337. Інформація – це:
+ повідомлення, яке дає можливість усунути невизначеність знань користувача про стан об'єкта та розвиток подій;
– звітні дані, які надходять з нижчих рівнів управління вищим;
– неопрацьовані цифри і факти, що відображають окремі аспекти стану керованої та керуючої систем і зовнішнього середовища;
– стан ентропії.
338. Характеристиками інформації, що забезпечують її використання для прийняття правильних управлінських рішень є:
+ достовірність, своєчасність, повнота, релевантність, однозначність;
– достовірність, своєчасність, повнота, точність, одіозність;
– достовірність, повнота, доступність, оперативність, багатозначність;
– усі відповіді правильні.
339. Елементами комунікаційного процесу є:
– ідея, відправник, повідомлення, отримувач, зворотний зв'язок;
+ відправник, повідомлення, канал, отримувач, зворотний зв'язок;
– генератор ідеї, повідомлення, канал, відправник, зворотний зв'язок;
– етапи переробки початкової інформації.
340. Невербальна комунікація – це:
– надання відправником додаткової потаємної інформації одному зі співрозмовників, яка свідчить про його справжнє ставлення до інформації, що є предметом обміну;
+ надання певних сигналів за допомогою міміки, жестів, виразу очей тощо, які свідчать про ставлення співрозмовників один до одного і до інформації, яка є предметом обміну;
– комунікація без використання незрозумілих співрозмовникові слів;
– комунікація з наявністю помилкової інформації.
341. Викривлення інформації у процесі спілкування через варіативність (неоднозначність) слів – це:
+ семантичні перешкоди;
– невербальні перешкоди;
– перешкоди вибіркового сприйняття;
– інформаційні перевантаження.
342. Обмін інформацією поза каналами, передбаченими організаційною структурою – це:
– горизонтальні комунікації;
+ неформальні комунікації;
– вертикальні комунікації;
– ієрархічні комунікації.
343. Сукупність джерел та каналів надходження і поширення інформації, яку створює суб'єкт управління для того, щоб приймати обгрунтовані рішення і ефективно керувати, – це:
– комунікаційні процеси;
+ комунікаційна мережа;
– комунікаційні елементи;
– комунікаційні засоби.
344. Кому з учасників виробничого процесу розподіляються надбавки за особистий вклад у підвищенні ефективності (раціональні пропозиції):
– авторам раціоналізаторських пропозицій;
– працівникам, які брали участь у впровадженні раціоналізаторських пропозицій;
+ авторам та працівникам, які брали участь у впровадженні нововведень, та у фонд керівника підрозділу;
– авторам та працівникам, які брали участь у впровадженні нововведень.
345. Особа, яка генерує інформацію для комунікації, перетворює її в повідомлення і передає іншій особі або групі осіб, – це:
+ відправник;
– одержувач;
– лінійний менеджер;
– топ-менеджер.
346. Засіб, за допомогою якого відбувається переміщення повідомлення від відправника до одержувача:
– комунікаційний бар'єр;
– шум;
+ канал комунікації;
– кодування.
347. Процес трансформації (перетворення) того, що призначене для передавання у повідомлення, – це:
– зворотній зв'язок;
+ кодування;
– делегування;
– декодування.
348. До переваг усної комунікації належить:
+ швидкість та простота комунікації, гарний зворотній зв'язок;
– викривлення повідомлення при передаванні третій особі, часткове забування почутої інформації;
– ґрунтовність підготовки, добре збереження інформації;
– не гарантує зворотного зв'язку, має можливість багаторазового використання.
349. Недоліками письмової комунікації є:
– ґрунтовність підготовки;
– недостатня точність;
– швидкість та простота комунікації;
+ не гарантує зворотного зв'язку.
350. Комунікація, яка відбувається без використання слів:
– вербальна;
+ невербальна;
– вертикальна;
– горизонтальна.
351. Комунікації, які є наслідком ієрархії влади в організації та відповідають прямому ланцюгу команд:
+ формальні комунікації;
– вербальні комунікації;
– горизонтальні комунікації;
– неформальні комунікації.
352. До основних типів повідомлень у межах низхідних комунікацій належать:
– звіти за результатами діяльності, фінансова і бухгалтерська звітність;
– пропозиції щодо удосконалення роботи;
+ посадові інструкції та накази;
– координація діяльності відділів, консультації лінійних керівників.
353. Обмін повідомленнями між членами однієї групи або співробітниками рівного рангу – це:
+ горизонтальні комунікації;
– низхідні комунікації;
– висхідні комунікації;
– неформальні комунікації.
354. Перешкода на шляху ефективної комунікації, яка полягає в різному тлумаченні змісту одного і того самого повідомлення його відправником і одержувачем:
– фільтрація інформації;
– групова дискусія;
– вибіркове сприйняття;
+ семантичний бар'єр.
355. Засіб, за допомогою якого відбувається переміщення повідомлення від відправника до одержувача:
– комунікаційний бар'єр;
– шум;
+ канал комунікації;
– кодування.
356. За змістом інформація класифікується на:
– директивну, звітну, довідково-нормативну;
+ адміністративну, фінансову, бухгалтерську, технологічну;
– вхідну та вихідну;
– первинну та похідну.
357. За напрямом руху інформація класифікується на:
– директивну, звітну, довідково-нормативну;
– адміністративну, фінансову, бухгалтерську, технологічну;
+ вхідну та вихідну;
– первинну та похідну.
358. Метод сітьового планування забезпечує:
– аналіз діючої структури управління;
+ оглядовість сприйняття інформації про управлінські дії;
– внесення змін в оперативні плани;
– техніко-економічне обґрунтування.
359. Неопрацьовані факти і цифри, що відображають окремі аспекти стану керованої та керуючої системи і зовнішнього середовища, – це:
+ дані;
– інформація;
– документація;
– повідомлення.
360. Спілкування працівників організації між собою з приводу визначення цілей, розподілу завдань, обговорення способу виконання роботи, розв'язання проблем, коригування дій, призначення винагород – це:
– знеособлені комунікаційні канали;
+ міжособові комунікації;
– вербальні комунікації;
– неформальні комунікації.
361. Вид комунікацій, який служить засобом зворотного зв'язку між керівництвом організації та її працівниками, який допомагає менеджерам проаналізувати виконання їхніх розпоряджень, наслідки їх реалізації, виявити недоліки, порушення:
– формальні комунікації;
+ вихідні комунікації;
– горизонтальні комунікації;
– низхідні комунікації.
362. Вид комунікацій, який існує між різними управлінськими рівнями, але не у формі прямого підпорядкування, і використовується з метою узгодження дій лінійних і функціональних або штабних керівників:
– вертикальні комунікації;
– висхідні комунікації;
+ діагональні комунікації;
– горизонтальні комунікації.
363. Це обмін інформацією каналами, який непередбачений організаційною структурою; може здійснюватися навмисне з метою пересвідчитись у достовірності офіційної інформації чи визначити реакцію підлеглих на зміни, що відбулися або плануються в організації:
+ неформальні комунікації;
– горизонтальні комунікації;
– формальні комунікації;
– комунікації в середині групи.
364. До елементів комунікаційного процесу належать:
– зародження ідеї, кодування, передавання і декодування;
+ відправник, повідомлення, канал передачі, одержувач, зворотний зв'язок;
– джерело, канал зв'язку, одержувач;
– відправник, ідея, повідомлення, одержувач.
