Дескриптори, що визначають структуру HTML-документа

Структура HTML-документа дуже проста. Спеціальні дескриптори визначають заголовок і тіло документа, інші дескриптори додаються для забезпечення необхідних функцій. Якщо який-небудь із цих дескрипторів відсутній або якщо порядок слідування дескрипторів порушений, вважається, що документ складений некоректно.

Розділи документів формуються за допомогою пар HTML-дескрипторів. HTML-документ починається з відкриваючого дескриптора <html> і закінчується закриваючим дескриптором </html>. Розділ заголовка формують відкриваючим дескриптором <head> і закриваючим дескриптором </head>. У контейнері заголовка можуть міститися назва документа, JavaScript-код, метаінформація й визначення стилів.

Основна частина HTML-файлу - тіло документа - формується за допомогою пари дескрипторів <body> і </body>. Між цими дескрипторами - тілі документа - містяться дані, які призначені для відображення у вікні Web-оглядача користувача.

Наведений нижче фрагмент коду описує базову структуру, або шаблон HTML-документа.

<html> <head><title> …………… </title></head><body>……………</body> </html>

До складу заголовка HTML-документа включається така інформація:

· <title> назва Web-сторінки </title>. Назва - це послідовність символів, що є коротким описом HTML-документа. Назва відображається в заголовку вікна оглядача й не включається в тілі документа. Назва документа також відображається як опис закладки, яка зроблена користувачем. Елемент <title> є єдиним з обов'язкових елементів у заголовку HTML-документа.

· <script type="text/javascript"> сценарій </script>. Набір інструкцій написаних мовою JavaScript (або VBScript), які інтерпретуються Web-оглядачем, і який являє собою сценарій або послідовність програмних дій над певним об’єктом. JavaScript - це об'єктно-орієнтована мова програмування, яка дозволяє реалізувати додаткові інтерактивні можливості HTML-документа. Сценарій є не обов'язковим елементом [4].

· <style type="text/css"> Визначення стилю </style>. Цей елемент включається в заголовок у тому випадку, якщо при створенні документа використовуються каскадні таблиці стилів, що дозволяють розділити вміст Web-сторінки і її подання.

· <meta name="…" content="…">. У HTML дескриптор <meta> є непарним () і надає інформацію про вміст документа й області, до якої він відноситься. Атрибут name дескриптора meta визначає ім'я фрагмента метаданих, а атрибут content - значення цього фрагмента, наприклад:

- значення description атрибута name задає опис документа, призначений для пошукових серверів:

<meta name="description" content="це опис Web-сторінки">

- значення keywords атрибута name дозволяє задати список ключових слів. Наприклад, слово «ріелтер» запитується в таких варіантах його написання: «ріелтор», «реєлтер», «реєлтор», «рєєлтор», «ріелтр», «rielter», «rieltor», «hs'knjh» («рієлтор» в англійській розкладці) тощо.

- значення refresh атрибута http-equiv вказує на те, що документ повинен періодично оновлюватися в окні (у наведеному нижче прикладі документ буде повторно завантажуватися кожні 10 секунд)

<meta http-equiv=" refresh" content="10;url=new URL" />

- значення expires атрибута name визначає дату, після якої вміст документа вважається застарілим

<meta http-equiv=" refresh" content = "thu, 16 DEC 1999 00:04:00 PST">

Нижче наведено приклад застосування дескриптора meta у заголовку документа:

У тіло HTML-документа включається інформація, яка повинна бути представлена користувачеві. Звичайно вміст тіла документа суттєво перевищує вміст заголовка. Типи даних, що містяться у тілі документа, перераховані нижче.

Текст. Текст у складі документа форматується за допомогою спеціальних дескрипторів.

Зображення. До складу Web-сторінки можуть бути включені яскраво оформлені заголовки, рисунки й фотографії, що відображають уміст документа, кнопки, що спрощують навігацію, а також інші типи зображень.

Гіпертекстові посилання. Дозволяють користувачеві здійснювати навігацію в межах Web-вузла, а також переходити до документів, розміщених на інших вузлах.

