Перший етап: формулювання та обґрунтування власного бачення проблеми

На цьому етапі дуже важливо справити сильне враження, адже перший удар — половина виграної битви. Викласти власний погляд чітко і зрозуміло упродовж обмеженого часу є справжнім мистецтвом, головними для якого є чотири чинники: увага аудиторії, актуальність питання, аргументація та сприйняття присутніми.

Увага аудиторії. Привернути й утримувати увагу—девіз першого етапу. Ддя цього треба вільно володіти усним мовленням: треба розповідати, а не читати з написаного. Речення мають бути простими і стосуватися суті проблеми. Говорити необхідно здебільшого в теперішньому часі, намагаючись уникати дієслів у формі пасивного стану. Важливе значення для утримання уваги аудиторії має здоровий контакт— дивіться безпосередньо в очі слухачам, використовуючи при цьому такі запитання і ствердження: Ви розумієте? Ви також помітили, що.... Разом ми повинні зробити вибір.

Актуальність питання. Порушуючи актуальні питання, підтверджуєте, що ви — сучасний політик, який розмовляє мовою аудиторії. Якщо вам заздалегідь повідомили тему дебатів, насамперед необхідно переглянути останні підшивки періодики, зосередивши увагу на статтях, що стосуються теми. Окрім газет і часописів, корисно також переглянути протоколи попередніх засідань, звіти і стенограми, які можуть знадобитися під час дебатів. І, звичайно ж, бажано (та й, власне, необхідно) поспілкуватися з людьми, добре обізнаними з темою дебатів.

Аргументація. Аргументи повинні бути переконливими, стосуватися суті й передбачати активну дію, а також демонструвати причинно-наслідковий зв'язок.

Наприклад: Наша партія виступає за посилення заходів, спрямованих на поліпшення громадського порядку. Свідченням цього можуть бути хоча б наші пропозиції до бюджету, де передбачено фінансування на створення муніципальної міліції, проектів підвищення рівня безпеки та протистояння вандалізму.

Недоцільно відразу перераховувати всі аргументи. Якщо опонент атакуватиме вас, ви матимете можливість скористатися ще не виголошеними аргументами, Доречними будуть такі запитання, поставлені опонентові: Ви й досі не відповіли на моє запитання...; Я так розумію, що Вий досі не визнали факту, що...; Чине були б Ви так люб'язні відповісти....

Саме в такий спосіб ви зможете перемогти у дебатах.

Сприйняття присутніми. Під час дебатів потрібно уважно стежити за тим, як присутні сприйматимуть вас і вашого опонента. Підтримуйте здоровий контакт із аудиторією, але й час від часу треба поглядати на опонента: як звучить його голос, наскільки він є переконливим.

Щоб вас сприйняли слухачі, потрібно:

* бути доброзичливим і відвертим;

* не применшувати своїх можливостей, але й не перебільшувати їх;

* залишитися діловитим, не ображаючи при цьому інших;

* не дозволяти собі ставитись зверхньо як до присутніх, так і до опонентів. Подібна поведінка викликає антипатію;

* демонструвати інтерес до свого опонента, поважати його думки, навіть якщо вони різко протилежні вашим.

Другий етап: обмін аргументами й запитання із залу

Це етап, на якому доповідачам дозволяється перебивати одне одного, а також передбачені запитання із залу.

Як правильно перебивати опонента. Якщо ви помітили, що опонент у чомусь помилився, негайно реагуйте на це. Перебивати опонента треба коректно, тобто якщо ви точно визначили слабкі місця в аргументації опонента, помітили неточності і можете повідомити нові факти у потрібний момент. Уміння правильно перебивати опонента — досить грізна зброя і тому є важливим чинником у дебатах.

Метою перебивання може бути намагання:

— примусити опонента втратити орієнтацію, особливо коли він виступає занадто добре;

— створити незручності для опонента, ставлячи каверзні питання, згадуючи попередні твердження, яким він зараз суперечить, цитуючи поважних осіб чи його товаришів,

Не варто перебивати часто, найкраще обмежитися лише тими випадками, котрі матимуть великий вплив. Якщо голова не дозволяє вам перебивати опонента, ви можете апелювати безпосередньо до нього:

Пане голово, пан Петренко щойно висловив цікаві міркування стосовно цього питання, але, як він переконався щойно, практичне втілення своїх постулатів, залежить...

Панеголово, пан Петренко знову каже, що... але чиусвідомлює він...

Іноді перебивати можна прямо:

— Поясніть, будь ласка,...

— Наведіть, будь ласка, конкретні приклади.

— Невже це так?

Як діяти, коли вас перебивають. Є два основні підходи до цієї ситуації.

* Ви знаєте, що відповідати. У цьому випадку залишайтеся спокійними і детально дайте вичерпну, ґрунтовну відповідь. Можна скористатися властивим вам почуттям гумору.

* Ви не знаєте відповіді. Тоді спробуйте запитати: здивовано: Невже я недостатньо зрозуміло пояснюю?

з обуренням: Отже, Ви хочете сказати, що Вам нічого невідомо про...?

затримувальна тактика: Можливо, Ви дасте мені закінчити думку? Я ще повернуся до Вашого запитання. наступальний маневр: Ви б могли точніше сформулювати своє запитання і сказати, що саме Вам не зрозуміло? Пане голово, я б хотів, щоб пан Головко вислухав мене до кінця, але, можливо, він має сказати щось важливе саме зараз, тоді я зупинюсь.

Тільки ґрунтовно підготувавшись до дебатів, ви зможете уникнути незручних ситуацій. І ще одна порада: ніколи не вживайте слів і тверджень, значення яких ви не зможете пояснити або обґрунтувати.

Зустрічні методи

Дебати — це стратегічна тактична гра, одержати перемогу в якій означає переконати присутніх. На другому етапі дебатів дуже важливо вміти використовувати зустрічні методи:

> заспокійливий протест: Ви, певно, погано поінформовані? Ви зовсім не маєте рації;

> умовне схвалення: Певна річ, Ви маєте рацію і до недавно це справді так було, але я можу навести такі зміни...;

> тактика ігнорування: Ви нехтуєте реакцією опонента і поверхово розглядаєте його заперечення, водночас наводите переконливі аргументи «за»;

> відкладна тактика: Ви визнаєте, що є певний сенс у його аргументах, але зараз вони недоречні, можливо, вони стануть у пригоді пізніше (розуміючи, що «пізніше ніколи не настане);

> повторення: Щоб переконати присутніх, ви повторюєте свої аргументи, послуговуючись різними мовними засобами; аудиторія цього не помічає;

> підміна понять: Заперечуючи опонентові, ви змінюєте його аргументи на: Так, це дуже цікаве запитання. Це, певна річ, цікаве запитання.