Що зі вказаного є основними елементами структури енергетичного господарства?

– інженерні мережі, споживачі енергії, тепло -, силове господарство, електросилове господарство;

– дільниця контрольно-вимірювальних приладів і автоматики, електромонтажний цех, дільниця в цехах складського господарства, водопостачання та каналізація;

+ теплосилове господарство, водопостачання та каналізація, газове господарство, електросилове господарство, слабкострумне господарство, інженерні мережі, споживачі енергії, дільниця контрольно-вимірювальних приладів і автоматики, електроремонтний цех та дільниці в цехах, складське господарство;

– теплосилове господарство, електросилове господарство, слабкострумне господарство, інженерні мережі, споживачі енергії.

 

134. Норми енерговикористання бувають:

– цехові та загальнозаводські;

– загальнозаводські, інструментальні та базові;

+ диференційні та укрупнені (середні);

– на вид продукції, на виробництво 1000 грн. продукції.

 

135. До транспорту безперервної дії відносять:

– підйомні механізми;

– залізничний транспорт;

+ конвеєри;

– безрейковий транспорт.

 

136. Системи перевезення вантажів поділяються на:

– лінійну та функціональну;

– перервну та безперервну;

– внутрішню та зовнішню;

+ маятникову та кільцеву.

 

137. Матеріальні склади – це склади для зберігання:

– напівфабрикатів власного виготовлення;

+ запасів сировини, матеріалів, палива, комплектувальних виробів та інших матеріальних цінностей, що надходять на підприємство ззовні;

– готової продукції та відходів виробництва, що підлягають реалізації;

– сировини та матеріалів, призначених для забезпечення безперебійного виробничого процесу.

138. За призначенням матеріальні склади поділяються на:

+ постачальницькі, виробничі, збутові;

– універсальні та спеціальні;

– автоматизовані, механізовані, з переважанням ручних процесів;

– закриті, відкриті, напівзакриті.

 

139. Матеріальні склади за номенклатурою матеріальних ресурсів, що зберігаються поділяються на:

– постачальницькі, виробничі, збутові;

+ універсальні та спеціальні;

– автоматизовані, механізовані, з переважанням ручних процесів;

– закриті, відкриті, напівзакриті.

 

140. Контроль в системі операційного менеджменту – це:

+ процес визначення якості та коригування виконуваної підлеглими роботи для забезпечення виконання планів, направлених на досягнення цілей підприємства;

– спостереження за роботою персоналу;

– вид управлінської діяльності щодо забезпечення виконання певних завдань;

– спостереження за виконанням персоналом окремих завдань.

 

141. Залежно від місця організації контролю на тому чи іншому етапі виробництва він поділяється на:

– суцільний та вибірковий;

– попередній, поточний, заключний;

+ вхідний, операційний, приймальний;

– внутрішньо-цеховий та загальногосподарський.

 

142. Залежно від охоплення контрольованої продукції контроль може бути:

+ суцільний та вибірковий;

– попередній, поточний, заключний;

– вхідний, операційний, приймальний;

– внутрішньо-цеховий та загальногосподарський.

 

 

143.До числа основних форм попереднього контролю належать:

+ графічні форми планування та контролю, сітьове планування та управління (СПУ);

– перспективні плани оптимального розвитку та розміщення виробництва;

– графічні форми планування технологічних операцій;

– оперативне планування та регулювання.

 

144. «Критичні точки контролю» – це критерії, що виділяються для:

– контролю, і які є факторами нарощування обсягів виробництва;

+ контролю, і які є обмежуючими факторами (норми затрат, капітальні нормативи, нормативи доходів тощо);

– планування реалізації продукції та організації виробництва;

– контролю, і які є факторами ризику (рівень збитковості, нормативи витрат матеріалів).

 

145. Сукупність речових елементів, що надійшли у формі товару для використання в процесі виробництва і входять як матеріальна складова в собівартість виготовленої продукції є ніщо інше як:

– нематеріальні активи;

+ матеріальні ресурси;

– напівфабрикати;

– МШП.

