Конструювання виробу з елементами моделювання

Виконай завдання:

1. Закінчи речення:

а). Зразок швейного виробу, виготовлений за ескізом, називається...........................................

б). Процес зміни фасону виробу називається................................................................................

в). Людину, яка займається моделюванням називають...............................................................

г). Процес побудови креслення виробу називають.......................................................................

 

2. Запиши у правильній послідовності: побудова креслення, знімання мірок, розрахунок для побудови креслення:

1)..........

2)..........

3)..........

 

3. Вкажи різницю між кресленням та викрійкою?...........................................................................

 

4. Вкажи те, що відноситься до постільної білизни: сорочка, спідниця, наволочка, шорти, труси, простирадло, комбінезон, підковдра, шкарпетки, косинка, фартух, блузка.

 

5. Знайди відповідність між формою клапана у наволочці та його назвою.

 

..- прямокутний;

.. – трикутний;

.. – овальний.

 

Розділ 3 Раціональне ведення домашнього господарства.

Тема 3.1.1. Загальні відомості про харчування, його значення для життя людини. Обладнання кухні.

Мета: засвоєння поняття про раціональне харчування, режим харчування підлітків; формування вмінь дотримуватися правил безпечної праці та санітарно-гігієнічних вимог під час приготування їжі, економного використання електроенергії та газу; розвивати увагу під час користування електричними приладами, газовими і нагрівальними приладами побутового призначення; здійснювати економічне виховання.

Обладнання, матеріали, інструменти: таблиці „Фізіологічне значення поживних речовин, їх джерела; безпечні прийоми роботи з харчовими продуктами, кухонні електричні машини; посуд; нагрівальний посуд для приготування їжі, тощо”.

Ключові слова: кулінарія, їжа, сировина, напівфабрикати, готова продукція, калорійність харчових продуктів, культура харчування, поживні речовини, раціон, раціональне харчування.

Тип уроку: застосування знань, умінь і навичок.

Структура уроку

1. Організаційна частина – 2 хв.

2. Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів – 5 хв.

3. Мотивація навчальної діяльності учнів – 3 хв.

4. Повідомлення теми, мети і завдань уроку – 1 хв.

5. Вивчення нового матеріалу – 15 хв.

6. Закріплення вивченого матеріалу – 5 хв.

7. Практична робота – 12 хв.

8. Підсумок уроку – 2 хв.

Хід уроку

1. Організаційна частина.

2. Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів.

*Бесіда.

1. Що таке кулінарія?

2. Для чого людина споживає їжу?

3. Скільки разів на день потрібно споживати їжу?

4. Як називається приміщення де готують їжу?

5. Чим обладнана кухня?

3. Мотивація навчальної діяльності учнів.

· Як ви вважаєте чи залежить стан здоров’я людини від правильного приготування і споживання їжі? Наведіть приклади як?

Знати і вміти застосовувати кулінарні знання повинна кожна людина. Особливо молода.

· А чому саме молода людина повинна приділяти велику увагу правильному харчуванню?

· Які знання потрібно мати?

· Які повинні бути страви за смаковими властивостями і зовнішнім виглядом?

Справжній кулінар має готувати страви так, щоб вони були обов’язково і смачними, і корисними.

4. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.

5. Вивчення нового матеріалу.

Кулінарія – це мистецтво приготування їжі.

Їжа – це складна суміш різних харчових продуктів, які готують для споживання.

Продовольчі товари, що використовуються для приготування їжі, умовно поділяють на сировину, напівфабрикати і готову продукцію.

Сировина – це продукти харчування, призначенні для первинної або подальшої обробки: м’ясо, риба, яйця, сирі овочі, молоко, крупи.

Напівфабрикати – продукти, що пройшли первинну обробку, але ще не готові до споживання.

Готова продукція – це кулінарні вироби, готові до споживання.

· Що відбувається з їжею коли вона потрапляє в організм людини?

Потрапляючи в організм людини їжа, перетравлюючись, постачає необхідну енергію. Адже людина її постійно втрачає під час роботи і навіть під час сну.

Дуже важливо, щоб кількість енергії, яка надходить до організму, дорівнювала кількості енергії, що витрачається ним.

