Лекція 1.
Суть і функції фінансово0господарського контролю
Суть, завдання, функції і значення контролю
Етапи розвитку господарського контролю
Класифікація організаційних форм і видів економічного контролю в Україні
Класифікація фінансово-господарського контролю за основними ознаками
Суть, завдання, функції і значення контролю
Контроль (від французького – „controle”) – перевірка або спостереження з метою перевірки. Франц. слово „controle” в свою чергу, утворилося від латинського „contra” – префікс, що означає „протидію”, „протилежність” тому, що виражено в другій частині слова, наприклад „контреволюція”, „контрманевр”. У другій частині слова „контроль” міститься слово „роль” (від лат. „role”), тобто „міра впливу, значення, ступінь участі в чомусь”. „Ступінь участі в чомусь” – одне із варіантів тлумачення слова „роль” – слід розглядати як здійснення будь-якої дії. В цьому випадку у значенні слова „контроль”, окрім „перевірки” або „нагляду з метою перевірки”, випливає ще один зміст цього слова, який іноді не береться до уваги – протидія чомусь небажаному. В такому розумінні більш правильніше тлумачити слово „контроль слід розглядати як здійснення будь-якої дії. В цьому” як перевірку, а також спостереження з метою перевірки для протидії чомусь небажаному, виявлення, попередження та припинення протиправної поведінки з боку будь-кого.
Контроль – це система спостереження і перевірки відповідності процесу функціонування об’єкта управління прийнятим управлінським рішенням і спрямований на успішне здійснення поставлених цілей.
Контроль охоплює не тільки матеріальне виробництво, але й невиробничу сферу, тобто поширюється на культурно-освітні організації і установи, житлове господарство та сферу побутового обслуговування тощо.
Слово контроль, як і слово влада, викликає, передусім негативні емоції. Для багатьох людей контроль здається примусом, відсутністю самостійності – всім тим, що прямо протилежне до наших уявлень про свободу особистості. Однак зводити контроль просто до таких обмежень означало б залишити поза увагою основне завдання управління: контроль – як процес забезпечення досягнення підприємством своїх цілей.
Керівники починають здійснювати функцію контролю з того моменту, коли створено підприємство та сформульовано цілі і завдання.
Будь-який вид управління не може існувати без контролю, так як управління не може існувати без перевірки виконання встановлених вимог, без уявлення відчуття фактичного стану об’єктів управління.
Завданням фінансового контролю є забезпечення законності, ефективності, фінансової дисципліни і раціональності в процесі формування; розподілу, володіння, використання та відчуження активів, що належать державі.
Відіграючи важливу роль в управлінні господарською діяльністю, контроль виконує ряд функцій.
без уявлення відчуття фактичного стану об’єктів управління.авління не може існувати без перевірки виконання встановлених вимогФункції контролю:
Інформаційна (сигнальна) – полягає в тому, що отримані під час контролю результати (інформація) є підставою для прийняття відповідним суб’єктом рішень і проведення коригуючи дій, завдяки яким забезпечується нормальне функціонування об’єкту, що контролюється. Інформація повинна бути правдивою, об’єктивною, своєчасною та оперативною, а також містити лише необхідні дані, що дозволяє її швидше вивчати і на її основі приймати оптимальні управлінські рішення.
Профілактична (виховна) функція полягає у попередженні можливості здійснення зловживань, виявлення різного роду порушення дисципліни і законності. В умовах ринку вся господарська діяльність підприємства підлягає контролю, що спонукає організаторів і виконавців відповідально ставитись до своїх обов’язків. Господарський контроль має не тільки економічне, але й певне виховне значення. Недостатньо розкрити ті чи інші порушення і домогтись їх усунення. Важливо щоб в кожному конкретному випадку виключалась можливість повторення помилок та порушень в майбутньому, що можливо за наявності певного виховного ефекту, заснованого на моральних засадах.
В процесі контролю виявляються не тільки недоліки, але й позитивні аспекти діяльності. Останні як провідний досвід стають надбанням інших суб’єктів, в чому проявляється інструктивна (мобілізуюча) функція контролю, яка полягає у застосуванні суб’єктами контролю набутих наукових знань, вивчених прогресивних прийомів і способів вивчення об’єктів контролю.
Всі функції контролю тісно пов’язані між собою і є складовими впорядкованої системи господарського контролю
Основна мета контролю полягає в тому, щоб:
а) об’єктивно вивчити фактичний стан справ у різних ланках суспільного і державного життя;
б) виявити ті фактори та умови, які негативно впливають на процеси виконання прийнятих рішень, здійснення заходів і досягнення цілей.
Сутність контролю – це форма здійснення цілеспрямованого впливу на об’єкти управління, яка передбачає систематичний нагляд, спостереження за їх діяльністю для виявлення відхилень від установлених норм, правил, вимог чи завдань у процесі їх виконання.
