Тема 16. Правові засади здійснення торговельної діяльності

Опрацьовуючи тему«Правові засади здійснення торговельної діяльності», студенту слід взяти до уваги, що метою, яку потрібно реалізувати у процесі опрацювання рекомендованих нормативних і літературних джерел, полягає у з’ясуванні поняття, ознак та видів торговельної діяльності, особливостей правового регулювання окремих її видів, по­рядку провадження торговельної діяльності, правил торговель­ного обслуговування населення.

Нормативну основу правового регулювання торговельної діяльності складають ЦК України, ГК України, Закон України «Про захист прав споживачів» в редакції від 1 грудня 2005 р ., «По­рядок провадження торговельної діяльності та правила торговель­ного обслуговування на ринку споживчих товарів», затверджені Постановою КМУ від 15 червня 2006 р., інші норматив­ні акти, які регулюють діяльність сфери торгівлі.

Відповідно до Наказу Держспоживстандарту України № 130 від 8 червня 2004 р «Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять. ДСТУ 4303-2004», торгівля – це вид економічної діяльності у сфері товарообігу і просування їх від виробника до споживача у формі купівлі-продажу та надавання пов'язаних із цим послуг.

Торговельна діяльність – це ініціативна, систематична, виконувана на власний ризик для одержання прибутку діяльність юридичних і фізичних осіб щодо купівлі та продажу товарів кінцевим споживачам або посередницькі операції, або діяльність із надавання агентських, представницьких, комісійних та інших послуг у просуванні товарів від виробника до споживача.

Роздрібною торгівлею визнається вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачеві та надавання йому торговельних послуг.

Згідно п. 5 «По­рядку провадження торговельної діяльності та правила торговель­ного обслуговування населення», суб'єкт господарювання провадить торговельну діяльність після його державної реєстрації, а у випадках, передбачених законодавчими актами, за наявності відповідних дозвільних документів (ліцензії, торговельного патенту тощо).

Дозвіл на розміщення об’єкта торгівлі надається органом місцевого само­врядування та по­годжується з органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду, пожежної охорони, архітектури. ВідповіднодоЗакону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» від 6 вересня 2005р ., виключно законами, які регулюють відносини, пов'язані з одержанням документів дозвільного характеру, встановлюються: необхідність одержання документів дозвільного характеру та їх види; дозвільний орган, уповноважений видавати документ дозвільного характеру; платність або безоплатність видачі (переоформлення, видачі дубліката, анулювання) документа дозвільного характеру; строк видачі або надання письмового повідомлення про відмову у видачі документа дозвільного характеру; вичерпний перелік підстав для відмови у видачі, переоформленні, видачі дубліката, анулюванні документа дозвільного характеру; строк дії документа дозвільного характеру або необмеженість строку дії такого документа.

Основні вимоги, що висуваються до суб'єктів господа­рювання, які здійснюють діяльність у сфері торгівлі та ресторан­ного господарства, відповідно до зазначених актів є такими:

Суб'єкти господарювання повинні забезпечити:

- відповідність приміщення (місця) для провадження діяльності у сфері торгівлі необхідним санітарним нормам, а технічного стану приміщення (місця), будівлі та устаткування – вимогам нормативних документів щодо зберігання, виробницт­ва та продажу відповідних товарів, а також охорони праці;

- наяв­ність на видному та доступному місці куточка покупця, де розмі­щується інформація про найменування власника або уповноваженого ним органу, книги відгуків та пропозицій, адреси і номе­рів телефонів органів, що забезпечують захист прав споживачів;

- розміщення торгового патенту, ліцензії відповідно до встановлених законодавством вимог;

- продаж товарів згідно з установленими правилами і нормами.

Суб'єкт господарювання са­мостійно вирішує питання про забезпечення торговельних приміщень (місць) обладнанням (холодильним, підйомно-транспортним, ваговимірювальним тощо), реєстраторами розрахункових операцій.

Засоби вимірювальної техніки, що використовуються в торговельній діяльності, повинні бути у справному стані, мати повірочне клеймо та проходити періодичну повірку.

