Речь в защиту крестьянина Егора Емельянова

(ответ прокурору А.Ф. Кони)

Господа судьи, господа присяжные заседатели!

Вашему рассмотрению подлежит сегодня дело в высшей степени непростое и неоднозначное. Обстоятельства все Вам известны: убита женщина, Лукерья Фролова, посредством утопления в речке Ждановке. Убита собственным мужем, Егором Емельяновым – на что указывают все улики. Вероятно, скажете Вы, подобное преступление должно быть осуждено немедля, преступник должне понести заслуженное наказание. Но погодите делаты выводы: взглянув поглубже в суть дела, мы увидим Егора отнюдь не холодным и расчетливым убийцей, что я и собираюсь сейчас доказать, господа судьи и присяжные заседатели.

Нам известно то обстоятельство, что Егор Емельянов состоял в порочной связи с некоей Аграфеной Суриной, причем еще за 2 года до брака. Внезапно оставив ее, он женится на Лукерье – но, увы, недолговременный порыв быстро угасает, и Егор вновь сердцем возвращается к Аграфене. Итак, причиною убийства стала страстная любовь.

Взглянем на характер обвиняемого и на обстоятельства его жизни.

Лет 16-ти приезжает он в Петербург и становится банщиком при номерных, т.н. «семейных» банях. Известно, какого рода эта обязанность – и ею-то Егор и занимаеся с 16 лет.

И вот перед нами жизненная ситуация: бывший крестьянин, необразованный и неискушенный, оказывается в самой столице, да еще и на такой должности. Могла ли молодость и неопытность не поддаться искушениям столичного города? Мог ли совсем еще юный человек, не разбирающийся в жизни и не нашедший своего места в ней, не окунуться в разврат? Вся обстановка тому способствовала: Егор видит постоянное, систематическое, беззастенчивое проявление грубой чувственности. Могла ли такая должность развить в нем самообладание, создать преграды, внутренние и нравственные, порывам страсти? Нет, его постоянно окружают картины самого беззастенчивого проявления половой страсти, а влияние жизни без серьезного труда, среди далеко не нравственной обстановки для человека, не укрепившегося в другой, лучшей сфере, конечно же, сформировала особый тип личности, подчиняющейся чувственным порывам, а не голосу разума и совести. Есть ли в том вина самого Егора? Отнюдь – так сложились внешние обстоятельства его жизни, среда погубила в нем лучшие качества и выдвинула худшие на передний план. Подобно тому, как юное стройное деревце, будучи согнуто жестокой рукой, продолжает расти в неестественном и противном взгляду положении, – Егор здесь выступает лишь как жертва жизненных условий, без его на то воли и участия в том изменивших его личность.

Как описывают товарищи и знакомые Егора его характер? Это человек решительный, смелый и вспыльчивый, отнюдь не нежный в обращении с домашними, привыкший властвовать и повелевать теми, кто ему покоряется. Характер сосредоточенный, сильный и твердый, но развившийся в дурной обстановке, которая ему никаких сдерживающих нравственных начал дать не могла.

Посмотрим теперь на женщин, которых судьба так несчастливо привела на жизненный путь Егора.

Первая – Лукерья, законная жена. Это личность покорная, тихая, вялая и скучная – главное, скучная.

И Аграфена, любовница подсудимого. В ней мы видим полную противоположность первой: живая, бойкая, энергичная, веселого характера, бойкая на язык.

И природа, и обстановка указывают на то, что Егор должен скорее сойтись с Аграфеной: сильный всегда влечется к сильному, энергическая натура сторонится от всего вялого и слишком тихого.

И женится-то на Лукерье Егор, поддаваясь минутному порыву, привлеченный ее невинностью и робостью. Обладание молодой невинной женой виделось привлекательным Егору: оно имело прелесть новизны, оно так резко и так хорошо противоречило общему складу окружающей его жизни. Но мимолетное увлечение проходит, не оставив следа: робкая покорность наскучивает Егору, с его живым характером и страстной натурой – он вновь сердцем возвращается к столь желанной и близкой Аграфене.

А та разжигает страсть, с лукавым кокетством и, быть может, даже желанием досадить, помучить, непрестанно появляясь на глазах у Егора, маня и раздражая – но не соглашаясь вновь стать его любовницей. «Я вашего закона нарушать не хочу», – говорит она, ставя тем самым узы брака непреодолимым препятствием между ним и собою.

Может ли мужчина страстный и пылкий, по натуре покоритель и завоеватель, желающий обладать, не потерять голову при таких обстоятельствах? Нравственное и разумное начало, как мы выше доказывали, в нем в силу внешних причин отнюдь не сильно – остается лишь следовать голосу бушующих страстей и чувственных порывов.

