Акредитація - процедура надання вищому навчальному закладу певного типу права провадити освітню діяльність, пов'язану із здобуттям вищої освіти та кваліфікації, відповідно до вимог стандартів вищої освіти, а також до державних вимог щодо кадрового, науково-методичного та матеріально-технічного забезпечення.
Акредитований напрям - напрям, за яким вищий навчальний заклад певного типу отримав право провадити освітню діяльність, пов'язану із здобуттям вищої освіти та кваліфікації;
Акредитована спеціальність - спеціальність відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня, за якою вищий навчальний заклад певного типу отримав право провадити освітню діяльність, пов'язану із здобуттям вищої освіти та кваліфікації;
Акредитований вищий навчальний заклад - вищий навчальний заклад, що визнаний спроможним провадити освітню діяльність, пов'язану із здобуттям вищої освіти та кваліфікації, за напрямами і спеціальностями відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнів, не менше двох третин з яких є акредитованими
Бакалавр - освітньо-кваліфікаційний рівень (ОКР) вищої освіти особи, яка на основі повної загальної середньої освіти здобула базову вищу освіту, фу-ндаментальні й спеціальні уміння та знання щодо узагальненого об'єкта праці (діяльності), достатні для виконання завдань та обов'язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді діяльності, яку здобуває студент після освоєння програми базової вищої освіти.
Варіативність освіти - один з основних принципів сучасної системи ви-щої освіти, результат реалізації політики її розвитку, здатність навчального за-кладу дати студенту велику кількість повноцінних, якісних варіантів освітніх програм для забезпечення максимально можливого ступеня індивідуалізації освіти.
Вища освіта - рівень освіти, який здобувається особою у вищому навча-льному закладі в результаті послідовного, системного та цілеспрямованого процесу засвоєння змісту навчання, що ґрунтується на повній загальній серед-ній освіті й завершується здобуттям певної кваліфікації за підсумками держав-ної атестації.
Вищий навчальний заклад - освітній, освітньо-науковий заклад, який заснований і діє відповідно до законодавства про освіту, реалізує відповідно до наданої ліцензії освітньо-професійні програми вищої освіти за певними освітніми та освітньо-кваліфікаційними рівнями, забезпечує навчання, виховання та професійну підготовку осіб відповідно до їх покликання, інтересів, здібностей та нормативних вимог у галузі вищої освіти, а також здійснює наукову та науково-технічну діяльність.
Вищий навчальний заклад державної форми власності - вищий навчальний заклад, заснований державою, що фінансується з державного бюджету і підпорядковується відповідному центральному органу виконавчої влади.
Вищий навчальний заклад, що перебуває у власності Автономної Республіки Крим, - вищий навчальний заклад, заснований органами влади Автономної Республіки Крим, що фінансується з бюджету Автономної Республіки Крим і підпорядкований органам влади Автономної Республіки Крим.
Вищий навчальний заклад комунальної форми власності - вищий навчальний заклад, заснований місцевими органами влади, що фінансується з місцевого бюджету і підпорядкований місцевим органам влади.
Вищий навчальний заклад приватної форми власності - вищий навчальний заклад, заснований на приватній власності і підпорядкований власнику (власникам).
Вміння - здобуті студентом засобі! виконання дії, що забезпечуються су-купністю надбаних знань та навичок.
Державна атестація осіб, які закінчують вищі навчальні заклади - встановлення відповідності рівня якості отриманої ними вищої освіти вимогам стандартів вищої освіти по закінченню навчання за напрямом, спеціальністю;
Завдання навчальне - вид доручення викладача студентам, в якому міс-титься вимога виконати певні навчальні (теоретичні або практичні) дії.
Залік - форма перевірки знань студентів, отриманих на семінарських та практичних заняттях, виробничій практиці, а також під час виконання обов'яз-кових самостійних робіт.
Заліковий кредит - це одиниця виміру навчального навантаження, необ-хідного для засвоєння змістових модулів або блоку змістових модулів.
Заочне навчання - форма організації навчального процесу для осіб, що поєднують здобуття освіти з професійною трудовою діяльністю. Включає само-стійне вивчення навчальних курсів та очне складання іспитів.
Зміст вищої освіти - обумовлена цілями та потребами суспільства сис-тема знань, умінь і навичок, професійних, світоглядних і громадянських якос-тей, що має бути сформована у процесі навчання із врахуванням перспектив розвитку суспільства.
