Кредитно-модульна система організації навчального процесу в ВНЗ України

Мета: Вивчити та засвоїти сутність кредитно-модульної системи організації навчального процесу в ВНЗ України.

Завдання.

Дослідити складові частини кредитно-модульної системи, вивчити шкалу оцінювання знань студентів, організацію оцінки та контролю за опануванням модулів з боку викладачів та директорату (деканату), склад та структуру індивідуального плану студента. Коротко відобразити в Звіті.

 

ЕСТS є інструментом, який має сприяти визнанню навчання, завершеного чи пройденого за кордоном, гарантувати прозорість навчання і розширити можливості вибору для студентів. Запровадження системи ЕСТS дозволить оцінювати обсяг навчального навантаження, отримувати та продовжувати навчання та отримувати бажану кваліфікацію у будь-якому ВНЗ як у середині країни, так за її межами. Це буде сприяти спрощенню професійного визнання кваліфікації випускників у різних країнах, можливості враховувати під час визнання кваліфікації накопичених знань та усіх досягнень студентів та випускників (наприклад, участь у наукових дослідженнях, конференціях, предметних олімпіадах тощо), реалізації концепції «навчання на все життя»,

Система сприяє полегшенню визнання навчальних досягнень студентів закладами через використання загальнозрозумілої системи оцінювання на основі кредитів та оцінки здобутків студентів. Більш за все ЕСТS використовується студентами, викладачами і закладами, які хочуть зробити навчання за кордоном невід`ємною частиною освітнього досвіду.

Система ЕСТS базується на трьох ключових елементах: інформації (стосовно програм навчання і здобутків студентів), взаємної угоди (між закладами-партнерами і студентом) і використання кредитів ЕСТS (для визначення навчального навантаження для студентів).

ЕСТS забезпечує прозорість та ефективність навчання через такі засоби:

1. Кредити ЕСТS, які є числовим еквівалентом оцінки обсягу навчального навантаження та призначаються, щоб окреслити обсяг навчального навантаження студентів, необхідний для завершення курсу. Кредит – це оцінена й кваліфікована мінімальна умовна одиниця виміру «вартості» якоїсь частини програми вищої освіти, виконаної студентом під час навчання.

2. Інформаційний пакет, який дає письмову інформацію студентам і працівникам про навчальні заклади, факультети, організацію навчального процесу, структуру та зміст навчання і розділів курсу;

3. Навчальний контракт, що стосується програми навчання, яка буде вивчатися, і кредитів ЕСТS, які будуть присвоюватись за успішне закінчення програми є обов`язковим як для місцевого і закордонного закладів, так і для студентів.

4. Перелік оцінок з предметів, який показує здобутки студентів у навчанні у спосіб, який є всебічним і загальнозрозумілим, і може легко передаватися від одного закладу до іншого.

Шкала ЕСТS для оцінювання здобутків студентів під час вивчення окремих дисциплін має такий вигляд:

90-100 балів – відмінно (А);

75-89 балів – добре (В,С): 80-89 балів – дуже добре (В), 75-79 балів – добре (С);

60-74 балів – задовільно (D,E): 70-74 бали – задовільно (D), 60-69 балів – достатньо (Е);

35-59 балів - незадовільно с можливістю повторного складання (FX);

1-34 балів - незадовільно с обов'язковим повторним курсом (F).

Критерії оцінки за шкалою ЕСТS мають такий вигляд (табл. 1.1):

Таблиця 1. - Критерії оцінки за шкалою ЕСТS

Шкала ECTS	Бали	Якісне визначення (критерії)
А	90-100	ВІДМІННО (EXCELLENT)– відмінне виконання з незначними помилками
В	80-89	ДУЖЕ ДОБРЕ (VERY GOOD) – вище середніх стандартів, але з деякими помилками
С	75-79	ДОБРЕ (GOOD) – в цілому змістовна робота зі значними помилками
D	70-74	ЗАДОВІЛЬНО (SATISFACTORY) – чітко, але зі значними недоліками
E	60-69	ДОСТАТНЬО (SUFFICIENT) – виконання відповідає мінімальним критеріям
FX	35-39	НЕЗАДОВІЛЬНО (FAIL) – необхідна ще певна робота для зарахування кредиту
F	1-34	НЕЗАДОВІЛЬНО (FAIL) – потребується велика робота в майбутньому

 

Основні документи ЕСТS: інформаційний пакет, форма навчального контракту/заяви, перелік оцінок дисциплін.

