Питання організації заробітної плати і формування її рівня складають основу соціально-трудових відносин у суспільстві, бо включають нагальні інтереси всіх учасників трудового процесу. Будь які зміни, що стосуються оплати праці, прямо чи опосередковано впливають на доходи всіх членів суспільства, а також на найважливіші макроекономічні показники. Тому в жодній країні світу питання регулювання оплати праці не залишені лише на розсуд ринкових сил, хоча методи, сфера, масштаби державного втручання в процеси в кожній країні різні.
В економічній системі, що грунтується на ринкових відносинах, втручання держави в організацію заробітної плати повинен мати переважно непрямий характер і соціально орієнтовану спрямованість. Регулюючий вплив держави повинен бути спрямований на забез-печення соціальних гарантій і умов для заробітку потрібних коштів з метою підвищення ефективності використання пращ, узгодження і рівноправної реалізації інтересів всіх учасників трудових відносин.
Згідно із Законом України "Про оплату праці", держава здійснює регулювання оплати праці працівників підприємств усіх форм власності шляхом встановлення розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і гарантій, встановлення умов і розмірів оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, працівників підприємств, установ та організацій, що фінансується чи дотуються з бюджету, регулювання фондів оплати праці працівників підприємств-монополістів згідно з переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, а також шляхом оподаткування доходів працівників.
Роль держави у сфері регулювання заробітної плати повинна виявлятися також в організації перспективних наукових досліджень, вивчення і поширення прогресивного досвіду, науково-методичному забезпеченні формування і оновлення тарифної системи, ефективної системи нормування тощо.
Важливим завданням держави має бути сприяння проведенню переговорів між основними соціальними силами суспільства з метою врегулювання соціально-трудових відносин, запобігання масовим трудовим конфліктам. Держава в особі органів виконавчої влади має виступати як один із соціальних партнерів. За такої умови органи виконавчої влади заохочують до співпраці, координують дії соціальних партнерів, стежать за дотриманням спільно вироблених і узгоджених механізмів регулювання, а не визначають їх.
Договірне регулювання оплати праці робітників підприємств здій-снюється на основі системи угод, що укладаються на державному (генеральна угода), галузевому (галузева угода), регіональному (регіональна угода), та виробничому (колективний договір) рівнях, відповідно до закону України "Про колективні договори і угоди".
У механізмі регулювання заробітної плати вихідною базою є встановлення її мінімального розміру. Згідно із Законом України "Про оплату праці", мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може проводитися оплата за виконану працівником місячну, годинну норму праці (обсяг робіт). До мінімальної заробітної плати не включаються доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господаркжання.
Мінімальна заробітна плата повинна встановлюватися у розмірі не нижчому за вартісну величину межі малозабезпеченості в розрахунку на працездатну особу.
Розмір мінімальної заробітної плати всгановлюється Верховною Радою України за поданням кабінету Міністрів України, як правило, один раз на рік при затвердженні Державного бюджету України з урахуванням пропозицій, вироблених шляхом переговорів, представ-ників щюфесійних спілок, власників, як об'єдналися для ведення ко-лективних переговорів і укладення генеральної угоди.Розмір мінімалшої заробітної плати переглядається залежно від зростання індексу цін на споживчі товари і тарифів на послуги за угодою сторін колективних переговорів.
До державних норм і гарантій в сфері оплати праці належать також норми оплати праці в надурочний час;у святкові, неробочі та вихідні дні; у нічний час та інші.
Заробітна плата повинна виплачуватись не менше двох разів на місяць, через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів.
Норми і гарантії в оплаті праці, передбачені Кодексом законів про працю, Законом України ”Про оплату праці” та іншими актами законодавства Україна, є мінімальними державними гарантіями.
51 Сутність і принципи планування.
Планування - головна функція менеджменту, реалізуючи її підприємець або управляючий на основі глибокого аналізу ситуації, в якій в даний момент знаходиться організація, і її перспектив формулює цілі і задачі на майбутній період, розробляє стратегію дій і складає необхідні плани і програми для їх реалізації.
Планування - це перш за все процес прийняття рішень, які дозволяють забезпечити ефективне функціонування і розвиток організацій в майбутньому, зменшити невизначеність. У вузькому розумінні - планування є складання спеціальних документів - планів.
План - це офіційний документ, у якому відображаються прогноз розвитку організації в майбутньому; проміжні і кінцеві цілі і задачі, як стоять перед нею і її окремими підрозділами; механізми координування поточної діяльності і розподілу ресурсів; стратегії на випадок надзвичайних обставин.
В процесі планування необхідно дотримуватись наступних принципів:
1) участь максимального числа співробітників організації в роботі над планом (ще
на самих ранніх етапах його складання);
2) безперервність (обумовлена характером господарської діяльності;
3) гнучкість (можливість постійного внеску коригувань в раніше прийняті рішення);
4) координація („горизонтальні") і інтеграція („по вертикалі") планової діяльності;
5) економічність (витрати на складання плану повинні бути менше ефекту, який
може дати його виконання);
6) створення необхідних умов для складання плану.
Всі ці принципи - універсальні, їх можна застосовувати на будь - яких рівнях управління.
Принципи можуть бути і специфічними (спеціалізація виробництв або підрозділів спонукає до інших, притаманних лише їм принципів, наприклад, найбільш важливим специфічним принципом є науковість планування).
52 Методи розробки планів.
Основна задача планування складається в тому, щоб, наскільки можливо при даних умовах, знати оптимальне вирішення задач, які стоять перед організацією.
В наш час існує декілька способів складання планів, або методів планування: балансові, нормативні і математично — статистичні.
Балансові методи ґрунтуються на взаємній узгоді ресурсів, які буде мати організація, і потреб в них в рамках планового періоду.
Балансовий метод реалізується через складання системи балансів — матеріально - речових; вартісних і трудових (баланс уявляє собою двосторонню бюджетну таблицю, зліва відображають джерела ресурсів, справа їх розподіл; оптимальна структура).
Нормативний метод - в основу планових завдань на визначений період кладуться норми витрат різних ресурсів на одиницю продукції (сировина, матеріали, обладнання, робочий час, грошові кошти і т.п.). Нормативний метод планування використовується як самостійно, так і допоміжний елемент по відношенню до балансового методу. Норми і нормативи, які використовують в плануванні, можуть бути натуральні, вартісні і часові.
Математично - статистичний метод - дає змогу при плануванні оптимізувати розрахунки на основі застосування різного роду моделей.
53 Бізнес-план.
Бізнес - план поєднує в собі риси стратегічних і звичайних довгострокових і середньострокових планів, а також цільових комплексних програм. Цей план зазвичай складається або при створенні організації, або в переломні моменти її існування, наприклад, при розширенні масштабів діяльності, емісії цінних паперів, надання підприємству кредитів тощо. Багато позицій бізнес - плану розраховуються на термін до 5 років, але все ж носять вірогідний характер.
Порівняно з іншими випадками планів, бізнес — план має дві специфічні особливості: по — перше, він повинен бути привабливим, оскільки одна з його цілей є доказ вигідності; по - друге — він складається в декількох варіантах. Основний і найбільш повний призначений для внутрішнього використання, на базі його складають інші варіанти з урахуванням різних замовників. Склад - 14 розділів, в підсумковому дається фінансовий план, в якому в грошовому виразі в концентрованому
