професійних знань та набутті навичок і вмінь; встановлення темпів підвищення результатів дидактичного процесу; визначення потенційних можливостей учнів та фонду дійових знань.
Контроль знань- це невід’ємна і важлива частина процесу навчання, відповідальний етап на шляху від незнання до знання, від неповного знання до більш точного і більш повного. Кожному викладачеві необхідно напрацювати таку систему контролю знань, щоб у цілому вона найкращим чином слугувала виконанню всіх його функцій.
Перевірка знань – метод контролю знань, умінь та навичок. Види: усна, письмова, графічна, практична, тестова.
75. Оцінка—це результат процесу оцінювання.
Оцінювання досягнень учнів/студентів — Постійний процес накопичення, інтерпретації й узагальнення інформації про досягнення учнів/студентів у процесі навчання.
76. нету
77. Щоби порівняти один рівень досягнутого з іншим рівнем, щоб це порівняння мало об'єктивний характер, насамперед саме досягнуте повинно вимірюватися з використанням засобів, що містять заздалегідь установлені одиниці виміру. Отже, об'єктивній оцінюючій діяльності передує діяльність з об'єктивного вимірювання досягнутого. Варто зауважити, що діяльність із вимірювання досягнутого в загальноосвітній школі відсутня. Оцінююча діяльність відбувається без вимірювання досягнутого учнем, на розсуд учителя, і тому оцінювання стає суб'єктивним.Суб'єктивізм оцінювання в навчальній діяльності може бути переборени
78. види контролю:
*поточний
*тематичний
*семестровий _
*річний _підсумковий
*державна підсумкова атестація _
Виберіть свій:
Діагностичний (попередній) контроль має бути спрямований на визначення рівня освітньої компетентності студентів з певної проблематики. Напередодні вивчення теми, засвоєння якої має ґрунтуватися на раніше вивченому матеріалі, викладач з´ясовує рівень розуміння опорних знань, актуалізує їх.Поточний контроль передбачає перевірку якості засвоєння знань у процесі вивчення конкретних тем.Повторний контроль спрямований на створення умов для формування умінь і навичок. При цьому треба виходити з позиції, яку визначив К. Д. Ушинський: хороші дидакти те й роблять, що без кінця повторюють і лише кожен раз додають щось нове. Повторна перевірка якнайкраще сприяє переведенню знань з короткотермінової до довготривалої пам´яті.Тематичний контроль пов´язаний з перевіркою рівня знань, умінь та навичок в обсязі розділу чи теми конкретної навчальної дисципліни.Періодичний контроль передбачає за мету встановити, яким обсягом знань студенти володіють з тих або тих проблем стосовно вимог програми. Підсумковий контроль має своїм завданням з´ясувати рівень засвоєння студентами навчального матеріалу в кінці семестру або після завершення вивчення дисципліни. Він проводиться, як правило, у формі заліків, екзаменів.
79. вибирайте або 1 або 2ге
Усна перевірка займає значне місце у вищих навчальних закладах. Техніка усної перевірки полягає в тому, що педагог ставить перед студентами запитання, вони мають дати на них відповіді, використовуючи слово. Цей метод сприяє розвитку в студентів уміння мислити, грамотно висловлювати думки в логічній послідовності, розвивати культуру усного мовлення. Використання цього методу потребує від викладача значних зусиль і майстерності: уміння грамотно і логічно доцільно формулювати запитання, спонукати студентів до активного мислення, уважно слухати відповіді, об´єктивно оцінювати їх, враховувати індивідуальні особливості. Проте цей метод не позбавлений недоліків: він призводить до неефективного використання навчального часу на заняттях.Письмова перевірка порівняно з усною більш ефективна, оскільки протягом певного часу можна одночасно перевірити рівень володіння знань, умінь та навичок усіх студентів академічної групи. Це сприяє підвищенню якості самостійної пізнавальної діяльності студентів, формуванню культури писемного мовлення, ефективності використання навчального часу. Викладач має готувати з кожної теми багатоваріантні завдання, аби забезпечити самостійність праці студентів. Тривалість таких робіт може бути різною (15—ЗО хвилин). Усі роботи викладач має ретельно перевіряти й об´єктивно оцінювати.
80. 6 тема самостойки 1ше питання
проаналізувавши працю Ш.О. Амонашвілі «Как живете, дети?», з’ясувалося, що для автора було важливо описати, по-перше, загальний підхід до організації шкільного життя дітей, по-друге, творчу лабораторію педагога. Амонашвілі вважає, що саме за правильним підбором методів та форм навчання можно розкрити дитину та зробити з неї особистість.Педагог має чітко підходити до питання організації перерв між уроками. Вони мають бути організовані таким чином, щоб пустощі дітей не заборонялися, а були скеровані в тому напрямку, який буде розвивати дитину. В своєму експерементальному класі автор повісив дошку для малювання крейдою, а також папір для розмалювання олівцями. Був використаний магнітофон для того, щоб діти могли вчитися розпізнавати музичні твори, а також надади вихід своїй енергії, танцюючи під цю музику. Що стосується певних предметів, наприклад рідної мови, математики, то автор подає свій досвід, як можна навчити дітей правильно розуміти завдання предметів, використовувати наглядні матеріали, допомогати один одному, доводити свою точку зору, та поважати думки інших. Амонашвілі зупиняється на тому, що педагогу необхідно завжди слідкувати за своїми питаннями, оскільки вони сприймаються дітьми не зовсім так, як те здається.Звертаючи увагу на ігри, які необхідно використовувати у роботі з шестирічними дітьми, автор говорить про те, що "педагогічними можна вважати ігри, які підвищують дітей - всіх разом і кожного зокрема до рівня його престижу, ті ж ігри, які можуть принизити дитину є непедагогічними, і їх не можна проводити на уроках.За Амонашвілі, дітям необхідно пропонувати такі справи, за які вони можуть братися не колись, а зараз же, і перші кроки мають приводити їх до перших успіхів, а не невдач.Отож, учитель повинен не тільки ставити ціль або задачу і показувати шлях до її досягнення, а намагатись запропонувати різні підходи і заохочувати дитину робити власний вибір, шукати свій напрям до досягнення мети.На думку педагога-новатора, головне у навчанні - це заохочувати дітей до власного пошуку, власного шляху пізнання світу, необхідно вчити їх самостійності, готувати до дорослого життя. В цьому і полягає роль і обов'язок вчителя та вихователя.
81. нету
82. нету
