219. Покарання працівників застосовують:
+ щоб послабити небажану поведінку;
– щоб спонукати до професійного зростання;
– для зміни поведінки;
– щоб закріпити бажану поведінку.
220. Контроль, який здійснюється для оцінювання правильності виконання роботи підлеглими і узгодження розміру винагороди з результатами роботи – це:
– попередній;
+ підсумковий;
– поточний;
– функціональний.
221. Контроль, що визначає міру придатності вхідних ресурсів організації для виготовлення продукту такої якості, яка б відповідала запитам споживачів і забезпечувала збут продукту на вибраному сегменті ринку, – це:
– профілактичний;
+ попередній;
– лінійний;
– поточний.
222. Масштаб відхилень має забезпечувати…
– своєчасну фіксацію будь-якого відхилення від заданої траєкторії;
+ своєчасну фіксацію такого відхилення від заданої траєкторії, яке, якщо його не ліквідувати, зашкодить досягненню наміченого;
– фіксацію істотних відхилень від запланованих стандартів протягом встановленого періоду часу;
– різницю між заробітною платою і премією.
223. Процес контролю має проходити через такі етапи:
– визначення завдань контролю, підбір критеріїв та стандартів, оцінювання виконання, визначення потреби в корективах;
+ визначення завдань контролю, підбір критеріїв та стандартів, оцінювання виконання, зіставлення реальних результатів з прийнятими критеріями та стандартами, визначення потреби у корективах;
– визначення завдань контролю, підбір критеріїв та стандартів, зіставлення реальних результатів з прийнятими критеріями та стандартами, визначення потреби у корективах;
– визначення завдань контролю, зіставлення реальних результатів з прийнятими критеріями та стандартами, визначення потреби у корективах.
224. Фінансовий контроль не включає:
– оцінювання ефективності використання фірмою своїх ресурсів;
– оцінювання платоспроможності фірми та її фінансової стійкості;
+ оцінювання конкурентних переваг фірми;
– визначення межі, до якої фірма може здійснюватися фінансування за рахунок позичкових коштів.
225. Поточний контроль матеріальних ресурсів не полягає у:
– перевірці ефективності використання матеріальних ресурсів у процесі виробничо-господарської діяльності;
– контролі норм використання матеріальних ресурсів;
+ контролі якості продукції;
– виявленні відхилень від норм використання матеріальних ресурсів та встановленні їх причин.
226. Зовнішній аудит – це:
– оцінювання результатів фінансової діяльності підприємства, зроблене аудиторами за спеціально укладеною угодою;
+ фінансове оцінювання, зроблене незалежними експертами, які не є працівниками організації;
– оцінювання бухгалтерської звітності підприємства, зроблене працівниками спеціально створеної фінансової служби організації;
– фінансове оцінювання, зроблене незалежними експертами, які є працівниками організації.
227. До принципів контролю не належать:
– об'єктивність;
– постійність та оперативність;
+ установлення стандартів;
–масовість та гласність.
228. Основними ланками ланцюжка якості продукції є:
+ відповідність технічним вимогам, якість конструкції, функціональна якість;
– якість вихідних ресурсів, якість виготовлення, якість експлуатації;
– визначення потреб споживачів, дотримання технологічних вимог, функціональна якість;
– функціональна якість.
229. Функція контролю має основні завдання, до яких відносять:
+ пристосування до змін середовища, забезпечення досягнення цілей і місії організації, обмеження нагромадження помилок, долання складних організаційних проблем, мінімізація витрат;
– пристосування до змін середовища, оптимізація управлінських рішень, обмеження нагромадження помилок, долання складних організаційних проблем, удосконалення керівництва;
– вплив на людей з метою досягнення деяких цілей;
– обмеження нагромадження помилок, долання складних організаційних проблем, мінімізація витрат, атестація працівників.
230. Суб'єктами контролю не виступають:
– громадські організації;
– лінійні менеджери;
+ управлінські рішення;
– державні органи.
