Фактори, що впливають на наслідки ураження людини електричним струмом

1. Величина сили струму що протікає через тіло людини, є вирішальним фактором, який визначає наслідок ураження: чим більший струм, тим більш небезпечна його дія.

Розрізняють порогові значення струму:

- пороговий відчутний струм при змінному 0,6-1,5 м А, при постійному 5-7 м А;

- пороговий невідпускаючийструм - це найменший струм, за якого людина вже не може самостійно керувати м'язами крізь які протікає струм, і звільнитися від захоплених руками предметів при змінному 10-15 м А, при постійному 50-80 м А. При 25-50 м А дія струму поширюється і на грудну клітку, що приводить до утруднення дихання людини. При тривалості дії струму декілька хвилин може наступити клінічна смерть.

- пороговий фібриляційний струм - це струм, що спричиняє при протікання через організм фібриляцію серця. Це відбувається за величини змінного струму 50-100 м А - 5А, постійного струму 400 м А- 5А.

- при яких миттєво зупиняється серце.

2. Тривалість протікання струму. Дія електричного струму залежить від часу протікан­ня його через тіло людини. Чим довше протікає струм через організм людини, тим більше зростає ймовірність важкого або смертельного наслідку. Зростання сили струму зі зростанням часу його дії пояснюється зниженням опору тіла людини внаслідок місцевого нагрівання шкіри та подразнювальної дії на тканини.

Наслідки впливу струму на організм полягають у порушенні функціонування центральної нервової системи, зміні складу крові, місцевому руйнуванні тканини організму під впливом тепла, порушення роботи серця, легенів. Найбільш уразливим є серце у фазі серцевого циклу (кардіоциклу), тривалість якого становить близько 0,2 с.

3. Шлях протікання струму через людини. Шлях має велике значення з огляду на наслідки ураження. Якщо на шляху протікання струму виявляться життєво важливі органи – серце, легені, головний мозок, то небезпека ураження досить велика, оскільки струм безпосе­редньо впливає на ці органи. Якщо ж струм протікає іншим шляхом, то його вплив на ці життєво важливі органи може бути лише рефлекторним.

Існує багато можливих шляхів протікання струму в тілі людини, які називаються петлями. Небезпека петлі оцінюється за значенням струму і через який орган протікає струм. Найбільш небезпечний шлях протікання струму через серце, легені.

Найхарактернішими і найбільш поширеними шляхами протікання струму через тіло людини є: голова – руки; голова – ноги; рука – рука; ліва рука – ноги; права рука – ноги; нога – нога.

Найбільш небезпечним є шлях струму по таких петлях: права рука - ноги (через серце проходить 6,7% загального вражаючого струму), ліва рука - ноги (3,7%), рука - рука (3,3%), а також голова - ноги (руки).

4. Вид та частота струму. Постійний струм в 4-5 разів безпечніший, ніж змінний струм частотою f = 50 Гц. Людина, тримаючи циліндричний електрод у руках, може витримати (за больовим відчуттям) прикладену до неї напругу U<21-22 В при змінному струмі частотою 50 Гц, а при постійному струмі – напругу 100-105 В. Така порівняльна оцінка постійного і змінного струмів справедлива для напруг U<500 В. При напрузі U>500 В постійний струм стає більш небезпечний, ніж змінний частотою f = 50 Гц.

Найбільш небезпечним є змінний струм частотою 20-100 Гц. При змінному струмі частотою f <20 Гц або f>100 Гц небезпека ураження зменшується, а при f = 450-500 Гц повністю зникає.

5. Індивідуальні властивості організму людини.

Здорові та фізично міцні люди легше переносять електричні удари, ніж хворі та слабкі. Особливо сприйнятливими до електричного струму є особи, котрі нездужають на захворювання шкіри, серцево-судинної системи, органів внутрішньої секреції, легенів, мають нервові розлади.

Причини ураження людини електричним струмом можна згрупувати за наступними чинниками:

- випадковий дотик або наближення на небезпечну відстань до струмоведучих частин, які знаходяться під напругою, внаслідок недотримання правил ТБ, дефектів конструкцій та монтажу електричного обладнання;

- дотик до не струмоведучих частин, котрі опинились під напругою внаслідок пошкодження ізоляції, перехрещування проводів;

- поява напруги на відключених струмоведучих частинах, на яких працюють люди, внаслі­док помилково ввімкнених електричних установок;

- відсутність надійних захисних пристроїв.