Є) перевірка проведених розрахунків

∆у = =

Використовуючи спосіб ланцюгових підстановок треба додержуватись визначеної послідовності розрахунків:

- в першу чергу треба враховувати зміну кількісних, а потім якісних показників;

- якщо модель представлена декількома кількісними і якісними показниками, послідовність підстановки визначається шляхом логічного аналізу.

Таким чином, застосування способу ланцюгових підстановок вимагає знання взаємозв’язку факторів, їх супідрядності, вміння правильно їх класифікувати і систематизувати.

Абсолютні різниці – цей спосіб є однією з модифікацій способу ланцюгових підстановок, його різновидом, спрощеним варіантом. В економічних розрахунках він застосовується в тих же випадках що і спосіб ланцюгових підстановок, а також для розрахунку впливу факторів на приріст результативного показника. Найефективніше він застосовується в мультиплікативних і мультиплікативно-адитивних моделях.

Для визначення відокремленого впливу кожного з факторів на результативний показник обчислюють різниці між звітними і базисними факторними параметрами і перемножують їх на абсолютні значення іншого взаємозв’язаного з ним факторного показника. При цьому слід пам’ятати, що показник перед яким обчислена різниця береться в фактичному значенні, послідуючий – в базисному значенні.

Вплив обчислених різниць на загальне відхилення результативного показника визначається в тій же послідовності, що і при способі ланцюгових підстановок. Однак величина впливу факторного параметру визначається безпосередньо в підсумку кожного розрахунку.

Розглянемо техніку застосування способу абсолютних різниць для мультиплікативної моделі:

у = (5)

Визначаємо вплив кожного факторного параметра (а; в; с; d) на зміну результативного показника (∆у = ):

а) вплив фактора “а”

∆у_(а) =

б) вплив фактора “в”

∆у_(в) =

в) вплив фактора “с”

∆у_(с) =

г) вплив фактора “d”

∆у_(d) =

д) перевірка проведених розрахунків

∆у =

Таким чином, застосовуючи спосіб абсолютних різниць можна одержати аналогічні результати, що і при способі ланцюгових підстановок.

Відносні різниці – цей спосіб, як і попередній, застосовується для визначення впливу факторів на зміну результативного показника тільки в мультиплікативних і адитивно-мультиплікативних моделях.

Порядок розрахунку впливу факторів на прикладі моделі А=ВхСхD має наступний вид:

1. Розраховуємо відносні відхилення факторних показників:

ΔB% =

ΔC% =

ΔD% =

2. Вплив кожного фактора на результативний показник обчислюємо наступним чином:

ΔA_(B) =

ΔA_(C) =

ΔA_(D) =

Індексний спосіб -він застосовується для вивчення у динаміці економічних явищ, які формуються під впливом кількох факторів, кожен з яких схильний до змін у динаміці. Класичним прикладом об’єкта аналізу даним способом є обсяг реалізації продукції (товарів), який формується під впливом фізичного обсягу продукції (товарів) і цін на них.

За допомогою агрегатних індексів можна виявити вплив різних факторів на зміну рівня результативного показника в мультиплікативних і кратних моделях.

Для прикладу візьмемо індекс обсягу реалізації продукції (товарів):

I_рп = , (6)

 

Він відображає зміну фізичного обсягу реалізації продукції (g) і цін (р) на продукцію підприємства і рівняється помноженню цих індексів:

I_рп = .

Агрегатний індекс фізичного обсягу реалізації продукції (Ig) і цін на продукцію мають вигляд:

I_g = ; I_р = , (7)

За допомогою наведених індексів можна визначити вплив факторів на обсяг реалізації продукції, як різниця між чисельником і знаменником агрегатного індексу:

∆РП_(g) = ;

∆РП_(р) = .

Застосування індексного способу для виявлення впливу факторів на результативний показник обмежується тим, що за його допомогою досить зручно аналізувати лише два фактори у мультиплікативних моделях типу у = а х в. Застосування цього способу для встановлення впливу факторів у багатофакторних моделях досить трудомістке.

Інтегральний спосіб - цей спосіб застосовується для виміру впливу факторів в мультиплікативних, кратних і комбінованих моделях.

