Про результати проведення установлення 7 страница

У тих випадках коли особа заявляє, що вона не може назвати прикмети, за якими впізнає особу, проте вказує, що може впізнати її за сукупністю ознак, слідчий (прокурор) у протоколі зазначає, за сукупністю яких саме ознак вона може впізнати цю особу (ч. 1 ст. 228 КПК).

Грубим порушенням кримінально-процесуального закону є попередня демонстрація особі, яка впізнає, особу, котра повинна бути пред’явлена для впізнання, або спроба надати інші відомості про прикмети цієї особи. Отримані під час проведення такого впізнання докази визнаються неприпустимими на підставі ст. 87 КПК і не можуть бути використані при прийняті процесуальних рішень (ч. 2 ст. 86 КПК).

Порядок проведення пред’явлення особи для впізнання.

1. Особа, яка підлягає впізнанню, пред’являється особі, котра впізнає, разом з іншими особами тієї ж статі, яких має бути не менше трьох і які не мають різких відмінностей у віці, зовнішності та одязі (ч. 2 ст. 228 КПК).

2. Перед тим, як пред’явити особу для впізнання, їй пропонується у відсутності особи, яка впізнає, зайняти будь-яке місце серед інших осіб, які пред’являються (ч. 2 ст. 228 КПК).

3. З метою забезпечення безпеки особи, яка впізнає, упізнання може проводитися поза її візуальним та аудіоспостереженням (ч. 4 ст. 228 КПК).

4. Пред’явлення особи для впізнання може здійснюватися за голосом або ходою, при цьому впізнання за голосом повинно здійснюватися поза візуальним контактом між особою, що впізнає, та особами, які пред’явлені для впізнання (ч. 9 ст. 228 КПК).

5. За необхідності впізнання може провадитися за фотознімками, матеріалами відеозапису (ч. 6 ст. 228 КПК). Фотознімок з особою, яка підлягає впізнанню, пред’являється особі, котра впізнає, разом з іншими фотознімками, яких повинно бути не менше трьох. Особи на інших фотознімках повинні бути тієї ж статі і не повинні мати різких відмінностей у віці, зовнішності та одязі з особою, яка підлягає впізнанню (ч. 7 ст. 228 КПК). Матеріали відеозапису із зображенням особи, яка підлягає впізнанню, можуть бути пред’явлені лише за умови зображення на них не менше чотирьох осіб (абз. 2 ч. 7 ст. 228 КПК). Проведення впізнання за фотознімками, матеріалами відеозапису виключає можливість у подальшому пред’явленні особи для впізнання (ч. 6 ст. 228 КПК).

6. Кримінально-процесуальний закон, у випадках передбачених ч. 1 ст. 232 КПК[20], дозволяє, під час досудового розслідування проводити впізнання особи в режимі відеоконференції при трансляції з іншого приміщення (так зване дистанційне досудове розслідування). Цей вид упізнання здійснюється за загальними правилами, передбаченими ст. 228 (ч. 4 ст. 232 КПК). У разі, якщо сторона кримінального провадження чи потерпілий заперечує проти здійснення впізнання у режимі відеоконференції, слідчий (прокурор) може прийняти рішення про його здійснення лише вмотивованою постановою, обґрунтувавши в ній прийняте рішення. Рішення про проведення вказаної слідчої (розшукової) дії, у якій дистанційно перебуватиме підозрюваний, не може бути прийняте, якщо він проти цього заперечує (ч. 2 ст. 232 КПК).

Фіксація пред’явлення особи для впізнання під час досудового розслідування оформлюється протоколом із дотриманням вимог ст. 104 та ст. 231 КПК.

Протокол пред’явлення особи для впізнання складається виключно тією посадовою особою, яка проводить зазначену слідчу (розшукову) дію (ч. 1 ст. 106 КПК).

Відповідно до положень ч. 3 ст. 104 КПК, протокол пред’явлення особи для впізнання складається з трьох частин: вступної, описової та заключної.

1. Вступна частина повинна містити такі відомості:

- назва процесуальної дії (протокол пред’явлення особи для впізнання), місце та час проведення;

- посада, прізвище, ім’я та по батькові особи, яка проводить слідчу дію;

- анкетні дані особи, яка впізнає (прізвище, ім’я, по-батькові, дата та місце народження, місце проживання, місце роботи або навчання, відомості про наявність судимості)[21];

- анкетні дані всіх інших осіб, які присутні під час проведення конкретної процесуальної дії (прізвища, імена, по батькові, дати народження, місця проживання);

- інформацію про те, що особи, котрі беруть участь у процесуальній дії, заздалегідь повідомлені про застосування технічних засобів фіксації, характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються при проведенні процесуальної дії, умови та порядок їх використання;

- прізвища, імена, по батькові осіб, які представлені для впізнання.

