Організ-екон основи забезп БЖД

Створ умов для підвищ рівня БЖД у соц-труд сфері потребує вирішення проблеми з оплатою праці. Необхідне кардинальне реформування організаційно-економічного механізму співвідношення витрат і результатів праці працівників з величиною належного їм заробітку. Обґрунтовано, що з позицій безпечної життєд-сті слід, по-перше, підвищити рівень як мінімальної, так і середньої оплати праці, забезпечити виконання нею відтворювальної функції; по-друге, зменшити надмірну міжфірмову, міжгалузеву, міжрегіональну, міжпосадову диференціацію оплати праці з метою зниження соціальної напруги та соціальних конфліктів.

Важливим індикатором с-ми безпечної життєд-сті є здоров’я людини. Збільшення захворюваності населення України простежується в останні роки майже за всіма класами хвороб. Недостатнє фінансування мед сфери, деградація матеріально-технічної бази, відсутність цивілізованого ринку медичних послуг та неефективність сучасної державної політики щодо формування здорового способу життя дозволили зробити висновок про необхідність запровадження с-ми медичного страхування та здійснення реформування галузі охорони здоров’я.

У с-мі безпечної життєд-сті важливе місце займають демографічні процеси. Х-но зниження рівня народжуваності та зростання смертності, від’ємний коефіцієнт природного приросту населення, зниження тривалості життя та зростання трудової міграції

Аналіз показує, що значні загрози безпечній життєд-сті населення виникають у сфері зайнятості. Проблема забезпечення зайнятості населення щодо безпеки життєд-сті може бути вирішена шляхом: збільшення кількості робочих місць як у державному, так і приватному секторах економіки; створення сприятливих умов для розвитку підприємництва; підвищення кваліфікації працівників, створення ефективної та оперативної с-ми перепідготовки; підвищення трудової мобільності працівників; поліпшення соціального захисту безробітних; зменшення труднощів працевлаштування найменш соціально захищених груп населення.

Аналізатори людини та психологічні чинник небезпеки

Зв'язок людини із навк серед здійсн за доп аналізаторів, які передають інфо в кору великих півкуль гол мозку. Аналізатор склад. з рецептора, провідних нервових шляхів та мозкового закінчення.

1. Зоровий аналізатор дозволяє розрізняти форму, розміри, колір предмета, відстань тощо. 2.Слухов аналізатор. Слух – здатність людини чути, сприймати звук. 3.Нюховий аналізатор (нюх – здатність сприймати запахи). 4.Смак аналізатор. Різні ділянки язика мають не однак чутливість до смак відчуттів. Кінчик язика найбільш чутливий до солодкого, краї – до кислого, корінь язика – до гіркого. 5.Дотик – складне відчуття, яке виникає при подразненні рецепторів шкіри, зовн поверхонь слиз оболонок та мязово-суглобового апарату. 6.Руховий аналізатор забезп орієнтацію та переміщ тіла у просторі.

Психофізіологічними факторами потенційної небезпеки постійної дії слід вважати:1) недоліки органів відчуття (дефекти зору, слуху тощо);2) порушення зв'язків між сенсорними та моторними центрами, внаслідок чого людина не здатна реагувати адекватно на ті чи інші зміни, щосприймаються органами відчуття;3) дефекти координації рухів (особливо складних рухів та операцій,прийомів тощо);4) підвищена емоційність;5) відсутність мотивації до трудової д-сті (незацікавленість вдосягненні цілей, невдоволення оплатою праці, монотонність праці,відсутність пізнавального моменту, тобто нецікава робота, тощо).Психофізіологічними факторами потенційної небезпеки тимчасової дії є:1) недостатність досвіду;2) необережність; 3) втома;4) емоційні явища, пов'язані з побутом, сім'єю, друзями, керівництвом.