· Пояснення про надходження і витрати енергії: достатня і недостатня кількість енергії.

· В яких одиницях вимірюється кількість енергії?

Кількість енергії вимірюють у спеціальних одиницях – кілокалоріях (кКал) або кілоджоулях (кДж) 1кКал=4,19кДж.

Калорійність харчових продуктів – це кількість калорій, що потрапляє до організму під час споживання, і засвоєння їжі в організмі людини.

· Як ви вважаєте чи однакові у всіх людей витрати енергії, і від чого це залежить?

Їжа також забезпечує будову і відновлення клітин організму. Із продуктів харчування утворюються речовини, які регулюють різні життєві процеси – дихання, травлення, кровообіг.

Культура харчування – обізнаність населення у справі здорового, раціонального харчування.

· Харчові продукти поділяють на: молочні, м’ясні і рибні продукти; борошно, крупи, макаронні вироби; яйця; жири; овочі, фрукти; цукор, мед, кондитерські вироби.

Для того, щоб людина могла рухатись, дихати, рости, виконувати певну роботу, до її організму має потрапити багато різних поживних речовин. Це – білки, жири, вуглеводи, вітаміни, мінеральні солі, вода.

Поживні речовини – це речовини які корисні для організму.

Кількість прийомів їжі протягом доби, додержання певних годин її споживання, набір страв і розподіл їх по окремих прийомах називається режимом харчування.

Раціон – набір і кількість їжі для людини на певний проміжок часу.

Раціональне харчування – харчування, що забезпечує процеси росту, нормальний фізіологічний стан і діяльність всіх функціональних систем людини.

· Скільки разів на день потрібно їсти?

· Який інтервал повинен бути між споживанням їжі?

Години споживання їжі для учнів 1-0ї зміни навчання: сніданок вдома 7.30-8.00, сніданок у школі 10.30-11.30, обід 14.00-14.30, вечеря 18.30-19.30. для учнів 2-ої зміни: сніданок вдома 7.30-8.30, обід 12.30-13.30, полудень у школі 15.30-16.30, вечеря 18.30-19.30.

Режим харчування підлітка – дотримання часу прийому їжі та інтервалів між такими прийомами; правильний кількісний та якісний розподіл харчових продуктів на окремі прийоми; необхідні умови прийому їжі та поведінки під час їжі.

Денний раціон харчування для підлітків повинен включати: м’яса або рибних продуктів – 200г, молока або молочних продуктів – 0,5л, хліба і хлібних виробів – 400-500г, цукру – 50-100г, картоплі – 300г, овочів – 400г, крупи – 40г, олії – 20-30г, тваринних жирів – 10-15г, яйця – 1 яйце на два дні.

Найбільшу кількість їжі споживають під час обіду (40%), менше на сніданок (30%) і ще менше на вечерю (20%), на другий сніданок чи полудень припадає 10% добового раціону. Вечерю слід з’їдати не пізніше ніж за 2 год. до сну, щоб не порушити спокійний сон і не спричинити відкладання жиру.

Їжу готують у спеціальному приміщенні, яке називається кухнею.

Робочий стіл ставлять між газовою плитою та раковиною-мийкою. Важкий і об’ємний посуд зручно розмістити на нижніх полицях шафи, легкий посуд та інвентар – у підвісній шафі, столові прибори – у спеціальних ящиках з комірками.

· Де зберігають продукти які швидко псуються та сухі продукти?

· Які прилади застосовують для приготування їжі?

Застосовують нагрівальні прилади – газову чи електричну плиту, жарильну шафу, кухонні електричні прилади і посуд. Під час роботи з ними слід суворо дотримуватись правил безпеки. Пам’ятайте, що необережне і неправильне користування нагрівальними приладами може спричинити ураження електричним струмом, опіки, пожежу тощо.

Мал. 1. Кухонні електричні пристрої для приготування їжі.

 

· Назвіть загальні правила при користуванні газовою плитою та кухонними електричними приладами?

· Як потрібно економно використовувати електроенергію і газ під час приготування їжі?

· Що потрібно робити перед тим, як працювати з харчовими продуктами?

