У мирний час призиваються придатні до неї за станом здоров'я і віком громадяни, яким до дня відправки у військові частини виповнилося 18 років (Закон України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу"). Саме цей вік (18-20 років) вважається одним із надзвичайно складних і відповідальних у плані становлення особистості в процесі набуття молодою особою соціального та професійного досвіду, адаптації та входження її в суспільне життя. Призов молодої людини до лав Збройних сил — докорінна зміна для неї звичайного середовища, порядку існування, відірваність від родини та близьких.
Молода людина, потрапляючи у військо, півтора року перебуває у вакуумі, ізоляції від зовнішнього світу, підпадає під вплив внутрішньо військових як позитивних, так і не рідко негативних чинників. Це все супроводжується великими фізичними та моральними навантаженнями [1].
Ускладнення психологічного стану, в якому тривалий час перебуває військовослужбовець строкової служби, врешті-решт може призвести до непередбачених наслідків. Підвищення рівня обов'язків та відповідальності, надмірне психологічне, моральне та фізичне навантаження, дисциплінарні вимоги — все це сприяє розвитку стресових станів, підвищення тривожності, депресивного стану, які проявляються в спробах суїциду, дезертирства, агресивної спрямованості особистості, схильності до девіан-тиої, деліквентної поведінки. Ситуацію ускладнює той факт, що при багатьох військових частинах ще й досі відсутні посади психолога взагалі, або їх робота носить суто формальний характер. Надання соціально-медичної, психолого-педагогічної, правової, інформаційної допомоги як військовослужбовцям строкової слукби, так і офіцерам в умовах сьогодення має бути невід'ємною складовою усього періоду служби в армії.
Протягом останніх років центрами соціальних служб для молоді в Україні ведеться робота щодо соціальної підтримки та допомоги військовослужбовцям строкової служби, військовослужбовцям — офіцерам та членам їх сімей. Військово-патріотичне виховання молоді, підготовка допризовної та призовної молоді до проходження служби у Збройних силах, соціальна адаптація військовослужбовців строкової служби, профілактика негативних явищ у військовому середовищі, сприяння змістовному дозвіллю військовослужбовців, відпрацювання механізмів альтернативної служби, адаптація молодих осіб, які звільнилися з лав Збройних сил, у цивільне життя — все це є надзвичайно актуальними питаннями в системі реалізації одного із напрямків соціальної молодіжної політики.
На організацію та впровадження системи комплексної соціальної роботи з військово зобов'язаною молоддю та офіцерами строкової служби спрямована діяльність центрів соціальних служб для молоді за комплексною програмою "Соціальна робота з призовною молоддю та військовослужбовцями", затверджена наказом Держкоммолодьспорттуризму від 26.01.2001 р., № 173.
Пріоритетами та принципами реалізації цієї програми визначено:
— активне залучення спеціалістів різного фаху до впровадження моделі надання соціальних послуг військовозобов'язаній молоді;
— впровадження моделі соціальної роботи на засадах добровільності, конфіденційності, компетентності, професіоналізму, системності;
— створення умов для сприяння захисту основних прав та свобод' військовослужбовців, гармонійного розвитку молодої особистості юнаків.
Виходячи з актуальності проблеми, програма соціальної роботи з військовозобов'язаного молоддю ставить за мету організацію надання допомоги призовникам та військовослужбовцям у вирішенні соціально-психологічних проблем шляхом надання інформаційних, психолого-педа-гогічних і корекційних послуг. При цьому визначено домінуючим індивідуальний адресний підхід та створення системи комплексного впливу на особистість.
Реалізація програми спрямована на вирішення таких завдань:
— зменшення кількості злочинів серед військовослужбовців, а також випадків ухиляння від проходження служби у Збройних силах України;
— формування стереотипу поведінки допризовної молоді на усвідомлене проходження строкової служби у Збройних силах України;
— створення комплексної системи соціальної допомоги військовозобов'язаній молоді.
Діяльність програми спрямована на роботу з такими категоріями клієнтів:
· призовники — юнаки 18 років, які призиваються на дійсну строкову військову службу;
· військовослужбовці — особи офіцерського складу, прапорщики мічмани, військовослужбовці строкової і надстрокової служби та військової служби за контрактом Збройних сил України;
· члени родин призовників та військовослужбовців — батьки, дружини, діти й інші близькі родичі призовників та військовослужбовців, а також опікуни й особи, які здійснюють піклування над призовниками;
· молодь, яка звільнилася ізЗбройних сил України.
Форми соціальної роботи.
У роботі з військовослужбовцями строкової служби у військових частинах України психологи центрів соціальних служб для молоді виявили, що найбільш актуальними в їхньому середовищі є проблеми особист-існого та емоційного характеру, такі, як: емоційне напруження й особистіша тривожність; "скриті" конфлікти; відсутність навичок позитивного вирішення міжособистісних стосунків; психологічна несумісність; проблема адекватності самооцінки [ 1 ].
Досвід роботи спеціалістів центрів демонструє, що найбільш ефективними методами роботи з військовослужбовцями строкової служби є:
— індивідуальне консультування з використанням проективних методик;
— методи релаксації;
— ігрові техніки особистішого росту.
Дані методи ефективні в зв'язку з тим, що використовуються з урахуванням специфіки армійської служби.
