Лекции.Орг


Поиск:




Категории:

Астрономия
Биология
География
Другие языки
Интернет
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Механика
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Транспорт
Физика
Философия
Финансы
Химия
Экология
Экономика
Электроника

 

 

 

 


Аналіз видів та рівня технологій, що використовуються на підприємстві (в т.ч. методи визначення тривалості та конфігурації їх ЖЦ)




Розглядаючи техніко-технологічний комплекс, зокрема його технологічну складову, важливо визначити ступінь її гнучкості у переході до виробництва різних виробів. Мова йде, передусім про співвідношення життєвих циклів товару, попиту та техно­логії. Кожна із зазначених категорій характеризується обмеженим терміном існування, наявністю чотирьох відомих стадій розвитку (зародження, зростання, зрілість, занепад) та подібними залежно­стями між часом та обсягами продаж (використання). З співвід­ношенням тривалості усіх чотирьох видів життєвих циклів, що стосуються конкретного виду продукту, розрізняють два основні типи технологій: креативні та динамічні (рис. 7.15)

Успішне використання гнучких технологій, тобто диверсифіка­ція у відповідні галузі можлива за умов наявності на підприємстві динамічної та ефективної системи управління, потужного іннова­ційного потенціалу та широкого доступу до інвестиційних ресурсів.

З огляду на наведене складається перелік основних заходів з подолання кризової ситуації у виробництві, а саме визначаються конкретні технології, типи та кількість обладнання, що мають підвищити виробничо-технологічний потенціал підприємства.

До найбільш важливих результатів на цій стадії відносять:

1) складання плану виробництва та реалізації продукту;

2) планування поточних витрат підприємства;

3) обґрунтування обсягів інвестицій;

4) обчислення балансового та чистого прибутку, показників прибутковості діяльності підприємства та інвестицій;

5) розрахунок грошових потоків від реалізації програми реструктуризації з урахуванням їх вартості в майбутньому.


Визначення характеру виробничо-технологічної кризи: стратегічна чи локальна?

Виробничо-технологічна криза є результатом невдалої виробничо-технічної політики підприєм­ства, що виявляється в нездатності випускати конкурентосп­роможну продукцію та може призвести до повної зупинки ви­робництва. Цей вид локальної кризи можна також визначити як ситуацію, коли підприємство з режиму стабільного функці­онування виробничої системи переходить у зону кризи, що сформувалась у результаті помилкової чи несвоєчасної реакції операційної системи на зміни в зовнішньому та внутрішньому середовищі.

Отже, можна стверджувати, що виробничо-технологічна криза — це вид локальної кризи, виникнення якої зумовлюється як об'єктивними (моральне і фізичне старіння основних фондів чи ушкодження, загибель оборотних фондів), так і суб'єктивними (неефективне використання та впровадження нової техніки і тех­нології, несвоєчасна чи помилкова реакція управлінського персо­налу на зміни в зовнішньому і внутрішньому середовищі, які сто­суються НПП) причинами, що призводять до простою потужно­стей, невиконання зобов'язань перед клієнтами, нездатності ви­пускати конкурентоспроможну продукцію, зупинку виробництва і т. ін.

 





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2016-07-29; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 526 | Нарушение авторских прав


Поиск на сайте:

Лучшие изречения:

Чтобы получился студенческий борщ, его нужно варить также как и домашний, только без мяса и развести водой 1:10 © Неизвестно
==> читать все изречения...

2483 - | 2371 -


© 2015-2025 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.011 с.