Засоби відтворення мультимедія-інформації. Shockwave, SWF, Java-аплети та інтерактивне відео управляються елементами, що містяться в тілі HTML-документа.

2.7. Включення зображень в Web-сторінку

Для вставляння зображень в Web-сторінку застосовують дескриптор - <img>. Дескриптор <img> може містити атрибути, які дозволяють контролювати розміщення й особливості виводу зображення. Дескриптори <img> завжди включаються в тіло документа. Для вставляння зображення треба вказати його джерело (файл зображення), тому в складі дескриптора <img> обов'язково повинен бути присутнім атрибут src. Для дескриптора <img> закриваючий дескриптор не передбачений. Замість закриваючого дескриптора перед закриваючою кутовою дужкою вказується символ " / ", наприклад:

<img src="fon.gif"/>

Наведений вище приклад забезпечує вставляння зображення на Web-сторінку, з файлу, який знаходиться в тій же папці, у якій розташований HTML-документ. Як правило, зображення розміщаються в спеціальному підкаталозі, тому для вказування файлу із зображенням часто використовується відносний URL:

<img src="images/fon.gif"/>

Для вказування файлу із зображенням, що знаходиться в іншому каталозі на жорсткому диску, використовується абсолютний URL:

<img src="c:/images/fon.gif">

При створенні Web-вузла рекомендується використовувати відносні URL, тому що Web-сторінки з відносними URL є коректними навіть при перенесенні вузла на інший комп'ютер.

Для керування виводом зображення до складу дескриптора <img> можуть включатися перераховані нижче атрибути:

· width="x". Даний атрибут задає ширину зображення в пікселях. При розробці Web-документів рекомендується використовувати атрибут width.

· height="x". Аналогічно атрибуту width, атрибут height задає висоту зображення в пікселях. Щоб браузер міг зарезервувати місце для зображення, бажане включати цей атрибут до складу дескриптора <img>.

· border="x". Даний атрибут дозволяє додати або вилучити рамку навколо зображення. Числове значення x визначає товщину рамки в пікселях. Якщо зображення не оформлене як гіпертекстове посилання, то колір рамки співпадає з поточним кольором тексту. Якщо зображення виконує функції гіпертекстового посилання, колір рамки відповідає установкам браузера. Найчастіше, якщо посилання ще не було активізовано, рамка відображається синім кольором, а для посилання, яке вже відвідувалося, виводиться фіолетова рамка. Для того щоб заборонити відображення рамки, треба задати атрибут border="0".

· align="x". Даний атрибут дозволяє вирівнювати зображення по горизонталі або по вертикалі. Існує декілька способів вирівнювання зображень. За замовчуванням зображення вирівнюється по лівому краю. За необхідностю ви можна вирівняти зображення по правому краю, для цього дескриптор <img> буде мати такий вигляд:

<img src="foto.jpg" width="381" height="273" border="0" align="right"/>

Нижче перелічені стандартні значення атрибута align:

· "top" - верхня частина зображення вирівнюється по верхній частині поточного рядка;

· "middle" -зображення вирівнюється посередині або по базовій лінії поточного рядка;

· "bottom" - нижня частина зображення вирівнюється по нижній частині поточного рядка.

Якщо браузер підтримує тільки текст, атрибут alt дозволяє виводити у вікні браузера символьний опис зображення - alt="опис зображення". Крім того, текст, заданий за допомогою атрибута alt, виводиться перед завантаженням зображення, а також відображається в спеціальному вікні при наведенні на зображення курсору миші. Наприклад:

<img src="/images/interfax.gif" alt="Interfax" width="94" height="38" border="0">

Атрибут hspace="x" задає число пікселів праворуч і ліворуч від зображення, vspace="x" -задає число пікселів зверху й знизу від зображення.