Перш ніж починати роботу з харчовими продуктами, обов’язково потрібно:

1. Ретельно вимити руки з милом.

2. Одягти спецодяг. Волосся підібрати під косинку чи шапочку.

3. Якщо одяг має довгі рукава, закотити їх так, щоб вони не торкалися продуктів та посуду.

· Якщо не дотримуватись санітарно-гігієнічних вимог, які можуть бути наслідки?

· По закінченню приготування їжі прибирають приміщення, кухонний інвентар, посуд. Як??

6. Закріплення вивченого матеріалу.

Технологічний диктант:

1. Кулінарія – це мистецтво приготування...

2.... – складна суміш різних харчових продуктів.

3. Кількість енергії вимірюють у спеціальних одиницях... або...

4.... – набір і кількість їжі для людини на певний проміжок часу.

5. Найбільшу кількість їжі споживають під час...

6. Їжу готують у спеціальному приміщені, яке називається...

Практична робота.

Ознайомлення з обладнанням кухні.

Вчитель ознайомлює з обладнанням кухні (пояснення з практичним показом), показує як користуватися електричними приладами та газовими плитами. Інструктаж з правил безпечної праці при використанні побутових нагрівальних приладів.

При користуванні газовою плитою:

1. Перш ніж почати готувати їжу, добре провітрити приміщення.

2. Відкрити кран на газопроводі так, щоб риска на головці крана була вздовж труби.

3. Запалюючи газовий пальник, спочатку піднести до нього запалений сірник, а потім відкрити кран пальника.

4. Полум’я пальника має бути рівномірним, синюватого кольору. Якщо полум’я жовте, або відривається від пальника - відрегулювати пальник.

5. Перш ніж користуватися духовкою, обов’язково провітрити її протягом 2-3хв, відкривши дверцята.

6. Не класти на плиту сірники, прихватки та інші речі, що легко займаються.

7. Не залишати запалену плиту без догляду. Стежити, щоб кипляча рідина не залила полум’я пальника.

 

Мал.2. Безпечні прийоми роботи з газовою плитою

При користуванні кухонними електричними приладами:

1. Перед вмиканням електричного приладу в мережу перевірити чи не зіпсований електрошнур і чи на ньому немає оголених місць.

2. Вмикати і вимикати прилади тільки сухими руками.

3. Вилку електричного приладу вмикати і вимикати із розетки, тримаючись тільки за її корпус, не тягнути за шнур. Стежити, щоб вилка щільно входила в гніздо розетки.

4. Не залишати ввімкнуті електричні прилади без догляду.

5. Після закінчення роботи вчасно їх вимикати.

8. Підсумок уроку.

Мотивація навчальних досягнень учнів та виставлення результатів у щоденник.

Домашнє завдання:

1. Засвоєння учнями здобутих знань на уроці та відпрацювання прийомів користування електричними приладами (вдома під наглядом батьків). 2.Підготувати повідомлення:

а) Сервірування стола;

б) Культура приймання їжі;

в) Поведінка за столом.

 

 

Тема 3.1.2. Основні види посуду і кухонного інвентарю. Поняття про сервірування стола.

Мета: засвоєння знань про основні види посуду і кухонного інвентарю, сервірування стола; формування навичок розміщення посуду на столі, приймання їжі, поведінки за столом; виховувати основи культури поведінки за столом; розвивати увагу, спостережливість під час сервіровки столу.

Обладнання, інструменти, матеріали: кухонний посуд та інвентар, інструменти та пристосування для миття посуду; таблиці „Способи складання серветок для святкового стола”, „Варіанти розміщення серветок на столі”, „Схема сервірування святкового столу”.

Об’єкт проектування: сервірований стіл.

Ключові слова: кухонний інвентар, сервірування стола, культура приймання їжі.

Тип уроку: комбінований.

Структура уроку

1. Організаційна частина – 2 хв.

2. Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів – 4 хв.

3. Мотивація навчальної діяльності учнів – 3 хв.

4. Повідомлення теми, мети і завдань уроку – 2 хв.

5. Вивчення нового матеріалу – 15 хв.

6. Закріплення вивченого матеріалу – 5 хв.