ЕСТS стане багатоцільовим інструментом визнання й мобільності, засобом реформування навчальних програм, а також передачі кредитів вищим навчальним закладам інших країн. Цьому не заважає наявність у цих країнах власних або вузівських кредитних систем. Важливий момент запровадження акумулюючої кредитної системи — можливість враховувати всі досягнення студента, а не тільки навчальне навантаження, наприклад, участь у наукових дослідженнях, конференціях, предметних олімпіадах тощо.

Впровадження КМСОНП в ВНЗ України здійснюється в межах педагогічного експерименту, який проводиться в ВНЗ України згідно з Програмою дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України на 2004-2005 роки, затвердженою Наказом МОНУ № 49 від 23.01.2004 р., Наказом МОНУ «Про проведення педагогічного експерименту з кредитно-модульної системи організації навчального процесу» № 48 від 23.01.2004 р. та іншими нормативними документами МОНУ.

Мета впровадження КМСОНП – підвищення якості фахівців і забезпечення на цій основі конкурентоспроможності випускників та престижу української вищої освіти в світовому освітньому просторі.

Основні завдання КМСОНП:

- адаптація ідей ЕСТS до системи вищої освіти України;

- забезпечення навчання студентів за індивідуальною варіативною частиною освітньо-професійної програми;

- стимулювання учасників навчального процесу з метою досягнення високої якості вищої освіти.

Кредитно-модульна система організації навчального процесу (КМСОНП) – це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових кредитів (залікових о світних одиниць).

Модуль – це завершена задокументована частина освітньо-професійної програми (ОПП), що реалізується відповідними видами навчальної діяльності студента (лекції, практичні, семінарські, лабораторні заняття, самостійна та індивідуальна робота, практики, контрольні заходи, кваліфікаційні роботи). Тобто модуль – це:

- навчальні дисципліни, за якими передбачається читання лекцій, проведення семінарських та практичних занять, виконання студентами самостійної роботи (СРС), та інших видів робіт (лабораторні роботи, індивідуальна робота, контрольні заходи тощо);

- навчальні та виробничі практики;

- державні атестації (державні іспити, захист дипломних та магістерських робіт);

- інші частини ОПП, що передбачаються навчальними планами підготовки фахівців.

Усі дисципліни (модулі) поділяються на нормативні дисципліни (модулі) за вибором, та дисципліни (модулі), що вивчаються додатково.

Нормативні дисципліни є обов`язковими до вивчення та складають базову (нормативну) частині ОПП. Дисципліни за вибором забезпечують виконання вимог варіативної частини ОПП. У перспективі студент буде їх обирати з урахуванням власних інтересів для професійної діяльності в майбутньому. Нормативні дисципліни та дисципліни за вибором входять до переліку дисциплін, встановлених ОПП даного напрямку підготовки (спеціальності). Обсяг річного навчального навантаження за ними повинен складати не менше 60 кредитів ЕСТS. Навчальні дисципліни, що вивчаються додатково, не входять у перелік дисциплін, установлений ОПП даного напрямку (спеціальності).

Вивчення студентами модулю завершується підсумковим модульним контролем у формі іспиту або диференційованого заліку.

Кожний модуль-навчальна дисципліна містить у собі кілька змістових модулів (від 2 до 4).

Змістовий модуль – це система навчальних елементів навчальної дисципліни (модулю), що засвоюється за допомогою відповідних видів занять та методів навчання.. Таким чином, змістовий модуль складається із сукупності взаємопов`язаних тем, які вивчаються студентами за допомогою лекційних, семінарських та практичних занять, СРС та інших видів робіт та відповідних методів навчання. Вивчення студентами кожного змістового модулю завершується проведенням поточного модульного контролю шляхом тестування.