Ослепленный страстью к Аграфене и почти уже ненавистью к опостылевшей жене, которая одним совим присутствием в его жизни мешает ему соединиться с единственно желанной женщиной, Егор находит решительный выход из положения, который бы разом решил все проблемы: убийство.

Но нет, он не обдумывает расчетливо все детали сего дела, он вовсе не холодный и безжалостный убийца: вся жизнь Егора и его характер говорят о том, что действует он по мгновенному наитию, подчиняясь воле вспыхнувших страстей.

Кульминация действа наступает тогда, когда Егор идет в полицейский участок: ему предстоит семь дней провести в заключении за то, что он избил некоего студента (поступок, заметим, совершенный, опять же, по вспыльчивости и горячности характера). Лукерья провожает мужа в участок, а Аграфену он сам вызывает: как не проститься перед разлукою на неделю с тою, с кем прежде виделся ежедневно?

И вот тут-то, на пути к участку, на берегу речки Ждановки, и разыгрывается трагический финал: Егор, видя перед собой одновременно и желанную женщину, и ненавидимую, не может более сдерживать себя: моментально вс злобу, накопившуюся в нем, он переносит на жену – и после непродолжительной борьбы утопляет ее в речке Ждановке.

Итак, вот перед нами предстал эпизод из жизни простого крестьянина Егора Емельянова, каких множество в нашем отечестве. И вина ли в том самого человека, что стал он недостойным? Нет, говорю я вам – здесь видится мне вина всего общества, которое пренебрегает низшими сословиями. Нет должного воспитания и образования – и люди растут и воспитываются сами, как Бог на душу положит, как предречет судьба.

И нет в том вины Егора, что, будучи молодым и неискушенным, не смог он противостоять дурному влиянию среды. Внушаемость есть коренное свойство молодого поколения – так, может быть, вместо того, чтобы осуждать поспешно, мы задумаемся над сущностью общества, в котором живем? Не оно ли виновато, рождая и выращивая таких сынов?

Практичні завдання для аудиторної роботи

1. Студенти діляться на кілька груп. Кожна з яких представляє будь-який з історичних періодів становлення судової риторики: період діяльності перших теоретиків судового красномовства: Го- ргія, Лісія, Трасімаха; період розвитку судової риторики в епоху Давнього Риму (Марк Порцій Катон Старший, Гальба, Гай Папірій Карбон); охарактеризувати судові промови Марка Антонія, Квінта Гортензія Гортала; розкрити ораторську майстерність Цицерона; вітчизняної судової риторики Нового часу.

Провести аналіз за уривками творів (виступів) відомих судових ораторів різних часів з метою показати як проявляються в них всі особливості судової промови: вказати як визначається цільова установка кожної промови; як проявляються всі особливості судової промови; чи сприяє промова формуванню переконання суддів; чи промова сприяє вихованню громадян, які знаходяться у залі; чим визначається емоційність промови; чим збагачена мова оратора.

2. Для формування у студентів уявлення про основні етапи розвитку сучасного судового риторичного ідеалу як основної категорії сучасного судового ритора студенти складають усні виступи на одну із тем ("Ви вибираєте професію - це означає...", "Коли я стану адвокатом (прокурором)", "Язик знищив більше людей, ніж меч", "Заговори, щоб я тебе побачив", "Є в коханні і будні, і свята"). Перед цим призначаються журі із 3-х осіб, які аналізують виступи студентів за такою схемою:

доповідач зорієнтований на контакт з аудиторією, на якому етапі установлює зв'язок зі слухачами, як його підтримує;

чітко дотримується мети та теми, вміє зацікавити висловлюваною інформацією;

послідовно розкриває зміст та аргументує свою точку зору;

дотримується норм літературної мови, вимогам основних комунікативних рис мовлення, використовує мовні виразні засоби;

володіє технікою мовлення;

уміє триматись перед аудиторією, як користується мімікою, жестами.

3. На прикладі прослуханих промов підготувати звинувачувальну або захисну промову на 5 хв. Проаналізувати її з точки зору логічності, впливовості.

Відомо, що представники російського дореволюційного судового красномовства висловлювали різні точки зору щодо необхідності написання тексту судової промови. Так, А.Коні, наводячи різні аргументи, пропонував не записувати весь текст судової промови.

Проте П.Пороховщиков вважав, що текст промови має бути писаним, і наводив переконливе обгрунтування цього.

Схарактеризуйте особливості докомунікативного етапу підготовки судової промови і наведіть аргументи щодо необхідності готувати в письмовій формі текст судової промови.

Підготувати десятихвилинну промову за темою "Майстерність судового оратора (А.Коні, Ф.Плевако та ін.) у побудові публічної промови.

4. За фабулами скласти процесуальні документи, обвинувальну та захисну промови.