Класифікація організаційних форм і видів економічного контролю в Україні
Функції фінансового контролю поширюються на всю господарську та фінансову діяльність підприємств і організацій. Згідно з проектом Закону України «Про систему державного фінансового контролю в Україні» державний фінансовий контроль поді-
ляється на:
· загальнодержавний;
· спеціалізований;
· відомчий;
· комунальний (муніципальний).
Організаційна структура державного фінансового контролю в Україні наступна:
Організаційна структура державного фінансового контролю в Україні
1) Загальнодержавний:
- Верховна рада України;
- Президент України;
- Кабінет міністрів України;
- Рахункова палата України;
2) Спеціалізований:
- Міністерство фінансів України;
- Державна фінансова інспекція України;
- Державна митна служба України;
- Державна казначейська служба України;
- Державна податкова служба України;
- Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України;
- Національний банк України.
3) Відомчий:
- Органи відомчого фінансового контролю міністерств і відомств
4) Комунальний (муніципальний):
- Державні фінансові інспекції рад народних депутатів та органів місцевого самоврядування.
Загальнодержавний контроль здійснюється Верховною Радою України, Президентом України та Кабінетом Міністрів України (КМУ) під час реалізації наданих їм конституційних повноважень. Рахункова палата є постійно діючим органом контролю, який утворюється Верховною Радою України, підпорядкований і підзвітний їй. Цей орган контролю здійснює свою діяльність самостійно, незалежно від будь-яких інших органів держави.
Спеціалізований державний фінансовий контроль здійснюється Міністерством фінансів України (МФУ), Державною фінансовою інспекцією України (ДФІ) при Міністерстві фінансів України, Державною казначейською службою України, Державною податковою службою України (ДПСУ), Національним банком України (НБУ), державними комітетами, їхніми структурними підрозділами та іншими спеціалізованими органами контролю.
Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань:
1) здійснює державний фінансовий контроль за:
використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі – підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів;
дотриманням законодавства про державні закупівлі;
діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи;
2) здійснює контроль за:
виконанням функцій з управління об'єктами державної власності;
цільовим використанням коштів державного і місцевих бюджетів;
цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), одержаних під державні (місцеві) гарантії;
складанням бюджетної звітності, паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі), кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету;
станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту у розпорядників бюджетних коштів;
усуненням виявлених недоліків і порушень;
3) забезпечує участь представників Держфінінспекції України в ревізійних комісіях господарських організацій, у яких корпоративні права держави перевищують 50 відсотків статутного капіталу;
4) вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме:
вимагає від керівників та інших службових осіб підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства;
звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів;
проводить аналіз стану додержання фінансової дисципліни та про його результати повідомляє органи виконавчої влади, інші державні органи та органи місцевого самоврядування;
готує і подає до відповідних державних органів пропозиції щодо усунення та запобігання причинам і умовам, які призвели до допущення недоліків і порушень;
здійснює контроль за виконанням вимог і пропозицій, поданих Держфінінспекцією України та її територіальними органами міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування за результатами державного фінансового контролю, та інформує про це Кабінет Міністрів України і Мінфін України;
застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає стягнення, санкції до осіб, винних у порушенні законодавства;
передає правоохоронним органам матеріали ревізій у разі встановлення порушень законодавства, що передбачають кримінальну відповідальність або містять ознаки корупційних діянь; інформує правоохоронні органи про факти інших виявлених порушень законодавства;
5) подає щомісяця Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України та Мінфіну України звіти про узагальнені результати контролю за дотриманням бюджетного законодавства;
6) забезпечує погодження призначення на посади та звільнення з посад керівників контрольно-ревізійних підрозділів у структурі міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів;
7) координує діяльність, погоджує плани внутрішньої роботи контрольно-ревізійних підрозділів у структурі міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та здійснює оцінку фахового рівня працівників таких підрозділів;
8) здійснює контроль за проведенням внутрішньої контрольно-ревізійної роботи у структурі міністерств, інших центральних органів виконавчої влади;
9) отримує та аналізує звітність про роботу контрольно-ревізійних підрозділів у структурі міністерств, інших центральних органів виконавчої влади;
10) розглядає листи, заяви і скарги громадян про факти порушення законодавства з фінансових питань, вживає згідно із законодавством відповідних заходів для їх усунення;
11) узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до компетенції Держфінінспекції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, нормативно-правових актів міністерств та в установленому порядку подає їх Міністру;
12) здійснює інші повноваження, визначені законами України та покладені на неї Президентом України.
Територіальні органи Держфінінспекції України виконують покладені на Держфінінспекцію України завдання та функції в межах своїх повноважень на відповідній території, крім функцій, зазначених в пунктах 3, 5, 7, 8.