- відомості про роз’яснення учасникам впізнання їх процесуальних прав та обов’язків.

2. Описова частина повинна містити такі відомості:

- показання особи, яка впізнає, або відповіді її на поставлені запитання, аргументування нею, за якими ознаками або сукупністю ознак вона впізнала особу (ч. 1 ст. 231 КПК), під яким номером перебуває особа, яку впізнали;

- додаткові питання (якщо вони задавалися) до особи, яка впізнає, із зазначенням процесуального статусу особи (крім слідчого), котра задала питання та змісту заданого питання;

- відповіді особи, яка впізнає, на додаткові питання.

3. Заключна частина повинна містити відомості про:

- спосіб ознайомлення учасників зі змістом протоколу (протокол може бути прочитаний кожним учасником особисто, або слідчим вголос, або один учасник буде читати іншому зміст протоколу вголос);

- зауваження та доповнення до протоколу з боку учасників процесуальної дії (якщо зауваження або доповнення висловлене, його зміст повинен бути зазначений у протоколі, якщо ані зауважень, ані доповнень не надійшло, це також потрібно чітко зазначити);

- підписи осіб, які брали участь у впізнанні, а також підпис слідчого.

При пред’явленні особи для впізнання особі, щодо якої застосовано заходи безпеки, відомості про таку особу, взяту під захист, до протоколу не вносяться і зберігаються окремо (ч. 5 ст. 228 КПК).

Відповідно до ст. 104 КПК України, перед підписанням протоколу учасникам процесуальної дії надається можливість ознайомитися з текстом протоколу. Зауваження й доповнення зазначаються у протоколі перед підписами. Протокол підписують усі учасники, які брали участь у проведенні процесуальної дії. Якщо особа через фізичні вади або з інших причин не може особисто підписати протокол, то ознайомлення такої особи з протоколом здійснюється в присутності її захисника (законного представника), який своїм підписом засвідчує зміст протоколу та факт неможливості його підписання особою.

Інші особливості пред’явлення особи для впізнання. Відповідно до ч. 7 ст. 223 КПК України, слідчий, прокурор зобов’язаний запросити не менше двох незацікавлених осіб (понятих) для пред’явлення особи для впізнання.

Частина 7 ст. 223 КПК України вказує на те, що як виняток дозволяється не залучати понятих для проведення впізнання у випадку застосування безперервного відеозапису ходу проведення даної слідчої (розшукової) дії.

Понятими не можуть бути родичі підозрюваного і потерпілого, працівники правоохоронних органів, сам потерпілий, а також особи, заінтересовані в результатах кримінального провадження (абз. 3 ч. 7 ст. 223 КПК).

Поняті можуть бути допитані під час судового розгляду як свідки з приводу тих обставин, що стали їм відомі під час проведення зазначеної слідчої (розшукової) дії (абз. 4 сч. 7 ст. 223 КПК).

Особі, яка пред’являлася для впізнання, повідомляється про результати проведеної слідчої (розшукової) дії (ч. 4 ст. 228 КПК).

У разі проведення впізнання згідно з правилами, передбаченими ч. 5 і ч. 6 ст. 228 КПК, у протоколі, крім відомостей, передбачених ст. 231 КПК, обов’язково зазначається, що впізнання проводилося в умовах, коли особа, яка пред’явлена для впізнання, не бачила й не чула особи, яка впізнає, а також вказуються всі обставини та умови проведення такого впізнання. У цьому випадку анкетні дані особи, котра впізнає, до протоколу не вносяться і не долучаються до матеріалів досудового розслідування.

Якщо проводилося фіксування ходу слідчої (розшукової) дії технічними засобами, до протоколу додаються фотографії осіб, речей чи трупа, що пред'являлися для впізнання, матеріали відеозапису. У разі, якщо впізнання проводилося в умовах, коли особа, яку пред'явили для впізнання, не бачила і не чула особи, яка впізнає, всі фотографії, матеріали відеозаписів, за якими може бути встановлена особа, яка впізнавала, зберігаються окремо від матеріалів досудового розслідування.

 

Слідчому СВ Індустріального РВ Дніпропетровського міського управління ГУМВС України в Дніпропетровській області

капітану міліції

Іванову І.І.

 

 

КЛОПОТАННЯ

Про залучення захисника

Через відсутність у мене коштів для залучення захисника, прошу Вас надати мені можливість реалізувати своє право на безоплатну кваліфіковану правову допомогу за рахунок держави, що передбачене ст. 59 Конституції України та ст.ст. 20, 42, 49 КПК України, шляхом призначення захисника для здійснення захисту моїх прав у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 100016 від 19.11.2012 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.

