Тренувальні вправи та завдання

Викладач: Обєднікова О.М., Соболєва В. А.

Практичне заняття № 2

Тема «Лексикологія. Слово. Значення слова»

План

Предмет і завдання лексикології
Слово як основна мовна одиниця
Багатозначність. Прямі й переносні значення слова
Внутрішня форма слова
Конотація слова

Література

Лисиченко Л. А. Лексикологія сучасної української мови: семантична структура слова / Л. А. Лисиченко. – Х.: Вища шк.., 1977

Лисиченко Л. А. Бесіди про рідне слово: слово і його значення / Л. А. Лисиченко. – Х.: ХДПУ, 1993

Сучасна українська літературна мова / за ред. А. П. Грищенка. – К.: Вища шк., 1997.

Ющук І. П. Українська мова. – К.: Либідь, 2004. – 640 с.

Доленко М. Т. Сучасна українська мова. – К.: Вища шк.., 1987

Сучасна українська мова / за ред. О. Д. Пономарева. – К.: Либідь, 1997.

Тренувальні вправи та завдання

Запишіть пари слів так, щоб спочатку йшло слово з більш загальним значенням, а за ним – із конкретним. Зробіть висновок про узагальнюючу роль слова.

Дерево – ялина, радість – почуття, льон – рослина, цифра – двійка, двобій – бій, художник – декоратор, дельфін – тварина, тканина – демікотон, депеша – повідомлення, підприємство – депо, борошно – дерть, визначення – дефініція, джем – варення, двигун – дизель, долар – гроші, древко – палиця, кожух – дублянка.

З поданого тексту випишіть повнозначні слова, згрупуйте їх тематично: назви явищ природи, конкретних предметів, абстрактних понять, назви ознак, властивостей, назви дій, станів. Назвіть однозначні й багатозначні слова. Назвіть переносне значення виділених слів, складіть з ними речення.

Славна стояла година – кожна рослинка вмилась, як на свято. Жайворонки над полем, яке добігало до самого обійстя, знову як затялись! Де вони перечікували грозу, де ховались від погроз грому і страшно судних спалахів блискавок? Тепер їхні тільця крилаті знову тріпотіли в бурштині прозорого повітря й так само тріпотіли живою музикою їхні пісні. Пісні тепер здавались і завзятішими, і пристраснішими: в кожному їхньому колінці начебто палко билась грудочка гарячого сонця, і воно, щоб не захолонути, мало невсипно пульсувати, мало лунати й дзюркотіти струмочком життєлюбної мелодії. День був зітканий із жайворонкових пісень, і на чолі твоєї матері начебто лежав їхній срібний відбиток, додаючи світла до виразу очей (Є. Гуцало).

Чи можна поза контекстом визначити лексичне значення слів картка, кашалот, каша, кублитися, крити, лапатий, день, захолонути, зміна, крем, люк? Якщо ні, то назвіть окремі значення їх, уведіть слова у речення або утворіть з ними словосполучення.
Прочитайте іменники, перепишіть. Чим мотивуються лексичні значення поданих лексем? Додайте до кожного ряду іменників по кілька прикладів.

Смородина, соняшник, подорожник, молочай; понеділок, вівторок, середа, четвер; трясихвістка, пугач, крутиголовка, очеретянка, кропив’янка; піддубники, опеньки, підберезники; січень, лютий, березень, квітень; білизна, нарукавники, наперсток, рукавиця.

З’ясуйте, в яких значеннях уживаються слова Крез, Ментор, Колумб, Гідра. У яких випадках вони пишуться з малої літери?
Прочитайте речення. Перепишіть. Назвіть типи переносного значення (вживання) слів – метафора, метонімія (синекдоха).

1. Не продасться справжня ліра, Повна гніву, повна сліз!..2. Лісовими стежками брела по землі осінь. 3. Сірі свитки, видублені кожушки тісно сутулилися в гурті. 4. Ліниво вставали пізні ранки, а ранні вечори плямили сніг живою кров’ю. 5. Я ходжу далі, в яри, де, мов крізь сон, марять видіннями столітні дуби, безтолково сваряться осики, і клени – безнадійні песимісти – зітхають за молодістю.

Які ознаки покладено в основу закріплення переносних значень у наведених словосполученнях? Запишіть кілька прикладів.

Картинна галерея – галерея прихильників; довга дорога – дорога до успіху; чужа душа – красивий душею; світла людина – світлі фарби; плаче людина – плачуть голі дерева; співає дівчина – співає колос.

Складіть і запишіть речення зі словами дипломат, голос, далекий, ласий, колотити, вікно, зірка, вогонь, у яких вони виступали б у прямому і переносному значеннях.
Яких нових значень набувають прикметники й дієслова в різних словосполученнях? Продовжіть ці ряди.