Зміст навчання - структура, зміст і обсяг навчальної інформації, засво-єння якої забезпечує особі можливість здобуття вищої освіти і певної кваліфі-кації.
Змістовий модуль - це система навчальних елементів, поєднаних за ознакою відповідності певному навчальному об'єктові.
Індивідуальний розділ програми - конкретна навчальна дисципліна від-повідного навчального плану.
Інформаційний пакет - загальна інформація з кожного напряму (спеціа-льності) як довідник для викладацького складу та потенційних партнерів для сприяння прозорості освітньо-професійних програм, орієнтування студентів на вибір останніх та планування навчання.
Іспит - одна з традиційних форм перевірки знань студентів.
Колоквіум - одна з форм навчальних занять, бесіда викладача зі студен-тами, під час якої обговорюються доповіді.
Конспектування - короткий письмовий виклад змісту статті, книги, лек-ції, що включає основні положення та їхнє обґрунтування фактами, приклада-ми, розвиває логічне мислення, удосконалює культуру мови, закріплює у пам'я-ті прочитане й почуте.
Контрольна робота - одна з форм перевірки та оцінювання засвоєних знань, одержання інформації щодо характеру пізнавальної діяльності, ріпній самостійної активності студентів у навчальному процесі щодо ефективності ме-тодів, форм та засобів навчальної діяльності.
Кредит ЕСТS - числовий еквівалент оцінки, що, дається розділам курсу для окреслення обсягу навчального навантаження студентів, необхідний для за-вершення курсу.
Кредитна-модульна система організації навчального процесу (КМСОНП) - це мо-дель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів).
Лабораторні заняття, лабораторні роботи - один із видів самостійної практичної та дослідної роботи студентів з метою поглиблення й закріплення теоретичних знань, розвитку навичок самостійного експериментування.
Лекція - провідна форма навчання у вищому навчальному закладі, систе-матичний і системний виклад навчального матеріалу, як правило, теоретичного характеру. Закладає основи розуміння і ставлення до навчальної дисципліни. Ліцензування освітніх установ - процедура, що включає проведення експерти-зи, ухвалення рішення, оформлення і видачу вищому навчальному закладу лі-цензії на право ведення освітньої діяльності по зафіксованих у ліцензії напря-мах (спеціальностях) і рівнях.
Ліцензування - процедура визнання спроможності вищого навчального закладу певного типу розпочати освітню діяльність, пов'язану із здобуттям вищої освіти та кваліфікації, відповідно до вимог стандартів вищої освіти, а також до державних вимог щодо кадрового, науково-методичного та матеріально-технічного забезпечення.
Ліцензований напрям - напрям, за яким вищий навчальний заклад певного типу визнаний спроможним провадити освітню діяльність, пов'язану із здобуттям вищої освіти та кваліфікації.
Ліцензована спеціальність - спеціальність відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня, за якою вищий навчальний заклад певного типу визнаний спроможним провадити освітню діяльність, пов'язану із здобуттям вищої освіти та кваліфікації.
Магістр - освітньо-кваліфікаційний рівень особи, яка на основі ОКР ба-калавра здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для виконання професійних завдань та обов'язків (робіт) інноваційного характеру певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді діяльності.
Методика навчальної дисципліни - теорія навчання, що пропонує ви-кладачеві визначені системи навчальних впливів, які втілюються в змісті осві-ти, розкриваються в програмах і підручниках, а реалізуються у методах, засобах і організаційних формах навчання. Тісно пов'язана з дидактикою і спирається на її загальні положення.
Методи навчання - система послідовних, взаємопов'язаних дій виклада-ча та студентів, що забезпечує засвоєння змісту освіти.
Методична робота - один з видів діяльності викладача університету для засвоєння найбільш раціональних методів і прийомів навчання й виховання студентів, підвищення власного рівня загально дидактичної та методичної під-готовленості до проведення навчальних занять.
Модуль - це задокументована завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізу-ється відповідними формами навчального процесу.
Навички - дії, сформовані шляхом повторення, і які характеризують ви-сокий ступінь засвоєння теоретичного матеріалу.