Приклад обтікання картинки текстом:

2.8. Гіпертекстові посилання

Дескриптор <а> є одним з важливих елементів HTML, який призначений для створення посилань і зв'язування тексту або зображення з документом розташованим на тому ж або іншому Web-вузлі. Щоб зв'язати фрагмент тексту або зображення треба використати контейнер з дескрипторами <а>... </а>:

<a href="URL">...</a><a name="ідентифікатор">...</a>

Залежно від параметра href або name тег <а> встановлює посилання або якір. Якорем називається закладка усередині веб-сторінки на яку відбувається перехід.

Текст, оформлений у вигляді гіпертекстового посилання, за замовчуванням виводиться на екран монітору з підкресленням. Якщо ж роль гіпертекстового посилання виконує зображення, довкола нього відсвічується рамка синього кольору (або кольору, спеціально зазначеного розроблювачем). Якщо користувач поміщає курсор на гіпертекстове посилання (виконане у вигляді тексту або зображення), зовнішній вигляд курсору змінюється. Курсор перетворюється в зображення руки з витягнутим вказівним пальцем. У дескрипторі <а> може міститися кілька атрибутів, найчастіше використовується атрибут href (http://htmlbook.ru/html/a).

Якщо в складі дескриптора <а> зазначений атрибут href, фрагмент тексту, що міститься між відкриваючим і закриваючим дескрипторами, стає гіпертекстовим посиланням. Якщо користувач активізує таке посилання, на екрані браузера відобразиться пов'язана з нею Web-сторінка. На рис. 7 наведено фрагмент HTML-коду, за допомогою якого створюється гіпертекстове посилання, а нижчен на тому ж рисунку показаний зовнішній вигляд цього посилання.

<p><a href="images/xxx.jpg">Подивіться на мою фотографію!</a></p><p><a href="tip.html">Як зробити таке фото?</a></p><p><a href="http://www.anechka.kiev.ua/bublik/edit/map.html" target="_blank"> Довідник HTML </a></p>

Зовнішній вид фрагмента коду HTML у вікні навігатора

Рис. 7. Зразок вигляду сторінки із застосуванням дескриптора <а>

У третьому рядку вказано посилання на іншу сторінку з доменною адресою www.anechka.kiev.ua/bublik/edit/map.html, яка буде завантажена у браузер після активізації посилання Довідник HTML. Якщо в адресі не зазначений шлях, пошук файла буде виконуватися в тому ж каталозі, де знаходиться поточний документ. Як було сказано раніше, існують два типи URL: абсолютний і відносний. Абсолютний URL, який також називають статичним, містить усі компоненти, необхідні для адресації ресурсу в мережі, включаючи ідентифікатор протоколу. Звичайно абсолютний URL використовують для зазначення документів на інших Web-вузлах. Відносний URL, який також називають динамічним URL, використовується для ідентифікації ресурсів на локальному комп'ютері. У відносному URL присутні не всі компоненти. Звичайно у відносному URL не вказують адресу вузла і часто відносний URL складається тільки з імені файлу.

Якщо необхідно, щоб по гіпертекстовому посиланню користувач переходив до іншої частини поточного документа, треба позначити необхідну позицію документа маркером (цей маркер також називають якорем) і вказати ім'я маркера в складі посилання. Так, наприклад, нижче наведено вираз, за допомогою якого позиція в документі позначається маркером з назвою:

<a name="gloss">Словник</a>

Посилання, що вказує на позначену позицію, виглядає так:

<a href="#gloss">Пepexід до словника </a>

Перед именем маркера вказується символ "#".

У наступному прикладі активізація посилання приведе користувача до позначеної позиції glossary в іншому документі document.html:

<a href="document.html#glossary">Словник</a></p>

Атрибут target дозволяє вказати, у якому вікні повинен бути виведений документ, на який вказує посилання. Якщо в складі дескриптора < а > є присутнім атрибут target=name, то значення name - це ім'я вікна, у якому буде відображатися документ після активізації посилання. У якості зарезервованих імен використовуються наступні: _blank, _self, _parent, _top. Щоб документ виводився в новому вікні браузера, необхідно задати атрибут target="_blank" (http://htmlbook.ru/html/a/target).