 

146. Пріоритетом споживача називають:

+ принцип формування та функціонування системи управління матеріальними ресурсами, який передбачає задоволення індивідуальних та суспільних потреб в матеріальних ресурсах на суспільно-необхідному рівні при найменших витратах;

– реалізація опрацьованих планів та програм, шляхом кооперації людей та знарядь праці;

– будь-який управлінський процес, який будується у відповідності з вимогами принципу послідовності;

– оптимальне поєднання централізованого регулювання керованої підсистеми з її саморегулюванням, забезпечення відповідності прав, обов'язків та відповідальності.

147. Запаси, що забезпечують безперервність постачання виробничого процесу між двома поставками:

+ поточними;

– підготовчими (буферними);

– гарантійними (страховими);

– перехідними.

 

 

148. Максимально-бажаний запас – це запас який:

– забезпечує безперервність постачання виробничого процесу між двома поставками;

– виділяється із виробничих запасів при необхідності додаткової їх підготовки перед використанням у виробництві;

+ визначає економічно-доцільний в даній системі управління запасами рівень запасу і застосовується як орієнтир при розрахунку обсягу замовлення;

– представляє собою залишки матеріалів на кінець звітного періоду.

 

149. Запаси ресурсів залежно від цільового призначення поділяють на:

– сезонні, заготівельні, подетальні;

+ підготовчі, сезоні, гарантійні;

– фіксовані, інтервальні, оперативні;

– гарантійні, комплексні, повиробничі.

150. Управління запасами – це:

+ вид виробничої діяльності, об'єктом якого є створення та збереження запасів;

– вид виробничої діяльності, направлений на розв'язання конкретних управлінських функцій з метою збереження запасів;

– вид виробничої діяльності, об'єктом якого є збереження визначених видів матеріалів (метал, паливо, будівельні матеріали і т.п.);

– вид діяльності, який забезпечує безперебійну роботу виробничих цехів.

 

151. Системою з фіксованим обсягом замовлень є система в якій:

– замовлення створюються у визначені моменти часу через рівні інтервали;

+ замовлення зафіксоване і незмінне за будь-яких умов;

– пряме поповнення запасу при невеликому об'ємі серії запасу;

– замовлення зафіксовано, але воно змінюється зі зміною умов виробництва.

 

152. «Витягаюча» система управління запасами «Канбан» дозволяє:

– усунути із виробничих підрозділів організації склади сировини, матеріалів, тощо та скоротити можливі обсяги міжопераційних запасів;

+ мінімізувати довгостроковість виробничого циклу, усунути із виробничих підрозділів організацій склади сировини, матеріалів тощо та скоротити можливі обсяги міжопераційних запасів;

– мінімізувати довгостроковість виробничого циклу, підвищити продуктивність праці;

– підвищити продуктивність праці, збільшити обсяг реалізації продукції та вивчити потреби споживачів.

 

153. Матеріально-технічне постачання підприємства – це:

+ постачання на склади підприємства чи на робочі місця матеріально-технічних ресурсів;

– своєчасне забезпечення підрозділів підприємства необхідними видами ресурсів;

– форма постачання сировиною та матеріалами підприємства;

– постачання на склади підприємства необхідних матеріалів.

 

154. Розрізняють наступні форми матеріально-технічного постачання підприємства:

– активна та пасивна;

+ транзитна та складська;

– загальна та конкретна;

– зовнішня та внутрішня.

 

155. Норми витрачання матеріалів поділяють на:

+ зведені та специфічні;

– загальні та специфічні;

– одиничні та укрупнені;

– конкретні та комплексні.

 

156. На підприємствах можуть використовуватись наступні способи матеріально-технічного забезпечення (МТЗ):

– «традиційний» і «Канбан»;

– заготівельний, калібрувальний, кріпильний;

– пасивний, активний, повиробничий, подетальний;

+ активний і пасивний.

 

157. Оперативна діяльність щодо збуту продукції поділяється на:

– аналіз, облік, роботу;

+ планування, роботу;

– планування, контроль, роботу;

– планування, облік, контроль, роботу.

 

158. Жодного відношення до особливостей JIТ-закупок «точно в термін» не має:

– зменшуються розміри партій;

– надійні поставки за графіком;

– малий час виконання замовлення та висока надійність;

+ зростання чисельності виробничого персоналу.