Модель Альтмана розроблено в 1968 році. Вона має також назву «розрахунок Z-показника». Це 5-факторна модель, де факторами є окремі показники фінансового стану підприємства.
Z = 1,2 А + 1,4 В + 3,3 С + 0,6 D + 1,0 Е
ПОКАЗНИК | РОЗРАХУНКОВІ СКЛАДОВІ |
Z | інтегральний показник рівня загрози банкрутства |
A | робочий капітал / загальна вартість активів |
В | чистий прибуток / загальна вартість активів |
С | чистий дохід / загальна вартість активів |
D | ринкова капіталізація компанії (ринкова вартість акцій) / сума заборгованості |
Е | обсяг продажу / загальна вартість активів |
ЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИКА «Z»
ІМОВІРНІСТЬ БАНКРУТСТВА
до 1,8 ДУЖЕ ВИСОКА
1,81 - 2,70 ВИСОКА
2,71-2,99 МОЖЛИВА
3,00 і вище ДУЖЕ НИЗЬКА
Бівер запропонував власну систему показників для оцінки ймовірності банкрутства. Він пропонує досліджувати тренди показників для оцінки ймовірності банкрутства. Користуючись підходом Бівера можливо діагностувати небажаний стан під – ва за 1 рік та за 5 років до настання кризи
Показник | Розрахункова формула | Норматив | За 5 років до банкрутства | За 1 рік до банкрутства |
Коефіціетн Бівера | Чистий прибуток – амортизація / довгострокові зобов’язання – короткострокові зобов’язання | 0,4-0,45 | 0,17 | -0,15 |
Рентабельність активів | Чистий прибуток *100/активи | 6-8 | -22 | |
Фінансовий ліверидж | Довгострокові зобов’язання – короткострокові зобов’язання/ активи | <=37 | <=50 | <=80 |
Коефіцієнт покриття активів чистим оборотним капіталом | Власний капітал – поза борг. Активи/ активи | 0,4 | <=0,3 | ~0,06 |
Коефіцієнт покриття | Оборотні активи /короткострокові зобов’язання | <=3,2 | <=2 | <=1 |
Механізм діагностики фінансового стану підприємства.
Диагностика кризи, зокрема фінансової, складається з двох етапів:
1. якісна ідентифікація обєкта – встановлення приналежності його до певного классу чи групи обєктів. На мікро рівні – рівні підприємства також визначення форми влассності обєкта діагностики.
2. кількісна ідентифікація обєкта – виявлення його відмінностей від обєктів певного классу чи групи шляхом порівняня його фактичних параметрів з базовими.
47.Процедура аналізу грошових потоків підприємства.
Під грошовим потоком (ГП) розуміють непреривний процесс руху грошових коштів під – ва у часі. Джерелом інформації служить форма №3 «Звіт про Рух грошових коштів»
Використовуючи цю інформацію, доцільно визначити наступні показники:
1. рентабельність на основі грошового потоку
2. коефіціент само фінансування
3. коефіціент обслуговування боргу
Класифікація грошових потоків підприемства
Класифікаційна ознака | Види грошових потоків | Економічний зміст |
За спрямованістю руху коштів | Додатний ГП | Характеризує приплив коштів |
Відємний ГП | Характеризує відплив коштів | |
За методом обчислення обсягу | Валовий ГП | Характеризує всі надходження |
Чистий ГП | Характеризує різницю між додатним та відємним ГП | |
За видами діяльності | ГП від операційної діяльності | Відображає надходження та виплату коштів, повязані з основним виробн |
ГП від інвестиційної діяльності | Відбиває надходження та витрати повязані з реальним і фінансовим інвестуванням | |
ГП від фінансової діяльності | Відображає надходження та виплату коштів, повязані з додатковим залученням капіталу, виплатою дивідентів | |
За рівнем достатності обсягу | Надлишковий ГП | Характеризує перевищення надходжень коштів відносно реальної потреби підприємства |
Дефіцитний ГП | Характеризує ситуацію коли надходження значно нижче реальної потреби під – ва | |
За неперервнітю формування | Регулярний ГП | Характериз регулярний приплив або відплив коштів за окремими господарськими операціями |
Дискретний ГП | Повязаний з одиничними господарськими операціями | |
За періодом часу | Короткострокові ГП | Терміном дор 1 року |
Довгострокові ГП | Терміном білльше 1 року |
Розробка процедур фінансового оздоровлення підприємства: подолання неплатежів, забезпечення достатнього рівня грошей, економія поточних витрат, реструктуризація кредиторської заборгованості (в т.ч. по основному боргу, заборгованостей по пенях, фінансовим санкціям тощо).