2.9. Таблиці

Таблиці часто використовуються розроблювачами Web-сторінок для керування розміщенням різних елементів, наприклад зображень або тексту. Згодом таблиці стали застосовуватися для контролю над розташуванням компонентів Web-сторінок. Допустимість різних варіантів використання таблиць слід віднести до недоліків HTML.

Таблиці з невидимою границею довгий час використовувалися для верстки веб-сторінок, дозволяючи розділяти документ на модульні блоки. Такий спосіб застосування таблиць знайшов втілення на багатьох сайтах, поки йому на зміну не прийшов більш сучасний спосіб верстки за допомогою шарів.

Перш ніж створювати таблиці, необхідно зрозуміти призначення відповідних дескрипторів. Тег <table> служить контейнером для елементів, що визначають вміст таблиці. Будь-яка таблиця складається з рядків і комірок, які задаються за допомогою тегів <tr> і <td>. Усередині <table> припустимо використовувати наступні елементи: <caption>, <col>, <colgroup>, <tbody>, <td>, <tfoot>, <th>, <thead>, <tr> [7].

Дескриптори <table> відкриваючий і </table> закриваючий визначають відповідно початок і кінець таблиці. У складі дескриптора <table> можуть бути наявні наступні уточнюючі атрибути:

· align="x" задає тип вирівнювання таблиці у документі. х приймає значення left, center або right. За замовчуванням браузер здійснює вирівнювання по лівій границі, для вирівнювання таблиці по центру використовуються також інші дескриптори, наприклад <div>

<table align="left | center | right">...</table>;

· border="x" - задає товщину рамки навколо таблиці й навколо комірок таблиці;

· cols="10" – цейпараметр задає кількість стовпців у таблиці й дозволяє дещо прискорити відображення вмісту таблиці;

· cellspacing="x" - задає розмір інтервалу між комірками таблиці;

· cellpadding="x" - визначає розмір вільного простору між текстом у комірці й границями комірки;

· width="x%" або width="x" - визначає ширину таблиці, яку можна задати або у відсотках від поточної ширини вікна браузера, або в пікселях. При розробці Web-сторінок бажане задавати ширину таблиці у відсотках, оскільки це дозволяє узгодити розміри таблиці з розмірами вікна, у якому вона відображається.

Дескриптори <tr> відкриваючий і </tr> закриваючий описують рядок таблиці. У складі дескриптора <tr> можуть бути наявні наступні уточнюючі атрибути:

· align="x" – атрибут, який визначає тип горизонтального вирівнювання всіх даних у межах рядка;

· valign="x" – атрибут, який визначає тип вертикального вирівнювання всіх даних у межах рядка.

<td>...</td>

Дескриптори <td>...</td> визначають комірку таблиці. Можливі атрибути дескриптора наведені нижче:

· align="x" – атрибут, який управляє горизонтальним вирівнюванням даних у поточній комірці таблиці;

· height="x" – атрибут, який задає висоту поточної комірки в пікселях або у відсотках від висоти вікна браузера. Усі комірки в рядку таблиці повинні мати однакову висоту, тому значення атрибута height визначає висоту всього рядка. Різні браузери опрацьовують цей атрибут по-різному. Найчастіше висота всіх комірок встановлюється рівною висоті найбільшої комірки в рядку;

· width="x%" або width="x" – атрибут, який задає ширину комірки у відсотках або в пікселях від ширини таблиці. Усі комірки в стовпці таблиці повинні мати однакову ширину. Звичайно ширина всіх комірок у стовпці встановлюється рівною ширині найбільшої комірки. Якщо ширина комірки, що задана за допомогою атрибута width, виявляється меншою, ніж ширина, обчислена для інших комірок у стовпці, приймається більше значення;

· colspan =" число " - атрибут може бути наявним у будь-якій комірці таблиці. Цей атрибут визначає, скільки стовпців повинна займати комірка. За замовчуванням приймається значення colspan рівне 1;

· rowspan="число" – атрибут, що вказує, скільки рядків повинна займати комірка. Значення атрибута rowspan за замовчуванням дорівнює 1. Якщо, згідно з атрибутом rowspan, число рядків, зайнятих коміркою, перевищує число рядків у таблиці, значення rowspan усікається.

