Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та (або) правові наслідки.
У ГК України законодавець закріпив лише чотири форми господарсько-правової відповідальності, назвавши їх видами господарсько-правових санкцій: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно-господарські санкції, адміністративно-господарські санкції. При цьому проявами адміністративно-господарських санкцій, відповідно до ГК, є санкції майнового характеру (вилучення майна/ прибутку, що за своїми правовими наслідками подібне до конфіскації; адміністративно-господарські штрафи) та організаційного характеру (зупинення дії або анулювання ліцензій, скасування державної реєстрації та ліквідація суб'єкта господарювання та ін.). Крім того, перелік адміністративно-господарських санкцій, передбачених ст. 239 ГК України, є відкритим, а відтак доцільною буде характеристика форм господарсько-правової відповідальності [21].
У юридичній літературі немає єдиної точки зору щодо кількості форм господарсько-правової відповідальності. Відповідно до однієї з доктринальних класифікацій, формами господарсько-правової відповідальності є: відшкодування збитків; сплата неустойки; конфіскація як вид господарсько-правових санкцій; господарсько-адміністративні штрафи; оперативно-господарські санкції; планово-госпрозрахункові (оціночні) санкції; господарсько-організаційні санкції.
За критерієм змісту впливу – на грошові (сплата неустойки / штрафних санкцій, господарсько-адміністративний штраф, відшкодування збитків) та натуральні (заміна неякісної продукції на якісну).
За критерієм безпосередньої спрямованості – на майнові (конфіскація, сплата неустойки / штрафних санкцій, відшкодування збитків, господарсько-адміністративний штраф) та організаційні (господарсько-організаційні, оперативно-господарські санкції).
За характером порушених відносин – на: а) санкції, що застосовуються у горизонтальних відносинах, тобто між рівноправними суб'єктами господарювання (сплата неустойки / штрафних санкцій, відшкодування збитків, оперативно-господарські санкції); б) санкції, що застосовуються у вертикальних відносинах, тобто між компетентним державним органом і суб'єктом господарювання (господарсько-правова конфіскація, господарсько-адміністративний штраф, планово-госпрозрахункові санкції, господарсько-організаційні санкції); в) універсальні санкції, що застосовуються і в горизонтальних, і у вертикальних відносинах (відшкодування збитків; штрафні санкції та оперативно-господарські санкції).
Залежно від виду порушених відносин – на: санкції, що застосовуються в договірних відносинах (відшкодування збитків, штрафні, оперативно-господарські), і санкції, що застосовуються в позадоговірних відносинах (відшкодування збитків, адміністративно-господарські санкції) [15].
Залежно від інституту господарського законодавства, норми якого передбачають застосування господарсько-правової відповідальності, розрізняють: відповідальність за порушення антимонопольно-конкурентного законодавства; відповідальність у сфері капітального будівництва; відповідальність в галузі зовнішньоекономічної діяльності; відповідальність в галузі транспорту; відповідальність на ринку цінних паперів; та ін.
Залежно від видів господарських правопорушень і санкцій, встановлених за ці правопорушення. За цим критерієм у теорії господарського права розрізняють: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції; конфіскація; господарсько-адміністративні штрафи; планово-госпрозрахункові (оціночні) санкції; господарсько-організаційні санкції [48].
За юридичними підставами виникнення санкції поділяються на санкції встановлені у нормах закону і санкції закріплені в умовах договору.
За способом застосування господарські санкції діляться на такі, що застосовуються у добровільному порядку, та ті, які приводяться в дію за допомогою примусу шляхом звернення до юрисдикційного органу
[24, c.51-57].
За способом, за допомогою якого вони слугують правопорядку: компенсаційні та каральні. При цьому до компенсаційних санкцій запропоновано відносити лише санкцію "відшкодування шкоди" (майнової чи моральної).
За ознакою визначеності: абсолютно- та відносно визначені [19].
Таким чином існує багато підстав для класифікації господарських санкцій. Кожна із класифікацій дозволяє у більш повному обсязі визначити сутність окремо взятої господарської санкції.
У свою чергу у науковій літературі не звертається увагу на такий практично значущий аспект як складність та необхідність доведення в судовому порядку застосування санкції. За цим критерієм санкції можна класифікувати на: санкції які мають ускладнений порядок доведення (відшкодування збитків), спрощений (штрафні санкції) та які застосовуються на розсуд суб'єкта використання (оперативно-господарські та більшість адміністративно-господарських санкцій).
Об'єктом дослідження є саме перелік санкцій відповідно до законодавчої класифікації, тобто: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно-господарські санкції, адміністративно-господарські санкції.
