Тема 15. Організація комунікаційних процесів у системі управління

337. Інформація – це:

+ повідомлення, яке дає можливість усунути невизначеність знань користувача про стан об'єкта та розвиток подій;

– звітні дані, які надходять з нижчих рівнів управління вищим;

– неопрацьовані цифри і факти, що відображають окремі аспекти стану керованої та керуючої систем і зовнішнього середовища;

– стан ентропії.

338. Характеристиками інформації, що забезпечують її використання для прийняття правильних управлінських рішень є:

+ достовірність, своєчасність, повнота, релевантність, однозначність;

– достовірність, своєчасність, повнота, точність, одіозність;

– достовірність, повнота, доступність, оперативність, багатозначність;

– усі відповіді правильні.

339. Елементами комунікаційного процесу є:

– ідея, відправник, повідомлення, отримувач, зворотний зв'язок;

+ відправник, повідомлення, канал, отримувач, зворотний зв'язок;

– генератор ідеї, повідомлення, канал, відправник, зворотний зв'язок;

– етапи переробки початкової інформації.

340. Невербальна комунікація – це:

– надання відправником додаткової потаємної інформації одному зі співрозмовників, яка свідчить про його справжнє ставлення до інформації, що є предметом обміну;

+ надання певних сигналів за допомогою міміки, жестів, виразу очей тощо, які свідчать про ставлення співрозмовників один до одного і до інформації, яка є предметом обміну;

– комунікація без використання незрозумілих співрозмовникові слів;

– комунікація з наявністю помилкової інформації.

341. Викривлення інформації у процесі спілкування через варіатив­ність (неоднозначність) слів – це:

+ семантичні перешкоди;

– невербальні перешкоди;

– перешкоди вибіркового сприйняття;

– інформаційні перевантаження.

342. Обмін інформацією поза каналами, передбаченими організацій­ною структурою – це:

– горизонтальні комунікації;

+ неформальні комунікації;

– вертикальні комунікації;

– ієрархічні комунікації.

343. Сукупність джерел та каналів надходження і поширення інформа­ції, яку створює суб'єкт управління для того, щоб приймати обгрунтовані рішення і ефективно керувати, – це:

– комунікаційні процеси;

+ комунікаційна мережа;

– комунікаційні елементи;

– комунікаційні засоби.

344. Кому з учасників виробничого процесу розподіляються надбавки за особистий вклад у підвищенні ефективності (раціональні пропозиції):

– авторам раціоналізаторських пропозицій;

– працівникам, які брали участь у впровадженні раціоналізаторських пропозицій;

+ авторам та працівникам, які брали участь у впровадженні нововведень, та у фонд керівника підрозділу;

– авторам та працівникам, які брали участь у впровадженні нововведень.

345. Особа, яка генерує інформацію для комунікації, перетворює її в повідомлення і передає іншій особі або групі осіб, – це:

+ відправник;

– одержувач;

– лінійний менеджер;

– топ-менеджер.

346. Засіб, за допомогою якого відбувається переміщення повідомлення від відправника до одержувача:

– комунікаційний бар'єр;

– шум;

+ канал комунікації;

– кодування.

347. Процес трансформації (перетворення) того, що призначене для передавання у повідомлення, – це:

– зворотній зв'язок;

+ кодування;

– делегування;

– декодування.

348. До переваг усної комунікації належить:

+ швидкість та простота комунікації, гарний зворотній зв'язок;

– викривлення повідомлення при передаванні третій особі, часткове забування почутої інформації;

– ґрунтовність підготовки, добре збереження інформації;

– не гарантує зворотного зв'язку, має можливість багаторазового використання.

349. Недоліками письмової комунікації є:

– ґрунтовність підготовки;

– недостатня точність;

– швидкість та простота комунікації;

+ не гарантує зворотного зв'язку.

350. Комунікація, яка відбувається без використання слів:

– вербальна;

+ невербальна;

– вертикальна;

– горизонтальна.

351. Комунікації, які є наслідком ієрархії влади в організації та відповідають прямому ланцюгу команд:

+ формальні комунікації;

– вербальні комунікації;

– горизонтальні комунікації;

– неформальні комунікації.

352. До основних типів повідомлень у межах низхідних комунікацій належать:

– звіти за результатами діяльності, фінансова і бухгалтерська звітність;

– пропозиції щодо удосконалення роботи;

+ посадові інструкції та накази;

– координація діяльності відділів, консультації лінійних керівників.

353. Обмін повідомленнями між членами однієї групи або співробітниками рівного рангу – це:

+ горизонтальні комунікації;

– низхідні комунікації;

– висхідні комунікації;

– неформальні комунікації.

354. Перешкода на шляху ефективної комунікації, яка полягає в різному тлумаченні змісту одного і того самого повідомлення його відправником і одержувачем:

– фільтрація інформації;

– групова дискусія;

– вибіркове сприйняття;

+ семантичний бар'єр.

355. Засіб, за допомогою якого відбувається переміщення повідомлення від відправника до одержувача:

– комунікаційний бар'єр;

– шум;

+ канал комунікації;

– кодування.

356. За змістом інформація класифікується на:

– директивну, звітну, довідково-нормативну;

+ адміністративну, фінансову, бухгалтерську, технологічну;

– вхідну та вихідну;

– первинну та похідну.

357. За напрямом руху інформація класифікується на:

– директивну, звітну, довідково-нормативну;

– адміністративну, фінансову, бухгалтерську, технологічну;

+ вхідну та вихідну;

– первинну та похідну.

 

358. Метод сітьового планування забезпечує:

– аналіз діючої структури управління;

+ оглядовість сприйняття інформації про управлінські дії;

– внесення змін в оперативні плани;

– техніко-економічне обґрунтування.

359. Неопрацьовані факти і цифри, що відображають окремі аспекти стану керованої та керуючої системи і зовнішнього середовища, – це:

+ дані;

– інформація;

– документація;

– повідомлення.

360. Спілкування працівників організації між собою з приводу визначення цілей, розподілу завдань, обговорення способу виконання роботи, розв'язання проблем, коригування дій, призначення винагород – це:

– знеособлені комунікаційні канали;

+ міжособові комунікації;

– вербальні комунікації;

– неформальні комунікації.

361. Вид комунікацій, який служить засобом зворотного зв'язку між керівництвом організації та її працівниками, який допомагає менеджерам проаналізувати виконання їхніх розпоряджень, наслідки їх реалізації, виявити недоліки, порушення:

– формальні комунікації;

+ вихідні комунікації;

– горизонтальні комунікації;

– низхідні комунікації.

362. Вид комунікацій, який існує між різними управлінськими рівнями, але не у формі прямого підпорядкування, і використовується з метою узгодження дій лінійних і функціональних або штабних керівників:

– вертикальні комунікації;

– висхідні комунікації;

+ діагональні комунікації;

– горизонтальні комунікації.

363. Це обмін інформацією каналами, який непередбачений організаційною структурою; може здійснюватися навмисне з метою пересвідчитись у достовірності офіційної інформації чи визначити реакцію підлеглих на зміни, що відбулися або плануються в організації:

+ неформальні комунікації;

– горизонтальні комунікації;

– формальні комунікації;

– комунікації в середині групи.

364. До елементів комунікаційного процесу належать:

– зародження ідеї, кодування, передавання і декодування;

+ відправник, повідомлення, канал передачі, одержувач, зворотний зв'язок;

– джерело, канал зв'язку, одержувач;

– відправник, ідея, повідомлення, одержувач.