7. Практична робота – 12 хв.

7. Підсумок уроку – 2 хв.

Хід уроку

1. Організаційна частина.

2. Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів.

Варіант 1:

Гра „Загадковий конверт”

Двоє учнів виконують завдання біля дошки, які подано у конвертах.

 

Конверт 1 1. Як поділяються продовольчі товари, що використовуються при приготуванні їж? 2. Назвіть правила безпеки при користуванні газовою плитою.

 

 

Конверт 2 1. На які групи поділяються харчові продукти? 2. Назвіть правила безпеки при користуванні кухонними електричними приладами.

 

Варіант 2.

Заповніть пропуски у твердженнях (дати у письмовій формі кільком учням).

1. Їжа – це складна суміш різних харчових..., які готують для....

2. Дуже важливо, щоб кількість..., яка... до організму, дорівнювала кількості..., що... ним.

3.... речовини – це речовини, які корисні для....

4....... – це харчування, що забезпечує процеси..., нормальний... стан і діяльність всіх функціональних систем....

Варіант 3.

1. Потрапляючи в організм людини їжа постачає необхідну:

а) силу; б) вітамінів; в) енергію.

2. В яких одиницях вимірюють кількість енергії:

а) грамах або кілограмах; б) кілокалоріях або кілоджоулях.

3. В який час потрібно вечеряти:

а) 16.00-15.00; б) 18.30-19.30; в) 19.30-20.00.

4. Як потрібно розмістити робочий стіл;

а) між газовою плитою та раковиною-мийкою;

б) між раковиною-мийкою та кухонною шафою.

5. Де розміщують легкий посуд та інвентар:

а) на нижніх полицях шафи; б) у спеціальних ящиках з комірками;

в) у підвісній шафі.

6. Де зберігають сухі продукти:

а) у холодильнику; б) на полицях підвісної шафи.

3. Мотивація навчальної діяльності учнів.

*Бесіда:

1. Який посуд використовують на кухні?

2. Як можна поділити весь посуд?

3. Який кухонний інвентар ви можете назвати?

4. Що називають сервіруванням столу?

5. Навіщо потрібно приділяти увагу сервіровці столу?

6. Чи існують певні правила приймання їжі та поведінки за столом?

4. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.

5. Вивчення нового матеріалу.

Пояснення з практичним показом.

Кожна кухня оснащення різними видами посуду. Посуд поділяється на кухонний, в якому готують їжу, столовий, чайний та столові прибори, які використовують для подавання та споживання страв.

Мал. 1. Столовий посуд

 

 

· Як ви вважаєте від чого залежить кількість посуду і його види?

Для приготування перших, других і третіх страв необхідно мати набір каструль різних розмірів. Каструлю великих розмірів використовують для дріжджового тіста, середніх розмірів – для перших та других страв, а в невеликих каструлях з ручкою зручно варити яйця, креми, розігрівати страви. В емальованих каструлях готують борщі, киселі, а в алюмінієвих – каші, кип’ятять молоко тощо.

· Виготовляють також посуд із сучасних матеріалів. З яких?

Для різних видів кухонних робіт потрібно мати кілька різних за розміром мисок.

Усі столові прибори поділяють на прибори індивідуального призначення, за допомогою яких їдять, і загального призначення, за допомогою яких нарізають, розкладають чи перекладають страви з загального блюда в свої тарілки.

Закусочний прибор – подають до холодних страв і закусок усіх видів. А також і до деяких гарячих закусок. Довжина ножа і діаметр закусочної тарілки приблизно однакові.

Рибний прибор – потрібний, якщо на столі є рибні страви. Ніж тупий і нагадує лопатку, а виделка має коротші зубці і прорізи.

Столовий прибор призначений для перших і других гарячих страв. Довжина столового ножа більша, ніж закусочного, і приблизно дорівнює діаметру столової тарілки, довжина виделки і ложки трохи менша за розміри ножа.

Десертний прибор подають до десертних страв. Довжина десертного ножа дорівнює діаметру десертної тарілки, виделка і ложка – дещо коротші.

Фруктовий прибор менший за розмірами від десертного, а виделка може мати два чи три зубці.