На фасаді торговельного об'єкта розміщується вивіска із зазначенням найменування суб'єкта господарювання. Біля входу до торговельного об'єкта на видному місці розміщується інформація про режим роботи. У разі здійснення виїзної (виносної) торгівлі, а також продажу товарів з використанням інших нестаціонарних засобів на робочому місці продавця встановлюється табличка із зазначенням прізвища, імені та по батькові продавця, а також ві­домості про суб'єкта господарювання, що організував торгівлю.

Режим роботи торговельного об'єкта та закладу ресторанного господарства встановлюється суб'єктом господарювання самостій­но, а у випадках, передбачених законодавством, за погодженням з органами місцевого самоврядування.

У разі закриття торговельного об'єкта для проведення санітарних заходів, ремонту, технічного переобладнання та проведення інших робіт суб'єкт господарювання повинен розмістити поряд з інформа­цією про режим роботи оголошення про дату та період закриття.

Працівники суб'єкта господарювання зо­бов'язані забезпечити реалізацію прав споживачів, визначених За­коном України «Про захист прав споживачів», виконувати ці пра­вила та вимоги інших нормативно-правових актів, що регулюють торговельну діяльність. Працівники, залучені до виготовлення, зберігання та реалізації харчових продуктів і продовольчої сиро­вини, зобов'язані мати спеціальну підготовку.

Забороняється продаж товарів, що не мають відповідного маркування, належного товарного вигляду, на яких строк придатності не зазначено або зазначено з порушенням вимог нормативних документів, строк придатності яких минув, а також тих, що надій­шли без документів, передбачених законодавством, які, зокрема, засвідчують їх якість та безпеку.

У документах на товари, що підлягають обов'язковій серти­фікації, повинні зазначатися реєстраційні номери сертифіката відповідності чи свідоцтва про визнання відповідності та/або де­кларації про відповідність, якщо це встановлено технічним рег­ламентом.

Забороняється безпідставне вилучення, приховання або затримання реалізації виставлених для продажу товарів.

Забороняється примушувати покупця придбавати товари неналежної якості або непотрібного йому асортименту.

Не допускається продаж товарів, вільна реалізація яких заборонена.

Обслуговування окремих категорій громадян, яким згідно із законодавством надаються відповідні пільги, як правило, здійснюється в спеціально відведених торговельних приміщеннях (від­ділах, секціях).

Ціни на товари і продукцію зазначаються на ярликах (цінни­ках) або в покажчиках цін, у сфері ресторанного господарства – на ярликах (цінниках) на закуплені товари та в прейскурантах і меню на продукцію, виготовлену в закладі ресторанного господарства.

Суб'єкт господарювання зобов'язаний:

- надавати споживачеві в доступній формі необхідну, достовір­ну та своєчасну інформацію про товари;

- усіляко сприяти споживачеві у вільному виборі товарів і додаткових послуг, на його вимогу провести перевірку якості, безпеки, комплектності, міри, ваги та ціни товарів з наданням йому контрольно-вимірювальних приладів, документів, які. підтверджують якість, безпеку, ціну товарів;

- перевірити справність виробу, продемонструвати по можли­вості його роботу та ознайомити споживача з правилами ко­ристування;

- забезпечити приймання, зберігання і продаж товарів та про­дукції, виготовленої у закладі ресторанного господарства, від­повідно до законодавства.

Разом з товаром споживачеві в обов'язко­вому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який засвідчує факт купівлі товару та/або надання послуги.

У закладі ресторанного господарства, у якому обслуговуван­ня здійснюють офіціанти, оплата проводиться безпосередньо офі­ціанту відповідно до рахунка, що виписується на бланку встанов­леної форми. Після розрахунку офіціант видає споживачеві роз­рахунковий документ (касовий чек, розрахункову квитанцію).

Касир та інший працівник, з якими споживач розраховується за товар, під час проведення розрахунку повинен чітко назвати суму, що підлягає сплаті, суму, одержану від споживача, і покла­сти гроші окремо на видному місці, оформити розрахунковий до­кумент на повну суму покупки, назвати споживачеві належну йому суму здачі та видати її разом з розрахунковим документом.

Касир та інший працівник, які мають право одержувати від споживача гроші за проданий товар, зобов'язані приймати без обмежень банкноти і монети Національного банку (у тому числі пам'ятні, ювілейні монети, зношені банкноти та монети), які є засобами платежу, за номінальною вартістю, а також забезпечу­вати наявність у касі банкнот і монет для видачі здачі.

