Оцінка чинників ризику, що впл на здоров’я і життєд-ть людини

Небезпека для людини – явища, процеси, об’єкти, властивості, здатні за певних умов завдавати шкоди здоров’ю чи життю людини або с-мам, що забезпечують життєдіяльність людей.

Відчуття небезпеки має глибоко індивідуальний відтінок, який головним чином залежить від:

а) рівня соц. і духов. розв. особистості;

б) ситуації і суспільного устрою, які позитивно чи негативно вплив. на світосприйняття громадянина.

Джерелом небезпеки може бути все живе і неживе, а підлягати небезпеці також може все. Джерелами (носіями) небезпек є:

1) природні процеси та явища;

2) елементи техногенного середовища;

3) людські дії, що криють у собі загрозу небезпеки.

Природні джерела небезпеки – це природні об’єкти, явища природи та стихійні лиха, які становлять загрозу для життя чи здоров'я людини.

Техногенні джерела небезпеки – це передусім небезпеки, пов’язані з використанням транспортних засобів, з експлуатацією підіймально-транспортного обладнання.

До соц. джерел небезпек належ. небезпеки, викликані низьким духовним та культурним рівнем: проституція, алкоголізм, злочинність тощо.

Джерелами політичних небезпек є конфлікти на міжнаціональному та міждержавному рівнях, духовне гноблення, політичний тероризм, ідеологічні, між партійні, міжконфесійні та збройні конфлікти, війни.

І все ж більшість джерел небезпек мають комбінований х-р.

За х-ром та природною впливу всі небезпечні та шкідливі фактори поділяються на чотири групи: фізичні, хімічні, біологічні та психофілогічні.

Їх основна х-ристика:

1) фізичні:

- недостатня освітленість;

- конструкції, що руйнуються тощо;

2) хімічні (н-д,хім елементи, речовини та сполуки, які перебуваються у різному агрегатному стані (твердому, газоподібному, рідкому);

3) біологічні:

- макроорганізми (рослини та тварини);

- мікроорганізми (бактерії, віруси, рикетсії, спірохети, грибки, найпростіші).

4) психофізіологічні (фіз. навантаж)

- фізичні перевантаження (статичні, динамічні);

Небезпечні та шкідливі фактори дуже часто бувають прихованими, неявними або ж такими, які важко виявити чи розпізнати.

БЖД у НС мирного часу

НС у мирний час, як правило, проявл в стих лихах та ч/з аварії. Стихійні лиха - це явища природи,які виникають,як правило раптово,вони носять надзвичайний х-р і призводять до порушень нормального життя, інколи до загибелі людей та знищення матеріальних цінностей. До явищ стих лиха, які можливі на терит У віднос землетруси, повені, селеві потоки, зсуви, сильний вітер, снігопад, ураган, хуртовина, смерч та ін явища природи, які як прав виник раптово. До них можна віднести пожежі (торфяні, лісові). Про загрозу виникн стих лиха сповіщ ч/з квартирні і зовн гучномовці, телебач., засоби друку, радіо друку. В інфо вказ масштаби, х-р, час виникн, наслідки. А також рекоменд що необх робити під час стих лиха.

Аварії (катастрофи) можуть супроводжув викидом (виливом) сильнодіюч реч в атмосферу і на поверхні підстилки. Найбільш розповсюдж реч в У є хлор, аміак, кислоти, різні хімікати, пестициди, тощо. НС техногенного походження дуже часто виникають внаслідок аварій та катастроф, повністю пов’язаних з діяльністю людей. Аварія - це вихід з ладу машин, механізмів, обладнання, комунікацій, споруд та їх с-м внаслідок порушення технології виробництва, правил експлуатації, заходів безпеки або в результаті стихійного лиха. Катастрофа - раптове лихо, яке має трагічні наслідки: загибель людей, руйнування у великих масштабах, знищення матеріальних цінностей. Причинами аварій і катастроф на таких об’єктах є: перевищення нормативних запасів СДОР, порушення правил транспортування і зберігання, невиконання вимог техніки безпеки при використанні СДОР, у виробництві, вихід з ладу окремих агрегатів, механізмів трубопроводів.

98. БЖД в с-мі „Людина-Машина-Природне середовище”

Людина й середовище перебувають у взаємодії, утворюючи постійно діючу с-му "людин - машина - середовище перебування". У процесі еволюційного розвитку світу складові цієї с-ми постійно мінялися. Природне середовище самодостатнє й може існувати й розвиватися без участі людини, а всі інші середовища перебування, створені людиною, самостійно розвиватися не можуть і приречені на старіння й руйнування.

Біосфера - це оболонка Землі склад, структура й енергетика якої визначаються живими організмами. Техносфера, визнач. стр-рою й енергетикою технічних засобів забезп життєд-сті людини. Не тільки широке поширення виробничих способів (технологій) заощадження енергії й ресурсів, але й зміна х-ру потреб людей. У цей час ми живемо в суспільстві, що називають суспільством одноразового споживання. Для нього х-рно нераціональне, марнотратне використання природних ресурсів. Для свідомого й кваліфікованого керування економікою і природокористуванням необхідно: 1) визначити мету керування; 2) розробити програму їхнього досягнення; 3) створити механізми реалізації поставлених завдань. Таким чином, раціональне природокористування - єдиний вихід із ситуації. Загальна задача раціон. керування прир. рес. склад. в знаходж. найкращих або оптим. способів експлуатації природних і штучних (наприклад, с/г) екос-м. Основними принципами раціон. природокорист. є вивчення, охорона, освоєння й перетворення природного середовища. Вивчення: облік і оцінка, прогноз розвитку, розробка с-ми керування й використання. Охорона: забезпечення якості (підтримка продуктивности (відтворення)). Освоєння: комплексність і економічність видобутку й переробки. Перетворення: збагачення (кількісне і якісне). Все це пов'язане з різними типами ресурсів навколишнього середовища. Природопользова-ние приймає різні форми залежно від типів природних ресурсів: що витрачають (енергетичний, сировинний, харчові, генофонд) і ресурсів середовища (умови праці, відпочинку й здоров'я).

