Поняття і види форм правління

Форма правління — це організація, порядок утворення та взаємодії вищих органів державної влади (глави держа­ви, парламенту і уряду). Розрізняють два різновиди форми правління — монархію та республіку.

Монархія — це така форма правління, коли главою дер­
жави є особа, яка одержує і передає свій пост і титул, як>
правило, у спадок і довічно. Ознаки монархії: '■■

1) влада глави держави (імператора, короля, великого
герцога, еміра, султана) існує історично і не делегується
йому народом;

2) влада монарха здійснюється безстроково (довічно) і
передається, як правило, у спадок; ^;

3) монарх не відповідає за ухвалені ним політичні рі­
шення.

Різновиди монархій:

1) абсолютна монархія (Бахрейн, Кувейт, Оман, Сау-^Г дівська Аравія). У руках монарха зосереджена вся повнота

влади, він є законодавцем, призначає всіх вищих посадов­ців держави. Уряд несе відповідальність тільки перед ним;

2) дуалістична монархія (Бутан, Бруней, Тонга). Вла­
да ділиться між парламентом і монархом. Парламент
приймає закони, але у монарха є право абсолютного вето
(заборони на введення закону до дії). Уряд призначається
монархом, підкоряється йому і несе відповідальність тіль­
ки перед ним;

3) парламентарна монархія (Бельгія, Велика Британія,
Данія, Іспанія, Малайзія, Нідерланди, Норвегія, Таїланд,
Швеція, Японія). Монарх юридично є главою держави, але
участі в управлінні країною фактично не бере. У парламен­
тарній монархії глава держави або не має права вето щодо
законопроектів, або фактично не застосовує вето. Головна
відмінна риса парламентарної монархії — формування
уряду парламентом і відповідальність уряду перед ним.

Ряд монархій займає проміжне становище між дуаліс­тичними і парламентарними (Йорданія, Марокко, Непал).

Республіка — це така форма правління, нри якій главою держави є президент, що обирається громадянами на пев­ний строк. Республіка має такі ознаки:

1) влада глави держави і вищих державних органів де­
легується їм народом;

2) повноваження глави держави обмежені певним стро­
ком;

3) глава держави несе політичну відповідальність за свою
діяльність.

Більшість сучасних держав — республіки. Прийнято поділяти республіки на такі різновиди:

1) президентська (Бразилія, Грузія, Мексика, США).
Президент у такій республіці, як правило, обирається пря­
мими виборами (винятком є США, де президента обирає
колегія вибірників, обрана виборцями). Він очолює не тіль­
ки державу, а й уряд. Уряд призначається президентом і
відповідає тільки перед ним;

2) парламентарна республіка (Угорщина, Індія, Італія,
Німеччина). Президент обирається так, щоб він не одержу­
вав свій мандат безпосередньо від громадян: парламентом
або особливими зборами, що формуються виключно для
виборів президента. Президент не є главою уряду і не віль­
ний у його формуванні. Фактично главу і склад кабінету
визначає парламент, точніше, партія, що перемогла на

парламентських виборах і має більшість у парламенті. Уряд несе відповідальність перед парламентом;

3) змішана (президентсько-парламентарна) респуб­ліка (Білорусь, Україна, Перу, Росія, Франція). Цей різно­вид республіки сполучає риси парламентарної та президен­тської республік. Вибори президенти проводяться всена­родним голосуванням (як у президентській республіці), але президент не очо'лює уряд (як у парламентарній республіці). Уряд призначається президентом, але призначення прем'єр-міністра вимагає згоди парламенту (або навпаки — мініст­ри та прем'єр-міністр призначаються парламентом, але. останній — за поданням президента). Уряд несе відповідаль­ність перед президентом, але й парламент має право вира­зити йому недовір'я, що тягне за собою відставку. Для змішаної республіки є характерним виведення поста пре­зидента за тріаду законодавчої, виконавчої та судової влади: президент має самостійний статус.

Поряд із монархією та республікою існують змішані форми правління, що сполучають деякі риси обох.

Так, Малайзія є виборною (ротаційною) монархією. Главу держави — монарха — обирають на п'ятирічний строк. Він обирається Радою правителів штатів, до складу якої входять не всі глави штатів, а лише султани дев'яти з тринадцяти штатів. Глави чотирьох штатів не є спадковими султанами і тому участі у виборах глави держави не беруть. Звичайно на пост монарха — глави держави обираються султани штатів по черзі, для чого в Раді правителів ведеть­ся особливий список.

Елементи виборності існують і в Об'єднаних Арабських Еміратах. Ця держава є колективною монархією, очолю­ваною Радою емірів. Еміри семи еміратів, що об'єдналися, обирають на п'ять років голову Ради емірів (монарха най­більшого емірату Абу-Дабі, який займає 86% території держави), якого нерідко називають президентом.

До нетипових республік можна віднести республіки з довічним президентством (Уганда, Індонезія, Корейська Народно-Демократична Республіка) і республіки без офі­ційного глави держави (СРСР, Китай, Куба).