Забороняється зберігання на місці проведення розрахунку (у касі, грошовому ящику, сейфі тощо) готівки, що не належить су­б'єкту господарювання, а також особистих речей касира чи інших працівників.

Вибрані споживачем непродовольчі товари за домовленістю з адміністрацією торговельного об'єкта можуть зберігатися в торговельному залі із зазначенням на виписаному товарному чеку часу оплати. Якщо споживач не вніс плату у визначений час, то­вар надходить у продаж.

Придбані великогабаритні товари (меблі, будівельні матеріа­ли, піаніно, холодильники, пральні машини тощо) споживач має право залишити на зберігання в суб'єкта господарювання на узго­джений строк шляхом укладення договору зберігання відповід­ного товару.

Для здійснення продажу непродовольчих товарів для особис­того користування (одяг, взуття, трикотажні вироби тощо) суб'єкт господарювання повинен створити умови для їх примірки, а тех­нічно складних та інших товарів, які потребують перевірки, – умови для її проведення.

У закладі ресторанного господарства забороняється встановлювати мінімум вартості замовлення і пропонувати споживачеві обо­в'язковий асортимент продукції, виробленої в такому закладі. Про­даж продовольчих товарів, готових до вживання, а також тих, що швидко псуються, інших продовольчих товарів (у тому числі овочів і фруктів) за межами торговельного приміщення (виїзна, виносна торгівля) здійснюється у відведених для цього місцях за наявності у суб'єкта господарювання дозволу на розміщення пересувних малих архітектурних форм та за умови дотримання встановлених для та­ких товарів температурного режиму зберігання і санітарних норм. На кожну партію таких товарів видається супровідний доку­мент, яким підтверджується їх якість та безпека, із зазначенням найменування товару, виробника, його адреси, дати виробництва (виготовлення), строку придатності.

Заклад ресторанного господарства зобов'язаний забезпечити зберігання речей споживача в гардеробі (за його наявності). Відповідальність за збереження речей споживача в гардеробі несе заклад.

Адміністрація торговельного об'єкта, у якому здійснюється продаж продовольчих товарів, зобов'язана забезпечити кожного працівника одягом, що відповідає санітарним нормам. Для зберігання верхнього одягу та особистих речей працівни­ків обладнується окреме приміщення.

У разі зберігання товарів у підсобних приміщеннях і розміщен­ня їх у торговельних залах чи на об'єктах дрібнороздрібної мережі працівники суб'єкта господарювання зобов'язані дотримуватися принципу товарного сусідства, санітарних норм, норм складуван­ня і вимог протипожежної безпеки.

Торговельний об'єкт обладнується відповідно до вимог нормативно-правових актів з питань охорони праці, здоров'я та навко­лишнього природного середовища, протипожежної безпеки, а та­кож санітарних норм.

Суб'єкт господарювання зобов'язаний забезпечити наявність у працівників, що здійснюють продаж продовольчих товарів, осо­бистих медичних книжок установленого зразка, організацію і своєчасність проходження ними медичних оглядів та контроль за допуском їх до роботи за наявності необхідного медичного висно­вку. Медичні книжки пред'являються на вимогу працівників са­нітарно-епідеміологічної служби.

Продаж продовольчих та непро­довольчих товарів, а також продаж товарів на ринках (регулюється «Правилами торгівлі на ринках», затвердженими наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 26 лютого 2002 р. № 57/188/84/105 ) має певні особливості.

Торгівля продовольчими товарами здійснюється також відповідно до «Правил роздрібної торгівлі продовольчими товарами», затверд­жених наказом Міністерством еконо­міки та з питань європейської інтеграції України № 185 від 11 липня 2003 р. Ці Правила регламентують порядок приймання, зберігання, підготовки до продажу і продаж продовольчих товарів через роз­дрібну торговельну мережу, а також визначають вимоги з дотри­мання прав споживачів щодо якості й безпеки товару та рівня то­рговельного обслуговування.

Загальні положення «Правил торгівлі продоволь­чими товарами» багато в чому дублюють вимоги щодо здійснення торговельної діяльності, які передбачені Постановою КМУ від 15 червня 2006 р. Про спе­цифічні вимоги, які зазначені Правила висувають до продажу окремих видів продовольчих товарів, йдеть­ся в розділі «Особливості продажу окремих груп товарів».

