Робота з допризовною молоддю

Окрім роботи консультаційних пунктів при військкоматах, спеціалісти ЦССМ проводять роботу з допризовною молоддю і призовниками в школах, професійно-технічних училищах, технікумах, па збірних пунктах. Напрями та форми такої роботи такі:

— правова освіта молоді (лекції "Військові обов'язки", "Закон і служба вЗбройиих силах", "Права військовослужбовців у військовому статуті" тощо);

— підвищення ефективності військово-патріотичного виховання допризовної молоді (зустрічі юнаків з ветеранами Великої Вітчизняної війни, учасниками бойових дій тощо);

— активізація особистісних інтересів (організація ігор КВК між командами шкіл і військових частин);

— висвітлення питань роботи з призовниками та військовослужбовцями у молодіжних радіопередачах пресі тощо.

Адаптація до військової служби. Протягом служби військовослужбовець неодноразово переживає критичні періоди, сутність яких залежать від зміни потреб і спонукань, що рухають поведінкою людини і визначають її ставлення до нового соціуму. Відбувається переоцінка цінностей особистості. Такі періоди є цілком закономірні. Командуючому складу військових частин необхідний аналіз того, наскільки адекватно військовослужбовці переживають і усвідомлюють критичні моменти і наскільки активно індивід пристосовується до умов соціального середовища.

Одним із методів вивчення рівня адаптації різних категорій військовослужбовців до умов армійського життя, що використовується спеціалістами ЦССМ, є анонімне опитування цільових груп. Опитування може проводитись у формі самозаповнення анкет [ 1 ]:

— для новобранців "Проблема адаптації молодого поповнення" (АМП - 1.95);

— для військовослужбовців І і II періодів служби (МП-2);

— для солдатів та сержантів (БП-1.95);

— для солдатів та сержантів "Стан моральио-психологічної підготовки солдатів і сержантів строкової служби у з'єднанні (частині)";

— для членів сімей військовослужбовців "Соціально-правова захищеність військовослужбовців та членів їхніх сімей у з'єднанні (частин) та заходи щодо її посилення".

Обробка результатів опитування дозволяє визначити основні проблеми та негаразди, які турбують військовослужбовців, а саме: прояви нестатутних взаємин, рівень військової підготовки, ставлення офіцерів до виконання своїх обов'язків, рівень задоволення умовами життя і відпочинку тощо. Результати опитування доводяться до керівництва військовою частиною, що має сприяти поліпшенню умов проходження військової служби молоді, усуненню негативних явищ у колективі.

Діяльність щодо адаптації військовослужбовців до умов проходження військової служби є досить довготривалим процесом (від 2 до 7 місяців). Перший її етап передбачає проведення загальної діагностики особистості солдата на визначення готовності до проходження ним строкової служби та контролю за процесом адаптації до неї, а саме: особистісних якостей, емоційно-вольової сфери, пізнавальних властивостей.

Водночас за отриманими результатами з числа військовослужбовців визначаються групи ризику, з якою в подальшому проводиться індивідуальна робота, та формуються групи для корекційної роботи з метою налагодження спілкування в колективі, зняття психологічної напруги, сприяння згуртованості команди, сприяння особистісному росту тощо.

Одним із напрямів роботи з військовослужбовцями є надання соу-іально-психологічної підтримки в адаптації до військової служби. Оптимально ця робота може здійснюватися під час проведення соціально-психологічних тренінгових занять, що сприяє розвитку рефлексії і конструювання процесу спілкування у військовослужбовців строкової служби на етапі адаптації.

Тренінгові програми щодо адаптації молодого поповнення до військової служби мають вміщувати такі моменти:

— адаптація нового поповнення до військової служби;

— навички конструктивного спілкування;

— згуртування військового колективу.

Визначення соціально-психологічного клімату в колективі. Соц-іально-психологічпий клімат — стійкий психічний настрій, що виявляється у ставленні людей один до одного, до спільної справи [2]. До показників соціально-психологічного клімату відносять також самопочуття особистості в колективі, ставлення до самого себе як до члена колективу.