КредитЕСТS – це оцінена й кваліфікована мінімальна стандартна умовна одиниця виміру навчального навантаження студента під час навчання (тобто є числовим еквівалентом оцінки обсягу навчального навантаження студента під час навчання). Кредити ЕСТS використовуються для окреслення обсягу навчального навантаження студентів, який необхідний для завершення курсу. Один кредит дорівнює 36 годинам. Річне навчальне навантаження теоретичної підготовки студента у ВНЗ України становить 60 кредитів ЕСТS (по 30 кредитів за семестр), або 2160 годин.

Заліковий кредит – це завершена задокументована частина навчання студента (навчальної дисципліни, практики, курсового проектування тощо), що підлягає обов`язковому оцінюванню та зарахуванню. Інакше кажучи, заліковий кредит – це одиниця виміру навчального навантаження, необхідного для засвоєння модулю.

Трудомісткість навчальної дисципліни визначається кількістю залікових кредитів. Наприклад, обсяг навчального навантаження на вивчення дисципліни складає 108 годин, у тому числі лекцій – 18 годин, семінарських та практичних – 18 годин, СРС – 62 години. Тоді, обсяг навчального навантаження на засвоєння дисципліни у залікових кредитах складе 3 залікових кредити (108: 36).

Під час навчання викладачем здійснюється оцінювання засвоєння студентом кожного змістового модуля та модуля в цілому за бальною системою згідно з шкалою та критеріями оцінки здобутків студентів ЕСТS. Вивчення кожного змістового модулю завершується поточним модульним контролем шляхом тестування. Вивчення модулю в цілому завершується підсумковим модульним контролем у формі заліку або іспиту.

Оцінка за кожний змістовий модуль визначається яка сума балів, отриманих студентів під час роботи на семінарських та практичних заняттях, виконання СРС та інших видів робіт, та балів за результатів поточного модульного контролю, який завершує вивчення змістового модулю.

Результати засвоювання студентом модулю в цілому оцінюються за 100-бальною шкалою, але в наступний час в ДонНУЕТ порядок підрахунку балів залежить від форми підсумкового модульного контролю за дисципліною (залік або іспит).

По дисципліні, вивчення котрої завершується заліком, проведення заліку окремо та нарахування балів на проведення заліку не передбачається. Тому загальна оцінка за результатами засвоєння модулю в цілому складається як сума балів, отриманих по кожному змістовому модулю.

Якщо по дисципліні передбачається іспит, то 100 балів (максимальна оцінка) розподіляється таким чином: 60 балів - на засвоєння змістових модулів та 40 балів - на складання іспиту. Тому загальна оцінка по модулю визначається як сума балів, отриманих студентом по кожному змістовому модулю, та балів за результатами підсумкового модульного контролю (складання іспиту).

Викладач організує навчальний процес вивчення модулю та оцінки здобутків студентів відповідно до нормативних актів МОНУ та нормативних документів ДонНУЕТ.

Для оцінки засвоювання кожного змістового модулю викладач у робочої програмі навчальної дисципліни (модулю) здійснює розподіл балів (100 балів) між змістовими модулями, а усередині кожного змістового модулю – за темами кожного змістового модулю, як, наприклад, це наведено у табл. 2 (по дисципліні передбачається підсумковий модульний контроль у формі заліку) та у табл. 3 (по дисципліні передбачається підсумковий модульний контроль у формі іспиту):

 

Таблиця 2 - Розподіл балів, присвоюваних студентам (підсумковий модульний контроль – залік)

Змістовий модуль 1 (поточне тестування)	Змістовий модуль 2 (поточне тестування)	Загальна кількість балів по змістовим модулям	Підсумко- вий контроль (в балах)	Сума (в балах)
Т1	Т2	Т3	Т4	Т5
						-

 

Таблиця 3 - Розподіл балів, присвоюваних студентам (підсумковий модульний контроль – іспит)

 

Змістовий модуль 1 (поточне тестування)	Змістовий модуль 2 (поточне тестування)	Загальна кількість балів по змістовим модулям	Підсумко- вий контроль (в балах)	Сума (в балах)
Т1	Т2	Т3	Т4	Т5

 

