48. До складових організаційного оточення, що впливають на поведінку працівника, не належать:
– традиції;
– звичаї;
– стиль керівництва;
+ розумові та фізичні здібності працівника.
49. Матеріальним втіленням організаційної культури не є:
– символи;
– форма одягу співробітників;
+ гімн компанії;
– історії з життя засновників чи власників компанії.
50. Тип організаційної культури, налаштований на постійний пошук привабливих ніш на ринку, а отже, спрямований на заохочення самостійності та ініціативи, – це тип:
– «фортеці»;
– «академії»;
– «ліани»;
+ «косяка риби».
51. Модель корпоративної культури, яка характеризується лояльністю, відданістю персоналу, ефективною командною роботою, – це:
– бейсбольна команда;
+ клубна культура;
– академічна культура;
– оборонна культура.
52. Модель корпоративної культури, яка формується в умовах, коли організація часто реструктурується і скорочує свій персонал, щоб адаптуватися до нових зовнішніх умов, – це:
– бейсбольна команда;
– клубна культура;
– академічна культура;
+ оборонна культура.
53. До ознак адаптивної культури організації належать:
+ наявність менеджерів, схильних до ризику; атмосфера довіри між співробітниками, командна праця;
– спеціальні тренінги, семінари для ознайомлення з внутрішньофірмовими правилами поведінки;
– підбір і набір працівників, які поділяють організаційні принципи;
– організаційна культура, яка відображає специфіку бізнесу.
Тема 5. «Місія і цілі організації та мета праці менеджера»
54. Місія організації – це:
– отримання прибутку;
– отримання високої ефективності діяльності організації;
– входження в конкурентне середовище;
+ причина і необхідність існування та головне призначення організації.
55. Головна мета організації:
– неотримання збитку;
+ отримання високої ефективності діяльності організації;
– входження в конкурентне середовище;
– боротьба з конкурентами організації.
56. Цілі організації за терміном реалізації:
– загальнокорпоративні, функціональні, лінійні;
+ стратегічні, довгострокові, середньострокові, оперативні;
– економічні, організаційні, виробничі, технічні, соціальні;
– колективні, групові, особистісні.
57. Цілі організації за ієрархією:
+ загальнокорпоративні, функціональні, лінійні;
– стратегічні, довгострокові, середньострокові, оперативні;
– економічні, організаційні, виробничі, технічні, соціальні;
– колективні, групові, особистісні.
58. Цілі організації за сферою діяльності:
– загальнокорпоративні, функціональні, лінійні;
– стратегічні, довгострокові, середньострокові, оперативні;
+ економічні, організаційні, виробничі, технічні, соціальні;
– колективні, групові, особистісні.
59. Цілі організації за джерелом формування:
– загальнокорпоративні, функціональні, лінійні;
– стратегічні, довгострокові, середньострокові, оперативні;
– економічні, організаційні, виробничі, технічні, соціальні;
+ колективні, групові, особистісні.
60. «Дерево цілей» будується за напрямом:
– праворуч – ліворуч;
– знизу – до гори;
– вздовж діагоналі;
+ згори – донизу.
61. Метод управління організацією за цілями спирається на:
– розробку загальнокорпоративних цілей;
+ чітку ієрархію цілей всередині організації;
– розробку планів роботи підрозділів;
– укладання колективного договору.
62. Мета праці менеджера визначається з урахуванням:
+ місця і ролі у внутрішньовиробничому поділі праці структурного підрозділу, який він очолює, та цілей цього підрозділу;
– технологічних вимог до вирощування сільськогосподарських культур;
– кількості підпорядкованих працівників та їх кваліфікації і досвіду роботи;
– номенклатури справ менеджера.
63. Мета праці менеджера:
+ визначення цілей організації та створення умов для їх досягнення;
– вплив на підпорядкованих працівників;
– підвищення кваліфікації фахівців;
– залучення працівників з практичним досвідом роботи.
64. Менеджер – це:
– власник підприємства;
+ людина, що здійснює управління організацією;
– людина, що виступає в ролі інвестора;
– особа з досвідом роботи.
65. Управлінська праця – це:
+ практичне виконання функцій управління з метою реалізації поставлених завдань;
– накопичення і обробка інформації;
– підготовка різних документів;
– розробка інвестиційних проектів.
66. Якості, які характеризують сучасного менеджера, – це:
– особисті, адміністративні, професійні;
+ професійні, особисті, ділові;
– ділові, психологічні, професійні;
– особисті, ділові, адміністративні.