Кривий (слово, лінія, дзеркало, стежка…), зелений (віночок, овес, обличчя, молодик…), здоровий (повітря, замок, замок, місто…), сильний (штангіст, натура, царство, мороз, оборона…), скорий (поїзд, хвиля, робота…), легкий (камінь, усмішка…), займати (оборона, черга, земля, година…), іти (літак, танцювати, пароплав, заміж, торгівля, час…).

Назвіть первісне значення поданих слів:

Журавель 1) «птах»; 2) «пристрій біля колодязя»; плуг 1) «сільськогосподарське знаряддя», 2) іст. «штучна одиниця оподаткування за кількістю волів у господарстві»; пережовувати 1) «багато разів повертатися в розмові до одного й того ж», 2) подрібнювати їжу зубами»; пастка 1) «хитрий маневр для заманювання противника», 2) «пристрій для ловіння звірів, птахів».

Назвіть, які слова багатозначні, а які омонімічні (При потребі користуйтеся словниками).

Гриф – «печатка, штемпель», «великий хижий птах»; лінія – пор. «лінія фронту», «колія для трамваю»; капот – «халат», «відкидна покришка, що прикриває мотор»; мул – «подрібнена земля», «свійська тварина»; папір – «матеріал для писання», «письмовий документ»; пансіон – «закритий навчальний заклад», «невеликий готель, будинок»; орден – «почесна відзнака», «чернеча громада з відповідним статутом», «вид архітектурної композиції».

Окремі терміни мінералів постали за назвою місцевості, де був знайдений камінь. Прочитайте, укажіть на спосіб перенесення імені – метафоричний, метонімічний чи за функцією.

Ельбрусит (гора Ельбрус), алтаїт (Альтайські гори), хінганіт (хребет Малий Хінган), ярозит (міжгір’я Яросо, Японія), абукумаліт (нагір’я Абукума, Японія), тангеїт (ущелина Танге у Феранській долині), везувіан (вулкан Везувій, Італія), таласкіт (долина Таласька, Киргизія), тураніт (низовина Туранська, Казахстан), марсятскіт (марсятські ліси на Уралі), байкаліт (озеро Байкал), азовськіт (Азовське море), мага ланіт (Магелланова протока).

Простежте, як постають метафори, реалізуючи в них арістотелівський «принцип подібності»:

Троянди днів, багаття зорі, прядиво зорі, весна любові (В. Сосюра), птиці снігів (А. Малишко), квиління віт (М. Вінграновський), чайки юнацтва (М. Нагнибіда), криниця старості (Д. Павличко), голки ракет (І. Драч), лебеді материнства (В. Симоненко), сніжно-синя зима (М. Рильський); вершечкує ліс, гармонія степу хвиляста, гусей лебедина низочка, жовтий квіт мелодії розстань, зелені дзьобики бруньок, леза блискавок, спогадів вузлики, вишнева Україна.

Запишіть речення. Знайдіть слова, що розширили свою семантику, уживаючись в узагальненому значенні.

1.Ох, той пожар у других будить силу Ту, що бастилії тиранів розбива, Що визволя з кайданів волю милу, - У мене будить він слова, слова! (Л. Українка). 2. Ти (Україна) вже не згинеш, ти двожилава, земля, рабована віками, і не скарать тебе душителям сибірами і соловками (В. Стус). 3. Десь бродить землячок-дантес. О шанталавий, недорікий, а чи поцілиш ти мене? Свіча в задумі – ні мигне (В. Стус). 4. Здається, що наш люд має в собі багато сили, щоб родити Шевченків, Федьковичів і Франків (В. Стефаник).

15. Запишіть слова, вживані в літературній мові та в діалектах, назвіть їх внутрішню форму. Зразок: боривітер – птах, який «бореться з вітром».

Роздоріжжя, розпуття, розтока, перехрестя; підвечірок, полудень; перепічка, вихватень, підпалок, сковорідник; холодець, застуда, студень; рукавиця, пальчатка, перчатка, пальча; зуб, рубак, їдак, макоїд; здоровило, грузило, громада, велич; кучерявий, кудрявий, барашкуватий, вихрастий; краса, врода, ліпота, гожість; вільшанка, малинівка, рудяк, підпаленик, червеняк, зорянка; опеньки, рижики, мухомор, мухомориця, моримуха, біляк, білас, червонюк, краснюк, «красноголовець», підосичник, осиновик, підберезник, підліщинник, підвишень, піддубень, піддубок.

Практичне заняття № 3

Тема «Омонімія і синонімія в українській мові»