Особливі вимоги законодавець встановлює для здійснення торгівлі: хлібом та хлібобулочними виробами; кондитерськими виробами і медом; крупами, макаронними виробами, борошном, крохмалем, цу­кром та кухонною сіллю; м'ясом і м'ясопродуктами; молоком, молокопродуктами, майонезом, морозивом, харчо­вими жирами, сиром, яйцями курячими харчовими; рибою і риботоварами; безалкогольними та слабоалкогольними напоями.

Особливість торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами полягає в тому, що основним нормативним актом, який регулює цей вид діяльності, є Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодо­вого, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 р. Цей Закон визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом ети­ловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифі­кованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, за­безпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а та­кож посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.

Правила торгівлі продоволь­чими товарами поширюються на всіх суб'єктів господарської діяль­ності незалежно від форм власності, які здійснюють на території України роздрібний продаж продовольчих товарів.

Основним документом, який регулює торгівлю непродовольчими товарами, є «Правила роздрібної торгівлі непродовольчими товара­ми», затверджені наказом Міністерства економіки України від 19 квітня 2007 р. Ці Правила регламентують порядок приймання, зберігання, підготовки до продажу та продажу непродовольчих товарів через роздрібну торговельну мережу, а також визначають вимоги щодо дотримання прав споживачів стосовно належної якості та безпе­ки товарів і рівня торговельного обслуговування.

Працівники суб'єкта господарювання, які здійснюють обслуговування споживачів, повинні мати спеціальну професійну підготовку: знати асортимент і якісні характеристики товарів пев­ної групи, ознаки дефектів виробничого характеру; правила під­готовки товарів до продажу; принципи розміщення, викладки товарів і оформлення вітрин; способи показу і пакування товарів; правила зберігання товарів і терміни їх реалізації; порядок тав­рування засобів міри та ваги; правила роботи реєстраторів розра­хункових операцій і порядок розрахунку зі споживачами; види торговельного обладнання, інвентарю, інструментів і правила ко­ристування ними; правила поводження з тарою; правила санітарії і гігієни, а також техніки безпеки та пожежної безпеки тощо.

Забороняється приймати до продажу та реалізовувати товари, на які нормативними документами встановлено гарантійні стро­ки, без експлуатаційних документів (технічного паспорта або іншого документа, що його замінює, тощо).

У разі продажу товару, який підлягає гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, продавець зобов'язаний:

- у присутності споживача здійснити перевірку споживчих властивостей товару, наявності експлуатаційних документів, у тому числі гарантійного талона та відривних талонів на гара­нтійне обслуговування, комплектності товару, зазначеної в експлуатаційних документах;

- поінформувати споживача про правила користування товаром;

- заповнити відповідні розділи гарантійного і відривного тало­нів на гарантійне обслуговування;

- надати інформацію про підприємства (майстерні), що здійсню­ють гарантійний ремонт.

У разі, коли товар потребує проведення робіт з уведення в експлуатацію, суб'єкт господарювання зобов'язаний надати спожива­чу відповідну інформацію або забезпечити виконання таких робіт.

Загальні правила торгівлі непродовольчими товара­ми конкретизуються правилами продажу окремих груп товарів. Особливості, наприклад, має продаж побутових холоди­льників, морозильників, машин і приладів для механізації побу­тових робіт, побутових приладів для очищення, зволоження, кондиціонування повітря, електроосвітлювальної арматури і елект­роламп, електронагрівальних приладів, провідникових і встано­влювальних виробів – електропобутових товарів. Особливості продажу всіх видів шкіряного, текстильного, ком­бінованого, гумового, полімерного, валяного взуття (чоловічого, жіночого, дитячого) також встановлюються відповідними Прави­лами.

Окремими нормативно-правовими актами встановлюються правила торгівлі:

-алкогольними напоями та тютюновими виробами;

- картоплею та плодоовочевою продукцією;

-ювелірними та іншими виробами з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

-нафтопродуктами;

-транспортними засобами, їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери;

-лікарськими засобами в аптечних закладах;

- примірниками аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних;

-антикварними речами.