В умовах військового колективу формування соціально-психологічного клімату окремих груп і військової частини в цілому має важливе значення, оскільки цей чинник безпосередньо впливає на самопочуття і рівень бойової підготовки військовослужбовців. Вирішальним чинником формування стосунків у колективі є позиція командира стосовно підлеглих, рівень вміння командного складу впливати на формування стосунків у військовому колективі.

Враховуючи специфіку військових взаємин: певна ізольованість від суспільства, підпорядкованість підлеглих керівництву, чітка регламентація стосунків тощо, визначення рівня задоволеності людини від належності даному колективу — це можна розглядати як основний критерій успішної адаптації молодої людини до військового колективу, формування доброзичливих стосунків між військовослужбовцями.

Діяльність спеціалістів ЦССМ щодо вивчення соціально-психологічного клімату військового колективу стосується двох напрямів діагностики: а) взаємин військовослужбовців між собою, б) командирів і підлеглих різного рівня. Саме на визначення цих двох позицій спрямовані психодіагностичні методики, що використовуються в практичній роботі з військовослужбовцями [3]:

— вивчення міри задоволення людини від приналежності даному колективу;

— вивчення соціально-психологічного клімату в колективі;

— оцінка морально-психологічного клімату взводу або роти (МКП). Аналіз причин грубих порушень у підрозділі, частині. Умови життя

і спілкування у військових частинах мають специфічний характер. Молода людина, потрапляючи у військо, півтора року перебуває в ізоляції від зовнішнього, звичного оточення, підпадає під вплив внутрішпьовійсько-вих, нерідко негативних або неприйнятних для неї чинників. Це все супроводжується великими фізичними та моральними навантаженнями.

Важкий психологічний стан, в якому опиняється військовослужбовець строкової служби, врешті-решт може призвести до непередбачених наслідків: формування позастатутних відносин, суїцидальних вчинків, втечі з військових частин.

Діагностика причин, які спонукають військовослужбовців до порушення військової дисципліни, що базується на результатах опитування різних категорій військовослужбовців, спрямована саме на виявлення негативних чинників, які провокують таку поведінки військовослужбовців, Що дозволяє провести корекцію умов армійського життя з метою зменшення ризику порушень у подальшому: — анкета для виявлення військовослужбовців, потенційно спроможних залишити частину (СЗЧ-4);

— анкета для всіх солдатів і сержантів (СЗЧ-1);

— анкета для тих, хто вже самовільно залишав частину (СЗЧ-2);

— анкета для військовослужбовців, які відбувають покарання у дисциплінарному батальйоні за ухилення від військової служби (СЗЧ-3);

— анкета для військових, що припустилися нестатутиих взаємостосунків (НУВ-2.95);

— анкета з проблем викорінювання нестатутиих взаємин в армії (НВО - К-1).

Результати опитування дозволяють визначити основні причини порушень у військових частинах і спроектувати соціальну роботу у військовій частині на усунення причин.

Профілактика суїцидальних проявів. Проблема самогубств існує в Збройних силах вже давно. У військовому середовищі існує багато подій, які можуть ініціювати суїцидальні роздуми і навіть спроби суїциду. Це можуть бути учбові тривоги, марші, навчання, інші учбово-бойові завдання, пов'язані з раптовою напругою фізичних і духовних сил. Деякі військовослужбовці в таких випадках особливо гостро відчувають свою професійну непідготовленість, слабкість, безвихідь. Вони ретельно приховують свої почуття від товаришів по службі, соромляться попрохати в них підтримки, замикаються в собі, шукають спроби відволікатися від своїх думок і переживань. Але стрес не проходить, а, навпаки, посилюється, службові обов'язки виконуються все гірше і гірше, помилки і прорахунки стають більш серйозними і тяжкими. З цією метою пропонується структура програми профілактики суїцидальних проявів:

— виявлення групи суїцидального ризику

— орієнтація командування підрозділу у вирішенні проблеми профілактики суїциду;

— оптимізація позитивної спрямованості, емоційних факторів середовища та життєдіяльності;

— формування переконаності у вищій цінності людського житті,у принциповому подоланні перешкод;

— проведення психологічних та психопрофілактичних заходів;

— виявлення і вирішення суїцидогенних ситуацій;

— індивідуальна бесіда з військовослужбовцями, включеними до суїцидогенних ситуацій;

— допомога у подоланні перешкод, вирішення суперечностей.