Рахункова палата Верховної Ради України, створена відповідно до Конституції України, організовує і здійснює контроль:
· за своєчасним виконання дохідної та видаткової частини Державного бюджету України, витрачанням бюджетних коштів;
· за утворенням і погашенням внутрішнього і зовнішнього боргу України, визначає ефективність і доцільність видатків державних коштів, валютних та кредитно-фінансових ресурсів;
· за фінансуванням загальнодержавних програм економічного, науково-технічного спеціального і національно-культурного розвитку, охорони довкілля, використання об'єктів права державної власності, які не підлягають приватизації;
· за додержанням законності щодо надання Україною позик, економічної та іншої допомоги іноземним державам, міжнародним організаціям;
· за використанням іноземних кредитів;
· за законністю та своєчасністю руху коштів Державного бюджету України й позабюджетних фондів в установах Національного банку України;
· за грошовою емісією, використанням золотого запасу, дорогоцінних металів тощо.
Державна податкова служба України та її органи на місцях контролюють додержання законодавства про податки, правильність обчислення і своєчасність внесення до бюджету податків інших платежів.
Державна фінансова інспекція України та її органи на місцях контролюють дотримання фінансової дисципліни, правильність і законність витрачання коштів із державного бюджету суб'єктами господарювання незалежно від форм власності.
Державне казначейська служба України і його підрозділи в регіонах контролюють витрачання коштів державного бюджету установами і організаціями відповідно до їхніх кошторисів.
Фонд державного майна України (далі – Фонд) здійснює державну політику щодо приватизації державного майна, виступає орендодавцем майнових комплексів, що є загальнодержавною власністю. У своїй діяльності Фонд підпорядкований і підзвітний Верховній Раді України. В Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, в інших містах і районах України Фонд створює регіональні відділення.
Основними функціями Фонду є реалізація прав на розпорядження майном державних підприємств у процесі приватизації, створення спільних підприємств, укладання договорів з посередниками щодо організації підготовки до приватизації та продажу об'єктів приватизації і видача ліцензій посередникам; вжиття заходів щодо залучення іноземних інвесторів до процесу приватизації, проведення інвентаризацій загальнодержавного майна; здійснення аудиторських перевірок ефективності його використання тощо.
Міністерство економічного розвитку і торгівлі України контролює виконання планів економічного і соціального розвитку країни, затверджених Верховною Радою України, виявляє відхилення від доведених завдань і вживає заходи щодо попередження їх.
Міністерство фінансів України та його місцеві органи здійснюють контроль за своєчасним виконанням державного бюджету, затвердженого Верховною Радою України, надходженням коштів та їх видатками і цільовим витрачанням.
Державний служба статистики України контролює за даними звітності збалансованість ринку товарів, наявність товарних, матеріальних, трудових та інших ресурсів, здійснює вибіркові контрольні переписи ресурсів, перевіряє забезпечення достовірності державної звітності, видає обов'язкові постанови про проведення ревізій господарсько-фінансової діяльності підприємств тощо.
Антимонопольний комітет України запобігає утворенню монопольного становища на ринку підприємців, що обмежують конкуренцію певного товару. У противному разі це призводить до порушення ринкових відносин у виробництві й реалізації окремих видів товарів, до недоброякісної конкуренції в підприємницькій діяльності.
Національний банк України відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність" та згідно зі статутом контролює наявність грошей в обігу, використання кредитів за цільовим призначенням, дотримання касової дисципліни, правил розрахунків, правильність витрачання коштів з бюджету, здійснює емісію грошей, контролює діяльність комерційних банків шляхом проведення перевірок і ревізій, видає інструкції, положення з касових, кредитних і валютних операцій тощо.
Муніципальний економічний контроль здійснюється за дотриманням проектів будівництва об'єктів житлово-комунального господарства. Комісії з питань планування, бюджету та фінансів здійснюють контроль за виконанням планів та програм економічного і соціального розвитку й бюджету.
Незалежний аудиторський контроль (зовнішній) на договірних платних засадах перевіряє достовірність звітних даних, балансів і водночас надає консультаційні послуги з питань обліку, фінансів, економіки тощо. Такий контроль призначений здебільшого для об'єктів недержавного сектору економіки.
Відомчий контроль здійснюється підпорядкованими фінансовими інспекціями міністерств і відомств, що фінансуються за рахунок бюджету, підпорядковується як вищому органу державного фінансового контролю, так і відповідному міністерству чи відомству. Його основна функція – детальний контроль за правильністю витрачання бюджетних коштів. На відомчий фінансовий контроль відповідно до чинного законодавства покладений обов'язок періодичного проведенняревізій господарсько-фінансової діяльності підлеглих відомству чи міністерству підприємств.
Внутрішньогосподарський фінансовий контроль здійснюється власниками, бухгалтерськими, фінансовими та іншими функціональними службами підприємств. Контроль має дискретний характер (від лат. Discretus – відокремлений, відособлений, перервний).
