Самовиховання -усвідомлена систематична цілеспрямована діяльність особистості, спрямована на саморозвиток, формування й удосконалення її позитивних якостей і подолання негативних

Самоосвіта -активна цілеспрямована пізнавальна діяльність людини, пов’язана з пошуком та засвоєнням знань у галузі, що його цікавить.

Усебічний гармонійний розвиток особистості - гуманістична мета виховання, що передбачає цілісний та повноцінний розвиток усіх сутнісних сил людини, її здібностей і талантів.

Якість вищої освіти – відповідність вищої освіти як соціальної системи соціально-економічним потребам, інтересам особи, суспільства і держави, що відображає компетентність, ціннісні орієнтації, соціальну спрямованість і зумовлює здатність задовольняти як особисті духовні й матеріальні потреби, так і потреби суспільства.

МВС УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

 

ЯВОРСЬКА Г.Х., ПОЛІЩУК О.Г.

 

 

ВИЩА ОСВІТА УКРАЇНИ І БОЛОНСЬКИЙ ПРОЦЕС

 

навчальний посібник

 

Одеса-2010

 

 

Яворська Г.Х., Поліщук О.Г. Вища освіта України і Болонський процес: Навчальний посібник./Яворська Г.Х., Поліщук О.Г. - Частина 2 - Одеса: РВВ ОДУВС, 2009. – 39с.

 

Рекомендовано до друку методичною радою Одеського державного університету внутрішніх справ (протокол № від 2 березня 2010 року)

 

 

Укладачі:

Яворська Г.Х. – доктор педагогічних наук, професор.

Поліщук О.Г. -- проректор ОДУВС з кадрового забезпечення.

 

 

Рецензенти:

Курлянд З.Н. – доктор педагогічних наук, професор.

Хмелюк Р.І. – доктор педагогічних наук, професор.

 

 

В навчальному посібнику подано теоретичний матеріал модернізації вищої освіти в Україні у схемах, таблицях. Ці матеріали рекомендуємо використовувати студентам магістратури при самостійному опрацюванні відповідних тем курсу.

Навчальний посібник розрахований на студентів магістратури (за напрямами фінансово-економічна діяльність і право, науково-педагогічна та управлінська діяльність), викладачів вищої школи.

 

 

ПЕРЕДМОВА

Процеси європейської інтеграції охоплюють дедалі більше сфер життєдіяльності, включно вищу освіту. Україна чітко визначила орієнтир на входження в освітній і науковий простір Європи, здійснює модернізацію освітньої діяльності в контексті європейських вимог, дедалі наполегливіше працює над практичним приєднанням до Болонського процесу.

У 1997 році під егідою Ради Європи та ЮНЕСКО було розроблено і прийнято Лісабонську конвенцію про визнання кваліфікацій, що належать до вищої освіти Європи. Цю конвенцію підписали 43 країни (Україна в тому числі), більшість з яких і сформулювали згодом принципи Болонської декларації. Лісабонська угода декларує наявність і цінність різноманітних освітніх систем і ставить за мету створення умов, за яких більша кількість людей, скориставшись усіма цінностями і здобутками національних систем освіти і науки, зможе бути мобільними на європейському ринку праці.

Через рік чотири країни — Франція, Італія, Велика Британія та Німеччина — підписали так звану Сорбонську декларацію, завдання якої спрямовані на створення відкритого європейського простору вищої освіти, який має стати більш конкурентноспроможним на світовому ринку освітніх послуг. Основна ідея цих документів — двоступенева структура вищої освіти, використання системи кредитів (ECTS), міжнародне визнання бакалавра як рівня вищої освіти, що надає особі кваліфікацію та право продовжувати навчання за програмами магістра відповідно до положень Лісабонської угоди.

Саме таким чином поступово створювалися умови для інтеграційних процесів у сфері вищої освіти європейських країн. Україна була і є активним учасником цих процесів. Обрані шляхи модернізації вищої освіти України співзвучні загальноєвропейським підходам. Принципи Болонської декларації повною мірою вирішено запровадити у 2010 році, а 2005-й визначено як проміжний етап моніторингу зробленого.