Порядок функціонування дрібнороздрібної торговельної мережі регулюється «Правилами роботи дрібнороздрібної торговельної мережі», затверджених на­казом Міністерства зовнішньоекономічних зв’язків і торгівлі України № 369 від 8 липня 1996 р.

Роздрібна торгівля через дрібнороздрібну торговельну мережу є однією із форм позамагазинного продажу товарів, при якій приміщення не мають торговельного залу для споживачів. Продаж товарів здійснюється через:

· пункти некапітальної забудови - кіоски, ларі, ларки, палатки, павільйони для сезонного продажу товарів, торговельні автомати;

· засоби пересувної мережі - автомагазини, автокафе, авторозвозки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки, спеціальне технологічне обладнання (низькотемпературні лотки-прилавки), розноски, лотки, столики тощо.

Через дрібнороздрібну торговельну мережу дозволяється реалізація продовольчих і непродовольчих товарів тільки нескладного асортименту, яка проводиться згідно з правилами їх продажу.

Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 р.визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання та їх господарські одиниці, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються:

-при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку;

-при виконанні усіх банківських операцій (крім операцій з купівлі-продажу іноземної валюти);

-при виконанні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти у разі, якщо ці операції виконуються у касах уповноважених банків з оформленням розрахункових документів відповідно до нормативних актів Національного банку України;

-при продажу проїзних і перевізних документів із застосуванням бланків суворого обліку на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів та на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю, а також при продажу білетів державних лотерей через електронну систему прийняття ставок, що контролюється у режимі реального часу Державним казначейством України, та квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів;

-при продажу товарів (наданні послуг) фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок;

-при продажу товарів (крім підакцизних) (наданні послуг) особами, які отримали пільговий торговий патент для продажу товарів (надання послуг) відповідно до Податкового кодексу України;

-при здійсненні фізичними особами торгівлі продуктовими або промисловими товарами за готівкові кошти на ринках;

-при продажу у кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 відсотків загального товарообігу за відсутності продажу алкогольних напоїв та підакцизних непродовольчих товарів, а також при продажу жетонів та проїзних квитків у касах метрополітену;

-при продажу води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів; страв та безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів і професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу;

-якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо);

-при продажу товарів у системах електронної торгівлі (комерції).

Ст.ст.17-29 Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено відповідальність суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за порушення вимог законодавства.

Самостійна робота

Питання для самостійного опрацювання

1. Поняття, види та ознаки торговельної діяльності.

2. По­рядок провадження торговельної діяльності та правила торговель­ного обслуговування населення.

3. Правила роздрібної торгівлі продовольчими товарами. Правила роздрібної торгівлі картоплею і плодоовочевою продукцією. Правила роздрібної торгівлі алкогольними напоями. Правила роздрібної торгівлі тютюновими виробами.

4. Правила продажу непродовольчих товарів. Правила торгівлі лікарськими засобами. Роздрібна торгівля нафтопродуктами. Правила роздрібної торгівлі примірниками аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних. Правила торгівлі антикварними речами.

5. Порядок здійснення торговельної діяльності на ринках.

6. Порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі.

 

Глосарій: торгівля, торговельна діяльність,роздрібна торгівля, по­рядок провадження торговельної діяльності, правила торговель­ного обслуговування населення, права споживачів, продовольчі товари, непродовольчі товари, строк придатності, гарантійний строк, реєстратор розрахункових операцій.

З авдання для самостійної роботи та самоконтролю знань:

1.Ознайомитися з рекомендованими джерелами і літературою та підготувати опорний конспект питань теми.

2. Скласти термінологічний словник до теми.

3. Розробити структурно-логічну схему «Нормативно-правові акти про роздрібну торгівлю окремих видів».

4. Виконати тестові завдання:

1. У дрібнороздрібній торговельній мережі не забороняється продаж:

а) коштовного каміння та виробів з них;

б) алкогольних напоїв;

в) робочого одягу;

г) технічно складних та великогабаритних товарів.

2. Реалізація алкогольних напоїв дозволяється в торговому приміщенні (будівлі) з торговельною площею не менше ніж:

а) 5 кв. м.;

б) 10 кв. м.;

в) 20 кв. м.;

г) 30 кв. м.