У цілому охорона навколишнього середовища й задачі відновлення природних ресурсів повинні передбачати наступні види д-сті: локальний (місцевий), регіональні й глобальний екологічні моніторинги, тобто вимір і контроль стану найважливіших х-ристик навколишнього середовища, концентрації шкідливих речовин в атмосфері, воді, ґрунті; відновлення й охорона лісів від пожеж, шкідників, хвороб; розширення й збільшення числа заповідних зон, охорона й розведення рідких видів рослин і тварин; широка освіта й екологічне утворення населення; міжнародне співробітництво в справі охорони середовища.

Тільки активна робота у всіх областях людської д-сті по формуванню нового відношення до природи, розробка раціонального природокористування, природозберігаючих технологій майбутнього зможуть вирішувати екологічні проблеми сьогоднішнього дня й перейти до гармонічного співробітництва із Природою.

99.Безпека життєд-сті в с-мі „Людина-Машина”

Людина оточує себе умовами, які були в придатними для економіко-соціальної с-ми суспільства та поліпшували життя. Для забезп безпеки слід уважно ставитися до розробки машин, а з боку користувача – вивчати правила користування продуктом, умови зберігання, робочі діапазони. Крім того, машина повинна бути захищена від людини, яка не знає правил користування приладом і може травмуватися. Разом з тим, прилад повинен бути оснащений докладною інструкцією та мати сервісне обслуговування.

Тому, max ефек-сть с-ми «людина—машина» може бути забезпечена за умови, коли при її проектуванні і експлуатації буде врахований людський фактор.

Проектування с-ми «людина—машина» передбачає аналіз х-к об’єкта керування, розподіл функцій між людиною і машиною, проектування д-сті оператора і технічних засобів його роботи, оцінку с-ми в цілому. Воно базується на досягненнях інженерної психології, яка вивчає об’єктивні закономірності процесів інформаційної взаємодії людини і техніки з метою використання їх у практиці проектування, створення і експлуатації с-ми «людина—машина». Комплексним вивченням трудової д-сті людини займається наука ергономіка. Об’єктом ергономіки є с-ма «людина—техніка—середовище», а завданням —погодження х-ристик машини і навколишнього середовища з х-ристиками людини.

Проблемами взаємодії людини та машини займається також інженерна психологія, що з'явилась як розділ і психології, і ергономіки, завданнями якої є: • вивчення впливу психологічних факторів на ефективність с-ми ЛТС; • аналіз функції людини у с-мі ЛТС, вивчення структури та класифікації д-сті оператора; • вивчення процесів переробки інформації людиною-оператором; • розробка принципів і методів професійного добору і підготовки операторів у с-мі ЛТС

100. БЖД в с-мі „Людина-Прир середовище”

У природі і сусп-ві окремі явища не існують відірвано одне від одного, вони взаємопов'язані та взаємозумовлені. У своїй д-сті ми повинні враховувати цю об'єктивну дійсність з її зв'язками та взаємовідносинами. І якщо нам необхідно пояснити будь-яке явище, то передусім слід розкрити причини, що породжують його.

БЖД вивчає людину і її навк середовище саме в с-мі «людина — прир середовище». С-ма «людина — прир середовище» є складною с-мою в тому розумінні, що в неї, як правило, входить велика кількість перемінних і між якими існує велика кількість зв'язків. Складність вивчення с-м «людина — Прир середовище» зумовл також і тим, що ці с-ми є багаторівневими, містять у собі позитивні, негативні та гомеостатичні зворотні зв'язки. Прир середовище є частиною Всесвіту, де перебуває або може перебувати в даний час людина і функціонують с-ми її життєзабезпечення. У цьому розумінні воно не має постійних у часі і просторі кордонів, його межі визначаються передусім рівнем с-ми. Життєве середовище людини склад. з 3 компонентів — природного, соц, або соц-політ, та техногенного середовищ. * природне середовище (земний грунт, повітря, водоймища, рослини, тварини, сонце, місяць, планети тощо) З одного боку людину оточують земний грунт, повітря, водоймища» рослини, звірі, птахи, риби, мікроорганізми, тобто об'єкти природного походження і створені ними екологічні с-ми. Природні об'єкти утворюють поля, ліси, гори, ріки, озера, моря, океани континенти. Це оточення зветься природним середовищем. У ньому переважно діють закони природного розвитку — фізичні, хімічні, геологічні, біологічні. В ньому відбуваються дощі, бурі, землетруси, виверження вулканів, тектонічні дислокації тощо. Природними об'єктами також є космічні об'єкти — сонце, місяць, планети, зірки, комети, астероїди. Фактично вся енергія, яку використовувала і використовує людина, за винятком ядерної, є трансформованою і накопиченою на Землі за мільярди років сонячною енергією. Метеорити, що падають на Землю, спричиняють не лише локальні, а й глобальні катаклізми.