Нім:від 1919 р. уряди із соц..-демократами були суто коаліційними. Уряд «Великої коаліції» 1928 – 30 рр. соц..-дем. із Праволіберальною Німецькою Народною партією

Фр.: Уряд «Народного Фронту» 1936 – 37 рр. – ліберали, комуністи, соц..-дем.

Також після ПСВ швидко почали поширюватись крайньо праві, реваншистські ідеї. Здебільшого це було у країнах, які програли війну чи залишились розчарованими її результатами. Так наприклад після ПСВ виникає новий напрям «фашизм», а в 1922 р. фашисти на чолі із Б. Муссоліні приходять до влади в Італії. В Німеччині виник націонал-соціалізм, що на чолі із Гітлером у 1933 р. прийшов до влади. У іспанії внаслідок громадянської війни 1936 – 39 рр. – встановлений диктаторський режим Франко.

19.Внутрішньополітичне становище США після Першої світової війни (1918-1922)

Ще на зламі XIX—XX ст. СПІА перетворилися на наймогутнішу індустріальну державу світу. Перша світова війна сприяла подальшому економічному зростанню країни. США були далеко від театрів воєнних дій і не зазнали, на відміну від європейських країн, ніяких руйнувань. По завершенні війни США одержали 33,5 млрд доларів чистого прибутку, за рахунок своїх поставок зброї та продовольства. У результаті за роки війни промислове виробництво США зросло майже в три рази, частка США у світовому промисловому виробництві зросла з 36 % у 1913 р. до 47 % у 1920 р.

Перехід від війни до миру в США відбувся далеко небезпроблемно. Лихо принесла масова епідемія грипу, яка слідом за Європою навесні 1918 р. спалахнула в Сполучених Штатах. І хоча і вдалося швидко загасити, вона встигла забрати життя майже півмільйона американців. Згортання військового виробництва і демобілізація армії, яка на кінець війни налічувала 4,7 млн чоловік, викликали зростання кількості безробітних, посилились інфляційні процеси. Зниження рівня життя спричинило сплеск страйкового руху.

Суспільно-політичні рухи перших післявоєнних років були характерні масовістю та радикалізацією. Вони були зумовлені не лише загостренням внутрішніх суспільних суперечностей у США, але й впливом загального піднесення революційних і національно-визвольних рухів у світі під час і в підсумку Першої світової війни. Зокрема, чималий резонанс мали події в Росії.

Відбулося пожвавлення діяльності ліворадикальних сил, що привело до робітничих страйків, негритянських заворушень, радикальних вимог інтелігенції, розглядаючи ці виступи як підривну діяльність, спрямовану на насильницьке повалення державного ладу США, преса звинувачувала іммігрантів у підбурюванні "корінних" американців до антиурядових виступів. У ситуації, що склалася, президент Вільсон намагався проводити ліберально- демократичні реформи, в робітничому питанні, закликаючи конгрес закріпити за робітниками право на організацію, проведення страйків, укладення колективних договорів, що створило б умови для встановлення нормальних ділових відносин між робітниками і працедавцями. Водночас він різко виступав проти насильницьких методів боротьби, до яких закликали ліворадикальні елементи (комуністи, анархісти), підкреслюючи, що будь-які перетворення слід здійснювати лише в межах закону. Із закінченням війни різко змінились умови розвитку економіки країни. Припинився попит на військові матеріали, іноземні замовлення зменшилися на третину. А внутрішній ринок, виявився надто вузьким, щоб поглинути вироблювану продукцію. Постала проблема конверсії — переведення господарства на рейки мирного розвитку. Водночас зі спадом у промисловості країну охопила гостра аграрна криза, причиною якої було падіння експорту американського продовольства в Європу. До осені 1921 р. ціни на сільськогосподарську продукцію впали в 2—З рази. Саме в розпал економічного спаду, в листопаді 1920 р., відбулися чергові президентські вибори. Незадовго перед тим набрала чинності 19-а поправка до конституції про надання виборчих прав жінкам, ухвалена конгресом у 1919 р. Штати, зі свого боку, цю поправку без затримки ратифікували, щоб уможливити участь жінок уже в наступних президентських виборах. Вибори засвідчили подальше політичне зміщення вісі політичного життя вправо, що давалося взнаки вже відразу після закінчення війни.

Доба «проспериті» у США.

В листопаді 1920р відб вибори, президентом став Воррен Гардін. Він взяв курс на ізоляціонізм, були підписані мирні договори з Німеч, Австрією, Угорщиною, вони не містили статуту Ліги Націй.

Головним завданням новий уряд поставив подолання економ спаду і ств сприятливих умов для піднесення народного господарства. Засоби для цього:зниження податків і проведення протекціоністської зовнішньоторгівельної політики.

1921р з ініціативи Мелллона ухвалено новий податковий закон, який передбачав заг зменшення податків. Було скасовано падоток на надприбутки корпорацій і значно знижено оподаткування осіб з високими доходами. Мета: заохочення підприємств розширювати інвестиції у виробництво, ств нові робочі місця.

1922 – тарифний закон Фордні-Маккамберга-підвищив мита на імпорт до США важливих промислових товарі в.Заходи для підтримки приватного бізнесу: виділяли позики будівельним кампаніям, з транспортими фірмами укладались вигідні для них контракти на перевезення поштових відправлень.

1923 помер Гардін, замінив віце-президент Кулідж,який наступного року став презид. Продовжив курс попередника. Гасло «Основна справа американців-займ бізнесом».Так як і Гардінг відкидав концепцію держ врегулювання економ і соц. Відносин.

До сер 1921 економ спад подолано, а з 1923 р поч промислове піднесення, яке тривало до осені 1929р. Широко впроваджувалась раціоналізація, інтенсифікація праці робітників.

Бурхливе зростання автомобільної промис.(завод Генрі Форда у Дейтроні).

Наслідок політики: - збільш обсягу зовн торгівлі на 43 %; - зріс матер рівень життя широких верств нас, йшов вгору середній стан нас.;-збільш середня зарплата на 25%.; - запровадж. С-му продажу в кредит товарів підвищеного попиту(автомобілів, побутової техніки).

Складніше в с\г. Продукція аграрного сектора майже не збільш порівняно з кризовими 1920-1921рр, хоча виробничі потужності галузі стали вищими.

Х-рний спад стаоайків, скорочення профспілок.

Внутрішньопоіличне життя 20-х х-сь посиленням правих, а подекуди ультраправих тенденцій, вплив справляв протестантський фундаменталізм. Гасло «ідеали американізму».

В 20-х р побутує сухий закон (скасований 1933). Ще у 1917р ухвалив 18-поправку до конституції, яка забороняла виробництво, ввіз, продаж і вживання алкол. Напоїв.. Це породили підпільне виробництво напоїв і незаконну торгівлю ними, виникали нелегальні шинки. Через це зростання організованої злочинності «мафії», які збагачувались на горілчаному бізнесі.

Розвив кіно, популярний джаз, у повсякденне життя входить радіо і патефон.

Зовнішня політика 20-х завданням ставила: розширення зовн. Торгівлі, здобуття нових ринків, збільшення закордонних капіталовкладень. До кін 20-х з поміж 20 латиноамерик д-в 14 перебували під контролем США.

У 1928р економ піднесення наближалось до свого апогею, міцніли міжнародні позиції. На призер. Виборах, республіканці звеличували здобутки, досягнуті під час їх урядування. Своїм кандидатом у призид висунили Герберта Гувера, який весь цей час займ посаду міністра торгівлі. У березні 1929 приступив до повноважень президента.