 

20.11.2012 підписР.В. Бистрицький

Клопотання прийняв:

Слідчий СВ Індустріального РВ

Дніпропетровського міського управління

ГУМВС України в Дніпропетровській області

капітан міліції підпис І.І. Іванов

 

49000, м. Дніпропетровськ,

вул. Шолохова, 24

Дніпропетровська обласна колегія адвокатів

 

 

Відповідно до вимог положень ст. 49 КПК України, направляю Вам для виконання постанову про доручення призначити адвоката для здійснення захисту підозрюваного Бистрицького Р.В. у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 100016.

Додаток: постанова на 1 арк. в 1 прим.

 

 

Слідчий СВ Індустріального РВ

Дніпропетровського міського управління

ГУМВС України в Дніпропетровській області

капітан міліції підпис І.І. Іванов

 

 

КОМЕНТАР ДО СУПРОВІДНОГО ЛИСТА ДО ПОСТАНОВИ

ПРО ДОРУЧЕННЯ ПРИЗНАЧИТИ АДВОКАТА

Супровідний лист до постанови (ухвали) про доручення призначити адвоката – службовий лист, що додається до постанови (ухвали) про доручення призначити адвоката та інформаційно супроводжує її до органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Мета складання вказаного супровідного листа – повідомлення органу (установі), уповноваженому законом на надання безоплатної правової допомогипро направлення постанови (ухвали) про доручення призначити адвоката.

Підстави складання супровідного листа до постанови (ухвали) про доручення призначити адвоката КПК не регламентує, але ч. 3 ст. 49 КПК передбачає обов’язок для осіб, які винесли таку постанову чи постановили таку ухвалу, направити її до органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. А оскільки, згідно з правилами справочинства, супровідний лист повинен складатися й направлятися разом із основним документом адресатові в тому разі, якщо необхідно щось пояснити або доповнити до доданого документа, то після процесуального оформлення рішення про доручення призначити адвоката, уповноважені на те особи повинні скласти і супровідний листдо вказаного документа й направити їхразомдо органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Особи, які уповноважені складати супровідний лист до постанови (ухвали) про доручення призначити адвоката, уКПК не визначені, але практика складання таких документів свідчить про те, що виконавцем супровідного листа виступає виконавець основного документа.Відповідно до ч. 2 ст. 49 КПК, приймати рішення про доручення призначити адвоката у вигляді постанови чи ухвали мають виключне право слідчий, прокурор, слідчий суддя та суд. Отже, цілком логічним є те, щоб і обов’язок щодо складання супровідного листа та направлення його разом із процесуальним рішенням про дорученням призначити адвоката до уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги органу (установи) був покладений саме на цих учасників кримінального провадження.

Термін складання зазначеного супровідного листа в КПК також не встановлено, але ч. 3 ст. 49 КПК регламентує строк надіслання постанови (ухвали) про доручення призначити адвоката до органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. При цьому законодавець використовує термін «негайно», що означає виконання зазначених дій відразу ж після прийняття рішення про призначення захисника. Отже, неприйнятним є і зволікання зі складанням супровідного листа до вказаної постанови чи ухвали – він теж повинен бути складений негайно.

Вимоги до оформлення супровідного листа до постанови (ухвали) про доручення призначити адвоката встановлюються «Типовою інструкцією з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади», затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 р. № 1242, а також Наказом Держспоживстандарту України від 07 квітня 2003р. № 55, що затверджує «Уніфіковану систему організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003».

Вищезазначені документи встановлюють такі обов’язкові реквізити супровідного листа:

1) найменування та поштова адреса адресата (органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги). Відповідно до Закону України «Про безоплатну правову допомогу» від 02 червня 2011 р., після 01 січня 2013 року постанова (ухвала) про доручення призначити адвоката та супровідний лист до неї направляються до Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги. До 01 січня 2013 року слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд направляють своє рішення про доручення призначити адвоката та супровідний лист до нього до адвокатських об'єднань, а на території адміністративно-територіальних одиниць, на якій Центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги розпочали надання такої допомоги, - до зазначених центрів;

2) текст супровідного листа (повідомлення про направлення постанови (ухвали) про доручення призначити адвоката) не має самостійного заголовку і є коротким, але водночас повинен містити підстави для його написання (ст. 49 КПК) та повідомлення про направлення основного документа (постанови (ухвали) про доручення призначити адвоката);

3) відмітка про наявність додатків (постанова (ухвала) про доручення призначити адвоката) є обов’язковим реквізитом супровідного листа. Він повинен містити перелік надісланих документів (постанова (ухвала) про доручення призначення адвоката), зазначаючи кількість примірників та аркушів;

4) підпис виконавця (слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд). Підпис складається з найменування посади особи, яка підписує документ (повного - якщо документ надрукований не на бланку, скороченого - на документі, надрукованому на бланку), особистого підпису, ініціалів та прізвища.

 

ПОСТАНОВА [22]