3. У закритих спортивних спорудах не забороняється продаж:

а) алкогольних напоїв усіх видів;

б) пива;

в) пива у пластиковій тарі;

г) слабоалкогольних напоїв усіх видів.

5. Вирішити ситуаційні завдання:

Ситуаційне завдання № 1

Студент Р., зареєстрований як приватний підприємець, вирішив відкрити магазин для здійснення торгівлі продовольчими товарами і звернувся до Вас за юридичною консультацією з питаннями:

Чи потрібен спеціальний дозвіл на відкриття магазину?

До яких органів він має звернутися?

Якими нормативно-правовими актами регулюється торговельна діяльність?

Дайте відповідь, посилаючись на чинне законодавство України.

Ситуаційне завдання № 2

Шкільна їдальня закупила декілька ящиків м’ясних консервів “Яловичина тушкована” у торговельного підприємства “Продтовари”. Через три тижні вия­вилося, що деякі банки консервів надулися і консерви в них вия­вилися зіпсованими. Директор їдальні звернувся до торговель­ного підприємства “Продтовари” з вимогою замінити неякісні консерви. Адміністрація “Продтоварів” відмовилася задоволь­нити ці вимоги, посилаючись на те, що термін придатності консер­вів закінчився 2 тижні тому, отже консерви не підлягають обміну.

Чи правильні заперечення адміністрації “Продтоварів”?

Який порядок, умови і строки обміну продовольчих това­рів?

Як вирішити даний спір?

Ситуаційне завдання № 3

До лікеро-горілчаного від­ділу продовольчого магазину звернувся покупець з вимогою по­вернути гроші за придбану ним пляшку вина, оскільки в пляшці помітний осад, а етикетка без чіткого маркування підприємства-виробника. Продавець відмовився це зробити, стверджуючи що напій якісний і до цього часу скарг не надходило, і, як виключення, погод­жувався замінити пляшку, але не повернути гроші.

Яким нормативно-правовим актом визначається порядок торгівлі алкогольними напоями?

Які напої вважаються алкогольними?

Які вимоги може пред’явити покупець в разі продажу йому алкогольного напою неналежної якості?

Які існують вимоги щодо тари та етикетки алкогольних напоїв?

Як би Ви вирішили спір?

 

Теми презентацій, рефератів:

1. Правове регулювання роздрібної торгівлі лікарськими засобами.

2. Особливості правового регулювання торгівлі антикварними речами.

3. Правове регулювання роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

4. Правове регулювання роздрібної торгівлі в зарубіжних країнах.

Джерела і література

Нормативно-правові акти

1. Конституція України: прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – 23 липня. – № 30. – Ст. 141.
2. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. // Офіційний вісник України. – 2003. – 28 березня. – № 11. – Ст. 462.
3. Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 13-17. – Ст. 112.

4. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. // Офіційний вісник України. – 2003. – 28 березня. – № 11. – Ст. 461.

5. Про архітектурну діяльність: Закон України від 20 травня 1999 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 31. – Ст. 246.

6. Про благоустрій населених пунктів: Закон України від 6 вересня 2005 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 49. – Ст. 517.

7. Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів: Закон України від 19 грудня 1995 р. //

1. Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності: Закон України від 6 вересня 2005р. // Відомості Верховної Ради України - 2005. - №48. - Ст. 483.

9. Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення: Закон України від 24 лютого 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 27. – Ст. 218.

10. Прозастосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчуваннята послуг: Закон України від 6 липня 1995 р.// Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 28. – Ст. 205.

1. Про захист прав споживачів: Закон України від 12 травня 1991 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – 23 липня. – № 30. – Ст. 379 (у редакції ЗУ № 3161-IV від 1 грудня 2005 р.).

12. Про пожежну безпеку: Закон України від 17 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 5. – Ст. 21.

