Питання. Який тип уроку за дидактичною метою є найбільш доцільним для досягнення наступних цілей і завдань уроку: сформувати у молодших школярів уявлення про …
Варіанти відповідей:
а) урок формування вмінь та навичок;
б) комбінований урок;
в) урок узагальнення та систематизації знань, умінь та навичок.
Тип: множинний вибір — єдина відповідь
Питання. Який тип уроку за дидактичною метою є найбільш доцільним для досягнення наступних цілей і завдань уроку: визначити та оцінити наявність у школярів уміння розв’язувати задачі певного типу (рівня)…
Варіанти відповідей:
а) урок узагальнення та систематизації;
б) урок застосування знань, умінь та навичок;
в) урок контролю та корекції знань, умінь та навичок.
Тип: множинний вибір — множинна відповідь
Питання. Чому “ліпецький” урок у тій формі, у якій він виник у наприкінці 50‑х — початку 60‑х років ХХ століття і так широко пропагувався вчителями — практиками, не “прижився”?
Варіанти відповідей:
а) методику уроку було важко “скопіювати” іншим педагогам;
б) проведення уроку вимагало спеціального обладнання;
в) подрібненість і часта зміна видів діяльності;
г) необхідність спеціально розроблених підручників;
д) неможливість учнів зосередитися та обміркувати проблему цілісно.
Закономірності навчання. Принципи навчання
Тип: множинний вибір — єдина відповідь
Питання. У якому співвідношенні знаходяться поняття “дидактичний закон” і “дидактична закономірність”?
Варіанти відповідей:
а) ціле — частина;
б) частина — ціле;
в) загальне — конкретне;
г) ієрархічна підрядність;
д) паритетна підрядність;
е) правильної відповіді немає.
Тип: множинний вибір — єдина відповідь
Питання. Про яку із закономірностей йде мова у вислові А. Дистервега: “Не муштрувати, не виховувати, і не навчати дитину лише для даного випадку, а закладати основи загальної освіти”?
Варіанти відповідей:
а) дидактичні закономірності;
б) психолого-дидактичні закономірності;
в) кібернетико-дидактичні закономірності.
Тип: відповідність
Завдання. Розподіліть на групи нижче наведені закономірності навчання (за І.П. Підласим):
| 1. Дидактичні. 2. Психолого — дидактичні. 3. Кібернетико-дидактичні. | А. Все, що має зв’язок, треба вивчати у зв’язку; усе наступне повинно спиратися на попереднє. Б. Розвиток пізнання виявляється не тільки у зміні обсягу та глибини змісту, але й в оволодінні дітьми способами пізнавальної діяльності. В. Розвиток пам’яті дитини поліпшує розвиток уяви. Г. Навчання є системою, у якій відбуваються процеси циркуляції інформації, генератором інформації є вчитель, книга, навколишня дійсність. |
Тип: множинний вибір — єдина відповідь
Питання. Реалізація якого принципу навчання передбачає кількаразове повторення на уроці основних положень виучуваного матеріалу?
Варіанти відповідей:
а) науковості;
б) послідовності й систематичності;
в) міцності засвоєння знань, умінь та навичок;
г) свідомості.
Тип: множинний вибір — єдина відповідь
Завдання. Вкажіть, якому принципу навчання відповідає вимога: навчай так, щоб учень розумів, що, чому та як потрібно робити, і ніколи механічно не виконував вказівок учителя.
Варіанти відповідей:
а) науковості;
б) послідовності й систематичності;
в) міцності засвоєння знань, умінь та навичок;
г) свідомості.
Тип: відповідність
Завдання. Установіть відповідності між групами закономірностей та конкретними видами закономірностей.
| 1. Дидактичні 2. Психолого-дидактичні 3. Кібернетико-дидактичні | А. Засвоєння знань розпочинається з чуттєвого сприйняття, за допомогою уявлень переходять у пам’ять, а потім через узагальнення одиничного формуються судження, елементарні поняття (Я.А. Коменський). Б. Практична діяльність є фундаментом розумового розвитку дитини у всіх напрямах (К.Д. Ушинський). В. Дидактична система не може функціонувати оптимально, якщо між генератором інформації, приймачем і перетворювачем інформації встановлений лише прямий зв’язок і відсутній зворотній зв’язок. Г. Будь-яка розумова діяльність спрямована на певну, ясно усвідомлену мету. Д. Все, що має зв’язок, треба вивчати у зв’язку. Все наступне повинно спиратися на попереднє (Я.А. Коменський). Е. Розвиток пізнання виявляється не лише у зміні обсягу та глибини змісту, але й у оволодінні дітьми способами пізнавальної діяльності (Г.С. Костюк). |