Використання інтегрального способу дозволяє отримати більш точні результати розрахунку впливу факторів в порівнянні зі способами ланцюгових підстановок, абсолютних і відносних різниць і уникнути неоднозначної оцінки впливу факторів, тому, що в даному випадку результати не залежать від місцезнаходження факторів в моделі, а додатковий приріст результативного показника, який утворився від взаємодії факторів, розкладається між ними порівну.

Таким чином, інтегральний спосіб дозволяє досягнути повного розкладання відхилень результативного показника по факторам і тому є універсальним.

В економічному аналізі для використання інтегрального способу застосовуються стандартні формули. Наведемо основні з них для різних моделей:

1. z = (8)

∆ z_(х) = ;

∆ z_(у) =

Таким чином, використання інтегрального способу не требує знань всього процесу інтегрування. Достатньо в готові робочі формули підставити необхідні числові дані і зробити відповідні розрахунки за допомогою калькулятора чи обчислювальної техніки.

Слово резерв у перекладі на українську мову означає запас, зберігати, зберігати. У зв'язку з цим в економічній літературі поняття резерв використовується в двох напрямках:

- резервами вважаються запаси ресурсів, що необхідні для безперебійної роботи підприємства;

- резервами вважаються можливості підвищення ефективності господарської діяльності.

Для підрахунку величини резервів в економічному аналізі використовують ряд засобів:

1. Засіб прямого рахунку. Застосовується для підрахунку резервів екстенсивного характеру, коли відома величина додаткового чи залучення величини безумовних втрат ресурсів. Приклад: у звітному періоді було додатково придбано 500 одиниць продукції, чистий прибуток одержуваний при реалізації одиниці товару – 200 грн., отже додатково буде отримано 500 х 200 = 100 тис. грн. чистого прибутку.

2. Засіб порівняння. Застосовується для підрахунку величини резервів інтенсивного характеру, коли втрати ресурсів або можлива їх економія визначається в порівнянні з плановими нормами, або з мінімальними витратами на одиницю продукції. Приклад: для одержання одиниці продукції фактично витрачено 22 кг. сировини при нормі – 20 кг, фактичний обсяг виробництва – 20000 шт. звідси видно, що перевитрати ресурсів на одиницю продукції складають 2 кг.(22-20), а на весь обсяг виробництва 40 тонн (2 х 20000), у результаті чого отримано продукції на 2000 одиниць менше (40000 / 20), у порівнянні з планом. Це невикористаний резерв підприємства.

3. Засоби детермінованого факторного аналізу: ланцюгової підстановки, абсолютних різниць, інтегральний метод. Приклад: якщо обсяг товарообігу змоделювати у виді добутку чисельності працівників на продуктивність їхньої праці. При цьому фактична чисельність персоналу – 12 чіл., можлива – 15; фактична продуктивність 1 працівника – 3,4 тис. грн., можлива – 4,0 тис. грн., Отже:

- засіб абсолютних різниць:

Р↑ ТОч = (Чм - Чф) х ПРф = (15 - 12) х 3,4 = 10,2

Р↑ТОпр = (ПРм – ПРф) х Чм = (4,0 - 3,4) х 15 = 9,0

- засіб ланцюгових підстановок:

ТОф = Чф х ПРф = 12 х 3,4 = 40,8

ТО умов = Чм х ПРф = 15 х 3,4 = 51,0

ТОм = Чм х ПРм = 15 х 4,0 = 60,0

Р↑ ТО общ = ТО м – ТО ф = 60 – 40,8 = 19,2

Р↑ ТО год = ТО умов – ТО ф = 51 – 40,8 = 10,2

Р↑ ТО пр = ТО м – ТО умов = 60 – 51 = 9,0

- інтегральний засіб:

Р↑ ТЕ ч = Р↑ Ч х ½ (ПР ф + ПР м) = (15 - 12) х ½ (3,4 + 4,0) = 7,4

Р↑ ТЕ пр = Р↑ ПР х ½ (Чф + Чм) = (4 – 3,4) х ½ (12 + 15) = 8,1

Усі виявлені резерви повинні бути підкріплені відповідними заходами. Тільки в цьому випадку величина резервів буде реальною й обґрунтованою.