Мал. 2. Столові прибори

 

Усі прибори, розміщені справа від тарілки, беруть і тримають правою рукою, а ті, що зліва – лівою рукою. Якщо ножів і виделок кілька, то користуються спочатку тими приборами, що розміщені най далі від тарілки, а потім – тими, що ближче.

Ніж і ложку тримають правою рукою. Виделку – лівою, зубцями донизу.

Мал. 3. Так тримають столові прибори: ложку, виделку, ніж.

 

Якщо доводиться тимчасово припинити вживання їжі то ніж кладуть на тарілку ручкою вправо, а виделку – ручкою вліво, - так само, як її тримали. Закінчивши їсти, кладуть на тарілку поруч ніж і виделку ручками вправо. Це означає, що тарілку можна забрати.

 

Мал. 4. Так кладуть ніж і Мал. 5. Так кладуть ніж і

виделку під час споживання їжі виделку після споживання їжі

 

Сковорідок бажано мати три: велику чавунну – для смаження м’яса, риби, овочів; середніх розмірів з кришкою – для тушкування м’яса; невеличку – для обсмажування овочів, приготування яєчні тощо.

Тушкувати страви зручно також у сотейнику – товстішому посуді з ручкою.

Дощок для нарізання має бути цілий набір. Найбільшою за розміром користуються при розробці тіста (60х75см), дещо меншою (30х45см) – сирого м’яса, риби. Для варених продуктів, овочів, зелені зручними є дошки середніх розмірів (25х30см). На маленькій дошці (17х30см) нарізають хліб. Усі дошки відповідно позначають і використовують тільки за призначенням.

Мал. 6. Кухонний посуд та інвентар

Крім цього, для приготування страв необхідно мати набір кухонних ножів, тертки, м’ясорубки, друшляк, сито та інші види посуду й інвентарю.

Щоб посуд довго слугував і не псувався, за ним слід правильно доглядати.

· Розкажіть як потрібно доглядати за посудом?

Сервірувати стіл – означає підготувати його і оформити для споживання їжі. Красиво оформлені і подані страви посилюють апетит, легше перетравлюються організмом, приносять естетичну насолоду.

Мал. 7. Сервірування святкового столу (один із варіантів)

 

Мал. 8. Прибори на святковому столі

 

Повідомлення учнів на тему „Сервірування стола”.

· „Культура приймання їжі”.

· „Поведінка за столом”.

 

Мал. 10. Способи складання серветок для святкового стола

6. Закріплення вивченого матеріалу.

*Бесіда:

1. Як поділяють посуд?

2. Який є кухонний посуд та як він поділяється та маркується?

3. Розкажіть, що ви знаєте про столові прибори?

4. Як правильно користуватися ножем і виделкою?

5. Що називають сервіруванням столу?

6. Чи відрізняється сервірування столу до сніданку, обіду й вечері? Чому і чим?

7. Для чого потрібно сервірувати стіл?

8. Як правильно поводити себе за столом?

9. Як розуміти поняття „культура приймання їжі”?

Практична робота.

Тема: Ознайомлення з різними видами посуду. Розміщення посуду і приборів на столі.

Зміст: Учнів поділяють на 6-ть бригад: 1-ша – накриває стіл скатертиною; 2-га – розставляють тарілки; 3-тя – розкладають столові прибори; 4-та – ставлять скляний посуд; 5-та – розкладають серветки; 6-та – розставляють прибори зі спеціями, вази з квітами.

Двох учнів визначають експертами, які допомагають учителеві оцінювати інших.

8.Підсумок уроку.

Мотивація оцінок. Контроль прибирання робочих місць. Виставлення оцінок у щоденник.

Домашнє завдання:

1. Засвоєння нового матеріалу.

2. Підготувати необхідні продукти для приготування різних видів бутербродів та гарячих напоїв по бригадах.

3. Розробити власний проект сервіровки стола.

 

Тема: 3.2.1 Основні види харчових продуктів.

Технологія приготування бутербродів та гарячих напоїв.

Мета: Засвоєння знань про види харчових продуктів, первинну і теплову обробку; формування вмінь у приготування бутербродів та гарячих напоїв; виховувати охайність під час роботи.

