40. Наслідки недотримання форми угоди.
Загальним наслідком недотримання простої письмової форми угоди є позбавлення сторін у разі спору права посилатися на підтвердження угоди та її умов на показання свідків. У цих випадках суб'єкти зберігають право приводити письмові (листи, розписки, квитанції тощо) та інші докази (п. 1 ст. 162 ЦК).
Якщо вчинення угоди відбулося з порушенням вимоги про надання їй простої письмової форми, а сама угода виявилася пов'язаної з яким-небудь кримінально караним діянням, угода може бути підтверджена будь-якими доказами, у тому числі показаннями свідків. Припустимо, річ була прийнята на зберігання в гардероб без видачі номерного жетона - легітимаційного знака, видача якої прирівнюється до дотримання письмової форми правочину. Якщо в такій ситуації річ буде викрадена, то для доказу факту передачі речі на зберігання потерпілий-поклажодавець може використовувати будь-які докази, включаючи свідчення, оскільки в якості доказів вини суб'єкта у вчиненні злочину кримінально-процесуальне законодавство допускає їх використання. У цьому випадку доведений в кримінальному процесі факт здійснення угоди має преюдиціальне значення для цивільного процесу.
Недотримання простої письмової форми угоди тягне її недійсність, якщо це прямо зазначено в законі або в угоді сторін (п. 2 ст. 162 ЦК). Недотримання простої письмової форми зовнішньоекономічної угоди у всіх випадках тягне її недійсність (п. 3 ст. 162 ЦК).
41. Відповідальність за недотримання форми угоди.
Недотримання простої письмової форми угоди тягне її недійсність лише у випадках, прямо зазначених у законодавчих актах чи угоді сторін. Загальним же правилом є неприпустимість використання показань свідків на підтвердження здійснення операції, її змісту і виконання, припустимі лише письмові чи інші докази (ст.153 ЦК).
У деяких випадках законодавство при порушенні письмової форми передбачає такий наслідок, як визнання договору неукладеним. Так, ст. 583 ЦК передбачає, що за відсутності узгодженого сторонами в письмовій формі умови про розмір орендної плати договір оренди будівлі або споруди вважається неукладеним.
Недотримання нотаріальної форми тягне недійсність угоди.
Якщо угода, що вимагає нотаріального посвідчення, фактично виконана сторонами або однією із сторін, за своїм змістом не суперечить законодавству і не порушує прав третіх осіб, суд за заявою зацікавленої сторони вправі визнати угоду дійсною. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення угоди не потрібно.
42. Відповідальність за недотримання умов угоди.
Зобов'язання за договором мають виконуватися належним чином і у встановлений термін. Одностороння відмова від виконання зобов'язань, так само як і одностороння зміна умов договору, не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Невиконання договірних зобов'язань може виявлятися у різноманітних формах. Наприклад, можливі варіанти невиконання (неналежного виконання) договору постачання можуть бути такі:
♦ непоставка;
♦ прострочення поставки;
♦ недопоставка в строк;
♦ недостача товару;
♦ постачання товару неналежної якості або комплектності. За невиконання або неналежне виконання зобов'язань за
договором порушник несе відповідальність, яка в загальному випадку полягає в тому, що він:
1) відшкодовує збитки та моральну шкоду;
2) сплачує штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню);
3) оплачує судові витрати.
У разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань боржником він зобов'язаний відшкодувати кредитору заподіяні цим збитки. Під збитками розуміють витрати, здійснені кредитором, втрата або ушкодження його майна, а також не одержані кредитором доходи" які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником (упущена вигода).
Крім того, законодавством передбачене також відшкодування моральної шкоди, завданої потерпілій стороні (втрата репутації, клієнтури тощо).
43. Поняття зобов’язання, підстави його виникнення, способи забезпечення.
Зобов’язання – це такі цивільні відносини, в силу яких одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Підставами виникнення зобов’язань є:
– угоди, у тому числі договори;
– адміністративні акти, коли видання таких актів тягне в силу законодавства настання цивільно-правових наслідків;
– заподіяння шкоди іншій особі;
– придбання або збереження майна за рахунок коштів іншої особи без достатніх підстав.
Зміст зобов’язання становлять права (вимоги) кредитора і обов’язки боржника. За змістом виділяють зобов’язання, спрямовані на:
– передачу майна;
– виконання робіт;
– надання послуг;
– сплату грошей;
– відшкодування шкоди;
– повернення безпідставно придбаного майна.
Виконання зобов’язання може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею), заставою, порукою, гарантією та завдатком.
