1. Знайдіть у реченнях омоніми, визначте їх види (повні, неповні); доведіть, що це омоніми, а не багатозначні слова.
1.Лилась пожежі вулканічна лава. 2. Мов рої ті гулкі, Де і брались полки, Уставала за лавою лава.3. Сльоза чомусь набігла до повік. 4. Шепче хвиля: - Смілий вітре! Я була давно твоєю І зостануся повік. 5. Ой, скажи, дай пораду, як прожити без долі? Як одрізана гілка, що валяється долі.
2. Розподіліть омонімічні пари на три групи: омофони, омоформи, омографи.
Гама – музичний термін, гамма – літера грецького алфавіту; Гайворон – місто, гайворон – птах; радій – хімічний елемент, радій – дієслово; мука – душевні переживання, мука – харчовий продукт; турне – подорож, турне – 3-тя особа від дієслова турнути; мах – помах, мах – вигук; лютий – злий, лютий – назва місяця.
3. Допишіть значення другого омоніма з кожної групи, звіряючи за словниками. З’ясуйте їх походження.
Кар’єр – прискорений галоп, кар’єр - …; качка – птах, качка - …; кадр – кадровий працівник, кадр - …; лама – монах-буддист, лама - …; спис – список, спис - …; клуб – громадська організація, клуб - …; лев - грошова одиниця Болгарії, лев - …; ліра – грошова одиниця в Італії, ліра - …; лайка – сорт м’якої шкіри, лайка - …; лінь – дуже міцний, тонкий канат на кораблі, лінь - …; кок – кухар на кораблі, кок - ….
4. Розподіліть неповні омоніми за такими групами: 1) омоніми-іменники, що різняться закінченнями у Р.в. однини; 2) омоніми – слова різних частин мови; 3) омоніми-омографи.
Гурт – гурт; шию – шию; поле – поле; жаль – жаль; кит – кит; круп – круп; коти – коти; рокер – рокер; обід – обід.
5. Знайдіть у словосполученнях омоніми, поясніть їх значення.
Пришити лату, прибити лату до кроков; палити люльку, покласти дитину в люльку; злити воду, злити собаку; мати рацію в суперечці, одержати нову рацію; сісти на лаву, рубати в шахті лаву; зважуватися на терезах, зважуватися на відчайдушний учинок.
6. Прочитайте. Згрупуйте речення за синонімами й запишіть. Які з речень можна одночасно віднести до різних груп?
1. Гірські вітри ревуть, і громи б’ють, і б’ють, Над хвилями чайка кигоче. 2. Метіль мете, пурга снігами сіє. 3. Хитає віти теплий вітровій. 4. Аж ось паромщик їх, проноза, На землю впав, як міх із воза, І мов на пуп репетував. 5. Закрутиться на морі сніговиця, і море з небом зіллється в хаос. 6. Юрба котилася через майдан, горланячи щосили і розмахуючи руками. 7. Зранку схопилась поземка, вздовж вулиці свистів вітер, низько, при землі, женучи білі димки снігу. 8. Чого ти прибігла в пасіку ґвалтувати? Що там трапилось? 9. Зима…Розлютувалася буревіями та метелицями. 10. Надвечір здійнялася страшна хуртовина. Увесь світ затягло білою пеленою. 11. Весняний легіт жене по небесній блакиті, як пух, легенькі білі хмаринки. 12. Хурделяє хуга хуртовинна, Засипає снігом очі вщерть. 13. Погана випала ніч: кура, вітер на мосту між полями стогне, підвиває по-вовчи, у димарі плаче. 14. Дихало вільхою, тихою втіхою - білим сном. Раптом наїхали віхоли звихреним табуном! Снігом-завіями вії завіяло – білина. Ні мене, ні її – тільки сива пелена.
7. Доберіть до поданих у першій частині слів синонімічні фразеологізми з другої частини й запишіть їх парами.