Рівень "офіцер — солдат" передбачає, що солдат, як правило, виступає не в ролі суб'єкта спілкування, а в ролі об'єкта спілкування. Його дії практично цілком регулюються наказами, тому що солдат не має можливості проявити себе як особистість. Для дисципліни це добре, а для розвитку особистісних якостей — не завжди. Підпорядкованість у ситуації армійської служби, яка не обговорюється, є також одним із чинників зниження самооцінки особистості. Тому, крім фізичного розвитку необхідно також розвивати морально-психологічний рівень військовослужбовців строкової служби.
Будь-яка міжособистісна взаємодія пов'язана не менше з передачею інформації, але й з тим, як вона подається, і як ми її сприймаємо. Не завжди в умовах армійського підпорядкування військовослужбовці мають справу з тим, що їм до душі. Якщо у них у зв'язку з цим з'являються негативні емоції і вони не вміють їх оцінювати, усвідомлювати справжню локальну причину їх появи, не мають навичок спрямовувати їх у будь-яке русло своєї служби, то рівень емоційної напруги підвищується, причому без контролю свідомості. Критична маса негативних переживань збільшується, і на певному етапі змінюється таким станом, який можна кваліфікувати як пограиично психічний. Тому в умовах армії для військовослужбовців важливо розвивати уміння оцінювати і регулювати свої емоції, почуття і переживання.
Спілкування за допомогою ігрових технік дає можливість відволік-тися від рутинних обов'язків служби, дає заряд позитивних емоцій, знімає емоційну напругу. Повернення до своїх повсякденних обов'язків, до спілкування з товаришами по службі носить якісно інший характер, а саме — крізь призму нового емоційно-нозитивиого досвіду, що, у свою чергу, опосередковано покращує психологічний клімат у мікрогрупах військовослужбовців.
Основні проблеми звернень військовослужбовців, що потребують проведення індивідуальних консультацій стосуються таких питань:
— проблеми особистості — внутрішньо особистісні конфлікти, проблеми стосунків із оточенням, адаптація до військового колективу, зняття психологічної напруги, перевантаження, соціальна ізоляція, підтримання зв'язків із родиною;
— аспекти армійського життя — нестатутні взаємовідносини, проблеми першого та останнього періодів служби, суїцидальні та гоміцидиі наміри;
— сімейні питання — внутрішньосімейні конфлікти, виховання дітей У родині.
Під час індивідуальних консультацій психологи ЦССМ використовують як методи психологічного впливу, бесіди із елементами переконання та навіювання.
Основна спрямованість групових консультативних занять — гармонізація міжособистісних стосунків у середовищі молодих воїнів, у тому числі і сімейних, вирішення прихованих конфліктів, оптимізація групових комунікацій, подолання проблем соціальної ізоляції.
Однією із найбільш ефективних форм профілактично-корекційної роботи у військових колективах є соціально-психологічний тренінг. Тренінгові заняття полегшують і прискорюють процес оволодіння знаннями, вміннями і навичками ефективної соціальної поведінки, сприяють оптим-ізації комунікативних можливостей людини, створюють можливості для більш повного самопізнання і самовизначення.
Зміст проведених спеціалістам ЦССМ соціально-психологічних тренінгів у військових частинах в основному спрямованих на розвиток комунікативних здібностей, сприяння згуртованості військового колективу, стимулювання особистішого зростання, розвитку творчих здібностей, адаптаційних можливостей, безконфліктного, позитивного, конструктивного спілкування, впевненості в собі, зняття емоційної напруги, стимулювання взаєморозуміння у групі, розвиток вербальної та невер-бальної комунікації, емпатії, попередження конфліктних ситуацій, формування адекватної самооцінки, рекласацію тощо.
Спеціалісти ЦССМ у роботі з молоддю використовують комплекс психокорекційних вправ із використанням рольових ігор, мозкового штурму, релаксаційних технік, методики зворотного зв'язку, арт-терапії, сімейної терапії, методики корекції депресивних станів та сприяння адаптаційним можливостям, елементів феноменологічної психодрами, гештальттерапії, когнітивних, поведінкових методик та технік психодинамічної терапії.
За соціальним замовленням заступників командирів з вихованої роботи військових підрозділів спеціалісти проводять також комплекс діагностичного обстеження, що дозволяє визначати групи ризику, серед військовослужбовців, якіпотребують індивідуальної та групової корекц-ійної роботи. За результатами психодіагностичних досліджень психологи надають заступникам військових частин з виховної роботи практичні рекомендації щодо визначення причин і сфери конфлікту у групах, формування сприятливого мікроклімату у військовому колективі, шляхів здійснення психологічного управління діяльністю членів групи, методик ефективного впливу на особистість підлеглих (особливо тих, хто належить до "групи ризику"), організації змістовного дозвілля військовослужбовців, формування навичок конструктивного безконфліктного спілкування, вдосконалення програми психологічної підготовки молодших офіцерів тощо.
Окремим методом соціальної роботи є використання лекцій які несуть профілактичне й ііпрормаційне спрямування. Лекції за змістом в основному спрямовані на попередження негативних явищ у військовому середовищі, зокрема, ВІЛ/СНІДу, хвороб, що передаються статевим шляхом, позастатутних відносин, а також профілактику конфліктів, подолання стресових ситуацій. Лекції інформаційного спрямування, як правило, стосуються основних напрямів державної молодіжної політики, роботи центрів соціальних служб для молоді, релаксації та техніки психологічного розвантаження, психологічної природи спілкування, профорієнтації та юридичних аспектів працевлаштування, пільг військовослужбовців, особливостей психологічної роботи з особовим складом Збройних сил, соціально-психологічних особливостей управління військовим колективом тощо.