Нижче наведено приклад використання тегу <table>:

Результат даного прикладу показаний на рис. 8.

Рис. 8. Застосування таблиць для створення макета сторінки

2.10. Списки в HTML документі

У мові HTML підтримуються нумеровані й маркіровані списки, а також списки визначень. Усі типи списків допускають вкладеність. Аналогічно таблицям, списки створюються в тілі HTML-документа.

Нумерований список починається з відкриваючого дескриптора <ol>, за яким ідуть елементи <li> … </li>. Приклад списку показаний на рис. 9.

Рис. 9. Створення нумерованого списку в HTML-документі

Якщо до тегу <ol> застосовується таблиця стилів, то елементи <li> успадковують ці властивості. Атрибути дескриптора <ol> дозволяють управляти відображенням нумерованого списку:

<ol type="A | a | I | i | 1">...</ol>

Нумеровані списки являють собою набір елементів з їхніми порядковими номерами. Вид і тип нумерації залежить від параметрів тегу <ol>, який і використовується для створення списку. У якості маркерів можуть бути наступні символи:

• заголовні латинські букви;

• рядкові латинські букви;

• заголовні римські цифри;

• рядкові римські цифри;

• арабські цифри.

За замовчуванням у нумерованих списках використовуються арабські цифри.

<ol start="число"><li>Елемент списку</li></ol>

Атрибут start встановлює номер, з якого буде починатися список. При цьому не має значення, який тип списку встановлений за допомогою type, параметр start однаково працює й з римськими й з арабськими числами.

Пункти маркованого списку позначаються маркерами. За замовчуванням маркери відображаються у вигляді кіл, зафарбованих чорним кольором. Маркований список починається з дескриптора <ul>, за яким ідуть елементи <li>. Якщо до тегу <ul> застосовується таблиця стилів, то елементи <li> успадковують ці властивості. Для того щоб змінити форму маркера, треба в дескрипторі <li> задати атрибут type. Для маркірованого списку маркери можуть приймати один із трьох видів: кружок (disc), окружність (circle) і квадрат (square):

<ul type="disc | circle | square">...</ul>.

Приклад маркованого списку зображено на рис. 10.

Рис. 10. Створення маркованого списку в HTML-документі

Список визначень - це перелік термінів, за якими йде їх опис. Список визначень форматується в такий спосіб: термін починається з початку рядка, а в наступному рядку з відступом від лівого краю розташовується опис терміну.

Список визначень починається з відкриваючого дескриптора < dl >, за яким ідуть пункти списку, обумовлені за допомогою дескрипторів <dt> і < dd >; <dt> формує термін, a <dd> - опис (рис. 11).

Рис. 11. Створення списку визначень

Фрейми

Фрейми являють собою потужний засіб створення Web-сторінок. Механізм фреймів поділяє вікно браузера на частини (називані фреймами, або кадрами), у кожній з яких відображається окремий HTML-документ. За допомогою фреймів реалізуються різні ефекти. Так, наприклад, розроблювач може розділити вікно браузера на дві частини; у лівій частині буде відображатися зміст, пункти якого виконані у вигляді гіпертекстових посилань, а в правій частині будуть виводитися дані, відповідно до обраного пункту змісту. Аналогічно таблицям, фрейми ділять вікно на рядки й стовпчики. Приклад поділу вікна браузера за допомогою фреймів показано на рис. 12.