*Фірма "Вікторія" (м. Київ) відвантажила фірмі "Реалізатор" (м. Кременчук) дві партії швейної продукції, що надійшла від виробника ТОВ "Луганськ" з м. Луганськ (загальною вартістю 100 тисяч грн). При прийомці продукції виявлено велику кількість бракованих виробів. Продукцію повернуто виробнику. Виник спір між фірмами щодо збитків.

*Неповнолітніх Денисюка, Стаса та малолітнього Стрільника доставлено до лікарні з ознаками наркотичного отруєння в результаті паління "косячка", придбаного у непрацюючого ЗО- річного сусіда С. Кінолога. Батьки потерпілих звернулися до суду. Звинувачений С. Кінолог заперечує свої дії.

*Цибик Валентина поверталася пізно з роботи. Поки відкривала кодовий замок у дверях під'їзду, з'явився невідомий чоловік, вихопив у Цибик сумку (у ній знаходився паспорт і гроші). Через 8 місяців по тому Цибик звинувачено у реєстрації фіктивної фірми, про яку, за словами потерпілої, вона чує вперше.

*Упізнавши свою норкову шубу (що була викрадена 2 роки тому під час пограбування квартири) на жінці з сусідньої установи, пані Жданова звернулася до суду. Підозрювана заявила, що шубу вона придбала на розпродажі у ломбарді.

*Юнак купив наручники у Київському магазині приколів. Жартуючи одів їх на свою руку і руку коханої дівчини. Жарт скінчився, але наручники зняти не вдавалося. Було викликано службу надзвичайних ситуацій, котра і вмтдьташа молодих людей від наручників. Позивач вимагає від магазину приколів компенсації за моральні збитки 1 мли грн.

5. Поясніть у контексті культурно-мовленнєвого аспекта судової промови твердження А.Коні: "Найкращі промови є простими, зрозумілими й наповненими глибокого смислу".

Поясніть, як ви розумієте поняття словесна точність. Наведіть антонімічний термін і зазначте, якими засобами та для чого досягається словесна точність.

*З'ясуйте роль і значення в судових промовах таких лексичних зображувальних засобів, як епітети, порівняння, метафори, метонімії, перифрази, гіперболи, синекдохи. Проілюструйте переконливими прикладами відповідь.

*З'ясуйте роль і значення в судових промовах фразеологічних одиниць (прислів'їв, приказок, примовок, афоризмів, крилатих виразів) та зазначте ситуації їх доцільного вживання.

*Схарактеризуйте та проілюструйте прикладами використовувані в судових промовах такі прийоми стилістичного синтаксису, як повтор, інверсія, ґрадація; риторичний вигук, риторичне запитання; антитеза. У разі потреби скористайтеся словником.

*Схарактеризуйте роль, доцільність і ступінь застосовуваних оратором каналів впливу на неоднорідну судову аудиторію, представлену групами:

а) професійні учасники судового процесу (суддя, прокурор, адвокат, секретар судового засідання); б) представники громадськості (громадський захисник, громадський обвинувач, представники трудових колективів); в) зацікавлені у справі учасники (підсудний, потерпілий, позивач, відповідач та їх представники);

г) учасники судового процесу, що з'явилися для виконання покладених на них законом обов'язків (свідки, експерти, перекладачі); д) публіка, яка виявила інтерес до судового процесу у цій справі.

6. Ознайомтеся з висловом, який нерідко трапляється в роботах юристів про культуру судових промов: " Людська думка постійно коливається між логічним сприйняттям та емоцією; найчастіше наша думка складається одночасно з логічної ідеї і почуття ".

Прокоментуйте цей вислів, характеризуючи та ілюструючи основні мовні засоби переконання та впливу в судових промовах: уповільнення чи прискорення темпу мовлення, інтонаційне виділення певних слів, паузи, повторення, прийом адресації, точність слововикористан- ня, риторичні запитання, метафори, порівняння, парономазія (умисне зіткнення паронімів в одному висловлюванні з метою акцентування різниці між поняттями), інверсія (умисна зміна прямого порядку слів), градація (таке розташування спів, за якого кожне наступне слово має вищий ступінь якості чи інтенсивності), парцеляція (частина висловлювання, відділена від основної частини розділовою паузою), анафора (повторення початкових слів і словосполучень).

7. Прокоментуйте епізод, який згадував А.Коні, з позицій етики й культури мовленнєвої поведінки судового оратора.

Один із товаришів прокурора, розповідаючи про результати звинувачення, яке він підтримував, заявив: "Хоч я і програв, зате йому (підсудному) всю пику чоботом вимастив,—залишиться задоволеним ".

А.Ф.Коні, який був обер-прокурором Сенату, відразу звільнив його від виступів на суді як обвинувача.

*Поясніть значення термінів: діапазон голосу, динаміка голосу, епітет, епіфора, жанр, жести, прийоми тактики оратора, приведення до абсурду, експромт, спіральний спосіб доказу.