Обладнання, матеріали, інструменти: таблиці "Прийоми первинної обробки продуктів", "Види харчових продуктів", ножі, кухонні дошки, тертка, миска, чашки, кухонний інвентар.

Ключові слова: сендвіч, бутерброд, кулінарна страва, запікання, тушкування, канапки, джезва (турка), рецепт.

Тип уроку: застосування знань, вмінь, навичок.

Структура уроку:_______

1. Організаційна частина -1 хв.

2. Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів -5 хв.

3. Мотивація навчальної діяльності учнів - 3 хв.

4. Повідомлення теми, мети, завдань уроку -1 хв.

5. Вивчення нового матеріалу – 17 хв.

6 Закріплення вивченого матеріалу – 2 хв.

7. Практична робота -15 хв.

8. Підсумок уроку -1 хв.

Хід уроку

1.Організаційна частина.

2.Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів

Ø Гра "Блеф - клуб".

Ø Гра може проводитися в усній або письмовій формі.

Ø Учням пропонується визначити правильні і помилкові твердження, позначивши їх знаками

Ø Кожна кухня оснащена одним видом посуду.

Ø Посуд поділяється на кухонний, столовий, чайний та столові прибори.

Ø Невеличка каструля призначена для дріжджового тіста.

Ø Найбільшою за розміром дощечкою користуються при розробці тіста.

Ø Столові прибори поділяються на прибори індивідуального користування та

Ø загального.

Ø Рибний прибор потрібний коли на столі є рибні страви.

Ø Фруктовий прибор більший за розміром від десертного.

Ø Сервірувати стіл означає підготувати його і оформити для споживання.

Ø Тримати ніж і ложку потрібно в лівій руці.

Ø Не прийнято за столом голосно розмовляти і розмахувати руками.

Ø Намагайтеся їсти голосно.

Підбиваючи підсумки гри, вчитель аналізує типові помилки, допущені учнями.

З.Мотивація навчальної діяльності учнів

* Бесіда:

1.Які ви знаєте харчові продукти?

2.Які вимоги ставляться до зберіганні харчових продуктів?

3.Якщо не дотримуватися вимог при зберіганні продуктів, то чи можна їх споживати?
І до чого це може призвести?

4.Наприклад, щоб приготувати смажену картоплю, що потрібно спочатку зробити?

5.Які страви готують з хліба?

6.Які ви можете назвати гарячі напої?

4. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

Отже, темою нашого уроку є основні види харчових продуктів, технологія приготування бутербродів та гарячих напоїв.

5. Вивчення нового матеріалу.

Як ви думаєте, на які групи поділяються харчові продукти? Отже, існують молочні продукти; м'ясні і рибні продукти; борошно, крупи, макаронні вироби; яйця; жири; овочі, фрукти; цукор, мед. Можливо у вас виникли запитання: "А навіщо споживати усі ці продукти?, Чи не можна харчуватися, наприклад, лише м'ясом чи улюбленими кондитерськими виробами?". "Ні". Для того, щоб людина могла рухатися, дихати, рости до її організму має потрапляти багато поживних речовин. Це -білки, вуглеводи, жири, вітаміни, вода.

*Бесіда про вміст поживних речовин в харчових продуктах.

1. В яких продуктах міститься більше білка?

2. В яких більше вуглеводів?

3. Які вітаміни ви можете назвати?

Які ви знаєте санітарно-гігієнічні вимоги до зберігання харчових продуктів? Значить, харчові продукти, що швидко псуються зберігаються у холодильнику. Не можна зберігати разом продукти, що мають сильний запах і ті, що швидко вбирають запах, або вологі продукти з сухими гігроскопічними (цукор, сіль).

А де ще можуть зберігатися харчові продукти?

Потрібно споживати тільки свіжі, добре вимиті продукти. Бо не дотримання цього може призвести до харчового отруєння.

* Бесіда про приготування страв із різних видів продуктів.

На вашу думку, що таке кулінарна страва?