Усередині кожної теми певного змістового модулю бали розподіляються між різними видами навчальних занять (семінарських та практичних занять, лабораторних робіт, СРС тощо) та контрольними заходами (під час поточного модульного контролю) за допомогою шкали оцінювання змістових модулів (табл. 4, табл. 5):

 

Таблиця 4 - Система нарахування балів по змістовим модулям з дисципліни, за якої передбачається підсумковий модульний контроль у формі заліку

№	Види робіт	Бали
	Змістові модулі 1, 2 (теми 1, 2, 3, 4,5): 1.1. За роботу на семінарах та практичних заняттях: а) на оцінку «відмінно»; б) на оцінку «добре»; в) на оцінку «задовільно». 1.2. За самостійну роботу: а) на оцінку «відмінно»; б) на оцінку «добре»; в) на оцінку «задовільно». 1.3. Тестування під час поточного модульного контролю: а) на оцінку «відмінно»;   б) на оцінку «добре»;   в) на оцінку «задовільно».	10 (виконано вірно 90-100% тестів) 8 (виконано вірно 70-80% тестів) 6 (виконано вірно 40-60% тестів)

 

Таблиця 5. - Система нарахування балів по змістовим модулям з дисципліни, за якої передбачається підсумковий модульний контроль у формі іспиту

№	Види робіт	Бали
	Змістові модулі 1, 2 (теми 1, 2, 3, 4,5): 1.1. За роботу на семінарах та практичних заняттях: а) на оцінку «відмінно»; б) на оцінку «добре»; в) на оцінку «задовільно». 1.2. За самостійну роботу: а) на оцінку «відмінно»; б) на оцінку «добре»; в) на оцінку «задовільно». 1.3. Тестування під час поточного модульного контролю: а) на оцінку «відмінно»;   б) на оцінку «добре»;   в) на оцінку «задовільно».	6 (виконано вірно 90-100% тестів) 4 (виконано вірно 70-80% тестів) 3 (виконано вірно 40-60% тестів)

Викладач повинний ознайомити студентів з порядком розподілу балів та шкалою оцінювання змістових модулів по дисципліні.

Для організації своєчасного проведення поточних модульних контролів з дисциплін у директораті інституту складається графік поточного контролю знань з дисциплін по окремим групам студентів на основі інформації, яка надається викладачами дисциплін. Директорат доводить графіки поточного модульного контролю до відома старост та тьюторов груп студентів.

Для контролю результатів засвоєння студентами змістових модулів та проходження поточних модульних контролів викладач дисципліни заповнює допоміжну відомість поточного контролю, в котрій відображуються відповідні бали, які отримані студентом протягом вивчення змістових модулів та контрольних заходів по дисципліні.

Для контролю результатів засвоєння модулю в цілому викладач заповнює відомість контролю успішності поточного та підсумкового модульного контролю.

Для планування навчального навантаження, контролю її виконання з боку студента, оцінки здобутків студентів під час навчання директоратом сумісно з тьюторов групи складаються індивідуальні навчальні плани студентів, які заповнюються викладачами кожний семестр протягом всього періоду навчання.

Індивідуальний навчальний план студент включає такі розділи:

1. Титульний аркуш з реквізитами ВНЗ.

2. Аркуш з фотографією студента, на якому зазначаються дані про студента, дані про галузь, напрям підготовки, спеціалізацію, освітньо-кваліфікаційний рівень, за якими навчається студент, указується інститут, група (шифр), календарний термін навчання та форма навчання. Підписується студентом, директором інституту та першим проректором університету.

3. Переліки навчальних дисциплін в індивідуальному навчальному плані за кожний семестр кожного курсу навчання (Додаток Г). У переліку указується набор нормативних дисциплін та дисциплін за вибором, обсяг навчального навантаження у годинах та залікових кредитів ЕСТS по кожної дисципліні, підсумкова оцінка за кожною дисципліною за національною шкалою та шкалою ЕСТS, підпис викладача та дата проведення підсумкового модульного контролю.

4. Результати державної атестації.

5. Рішення Державної кваліфікаційної комісії про присвоєння кваліфікації з певного напряму підготовки та видання диплому студенту, яке затверджується підписами членів та Голови ДКК.