Класифікація фінансово-господарського контролю за основними ознаками

За допомогою класифікації з’ясовують, якими видами, формами і методами здійснюють господарський контроль, тобто який його зміст і форма.

Рис. Загальна класифікація господарського контролю.

Повний контроль охоплює всі сторони діяльності господарюючого суб’єкта, що вивчається, всі ділянки його роботи та види здійснених операцій.

При частковому контролі перевіряються тільки окремі види діяльності підприємства або окремі види господарських операцій, вивчається один або декілька аспектів діяльності підприємства (наприклад, виробництво, споживання, збут, тощо), певні види операцій (касові, розрахункові тощо). Саме такий контроль у більшості випадків проводиться податковими органами та органами спеціалізованого контролю.

Наскрізним є контроль, що проводиться одночасно на декількох підприємствах, що входять до складу однієї організації (асоціації, об’єднання). Він дає можливість здійснення глибокої і всебічної перевірки роботи суб’єктів господарювання з розгалуженою структурою управління, також можливість встановити доцільність існування окремих ланок тощо.

При суцільному контролі перевіряються всі документи і регістри бухгалтерського обліку, в яких відображені факти господарювання за весь період, що контролюється.

Вибірковий контроль передбачає вивчення не всіх, а лише певної частини документів, що відбирається на підставі науково-обгрунтованої схеми, за той чи інший період часу (квартал, місяць, окремі дні).

Комбінованим називають контроль, в ході якого одна частина документів та інформації вивчається суцільно, а інша – вибірковим способом. Наприклад, при комбінованому вивченні діяльності підприємства більшість ділянок перевіряється вибірковим способом (виробництво, реалізація тощо), а касові операції – суцільним.

Перманентний контроль – це такий контроль, який триває безперервно, постійно.

Періодичний – це контроль, який здійснюється через певні проміжки часу, повторюється час від часу.

Ревізія – це форма контролю, що становить систему обов’язкових контрольних дій, спрямована на документальне та фактичне обстеження здійснених підприємством, установою або організацією господарських операцій та їх наслідків, бухгалтерського обліку та фінансової звітності з метою виявлення незаконних, мобілізації, розподілу та використання фінансових ресурсів, недостачі коштів та матеріальних цінностей, нецільового і неефективного їх використання, встановлення винних у порушенні законодавства посадових матеріально відповідальних осіб і спричинених порушеннями фінансових втрат.

Обстеження – це ознайомлення на місці з діяльністю окремих ділянок підприємства з метою виявлення позитивних і негативних сторін роботи. Як правило обстеження відбувається на початку ревізії і є першим етапом перевірки безпосередньо на місці.

Інвентаризація – слід розуміти перевірку наявності та стану об’єкта контролю, яка здійснюється шляхом спостереження, вимірювання, реєстрації та порівняння отриманих даних.

Аудит – це метод господарського контролю, що складається з сукупності методичних прийомів, застосування яких дозволяє визначити достовірність звітності, обліку, їх повноту та відповідність діючому законодавству та встановленим нормативам і здійснюється на договірних засадах між аудитором та клієнтом.

Державний контроль здійснюється органами контролю, до яких відносяться: Фонд державного майна України, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, МінФін України, Міністерство праці та соціальної політики України, Державний комітет статистики України і Національний банк України, а також спеціалізованими органами.

Відомчим називають контроль, що проводиться на підпорядкованих підприємствах за розпорядженням керівника вищого органу штатними і позаштатними контролерами та іншими посадовими особами.

Контроль власника поділяється на внутрішньо системний та внутрішньогосподарський і регулюється безпосередньо власником

Незалежний контроль є аудиторським контролем, який здійснюється у вигляді підприємницької діяльності.

Зовнішній контроль здійснюється суб’єктами контролю, які не входять до складу структурного підрозділу підприємства, діяльність якого контролюється.

Внутрішній контроль здійснюється органами внутрішнього контролю (гол. бухгалтером, ревізійною комісією, спостережною радою).

Обов’язковим є контроль, який передбачений чинним законодавством і проводиться згідно з ним (не частіше одного разу на рік або одного разу на квартал).

Статутний контроль проводиться на підприємствах відповідно до статутів.

Документальний контроль полягає у встановленні суті і достовірності господарської операції за даними первинної документації, облікових регістрів і звітності, уяких вона знайшла відображення в бухгалтерському, оперативному й статистичному обліку.

Так, за даними первинної документації, обліку і звітності контро­люють виконання планів виробництва та реалізації продукції, її со­бівартості і рентабельності.

Фактичний контроль полягає у встановленні реального (дійсно­го) стану об’єкта за допомогою зважування, лічби, вимірювання, ла­бораторних аналізів тощо. До об’єктів фактичного контролю відно­сять: гроші готівкою в касі, основні засоби, нематеріальні активи, готову продукцію.

Фактичний і документальний контроль взаємопов’язані, а тому сукупнеїх застосування дає змогу встановити справжній стан об’єктів, розробити заходи щодо усунення недоліків.

Попередній контроль здійснюється до виконання господарської операції з метою запобігання незаконним діям, неефективному використанню коштів і прийняттю необґрунтованих рішень. Він застосовується переважно на стадії погодження і затвердження кошторисів, договорів, під час підписання розпорядчих і виконавчих документів на здійснення господарських операцій. Перед тим як виписати ви­датковий касовий ордер на видачу підзвітної суми, бухгалтерія підприєм­ства перевіряє наявність грошей, доцільність витрат, відповідність їх потребам за нормами тощо.

Поточний (оперативний) контроль має оперативний характер і здійснюється в процесі виконання господарських операцій. Поточ­ний контроль покладається в основному на служби внутрішньогос­подарського контролю. Його завдання – оперативне виявлення і своєчасне припинення порушень та відхилень, що виникли в процесі виконання господарських операцій і виробничих завдань. Напри­клад, товар може бути виданий покупцю після попередньої оплати, здійсненої через банк (якщо така форма оплати прийнята, узаконе­на). Тим самим підприємство перевіряє законність господарських операцій, раціональність витрачання коштів, матеріальних цінностей, запобігає випадкам безгосподарності та зловживань.

Наступний (ретроспективний) контроль здійснюється після завершення господарських операцій по закінченні визначеного звітного періоду. Його мета – встановити правильність, законність і еконо­мічну доцільність здійснених господарських операцій, виявити недо­ліки в роботі підприємства, факти безгосподарності й крадіжок. За його результатами розробляються заходи щодо ліквідації виявлених недоліків і усунення причин та умовїх виникнення.