231. Доведення завдань до виконавців супроводжується:
– документальним контролем;
+ інструктивно-роз'яснювальною роботою;
– інспекційною перевіркою;
– визначенням календарно-планових розмірів запасів.
232. Добровільна реакція на соціальні проблеми суспільства з боку держави – це:
– етика бізнесу;
– культура управління;
+ соціальна відповідальність;
– юридична відповідальність.
233. Вид етики, який розглядає принципи і норми моральних відносин між працівниками різного службового статусу, які мають неоднакові службові права і обов'язки:
+ службова етика;
– економічна етика;
– нормативна етика;
– професійна етика.
234. Сукупність кодексів, які забезпечують моральний характер взаємовідносин між людьми в процесі їх професійної діяльності, – це:
– службова етика;
– економічна етика;
– нормативна етика;
+ професійна етика.
235. Етап, який настає після одержання виконавцем оперативного завдання, – це:
– проведення інструктивно-роз'яснювальної роботи;
– етап динамічного реагування на зміни зовнішнього середовища;
+ етап поточного контролю;
– етап розпорядчого впливу.
236. На ефективність виконання оперативних планів та завдань не впливає:
– тривалість проміжку часу від моменту формування завдання до доведення його до виконавців;
+ система цінностей підприємства та його філософія
– належна увага керівництва до питання підвищення трудової активності людей
– уточнення посадових обов'язків та прав.
237. Оперативне регулювання дає змогу динамічно реагувати на зміну:
– кон'юнктури ринку;
+ зовнішнього і внутрішнього середовища;
– мотиваційної політики;
– організаційної структури управління.
238. Етап поточного контролю має за мету:
– формувати інформаційне поле;
– здійснювати організаційні зміни;
+ забезпечувати негайну реакцію менеджера на відхилення в господарському процесі;
– забезпечувати діяльність підприємства шляхом координації дій працівників.
239. Виокремлюють такі види відповідальності:
– економічна, матеріальна, фінансова, інформаційна;
+ економічна, соціальна, юридична, етична;
– внутрішня, зовнішня;
– підприємницька, управлінська.
240. Проведення соціальних ревізій з метою оцінювання впливу соціальних факторів на організацію – це:
+ захід для забезпечення етичної поведінки;
– причина неетичної діяльності;
– аргумент на користь соціальної відповідальності;
– аргумент проти соціальної відповідальності.
241. Недостатній рівень звітності широкій аудиторії – це:
– захід для забезпечення етичної поведінки;
– причина неетичної діяльності;
– аргумент на користь соціальної відповідальності;
+ аргумент проти соціальної відповідальності.
242. Бажання досягнути цілі та виконати місію організації будь-якою ціною – це:
– захід для забезпечення етичної поведінки;
+ причина неетичної діяльності;
– аргумент на користь соціальної відповідальності;
– аргумент проти соціальної відповідальності.
243. До принципів контролю не належать:
– об'єктивність;
– постійність та оперативність;
+ установлення стандартів;
– масовість та гласність.
244. Контроль − одна із найважливіших функцій менеджменту, застосування якої дає керівникові можливість стежити за:
– професійним зростанням співробітників організації;
+ ходом виконання прийнятих управлінських рішень і вносити необхідні корективи;
– безпосередньою діяльністю працівників організації;
– графіком виконання робіт.
245. Суб'єктами контролю не виступають:
– громадські організації;
– лінійні менеджери;
+ управлінські рішення;
– державні органи.
246. Спеціальні органи державного апарату, якими здійснюється державний позавідомчий контроль, – це:
+ Міністерство фінансів. Державна податкова адміністрація. Державний комітет статистики;
– Кабінет Міністрів України;
– Міністерство фінансів, Державна податкова адміністрація;
– Верховна рада.
247. Мета, з якою проводиться незалежний фінансовий контроль, – це:
+ установлення відповідності фінансово-господарських операцій, обліку та звітності чинному законодавству;
– виявлення ухилення від сплати податків;
– виявлення зловживання службовим положенням;
– виявлення відхилень від встановлених планів та програм.