Навчальна дисципліна - основна структурна одиниця навчально-виховного процесу, один із засобів реалізації змісту освіти в системі вищих на-вчальних закладів.
Нормативний термін навчання - термін навчання за денною (очною) формою, необхідний для засвоєння особою нормативної та вибіркової частин змісту навчання і встановлений стандартом вищої освіти.
Освітні технології - система діяльності викладача і студента, заснована на визначеній ідеї, принципах організації і взаємозв'язку цілей, змісту та мето-дів освіти. Виділяють ігрові, комп'ютерні та діалогові технології, пов'язані зі створенням комунікативного середовища, тренінгові технології.
Освітній рівень вищої освіти - характеристика вищої освіти за ознаками ступеня сформованості інтелектуальних якостей особи, достатніх для здобуття кваліфікації, яка відповідає певному освітньо-кваліфікаційному рівню.
Освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти - характеристика вищої освіти за ознаками ступеня сформованості знань, умінь та навичок особи, що забезпечують її здатність виконувати завдання та обов'язки (роботи) певного рівня професійної діяльності.
Освітня діяльність - діяльність, пов'язана з наданням послуг для здобуття вищої освіти, з видачею відповідного документа.
Практикум - форма організації навчального процесу з метою самостій-ного виконання студентами практичних та лабораторних робіт.
Практичні роботи - один із видів навчальної діяльності студентів, за ці-лями та завданнями аналогічний лабораторним заняттям.
Процес навчання - педагогічне обґрунтована, послідовна, безперервна зміна актів навчання, в процесі якої вирішуються завдання розвитку та вихо-вання особистості.
Професійна підготовка - здобуття кваліфікації за відповідним напрямом підготовки або спеціальністю.
Рівень акредитації - рівень спроможності вищого навчального закладу певного типу провадити освітню діяльність, пов'язану із здобуттям вищої освіти та кваліфікації.
Рівень професійної діяльності - характеристика професійної діяльності за ознаками певної сукупності професійних завдань та обов'язків (робіт), які виконує фахівець.
Самостійна робота студентів - індивідуальна чи колективна навчальна діяльність, здійснювана без безпосереднього керівництва викладача.
Семінар - один з видів практичних навчальних занять, що сприяє погли-бленому вивченню теми завдяки колективному обговоренню повідомлень, до-кладів, рефератів, викопаних студентами самостійно або під керівництвом ви-кладача.
Спеціальність - вид трудової діяльності, здійснюваної на основі відпові-дної профільованої теоретичної і практичної підготовки. В Україні діє класифі-катор спеціальностей, затверджений Кабінетом Міністрів України.
Стандарти освітні - обов'язкові вимоги до освіти, що визначають обов'я-зковий мінімум змісту основних освітніх програм, максимальний обсяг навча-льного навантаження студентів, вимоги до рівня підготовки випускників, є ос-новою для об'єктивної оцінки рівня їхнього утворення і кваліфікації. На основі стандартів розробляються навчально-методичні документи, орієнтовані на різні технології навчання.
Тести - стандартизовані завдання, за результатами виконання яких роб-лять висновки щодо ступеню засвоєння знань, вмінь та навичок студентів.
Тренінг - інтенсивне навчання практичної спрямованості.
Факультет - навчально-науковий та адміністративний підрозділ вузу, що здійснює підготовку студентів та аспірантів за певною спеціальністю, а також керівництво науково-дослідною і навчально-методичні діяльністю кафедр, які він об'єднує.
Якість знань - ступінь повноти, глибини, систематичності, системності, гнучкості, конкретності й узагальненості знань, що характеризуються згорнуті-стю і розгорненням, усвідомленістю і міцністю засвоєння та застосування знань студентами.
Якість вищої освіти - сукупність якостей особи з вищою освітою, що відображає її професійну компетентність, ціннісну орієнтацію, соціальну спрямованість і обумовлює здатність задовольняти як особисті духовні і матеріальні потреби, так і потреби суспільства.
Якість освіти - узагальнена характеристика рівня гуманітарної, базової та спеціальної підготовки, яка дозволяє досягти високих показників інтелектуа-льних, творчих і професійних здібностей випускників ВНЗ.
Якість освітньої діяльності - сукупність характеристик системи вищої освіти та її складових, яка визначає її здатність задовольняти встановлені і передбачені потреби окремої особи або(та) суспільства.