Основним завданням на цей період є запровадження передбаченої Болонською декларацією системи академічних кредитів, аналогічній ЕСТS (Європейській кредитно-трансферній системі). Саме її розглядають як засіб підвищення мобільності студентів щодо переходу з однієї навчальної програми на іншу, включно з програмами післядипломної освіти. ЕСТS стане багатоцільовим інструментом визнання й мобільності, засобом реформування навчальних програм, а також засобом передачі кредитів вищим навчальним закладам інших країн. Важливий момент запровадження акумулюючої кредитної системи — можливість враховувати всі досягнення студента, а не тільки навчальне навантаження, наприклад, участь у наукових дослідженнях, конференціях, предметних олімпіадах тощо.

Визначення змістових модулів навчання з кожної дисципліни, узгодження кредитних систем оцінювання досягнень студента повинно стати основою для вирішення ще однієї задекларованої в Болоньї мети — створення умов для вільного переміщення студентів, викладачів, менеджерів освіти та дослідників на теренах Європи.

Обов’язковою також вважається наявність внутрішніх та зовнішніх державних і громадських систем контролю якості освіти.

Загалом визначальними критеріями освіти в рамках Болонського процесу є: якість підготовки фахівців; зміцнення довіри між суб’єктами освіти; відповідність європейському ринку праці; мобільність; сумісність кваліфікації на вузівському та післявузівському етапах підготовки; посилення конкурентоспроможності Європейської системи освіти.

Ці вимоги є певною програмою розвитку вищої освіти України.

Навчальний посібник розроблено у вигляді лекцій-презентацій та розрахований на студентів, які навчаються за освітньо-кваліфікаційними програмами підготовки магістра (фахівця з фінансово-економічної безпеки і права, науково-педагогічної та управлінської діяльності) у ВНЗ МВС України. Він може бути використаний для проведення науково-методичних семінарів із педагогічними працівниками вищих навчальних закладів МВС України.

Мета курсу (включає 10 годин лекцій і 8 годин семінарські заняття):

- розкрити сутність основних ключових понять і зміст системи освіти та вищої освіти в Україні;

- сформувати уявлення про сутність феномену “Болонський процес”, основні поняття;

- пояснити основні цілі і принципи Болонського процесу;

- розглянути проблеми, пов’язані з входженням України в європейський простір вищої освіти;

- ознайомити з кредитно-модульною системою та хронорлогією Болонського процесу.

Основні ключові слова (поняття): система освіти в Україні, Болонський процес; цілі Болонського процесу; кредитно-модульна система організації навчального процесу; принципи Болонського процесу; якість освіти; компетенції; європейська кредитно-трансферна система (ECTS); державні стандарти освіти.

До розгляду ми подаємо питання:

1. Система освіти в Україні. Структура вищої освіти в Україні.

2. Сутність феномену “Болонський процес”.

3. Хронологія подій та основні документи Болонського процесу.

4. Європейська кредитно-трансферна система накопичення кредитів (ECTS).

5. Кредитно-модульна система організації навчального процесу.

6. Забезпечення високоякісних стандартів вищої освіти.

 

За підсумками вивчення тем студенти магістратури повинні знати:

1. Сутність основних понять теми.

2. Основні цілі та принципи Болонського процессу.

3. Сутність й особливості кредитно-модульної системи організації навчання.

4. Цілі і шляхи підвищення якості освіти.

За підсумками вивчення теми студенти магістратури повинні вміти:

1. Аналізувати перспективи розвитку системи вищої освіти України в умовах Болонського процесу.

2. Здійснювати порівняльний аналіз лекційно-семінарської та кредитно-модульної системи навчання.

3. Аналізувати можливості формування загальних та спеціальних компетенцій у професійній підготовці майбутніх фахівців.