Кваліфіковану допомогу щодо більш глибокого вивчення клієнта можуть дати медичні працівники. Проводячи амбулаторні прийоми, постійно спілкуючись з усім особовим складом, військовий лікар має можливість систематично спостерігати за поведінкою солдатів і матросів строкової служби, відзначати їхні особливості і виявляти причини тих або інших відхилень в їхній поведінці.

Багато потрібних даних можна отримати завдяки листуванню з батьками, зі школою, підприємствами, військкоматами. Достовірність методики підвищується завдяки розширенню джерел інформації і способів вивчення особистості.

Обов'язковою складовою робота з профілактики суїцидальних проявів серед громадян обов'язковою є профілактична бесіда, необхідність якої виникає з моменту виявлення клієнтів, які перебувають у передсуїцидальному стані.

Для запобігання спроби самогубства важливо вчасно встановити з особою, яка потрапила у біду, людяний, довірливий контакт, вступити з ним у товариське спілкування.

Бесіди з клієнтом, який перебуває у стані психологічної кризи, — справа дуже тонка, специфічна і потребує старанної попередньої підготовки. Така бесіда складається з кількох послідовних етапів, кожний з яких має своє специфічне завдання і передбачає використання специфічних прийомів, про що йшлося вище.

Військово-патріотичие виховання молоді, підготовка призовної молоді до проходження служби у Збройних силах України, соціальна адаптація військовослужбовців строкової служби, профілактика негативних явищ у військовому середовищі, сприяння змістовному дозвіллю військовослужбовців, адаптація молодих людей, які звільнилися з лав Збройних сил, до цивільного життя є на сьогодні актуальними аспектами в системі реалізації соціальної молодіжної політики.

Соціальна робота центрів соціальних служб для молоді з призовною молоддю, військовослужбовцями та членами їхніх сімей є комплексною та інтегративною. Водночас із вирішенням специфічних проблем, пов'язаних із проходженням молоддю військової служби, соціальні працівники впроваджують систему заходів соціальної профілактики негативних явищ (схильності до девіантпої, адитивної, деліквентної поведінки, розповсюдження хвороб, що передаються статевим шляхом, та ВІЛ/СШДу), злочинності та правопорушень, пропагують здоровий спосіб життя, вирішують питання змістовного відпочинку, дозвілля, вторинної зайнятості допризовної та призовної молоді, військовослужбовців та юнаків, які звільнилися з лав Збройних сил, надають психолого-консультативну, інформаційну допомогу військовозобов'язаній молоді та членам їхніх сімей, а також науково-методичну та практичну допомогу офіцерам з питань виховної роботи.

Література.

1. Технології соціальної роботи з військовослужбовцями: Інформаційно-методичний збірник. — К.: ДЦССМ, 2003. — 335 с.

2. Парыгин Б.Д. Социальпая психология. — СПб.: ИГУП, 1999. — 176 с.

3. Вернодубов М.П., Осипов В.Б. Управление адаптацией молодежи и военнослужащих к службе в армии: Методическое пособие. / Под общ. ред. Бодарепко М.Г. — О., 1995. — 184 с.

4. Методики вивчення індивідуально-психологічних якостей призовників та приписників РВК. — Донецьк: Відділ виховної роботи Донецького обласного військкомату, 2002. — 98 с.

5. Методики психологічних досліджень особистості військовослужбовців та військового колективу. — К.: ДЦССМ, 2001. — 64 с.

6. Практические рекомендации социально-психологической работы с военнослужащими в системе цеитров социальных служб для молодежи. — З часть. — Севастополь, 2002. — 96 с.

7. Соціальна підтримка військовозобов'язаної молоді. / Зазаг. ред. А.О.Бучака. - Рівне, 2002. - 51 с.

8. Соціальна робота з допризовною, призовною молоддю, військовослужбовцями, службовцями за призовом та юнаками, які звільняються з лав Збройних сил України. - К.: УДЦССМ, 1999. - 44 с.

Питання для самоперевірки.

1. Чим зумовлена соціальна робота з військовослужбовцями.

2. Назвати найбільш вживані форми соціальної роботи.

3. Вмотивувати етапи соціальної роботи з військовозабо'язаними.

4. Охарактеризувати умови організації соціальної роботи з військовослужбовцями.