67. У процесі управління перед менеджерами стоїть така проблема:
– задоволення купівельного попиту;
– скорочення чисельності працюючих;
+ обґрунтування управлінських рішень;
– вибір кращих інвестиційних проектів.
68. Менеджери, які розробляють довгострокові плани, встановлюють цілі, адаптують організацію до змін, управляють внутрішніми і зовнішніми відносинами, – це:
– менеджери нижчого рівня;
– менеджери середнього рівня управління;
+ менеджери вищого рівня управління;
– менеджери технічного рівня.
69. До професійних якостей керівника належать:
+ високий рівень освіти, виробничий досвід, прагнення до постійного самовдосконалення;
– високий рівень освіти, фізичне і психологічне здоров’я, виробничий досвід;
– доброзичливе ставлення до людей, вміння планувати свою роботу, виробничий досвід;
– вміння планувати свою роботу, впевненість у собі, оптимізм.
70. До особистих якостей керівника належать:
– високий рівень освіти, виробничий досвід, прагнення до самовдосконалення;
– доброзичливе ставлення до людей, вміння планувати свою роботу, виробничий досвід;
+ фізичне і психологічне здоров’я, доброзичливе ставлення до людей, впевненість у собі;
– високий рівень освіти, фізичне і психологічне здоров’я, виробничий досвід.
71. Суб’єкт праці менеджера – це:
+ сам менеджер;
– підпорядкований працівник, колектив працівників;
– дипломований фахівець;
– людина з практичним досвідом роботи.
72. Об’єкт праці менеджера – це:
– сам менеджер;
+ праця підпорядкованих працівників;
– дипломований фахівець;
– людина з практичним досвідом роботи.
73. Предмет праці менеджера – це:
– робоче місце менеджера;
+ інформація, необхідна для розробки і ухвалення управлінських рішень, стосунки людей;
– неофіційна інформація;
– підпорядковані працівники.
74. Засоби праці менеджера – це:
+ інтелект, знання та вміння людей, задіяних у процесі виконання поставлених цілей;
– підпорядкований працівник, колектив працівників;
– дипломований фахівець;
– людина з практичним досвідом роботи.
75. Результат (продукт) праці менеджера – це:
– організоване робоче місце менеджера;
– інформація, необхідна для розробки і ухвалення управлінських рішень;
+ підготовлені та ухвалені управлінські рішення, підписані документи;
– дисципліна підпорядкованих працівників.
76. Види управлінської праці як розумової праці – це:
+ евристична, адміністративна, оперативна;
– розумова, фізична;
– важка, легка;
– складна, проста.
77. Менеджер організовує свою працю за такими напрямами:
– організація робочого місця і робочого часу;
– вивчення зарубіжного досвіду управління;
– залучення працівників до розробки і прийняття рішень;
+ управління виробничою діяльністю організації, управління підлеглими, управління собою.
78. Посадові обов’язки, права, відповідальність менеджера конкретизуються в:
– статуті підприємства;
– положенні про оплату праці;
– колективному договорі;
+ посадових інструкціях.
79. Основні дані про структурний підрозділ підприємства визначені у таких документах:
– статуті підприємства;
+ положенні про структурний підрозділ;
– колективному договорі;
– положенні про службу.
80. Основні дані про підприємство визначені у таких документах:
+ статуті підприємства;
– положенні про структурний підрозділ;
– колективному договорі;
– положенні про службу.
81. Основні дані про службу підприємства визначені у таких документах:
– статуті підприємства;
– положенні про структурний підрозділ;
– колективному договорі;
+ положенні про службу.
82. Відповідальність за організацію цілком несуть…
– керівники виробничих підрозділів;
– працівники організації;
+ керівники найвищого рівня;
– фахівці.
83. Специфіка і зміст праці менеджера залежить від:
+ рівня управління, на якому він знаходиться;
– фахової підготовки;
– практичного досвіду роботи;
– оточення.
84. Перспективні, стратегічні рішення приймають:
– керівники виробничих підрозділів;
– працівники організації;
+ керівники найвищого рівня;
– фахівці.
85. Специфічна особливість діяльності менеджера:
– уміння відпочивати;
+ інтелектуальний, творчий характер праці;
– монотонність праці;
– правильна відповідь відсутня.
86. Цілі встановлюються на підставі наступних принципів:
– конкретності;
– реальності;
– досягнутості;
+ всі відповіді правильні.
87. Процес постановки цілей охоплює фаз:
– 5;
+ 3;
– 4;
– 6.
88. Технічна здатність менеджера належить до:
+ нижчого рівня;
– середнього рівня;
– вищого рівня;
– правильна відповідь відсутня.
