ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ
Поняття охорони праці
Загальна декларація прав людини встановила право кожного на справедливі та сприятливі умови праці, складовою частиною якого є наявність таких умов праці, що відповідають вимогам безпеки та гігієни.
Право на безпечні і нешкідливі умови праці визнано Україною одним з конституційних прав людини і громадянина. Забезпечення цього права здійснюється за допомогою системи правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, що утворюють охорону праці.
Таблиця №1
Правові:
прийняття нормативно-правових актів з охорони праці, розроблення системи локальних нормативно-правових актів тощо
ОХОРОНА ПРАЦІ —
це система заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності
Організаційно-технічні:
проведення навчання з охорони праці, планування робочих місць, використання засобів індивідуального захисту, технічно справних засобів виробництва тощо
Соціально-економічні:
обов'язкове соціальне страхування працівників від нещасних випадків і професійних захворювань, обов'язкове фінансування заходів з охорони праці, виплата вихідної допомоги у разі припинення трудового договору з ініціативи працівника, збереження середньої заробітної плати у разі простою, коли виникла ситуація, що загрожує їх життю і здоров'ю тощо ____________
Санітарно-гігієнічні:
відповідність встановленим вимогам рівнів шуму та вібрації, напруженості постійних електричних та магнітних полів та інших факторів виробничого середовища
Лікувально-профілактичні:
проведення обов'язкових медичних оглядів, переведення на легшу роботу, безплатне забезпечення молоком, лікувально-профілактичним харчуванням, газованою соло- ною водою тощо ___________
Розділ 1. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ
У науковій літературі охорона праці трактується як економічна соціальна та правова категорії. Як правову категорію охорону праці розглядають у широкому та вузькому значенні.1 У широкому значенні під охороною праці розуміють сукупність правових норм, що регулюють весь комплекс суспільних відносин у сфері застосування праці. До них відносяться також норми, що забороняють необгрунтовану відмову в прийнятті на роботу чи незаконне звільнення, що регламентують максимальну тривалість робочого часу та мінімальну тривалість часу відпочинку тощо. Сукупність норм, що регулюють встановлення безпечних та нешкідливих умов праці з метою запобігання негативного впливу виробничого середовища на життя та здоров'я працівників, розкривають поняття охорони праці у вузькому значенні.2
Науковці правове поняття охорони праці розглядають як інститут трудового права, принцип трудового права, елемент суб'єктивного права та систему законодавства.
Охорона праці як інститут трудового права є сукупністю правових норм, що регулюють відносини з охорони життя, здоров'я та працездатності шляхом встановлення безпечних і нешкідливих умов праці. Цей інститут складають: норми, що встановлюють загальні вимоги охорони праці; профілактичні норми, що спрямовані на попередження виникнення виробничого травматизму і професійних захворювань; норми, що встановлюють обов'язки роботодавців та працівників з питань охорони працівників з питань охорони праці; норми, що містять додаткові заходи охорони праці окремих категорій працівників.3
Як принцип трудового права, охорона праці відображає зміст усіх норм трудового права, які своєю сутністю спрямовані на охорону здоров'я та працездатності працівників. У цьому значені охорона праці є галузевим принципом трудового права, оскільки відображає його соціальну спрямованість на захист трудових прав працівників.
Сторони трудового договору наділені комплексом взаємних прав і обов'язків з створення безпечних і нешкідливих умов праці. Тому охорону праці розглядають як елемент трудових відносин. Працівники мають право на:
- безпечні та нешкідливі умови праці, робоче місце, що відповідає вимогам охорони праці;
- відмову від виконання робіт у випадку виникнення небезпечних виробничих факторів, що можуть негативно вплинути на його життя і здоров'я, життя і здоров'я інших працівників, виробниче середовище чи довкілля;
Прокопенко В.І. Трудове право України: Підручник. — Харків: Фірма "Консул", 1998. — С. 360. Шептулина Н.Н. Охрана труда // Трудовеє право России. Учебник для вузов / Отв. ред. Р. 3. Лив-шиц, Ю.П. Орловский. — М.: Издательская группа ИНФРА-М — НОРМА, 1998. — С. 255.
2 Для розкриття цього поняття у юридичній літературі пропонується використовувати термін "охорона здоров'я на виробництві" (Трудове право України: Підручник / За ред. Н.Б. Болоті-ної, Г.І. Чанишевої. — К.: Товариство "Знання", КОО, 2000. — С. 391).
3 Магницкая Е.В. Охрана труда (в кн.: Советское право: Учебник / Под ред. А.С. Пашкова, О.В. Смирнова. — М.: Юрид. лит., 1988. — С. 449.
1.1. Поняття охорони праці
- припинення трудового договору у зв'язку з порушенням роботодавцем законодавства про охорони праці і угод про працю з цих питань та вихідну допомогу;
- переведення працівника на легшу роботу, що відповідає його здоров'ю;
- професійну перепідготовку за рахунок засобів роботодавця у разі ліквідації робочого місця внаслідок порушення вимог охорони праці та подальше працевлаштування;
- обов'язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;
- право на проведення незалежної експертизи умов праці;
- забезпечення засобами індивідуального та колективного захисту відповідно вимогам охорони праці за рахунок засобів роботодавця;
- компенсації, встановлені законодавством і угодами про працю, якщо він зайнятий на важких і/або шкідливих роботах;
- навчання безпечним методам і засобам за рахунок засобів роботодавця та збереження за працівником на час проходження навчання з охорони праці місця роботи (посади) і середнього заробітку;
- позачерговий медичний огляд із збереженням за ним місця роботи (посади) і середнього заробітку під час проходження цього огляду;
- одержання достовірної інформації від державних органів і органів місцевого самоврядування, роботодавця та інших суб'єктів про умови і охорону праці на робочому місці, про існуючий ризик пошкодження здоров'я, а також про заходи по захисту від впливу шкідливих і/або небезпечних виробничих факторів;
- звернення в органи державної влади та місцевого самоврядування, роботодавця, профспілкові організації, їх об'єднання та інші уповноважені працівниками органи з питань охорони праці, в тому числі про проведення перевірки умов й охорони праці на його робочому місці;
- особисту участь і/або участь через своїх представників у розгляді спорів, пов'язаних із забезпеченням безпечних умов на його робочому місці, і в розслідуванні нещасного випадку, що трапився з ним на виробництві, чи професійним захворюванням;
- та інші права, встановлені законодавством та угодами про працю.
Роботодавцю кореспондується обов'язок створити у кожному структурному підрозділі і на робочому місці умови праці, що відповідають вимогам нормативних актів, а також забезпечити додержання прав працівників, гарантованих законодавством про охорону праці. Цей обов'язок роботодавця є комплексом зобов'язань, що встановлені чинним законодавством, колективним та трудовим договорами і угодами.
З метою захисту здоров'я працівника на останнього також покладаються зобов'язання з охорони праці. Працівник зобов'язаний знати і виконувати нормативне-правові акти з охорони праці, додержуватись зобов'язань щодо охорони праці, передбачених колективним та трудовим договорами, проходи-
Розділ 1. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ
ти обов'язкові медичні огляди і співпрацювати з роботодавцем в організації безпечних і нешкідливих умов праці. Порушення працівниками зазначених обов'язків вважається дисциплінарним проступком, відповідно роботодавець має право притягнути працівника до дисциплінарної відповідальності.
а
Соціальний
Таблиця №2
Економічний
Організаційний
Правовий
система законодавства
Функція
--------'
елемент суб'єктивного права
