Коефіцієнт накопичення зносу

(13)

Він вимірює в якому ступені профінансовані за рахунок зносу заміна і відновлення основних засобів.

Дуже важливим показником фінансової стійкості є коефіцієнт реальної вартості майна (коефіцієнт реальної вартості основних і матеріальних оборотних коштів у майні підприємства). Він визначає, яку частку у вартості майна складають засобу виробництва. Найбільш цікавий цей коефіцієнт для підприємств, що роблять продукцію, хоча певною мірою він важливий і для торгівлі.

(14)

Коефіцієнт автономії

(15)

Чим вище значення цього коефіцієнта, тим більше стійко дане підприємство, стабільно і незалежно від зовнішніх кредиторів. Доповненням до цього показника є коефіцієнт концентрації притягнутого (позикового) капіталу – їхня сума дорівнює 1 (чи 100%). Найбільш поширена думка, що частка власного капіталу повинна бути досить велика. Вказують і нижня межа даного показника – 0,6 (чи 60%). У підприємство з високою часткою власного капіталу кредитори вкладають кошти більш охоче, оскільки воно з більшою імовірністю може погасити борги за рахунок власних коштів.

Таким чином, платоспроможність це готовність підприємства погасити борги у випадку пред'явлення вимог про платежі з боку всіх кредиторів підприємства і здатність одночасно здійснювати безперебійний процес виробництва і реалізації продукції. Показник, що характеризує рівень платоспроможності – це відношення ліквідних активів до суми короткострокової заборгованості.

Ліквідні активи – мобільні платіжні засоби, який можна розплатитися з кредиторами - при настанні терміну чи платежу за достроковою вимогою - без зволікання.

Короткострокові (поточні) зобов'язання являють собою суму короткострокових кредитів банків, інших короткострокових позик і кредиторської заборгованості, що поєднує заборгованість по розрахунках з постачальниками, підрядчиками і покупцями; заборгованість перед дочірніми і залежними суспільствами; векселя до сплати; заборгованість по оплаті праці, по соціальному страхуванню, по податках і іншим поточним зобов'язанням.

Оцінка платоспроможності підприємства оцінюється за допомогою коефіцієнтів платоспроможності, розрахунок яких заснований на ступені ліквідності поточних активів.

Поняття ліквідності характеризується часом, необхідним для перетворення активів підприємства в кошти. Чим менше потрібно часу для здійснення цього процесу, тим вище ліквідність даного активу.

Ліквідність балансу – це ступінь покриття боргових зобов'язань підприємства його активами, термін перетворення яких у готівку відповідає терміну погашення платіжних зобов'язань. Вона залежить від ступеня відповідності величини наявних платіжних засобів величині короткострокових боргових зобов'язань.

Поняття платоспроможності і ліквідності дуже близькі. Ліквідність балансу є основою платоспроможності підприємства (від ступеня ліквідності балансу залежить рівень платоспроможності). У той же час ліквідність характеризує як поточний стан розрахунків, так і перспективу. Підприємство може бути платоспроможним на звітну дату, але мати несприятливі перспективи на майбутнє.

Аналіз ліквідності балансу полягає в порівнянні засобів по активі, згрупованих по ступені убутної ліквідності з короткостроковими зобов'язаннями по пасиві, що групуються по ступені терміновості їхнього платежу.

Перша група (А 1) містить у собі абсолютно ліквідні активи, такі як готівка і короткострокові (поточні) фінансові інвестиції.

До другої групи (А 2) відносяться швидко реалізовані активи: готова продукція, товари і дебіторська заборгованість. Ліквідність цієї групи поточних активів залежить від своєчасності відвантаження продукції, оформлення банківських документів, швидкості платіжного документообігу в банках, від попиту на продукцію, її конкурентноздатності, платоспроможності покупців, форм розрахунків і т.п.

Значно більший термін знадобиться для перетворення виробничих запасів і незавершеного виробництва в готову продукцію, а потім у готівку. Тому вони віднесені до третьої групи повільно реалізованих активів (А 3).

Четверта група (А 4) – це активи, які трудно реалізувати, куди входять основні засоби, нематеріальні активи, довгострокові фінансові вкладення (інвестиції), незавершене будівництво, довгострокова дебіторська заборгованість

Відповідно на чотири групи розбиваються і зобов'язання підприємства:

· П 1- найбільш термінові зобов'язання (кредиторська заборгованість і кредити банку, терміни повернення яких наступили);

· П 2 – середньострокові зобов'язання (короткострокові кредити банку);

· П 3 – довгострокові кредити банку і позики;

· П 4 – власний (акціонерний) капітал, що знаходиться постійно в розпорядженні підприємства.

Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо: