Інтелектуальний тест (анкета-жарт). 4 страница

® Становище учня в колективі залежить також і від колективу.

® Важливою умовою ефективності колективного виховання є організація і координація всіх виховних впливів: колективу вчителів, які працюють у цьому класі, інших колективів, з якими здійснюється співробітництво, сім'ї.

Завдання 2

Заповніть таблицю, знак «+» поставте там, де ознака має місце і «-» - там де немає

Ознаки дифузійної групи і виховного колективу

Ознаки	Дифузна група	Група-клектив
1. Загальна позначка
2. Загальна діяльність
3. Соціально значуща позначка
4. Наявність органів управління
5. Наявність виборчих органів
6. Взаємна відповідальність
7. Свідома дисципліна
8. Ділове співробітництво
9. Об’єднання
10. Корисні традиції

Завдання 3

Визначте, до якого з етапів розвитку дитячого виховного колективу можна віднести кожне з пропонованих положень

Ознаки	Етапи розвитку колективу
1. Учні недостатньо добре знають один одного, важко йдуть на контакт	І етап розвитку колективу
2. Виділяється актив, з’являються ініціатори корисних творчих починань	ІІ етап розвитку колективу
3. Зберігається стійка традиція давати клички однокласникам і вчителям
4. Педагог висуває прямі вимоги вихованцям	І етап розвитку колективу
5. Усі питання життєдіяльності колективу гласно і демократично вирішуються шляхом обговорення на загальних зборах
6. Педагог поступово передає організаторську функцію активу
7. Самоконтроль здобуває усе більш стійкі форми; розвивається самокритика і вимогливість кожного з членів колективу

Завдання 4

Заповніть таблицю. Дайте характеристику етапам розвитку колективу.

І етап розвитку колективу
1. Цілі та задачі на даному етапі розвитку колективу	забезпечення системи вимог і організація діяльності на засадах єдиноначальності керівництва та педагогічного авторитаризму. На цій стадії розвитку колективу взаємини між педагогом і вихованцями будуються на засадах безпосереднього впливу як на колектив у цілому, так і на кожного члена зокрема.
2. Зміст діяльності педагога	вивчення членів колективу; забезпечення знайомства вихованців між собою; висунення конкретних завдань; організація спільної діяльності; сприяння формуванню активу.
3. Зміст діяльності вихованців	Його члени недостатньо знають один одного, не повною мірою усвідомлюють завдання, немає ініціативи в конкретній діяльності.
4. Методи виховання на даному етапі	Вправи, ігрові елементи (заохочення, змагання) використовує дисциплінарні вимоги, висунення колективних інтересів на перше місце, вище індивідуальних прагнень і бажань окремих дітей
5. Результат	Створюється певний авторитет активістів серед учнів класу На цій стадії розвитку колективу взаємини між педагогом і вихованцями будуються на засадах безпосереднього впливу як на колектив у цілому, так і на кожного члена зокрема.
ІІ етап розвитку колективу
1. Цілі та задачі на даному етапі розвитку колективу	здійснення керівництва на демократичних засадах з опорою на актив.
2. Зміст діяльності педагога	вихователь продовжує вивчати вихованців, навчає активістів виконувати керівні функції; спільно з активом визначає перспективні лінії та завдання діяльності колективу.
3. Зміст діяльності вихованців	сформувався актив — більшість підпорядковується меншості, члени колективу усвідомлюють завдання, актив починає виявляти ініціативу у визначенні завдань і організації колективної діяльності.
4. Методи виховання на даному етапі	педагогічної взаємодії, стимулюванням, спонуканням до активності, особливо творчої, діяльності в інтересах колективу і розвитку власної індивідуальності.
5. Результат	Розвитку взаємини між педагогом та вихованцями ґрунтуються на засадах демократизму і принципі паралельній впливів на особистість вихованців (поєднання безпосереднього й опосередкованого втиву).
ІІІ етап розвитку колективу
1. Цілі та задачі на даному етапі розвитку колективу	розвиток, задоволення різноманітних потреб, Інтересів кожного окремого індивіда, взаємозбагачення особистостей у процесі діяльноспіі, спілкування, відносин; керівництво колективом на розширених засадах демократизму та вирішення всіх питань життєдіяльності на загальних зборах.
2. Зміст діяльності педагога	продовжує вивчати членів колективву, почергово включає вихованціф до виконання керівних функцій, самостійне виконання доручень, спільно з усіма членами колективу обговорює завдання й перспективні лінії його розвитку.
3. Зміст діяльності вихованців	більшість вихованців діють на засадах свідомості та активності й підпорядковує бобі меншість, колектив у цілому усвідомлює завдання, його члени Здатні висувати актуальні завдання.
4. Методи виховання на даному етапі	громадська думка
5. Результат	кожен учень сприймає загальноприйняті у колективі вимоги як вимоги до себе. Формуються умови для Нових, складніших вимог, розширюються права та обов'язки активу, ускладнюються види діяльності колективу.

Завдання 5

Проаналізуйте ситуацію

Колектив вашого класу перебуває на другій стадії розвитку. Після 6-го уроку черговий учитель інформував вас, що ваші учні не прибрали класної кімнати (у них було 5 уроків).

Якими будуть ваші дії? Із пропонованих альтернативних рішень оберіть прийнятний для вас. Аргументуйте недоцільність інших.

1. Попрошу учнів з інших класів, в яких я працюю, щоб вони дбайливо прибрали кімнату 6-го класу, проконтролювавши їхні дії.

2. Негайно найду 2-3 учнів свого класу, які ще, можливо, граються на шкільному подвір’ї, або живуть поблизу школи, і заставлю їх привести кімнату в належний стан.

3. Через інших учнів викличу до школи старосту класу і його помічника, який відповідає за санітарний стан у класі, й зобов’яжу ретельно прибрати класну кімнату. Одночасно порекомендую йому, як треба діяти, коли завтра на класних зборах будемо розглядати це питання.

4. Негайно відшукаю старосту, пошлю його за черговими, які мали прибрати класну кімнату, проконтролюю їхню діяльність, а наступного дня це питання розглянемо на класних зборах.

5. Власноруч приберу класну кімнату і здам її черговому вчителеві.

6. Правильної відповіді немає.

__________________________________________________________________

Завдання 6

Проаналізуйте ситуацію

Колектив 9-го класу перебуває на 3-й стадії розвитку. Учні класу отримали завдання очистити шкільне подвір'я і спортивний майданчик від снігу, який випав минулої ночі, і залити ковзанку.

Як має діяти класний керівник? Із запропонованих альтернативних рішень оберіть ті, які ви вважаєте правильними з позиції діяльності класного керівника.

1. Запросити органи самоврядування класу, повідомити їм розпорядження директора школи, чітко розподілити обов'язки між членами колективу, встановити терміни виконання. Одночасно забезпечити контроль за якістю роботи.

2. Провести короткі інструктивні збори учнів класу, дати доручення, окреслити ділянки роботи для кожного учня, зобов'язати старосту контролювати роботу і доповісти класному керівникові про виконання.

3. Поінформувати колектив класу про поставлене завдання, доручити спільно розв'язати усі організаційні питання і не забути вписати у трудову ланку самого класного керівника. Після виконання роботи підвести підсумок.

4. Розташувати учнів на подвір'ї ніколи, поставити завдання прибрати сніг і облаштувати ковзанку. Створити трудові ланки. Закріпити за кожною ланкою ділянку роботи. Класному керівникові забезпечити контроль за ходом виконання роботи.

5. Правильної відповіді не має

__________________________________________________________________

Завдання 7

Проаналізуйте ситуацію

На початку навчального року класний керівник Олексій Миколайович проводив збори учнів свого 9-го класу. Розглядали питання: обрання органів самоврядування (старосту, його заступника, відповідальних за певні ділянки роботи). Уже протягом двох років старостою класу була відмінниця Оксана Т. О.М. хотів, аби й надалі вона залишалася старостою: добре вчиться, наполеглива, хоча й гордовита, груба з товаришами. У ході процедури виборів (вони проходили на демократичних засадах) школярі не погоджувалися з пропозицією класного керівника. Більшість відстоювала кандидатуру Дмитра Я. Хоча і вчиться не дуже добре, але виявляє самостійність, товариський, урівноважений, господарник з батька-матері, відвертий з учителями і учнями, хороший спортсмен.

Суперечка затяглася надовго. Класний керівник не хотів поступатися своїми намірами. Так цього дня і не вдалося обрати органи самоврядування.

1. Чому класний керівник наразився на опір вихованців?

2. На якій стадії розвитку, на ваш погляд, перебуває колектив цього класу?

3. Як би діяли ви у цій ситуації?

4. Які чинники необхідно враховувати у разі розв'язання завдання обрання органів самоврядування?

Згідно погляду Н.П. Анікієвої, стадії розвитку класного колективу залежать від зміни характеру взаємозвязку офіційної та неофіційної структури в конкретному учнівському колективі. На першій стадії класний керівник сприяє розвитку авторитету тих мікрогруп, які мають найбільш змістовні інтереси і потреби, шляхом організації діяльності, розрахованої на виявлення найбільш розвинених у морально-інтелектуальному плані школярів. Друга стадія – вибір тих школярів, які здатні позитивно впливати на клас, до офіційного активу. Третя – формування сильного активу шляхом систематичної зміни офіційного активу. На четвертій стадії розвиток колективу досягає такого рівня, коли всі мікрогрупи користуються авторитетом, кожна у своєму виді діяльності, інтереси і духовні запити кожної мікрогрупи досить високі.

Мені здається, що учнівський колектив, що було описано вище, знаходиться на третьому етапі розвитку, та бажає зміни офіційного активу класу. Вони вже проявляють бажання не просто формально обрати старосту класу, а вважають, що однокласник, який буде обіймати цю посаду, повинен володіти конкретними рисами характеру. Вони зовсім не приймають до уваги навчальний рівень, для них важливіші особистісні якості обраного старости.

Позиція класного керівника є не правильною, але, здається, це можна виправдати тим, що він ще не перестроївся на лад свого класу. О.М. вважає за потрібне обрати такого старосту, який буде відрізнятися навчальним рівнем і при цьому не зважає на те, що висунута їм кандидатура в старости не є авторитетною у класі.

Я вважаю, що найбільш адекватною формою поведінки класного керівника було б надання учням можливості обрати старосту класу самостійно, виходячи з їх критеріїв вибору та визнання їх вибору підтримкою та заохоченням новообраного старости.

При обранні органів класного самоврядування слід враховувати:

- на скільки авторитетними особами являються учні, які пропонуються на посади

- на скільки вони здібні оказувати вплив на своїх однокласників

- чи виявляють вони бажання обійняти будь-яку посаду в структурі учнівського самоврядування та чи готові вони виконувати відповідні зобов’язання

- слід приймати до уваги особистісні якості кандидатів на посади та специфіку їх взаємодії з однокласниками

Завдання 8

Наведіть приклади зі шкільної практики проявів: конформізму, нонконформізму, гармонізації особистості з колективом.

__________________________________________________________________

Завдання 9

Навести три приклади з читанок 2-4 кл., де б розкривались особливості впливу колективу на формування особистості.

1. Олег Буценщ «У новій школі»

2. В. О. Сухомлинський «Біда навчить»

3. В.О. СухоМлинський «Добрі гарні слова, а гарні діла»

Заняття 6

Тема: Розумове виховання

Заняття 1

Зробіть нотатки за питаннями теоретичної частини

Розумове виховання це озброєння вихованців запасом знань, що відповідають соціально-економічному розвиткові суспільства; формування основ наукового світогляду, розвитку інтелекту і пізнавальних здібностей, культури розумової праці.

Головним завданням розумового виховання є:

озброєння учнів знаннями основ наук та формування на їх основі наукового світогляду.

Розумове виховання спрямоване на розвиток інтелектуальних здібностей учнів, зокрема таких рис особистості:

® спостережливості;

® допитливості, збільшення місткості розуму, забезпечення системності знань;

® дисциплінованості, гнучкості та самостійності розуму;

® набуття знань і вмінь ними користуватись у практичній діяльності;

® способів запам'ятовування (цілеспрямоване, довільне).

Назвіть види та завдання з формування інтелектуальних умінь:

дослідницькими (спостереження, дослідництво, підготовка експерименту, пошуки відповіді в науковій літературі, екскурсії та експедиції з метою збирання матеріалу та ін.); порівняльними (з'ясування подібності або відмінності понять, складних явищ); на впорядкування мислительних дій, використання алгоритмів або самостійне їх складання; пов'язані з аналізом і узагальненням ознак для виокремлення явища в певний клас чи вид. Уміння читача.

Уміння слухати.

Уміння усно формулювати і викладати свої думки.

Уміння писати.

Уміння працювати з книжкою.

Спеціальні уміння.

Уміння культури розумової праці.

Окрім розглянутих умінь, самостійна навчальна діяльність передбачає

також вироблення в учнів уміння зосереджено та уважно працювати, долати

труднощі, розвивати пам’ять і використовувати різні її види (логічну,

моторну, зорову), вести спостереження і нотатки, володіти деякими

раціональними способами інтелектуальних дій, контролювати себе.

Види мислення. Їх характеристика

- За формою:

Наочно-дійове, що супроводжує практичні дії з конкретними предметами;

Наочно-образне, яке оперує образами і уявленнями;

Словесно-логічне (абстрактне), тобто мислення в логічних формах.

- За характером розв’язуваних завдань:

Теоретичне – будує теоретичні системи знання, не звертаючись безпосередньо до чуттєвого досвіду;

Практичне – «мислення в дії» – воно нерозривно пов’язане з конкретними діями.

- За мірою розгорнутості:

Дискурсивне;

Інтуїтивне.

- За мірою новизни та оригінальності:

Репродуктивне (відтворювальне);

Продуктивне (творче).

Пізнавальний інтерес – це

активне мотивоване емоційне ставлення суб'єкта до предмета пізнання, яке має систематично враховуватись і розвиватись у процесі навчання, оскільки безпосередньо впливає на формування і розвиток особистісної спрямованості дитини

Завдання 2

Вставте пропущені слова

Найбільш повно проблеми розумового розвитку були розроблені швейцарським вченим Ж. Піаже і американським психологом Л. Колбергом.

Завдання 3

За Ж.Піаже, людина у своєму розумовому розвитку проходить 4 великі періоди:

1. Почуттєво-розумовий (сенсомоторний) – від народження до 2 років.

2. Дооператівний (2 – 7 років);

3. Конкретного мислення (7 – 11 років);

4.Формально-логічного, абстрактного мислення (11-12 – 18 років і далі).

Завдання 4

Заповніть таблицю

В своєму становленні дитина проходить дві стадії біологічну, в ході дев’ятимісячного розвитку в утробі матері і соціальну, на протязі приблизно 17-18 років, в різноманітних формах соціального виховання. Періодизація соціальної стадії має таку структуру:

№	Вік	Вікові та індивідуальні особливості розвитку дітей
	Від народження до 1 року	Вік немовляти – це період первісного пристосування і приведення до готовності сутнісних сил до первісної адаптації
	Від 1 до 3 років	Переддошкільний вік – один з найбільш плідних і інтенсивних періодів накопичення дитиною соціального досвіду, становлення фізичних функцій, психічних властивостей і процесів
	Від 3 до 6 років	Дошкільний вік Час інтенсивного нагромадження соціальне значимого досвіду й орієнтації в соціальному просторі, формування основних рис характеру і відносини до навколишнього світу.
	Від 6 до 10 років	Молодший шкільний вік У цей період відбувається завершення первісного дозрівання фізіологічних і психологічних структур головного мозку, подальше нагромадження фізичних, нервово-фізіологічних і інтелектуальних сил, що забезпечують готовність до повноцінної систематичної навчальної праці.
	Від 10 до 15 років —.	Середній шкільний вік - новий якісний етап у становленні людини. Його самими характерними рисами є: у фізіологічному відношенні - полове дозрівання, у психологічному - особистісну самосвідомість, свідомий прояв індивідуальності.
	Від 15 до 18 років	Старший шкільний вік - період завершення фізичного і психологічного дозрівання, соціальної готовності до суспільне корисної продуктивної праці і цивільної відповідальності.

Завдання 5

Заповніть таблицю

Особливості розвитку учнів молодшого шкільного віку (6-10 років)	Характеристика
1. Анатомо-фізіологічні перетворення	переживають період другого округлення: у них, у порівнянні з попереднім віком, уповільнюється зріст і значно збільшується вага. Здійснюється інтенсивний розвиток м'язової системи. З розвитком дрібних м'язів кисті з'являється здатність виконувати найрізноманітніші рухи, завдяки чому дитина оволодіває навичками письма. Зростає сила м'язів, усі тканини дитячого організму зростають. Удосконалюється нервова система, інтенсивно розвиваються функції великих півкуль головного мозку, зростає аналітична й синтетична функції кори. Вага мозку в молодшому шкільному віці майже досягає ваги мозку дорослої людини і збільшується в середньому до 1400 г. Розвивається психіка дитини. Зміцнюється співвідношення процесів збудження й гальмування: процес гальмування стає більш виразним, але все ще переважає процес збудження, і молодші школярі надто збудливі. Збільшується точність функціонування органів відчуття. У порівнянні з дошкільним віком відчуття кольору збільшується на 45%, м'язово-суглобні відчуття збільшуються на 50%, зорові на 50% (О.М. Леонтьев).
2. Пізнавальна діяльність	здійснюється переважно в процесі навчання. Важливе значення має й розширення сфери спілкування. Швидкоплинний розвиток, багато нових якостей, які необхідно сформувати або розвинути у школярів, змушують педагогів здійснювати сувору й цілеспрямовану діяльність
3. Увага	мимовільна, недостатньо стійка, обмежена за обсягом. Тому весь процес навчання й виховання учня початкової школи підпорядкований вихованню культури уваги. Шкільне життя вимагає від дитини постійних вправ у вихованні довільної уваги, вольових зусиль для зосередження. Довільна увага розвивається разом з іншими функціями і, перш за все, з мотивацією навчання, почуттям відповідальності за успіхи в навчальній діяльності.
4. Пам’ять	Природні можливості молодшого школяра досить великі: його мозок має таку пластичність, яка дозволяє йому легко дослівно запам'ятовувати значний за обсягом матеріал. 3 15 речень дошкільник запам'ятовує 3-5, а молодший школяр — 6-8. Його пам'ять має переважно наочно-образний характер. Безпомилково запам'ятовується матеріал цікавий, конкретний, яскравий. Однак, учні початкової школи не в змозі розпорядитися своєю пам'яттю і підпорядковувати її завданням навчання. Значних зусиль докладають учителі для того, щоб виробити в учнів початкових класів уміння самоконтролю при заучуванні, навичок самоперевірки, знання раціональної організації навчальної праці.
5. Мислення	розвивається від емоційно-образного до абстрактно-логічного. "Дитина мислить формами, фарбами, звуками, відчуттями взагалі", - писав К.Д. Ушинський, закликаючи педагогів, батьків враховувати ці особливості дитячого мислення.

Особливості розвитку учнів середнього шкільного віку (11-16 років)	Характеристика
1. Анатомо-фізіологічні перетворення	У цьому віці здійснюється бурхливе зростання й розвиток всього організму. Здійснюється інтенсивне зростання тіла в довжину (у хлопчиків за рік буває зростання на 6 - 10 см., а в дівчаток — на 6 -8 см.). Особливо інтенсивно ростуть хлопці 15 років (до 20 - 25 см. за рік) і дівчатка 13 років. Продовжується процес окостеніння скелету, кістки набувають пружності й твердості. Помітно міцніють м'язи. Розвиток внутрішніх органів здійснюється нерівномірно. Збільшення кровоносних судин відстає від росту серця, що сприяє порушенню ритму його діяльності і прискоренню серцебиття. Легеневий апарат підлітка розвивається недостатньо швидко, хоча життєва сила (ємність) легенів зростає до 3400 кубічних сантиметрів. Дихання підлітка прискорене. Нерівномірність фізичного розвитку дітей середнього шкільного віку виявляє влив на їхню поведінку: вони часто надмірно жестикулюють, їхні рухи поривчасті, недостатньо скоординовані. У підлітковому віці продовжує розвиватись нервова система. Мозок підлітка за вагою і об'ємом мало чим відрізняється від мозку дорослої людини. Зростає роль свідомості, поліпшується контроль кори головного мозку над інстинктами й емоціями. Однак, процеси збудження все ще переважають над процесами гальмування, тому для підлітків характерна підвищена збудливість.
2. Пізнавальна діяльність
3. Увага	Характерна риса уваги учнів середнього шкільного віку — її специфічна вибірковість: цікаві уроки чи цікаві справи надзвичайно захоплюють підлітків і вони можуть довго зосереджуватися на одному матеріалі чи явищі. Однак, легка збудливість, цікавість до надзвичайного, яскравого часто є причиною мимовільного перенесення уваги. Виправдовує себе така організація навчально-виховного процесу, коли у підлітка немає ні бажання, ні часу, ні можливості відволікатися на сторонні справи.
4. Пам’ять
5. Мислення	стає більш систематизованим, послідовним, зрілим. Поліпшується здатність до абстрактного мислення, змінюється співвідношення між конкретно-образним і абстрактним на користь останнього. Мислення підлітка набуває нової риси - критичності. Підліток бездумно не спирається на авторитет учителя чи підручника, він прагне мати власну думку, схильний до дискусії й заперечень. Середній шкільний вік є найсприятливішим для розвитку творчого мислення. Щоб не втратити можливості сензитивного періоду, потрібно постійно пропонувати учням вирішувати проблемні завдання, порівнювати, виділяти головне, знаходити спільні й відмінні риси, причинно-наслідкові залежності. Розвиток мислення здійснюється у нерозривному зв'язку зі зміною мови підлітка. Воно має помітну тенденцію до правильних визначень понять, логічних обґрунтувань. Частіше зустрічаються речення з складною синтаксичною структурою, мова стає образною і виразною.

Завдання 6

Закінчіть схему

Завдання 7

Прочитайте приклад години тематичного спілкування на тему «Як розвивати розумові здібності»

Година тематичного спілкування

Мета. Ознайомити з основними методами і прийомами розвитку і тренування пам'яті, пізнання сили свого розуму; формувати практичні навички з підвищення здатності розвивати думку, мислення; дати цікаві рецепти розширення меж пам'яті, уваги.

«Без явно посиленої працьовитості немає ні талантів, ні геніїв.

Д.І. Менделєєв