А) тісно, світло, одностайно, забути, багато, нове, загинути, худий, однакові, близько, темно.
Б) під самим носом; хоч голки збирай; одним миром мазані; голці ніде впасти; як з голочки; в один голос; хоч око виколи; викинути з голови; накласти життя; аж кишать; одні кістки та шкіра; і кури не клюють.
8. Запишіть кожну пару синонімів так, щоб спочатку йшло застаріле слово, а потім – загальновживане; підкресліть діалектизми.
Вої – воїни, мазь – кольдкрем, кауфер – перукар, сідлати – кульбачити, добровільний – охотний, кінний – комонний, в’язень – острожник, велеречивий – багатослівний, в’язниця – буцегарня, поет – піїт, зелейник – лікар, зело – дуже, бундючитися – фудулитися.
9. Перепишіть текст. На що, на вашу думку, звертав увагу автор, виділяючи синонімічний ряд: на внутрішню форму слова, його походження, стилістичне забарвлення тощо?
Чорт має багато найрізноманітніших назв, у залежності від своєї праці. Він завжди нашіптує людині злі думки і сіє ворожнечу в світі. Це наш ворог, і тому його стародавня назва враг …Він робить тільки зле, сому й зветься чорний. Він сильно обманює людину й зводить її на лихе, а молодих на перелюб, чому й зветься перелесник. Він з своєї природи лихий, пор. приповідку: Лихий поплутав. Він господар пекла, пекельник. І взагалі він нечистий, нечиста або вража сила, вражий син, вража мати. А що має куцого хвоста, то куций, куцан. Убирається, як пан, тому паничик, лях, німчик. Він кат, пор.: Кат зна що, чи казна-що. Дуже часта назва лукавий … (Митрополит Іларіон).
10. Перепишіть слова, добираючи синоніми до кожної лексеми. Встановіть відмінність у лексичному значенні слів, вказуючи, до якої частини мови належить кожне слово.
Актуальний, відвертий, давній, дужий, жвавий, аромат, винагорода, вирок, відгомін, вказівка, галас, гаман, гілка, бити, гадати, горлати, доповідати, колись, сильно, рано, незабаром, бадьоро, засмучений, шалений, швидкий, ґандж, етикетка, зваба, іронія, їжа, кий, пиячити, мимрити, швендяти, обтинати, щиро, чисто, укупі.
11. Запишіть речення, визначте синонімічні ряди; назвіть ідеографічні та стилістичні синоніми.
1.Що ж це враз з юнаком сталось? Твар поблідла у небоги, Затремтів, очима блиснув. 2. Скрізь виснажені, до невпізнання змарнілі, зосереджені обличчя. 3. Дорога і дорога лежить за гарбузами. І хтось до когось їде тим шляхом золотим. 4. У вирій відлітали журавлі. Із ірію верталися лелеки. 5. За порогом їх чекала місячна повінь і журба осокорів. 6. Може, вийшла русалонька Матері шукати, А може, жде козаченька, Щоб залоскотати.
Практичне заняття № 4
Тема «Антоніми, мезоніми й пароніми в українській мові»
План
- Загальномовні та контекстуальні антоніми.
- Мезоніми.
- Пароніми та паронімія.
- Стилістичні функції паронімів та антонімів.
Література
Лисиченко Л. А. Лексикологія сучасної української мови: семантична структура слова / Л. А. Лисиченко. – Х.: Вища шк.., 1977
Лисиченко Л. А. Бесіди про рідне слово: слово і його значення / Л. А. Лисиченко. – Х.: ХДПУ, 1993
Сучасна українська літературна мова / за ред. А. П. Грищенка. – К.: Вища шк., 1997.
Ющук І. П. Українська мова. – К.: Либідь, 2004. – 640 с.
Доленко М. Т. Сучасна українська мова. – К.: Вища шк.., 1987
Сучасна українська мова / за ред. О. Д. Пономарева. – К.: Либідь, 1997.