Рис. 12. Поділ вікна браузера на фрейми

Для того щоб створити документ із використанням фреймів, треба створити керуючий HTML-документ, що містить інструкції, які задають спосіб розбиття вікна на частини. Нижче наведено код HTML-документа, який складається з чотирьох фреймів:

<html><!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Frameset//EN" "http://www.w3.org/TR/html4/frameset.dtd"><head><meta http-equiv="Content-Type" content="text/html; charset=windows-1251"><title>Тег FRAMESET (фрейми)</title></head><i-- фрейми --><frameset rows="25%,*"><frameset cols="25%,*"><frame name="l" src="1.html" marginwidth="10" marginheight="10"scrolling="auto" frameborder="1"> <frame name="2" src="2.html" marginwidth="20" marginheight="20"scrolling="auto" frameborder="1"></frameset><frameset cols="25%,*"><frame name="3" src="3.html" marginwidth="30" marginheight="30"scrolling="auto" frameborder="1"><frame name="4" src="4.html" marginwidth="40" marginheight="40"scrolling="auto" frameborder="1"> </frameset></body></html>

Рис. 13. Вигляд HTML-документа у вікні браузера

У керуючому документі вказуються HTML-документи, які повинні бути відображені в кожному фреймі. Для реалізації Web-сторінки, умовно показаної на рис. 13, необхідно п'ять HTML-документів: керуючий документ і по одному документу на кожний фрейм (1.html, 2.html, 3.html, 4.html,).

Для розбиття вікна браузера на фрейми й зазначення документів, призначених для відображення, використовуються такі дескриптори:

· <frameset>. Визначають структуру Web-сторінки. Атрибути цього дескриптора визначають кількість рядків та стовпчиків. Дескриптору <frameset> соответствует закрывающий дескриптор </frameset>. В управляющем документе, формирующем Web-страницу с фреймами дескриптор <frameset> используется вместо дескриптора <body>.

· <frame>. Описывает содержимое конкретного фрейма в составе Web-страницы. Данный дескриптор содержит атрибут src="x", где х - это относительный или абсолютный URL HTML-документа.

· <noframes>. Данные, указанные в составе элемента <noframes>, отображаются в том случае, если броузер не поддерживает фреймов. В данном дескрипторе атрибуты не предусмотрены.

Дескриптор <frameset> может содержать перечисленные ниже атрибуты.

· cols="x". Задает число столбцов в окне броузера. Вместо х задается набор значений, каждое из которых определяет ширину соответствующего столбца. Ширина столбца задается в пикселях, либо вместо значения ширины указывается символ "*". Этот символ означает, что столбец должен занимать все оставшееся пространство в окне броузера. Значения, определяющие размеры столбцов, разделяются запятыми. Так, например, для разбиения окна на три столбца можно задать следующий атрибут: cols="230,120, *". В данном случае ширина первого столбца будет равна 230 пикселям, ширина второго столбца - 120 пикселям, а третий столбец будет занимать оставшееся место в окне.

· rows="x". Задает число строк. Значения задаются по тому же принципу, что и для предыдущего атрибута.

· border="x". Задает толщину разделительных линий между фреймами. Значение атрибута указывается в пикселях. По умолчанию толщина разделительных линий принимается равной пяти пикселям. Заметьте, что Internet Explorer не отображает разделительные линии толщиной менее пяти пикселей.

· frameborder="x". В Internet Explorer данный атрибут позволяет осуществлять контроль за разделительными линиями. В Netscape Navigator 3.0 и более поздних версиях этого броузера предполагается, что атрибут frameborder может иметь значение "yes" или "nо". При разработке Web-документов рекомендуется избегать применения дескрипторов и атрибутов, которые по-разному интерпретируются различными броузерами. К таким атрибутам относятся frameborder и framespacing. Из подобных дескрипторов допускается использовать лишь те, которые распознаются одним броузером и игнорируются остальными.

· framespacing="x". Первоначально данный атрибут использовался в Internet Explorer для управления толщиной разделительных линий между фреймами. Атрибуты frameborder и framespacing допускается использовать на Web-страницах, так как один из них обрабатывается Netscape Navigator, а другой - Internet Explorer.

В составе дескриптора <frame> могут присутствовать следующие атрибуты.