1. ДСТУ 4281-2004 «Заклади ресторанного господарства. Класифікація»: Наказ Держспоживстандарту України від 31 березня 2004 р. № 59 – К., 2004. – 6 с.
2. Порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок: Наказ Державної податкової адміністрації України № 614 від 1 грудня 2000 p.: зареєстрований Мін’юстом України № 106/5297 від 5 лютого 2001 р. // Офіційний вісник України. – 2001. – 23 лютого. – № 6. – Ст. 248.
3. Порядок реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги): Наказ Державної податкової адміністрації України № 614 від 1 грудня 2000 p.: зареєстрований Мін’юстом України № 107/5298 від 5 лютого 2001 р. // Офіційний вісник України. – 2001. – 23 лютого. – № 6. – Ст. 248.
4. Правила пожежної безпеки: Наказ МНС України від 19 жовтня 2004 р. № 126 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 45. – Ст. 2984.
5. Про затвердження Інструкції про Книгу відгуків і пропозицій на підприємствах роздрібної торгівлі та у закладах ресторанного господарства: Наказ Міністерства зовнішньоекономічних зв’язків і торгівлі України від 24 червня 1996 р. № 349 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zако№1.гаdа.gov.ua.
6. Про затвердження положень щодо захисту прав споживачів: Постанова ВР України № 26/95‑ВР від 25 січня 1995 р. («Положення про порядок тимчасового припинення діяльності підприємств сфери торгівлі, громадського харчування і послуг, які систематично реалізують недоброякісні товари, порушують правила торгівлі та надання послуг, умови зберігання і транспортування товарів», «Положення про порядок вилучення неякісних товарів, документів та інших предметів, що свідчать про порушення прав споживачів», «Положення про порядок припинення (заборони) господарюючими суб’єктами відвантаження, реалізації (продажу) і виробництва товарів, виконання робіт і надання послуг, що не відповідають вимогам нормативних документів») // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – 31 січня. – № 5. – Ст. 34; Голос України. – 1995. – 14 лютого. – № 29.

19. Про затвердження Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами, їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери: Постанова Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009 р. № 1200 //[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zакоn2.гаdа.gov.ua/laws/show/1200-2009-%D0%BF

20. Про затвердження Правил торгівлі лікарськими засобами в аптечних закладах: Постанова Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2004 р. № 1570 //[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zакоn2.гаdа.gov.ua/laws/show/1570-2004-%D0%BF

1. Про затвердження Правил роботи дрібнороздрібної торговельної мережі: Наказ Міністерства зовнішньо-економічних зв’язків і торгівлі України від 8 липня 1996 р. № 369 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zако№1.гаdа.gov.ua.
2. Про затвердження Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства: Наказ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24 липня 2002 р. № 219 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 34. – Ст. 1633.

23. Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів: Постанова Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 р. № 833 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 25. – Ст. 1818.

24. Про затвердження Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями: Постанова Кабінету Міністрів України від 30 липня 1996 р. № 854 // Урядовий кур’єр. – 1996. – 14 вересня.

25. Про затвердження Правил роздрібної торгівлі картоплею та плодоовочевою продукцією: Наказ Міністерства зовнішньо-економічних зв’язків і торгівлі України від 8 липня 1997 р. № 344 // Офіційний вісник України. – 1997. – № 35. – С. 146.

26. Про затвердження Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами: Постанова Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 р. № 1442 //[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zакоn2.гаdа.gov.ua/laws/show/1442-97-%D0%BF

27. Про затвердження Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами: Наказ Міністерства економіки України від 19 квітня 2007 р. № 104 // Офіційний вісник України. – 2007. – № 86. – Ст. 3183.

28. Про затвердження Правил роздрібної торгівлі примірниками аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних: Постанова Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1997 р. № 1209 //[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zакоn2.гаdа.gov.ua/laws/show/1209-97-%D0%BF

29. Про затвердження Правил роздрібної торгівлі продовольчими товарами: Наказ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 11 липня 2003 р. № 185 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 30. – Ст. 1581.

30. Про затвердження правил роздрібної торгівлі тютюновими виробами: Наказ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24 липня 2002 р. № 218 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 34. – Ст. 1632.

31. Про затвердження Правил роздрібної торгівлі ювелірними та іншими виробами з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння: Постанова Кабінету Міністрів України від 29 березня 1999 р. № 460 //[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zакоn2.гаdа.gov.ua/laws/show/460-99-%D0%BF

1. Про затвердження Правил торгівлі антикварними речами: Наказ Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України від 29 грудня 2001 р. № 322/795 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zакоn2.гаdа.gov.ua/laws/show/z0058-02
2. Про затвердження Правил торгівлі на ринках: Наказ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 26 лютого 2002 р. № 57/188/84/105 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 13. – Ст. 681.
3. Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять. ДСТУ 4303-2004 [Видання офіційне]: Наказ Держспоживстандарту України № 130 від 8 червня 2004 р. – К., 2005. – 30 с.