248. Внутрішньогосподарський контроль здійснюється:
– керівниками, аудиторними фірмами, виборними органами управління та контролю;
+ керівниками та спеціалістами, виборними органами управління та контролю;
– керівниками організації;
– керівниками та спеціалістами, податковою адміністрацією.
249. Попередній контроль використовується до таких видів ресурсів:
+ трудових, матеріальних, фінансових, інформаційних, енергетичних;
– ресурсів часу;
– матеріальних ресурсів за окремими об'єктами;
– зовнішніх ресурсів, які використовує організація, та внутрішніх ресурсів.
250. Попередній контроль фінансових ресурсів полягає у:
+ перевірці усіх грошових надходжень, видатків організації, їх відповідності фінансовій документації, термінів надходження та виплат;
– з'ясуванні відповідності фінансових ресурсів організації обраній стратегії;
– з'ясуванні відповідності фінансових ресурсів цілям бюджетного планування;
– перевірці фактичних фінансових результатів та порівнянні їх із запланованими.
251. Поточний контроль матеріальних ресурсів не полягає у:
– перевірці ефективності використання матеріальних ресурсів у процесі виробничо-господарської діяльності;
– контролі норм використання матеріальних ресурсів;
+ контролі якості продукції;
– виявленні відхилень від норм використання матеріальних ресурсів та встановленні їх причин.
252. Завершальний контроль трудових ресурсів полягає у:
– перевірці відповідності кваліфікації працівників посадам, роботи працівників, рівня дисципліни;
+ перевірці відповідності кваліфікації працівників посадам; продуктивності; здатності до удосконалення професійних навичок. Проведенні атестації працівників;
– перевірці якості виконання робіт, здатності до удосконалення професійних навичок, проведенні атестації працівників;
– аналіз ділових та професійних навичок, кваліфікації робітників, атестації працівників.
253. Поточний контроль інформаційної діяльності полягає у:
– перевірці достовірності та об'єктивності інформації, яка надходить в організацію із зовнішнього середовища;
+ перевірці роботи системи оброблення інформації, її групування та розподілі в межах організації;
– перевірці інформації, яка відображає рівень виконання поставлених завдань;
– перевірці документаційного забезпечення виробничо-господарської діяльності.
254. До завдань контролю не відносять:
– виявлення дотримання трудової дисципліни на робочих місцях;
– визначення відповідності оформлення документації вимогам нормативно-правових актів;
+ усунення недоліків, коригування стандартів;
– визначення рівня технічної підготовки персоналу.
255. До властивостей контролю не відносять:
– відображення пріоритетів організації щодо стратегічного спрямування та діяльності;
– ґрунтування на гнучких та динамічних технологіях;
– економічність;
+ установлення критеріїв і стандартів, які об'єктивно відображають результати діяльності співробітників.
256. Під час оцінювання та виконання робіт необхідно використовувати:
+ спеціальні контрольні засоби та прилади, ресурси;
– фінансову документацію організації;
– матеріальні ресурси організації;
– інформаційні ресурси організації.
257. Стандарт – це:
– показники, які характеризують відносну величину використання знарядь та предметів праці;
+ сукупність прийнятих норм та нормативів;
– максимально припустима величина абсолютних витрат сировини;
– максимально припустима величина абсолютних витрат матеріалів, палива, праці.
258. Централізований контроль має такі характеристики:
– ґрунтується на соціальних нормах, цінностях та традиціях;
+ наявність спеціалізованих контрольних служб;
– акцентує увагу на самоконтролі;
– прозорість інформації про цілі, засоби, терміни проведення контролю.
259. Суцільний контроль передбачає перевірку:
+ усієї сукупності підконтрольних об'єктів;
– фінансового стану господарської діяльності організації;
– діяльності після проведення інвентаризації;
– шляхом проведення внутрішньо групового контролю, який здійснюється на засадах соціальної взаємодії.