· frameborder="x". Атрибут frameborder применяется для управления обрамлением конкретного фрейма. Netscape Navigator предполагает значение данного атрибута "yes" или "no", a Internet Explorer обрабатывает числовые значения, определяющие толщину обрамления в пикселях.

· marginheight="x". Атрибут marginheight определяет высоту границы фрейма в пикселях. Данный атрибут поддерживается Netscape Navigator 4.0, Internet Explorer 4.0 и более поздними версиями этих броузеров.

· marginwidth="x". Атрибут marginwidth определяет ширину границы фрейма в пикселях. Как и marginheight, данный атрибут поддерживается Netscape Navigator 4.0, Internet Explorer 4.0 и более поздними версиями этих броузеров.

· name="x". Атрибут name позволяет разработчикам присваивать имена фреймам. Имя фрейма задается в качестве значения атрибута target дескриптора <а>. Имя должно начинаться с латинской буквы или цифры.

· noresize. Данный атрибут запрещает пользователю изменять размеры фрейма. В составе дескриптора <frame> задается только имя этого атрибута, значение не указывается.

· scrolling="x". Задавая значение "yes", "no" или "auto", вы можете управлять использованием полосы прокрутки. Если задано значение "yes", полоса прокрутки отображается во фрейме. Значение "no" запрещает отображение полосы прокрутки. Если задано значение "auto", то решение о применении полосы прокрутки принимает броузер. Он отображает полосу прокрутки только в том случае, если данные не помещаются в окне.

· src="x". При использовании данного атрибута вместо х указывается относительный или абсолютный URL HTML-документа, который должен быть выведен в текущем фрейме.

Описані вище атрибути забезпечують контроль над Web-сторінками із фреймами.

На жаль, застосування фреймів ускладнює доступ до вмісту Web-сторінок користувачів з погіршеним зором і іншими фізичними обмеженнями. Застосовуючи фрейми, необхідно передбачати альтернативний набір Web-сторінок, орієнтований на користувачів, чий фізичний стан не дозволяє їм працювати із фреймами, а також на тих, хто використовує старі версії браузерів без підтримки фреймів.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ

18. Язык HTML – основы [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://on-line-teaching.com/html/. – Заголовок з екрана. – Рос.

19. A Little History of the World Wide Web [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.w3.org/History.html. – Заголовок з екрана. – Англ.

20. Document Object Model (DOM) Level 2 Core Specification [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.w3.org/TR/DOM-Level-2-Core/. – Заголовок з екрана. – Англ.

21. 18 Scripts [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.w3.org/TR/REC-html40/interact/scripts.html#h-18.1. – Заголовок з екрана. – Англ.

22. Ю. Лукач «Справочник Веб-разработчика» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://wdh.suncloud.ru/contents.htm. – Заголовок з екрана. – Рос.

23. HTML 4.01/XHTML 1.0 Reference [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.w3schools.com/tags/default.asp. – Заголовок з екрана. – Англ.

24. Тег <table> [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://htmlbook.ru/html/table. – Заголовок з екрана. – Рос.

25. Кулаков Ю.О., Луцький Г.М. Комп’ютерні мережі. Підручник / За ред. Ю.С. Ковтанюка – К.: Юніор, 2003. – 400 с., іл. ISBN 966–7223–27–7.

26. С. Спейнаур, В. Куэрсиа. Справочник Web-мастера: Пер. с англ. – К.: Изд. группа BHV, 1997.

27. Современный самоучитель работы в сети Интернет. Самые популярные программы. Под. ред. Комягина В.Б. М.: 000. Изд-во «ТРИУМФ», 2000 – 496 с.

28. Интернет. Энциклопедия. Под ред. Л. Мелиховой – СПб: Питер, 2001. – 528 с.

29. Internet. Полное руководство. Маргарет Левин Янг. Пер. с англ. – К.: Издательская группа BHV, 2001. – 864 с.

30. Web-мастеринг для профессионалов. Нидерст Дж. СПб.: Питер, 2001. – 576 с.

ІНТЕРНЕТ В БІЗНЕСІ