35. Санітарні правила для підприємств продовольчої торгівлі: Наказ головного лікаря СРСР від 16 квітня 1991 р. № 5781-91 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zако№1.гаdа.gov.ua.

Література

Основна

36. Курило М.П. Комерційне право: навч. посіб. / М.П.Курило, В.М.Завальний. – Суми: Університетська книга, 2011. – С. 66-91, 164-205.

1. Несинова С.В. Господарське право України: навч. посіб. / С.В. Несинова, В.С. Воронко, Т.С. Чебикіна; за заг. ред. С.В. Несинової. – К.: Центр учбової літератури, 2012. – С.343-356.

38. Підприємницьке право: підручник / за ред. О.В. Старцева. – 3-тє вид., перероб. і доп. – М.: Істина, 2007. – С. 295-317.

1. Попов А.А. Торговое право: учеб. пособ. / А.А. Попов. – 5-е изд., перераб. и доп. – Харьков: БУРУН и К, 2007. – С. 89-148.

Додаткова

1. Азарян О.М. Організація і технологія торгівлі: навч. посіб. для студ. ВНЗ / О.М. Азарян, Е.М. Локтєв, В.П.Оліфіров. – Донецьк: СПД Дмитренко, 2007. – 527 с.
2. Внутрішня торгівля в Україні: економічні умови ефективного розвитку / [А.А. Мазаракі, І.О. Бланк, Л.О. Лігоненко та ін.]; А.А. Мазаракі (заг. наук. ред.). – К.: КНТЕУ, 2006. – 194 с.
3. Голошубова Н.О.Організація торгівлі: підруч. для вищ. навч. закл. / Н.О. Голошубова. – К.: Книга, 2004. – 560 с.
4. Гражданское и торговое право зарубежных стран: Учебное пособие для вузов / Ред. В.В. Безбах. – М.: МЦФЭР, 2004. – 896 с.
5. Саниахметова Н.А. Юридический справочник предпринимателя. – 7-е изд, перераб. и доп. / Н.А. Саниахметова – Харків: Одиссей, 2005. – 992 с.
6. Смолин Г.В. Господарське право України: Загальна частина: навч. посіб. / Г.В. Смолин; М‑во внутр. справ України, Львів. держ. ун-т внутр. справ. – Львів: ЛьвДУВС, 2008. – 468 с.
7. Смолин Г.В. Господарське право України: Особлива частина: навч. посіб. / Г.В. Смолин; М‑во внутр. справ України, Львів. держ. ун-т внутр. справ. – Львів: ЛьвДУВС, 2010. – 579 с.
8. Хасанова В. В. Історичні аспекти становлення і розвитку державного регулювання у галузі внутрішньої торгівлі в Україні / В.В. Хасанова // Підприємництво, господарство і право. – 2008. - № 2. – С. 107 – 110.
9. Хасанова В.В. Деякі питання нормативно-правового регулювання внутрішньої торгівлі в Україні / В.В. Хасанова // Підприємництво, господарство і право. – 2004. - № 9. – С.36 – 39.
10. Хасанова В.В. Деякі питання правової регламентації підприємництва у сфері внутрішньої торгівлі в Україні / В.В. Хасанова // Підприємництво, господарство і право. – 2005. - № 6. – С. 93 – 96.
11. Хасанова В.В. Законодавче визначення понять “внутрішня торгівля” та “торговельна діяльність” / В.В. Хасанова // Юридична Україна. – 2006. - № 6. – С. 31 – 34.
12. Хасанова В.В. Історичні аспекти розвитку торговельних правовідносин в Україні / В.В. Хасанова // Підприємництво, господарство і право. – 2004. - № 6. – С.79 – 82.
13. Хозяйственное право Украины: учебник / под ред. А.С. Васильева, О.П. Подцерковного. – 4 изд., с изм. и доп. – Х.: Одиссей, 2010. – 488 с.
14. Щербина В.С. Господарське право: підручник / В.С. Щербина. – 3-є вид., перероб. доп. – К.: Юрінком Інтер, 2007. – 656 с.