Кулінарна страва - це їжа, готова до споживання. Щоб приготувати кулінарну страву, харчові продукти мають пройти кулінарну обробку. Процес кулінарної обробки складається переважно із первинної і теплової обробки. Під час первинної обробки продукти сортують, миють, чистять, нарізають. У процесі теплової обробки харчові продукти підлягають впливу високої температури. Змінюється вигляд, колір і запах продуктів, знищуються мікроорганізми. Такі продукти стають смачнішими, ароматнішими, краще засвоюють­ся організмом. Неправильний режим теплової обробки може призвести до утворення в продуктах речовин, які погано засвоюються організмом. Страва може набути неприємного смаку і запаху.

Які є способи теплової обробки? Так, це - варіння, смаження, тушкування, запікання, випікання. Варіння -це нагрівання харчових продуктів в рідині (воді, бульйоні) або на парі з доведенням їх до готовності.

Смаження -це вид теплової обробки, при якому продукт нагрівається жиром або розігрітим повітрям.

Тушкування -це комбінований спосіб теплової обробки (варять у невеликій кількості рідини).

Запікання -це один з поширених способів теплової обробки, у процесі якого продукти, доведені до півготовності (варені, смажені) або сирі запікають при температурі 200-300 С до утворення рум'яної кірочки. Випікання -це теплова обробка виробів із тіста (пирогів, пиріжків, печива) в духовці чи жаровій шафі). Наприклад, як ми первинно обробляємо картоплю?

1.перебираємо, видаляємо гнилі, позеленілі та порослі картоплини;

2.обмиваємо картоплю;

3.обчищаємо жолобковим ножем, вирізаємо ретельно з кожної картоплини
"вічка", зрізаємо позеленілі темні плями;

4.промиваємо картоплю в мисці, а потім під струменем води;

5.опускаємо картоплю в посуд з холодною водою (при необхідності
недовготривалого зберігання);

6.нарізаємо.

Що найчастіше споживають вранці?

Що називається бутербродом?

Коли споживають бутерброди?

Існує багато видів бутербродів, які ви знаєте?

За температурою подавання: гарячі, холодні.

На смак: солоні, солодкі.

Залежно від форми:

1.відкриті - коли начинка розміщена зверху на шматочку хліба;

2.закриті (сендвічі) -у яких начинка знаходиться між шматочками хліба чи булки;

3.закусочні (канапе) - маленьких розмірів.

Які використовують продукти для приготування бутербродів? Бутерброди швидко псуються, тому готують їх не раніше ніж за 20-30 хв. до подавання на стіл. Перш ніж нарізати хліб для бутербродів потрібно приготувати всі інші продукти, щоб скибочки хліба не встигли підсохнути. До хліба потрібно ставитися бережливо, не розкришувати і не викидати жодного шматочка. Послідовність приготування бутербродів така: (пояснення з практичним показом)

1.нарізати хліб (товщина і форма шматочків має відповідати виду бутербродів);

2.подрібнити (нарізати, натерти, розім'яти тощо) підготовлені продукти, що входять до складу бутербродів;

3.намастити бутерброди маслом, маргарином, майонезом (якщо передбачено рецептом).

Під час намазування бутербродів шматочки хліба мають лежати на дошці;

4.покласти на бутерброд шматочки ковбаси, сиру, овочів та інших продуктів. Продукти слід класти так, щоб закрити усю поверхню хліба;

5.прикрасити бутерброди шматочками сирих чи варених овочів, зеленню, маслом, тертим сиром, майонезом тощо;

6. блюдо чи плескату тарілку покрити серветкою. Зверху акуратно розкласти бутерброди і подати готову закуску до столу.

 

 

Мал. 1. Нарізання хліба для бутербродів

 

 

 

Мал. 2. Інструменти та пристосування для приготування бутербродів.

 

Які ви знаєте прийоми роботи з ріжучими інструментами?

По-перше, під час нарізання продуктів на дошці потрібно правильно тримати руки. Ніж не дуже високо піднімати над дошкою, пальці лівої руки тримати лівіше від ножа, на певній відстані від нього. По-друге ніж передавати один одному ручкою вперед.

По-третє, щоб не пошкодити руки, не слід терти на терці дуже дрібні шматочки овочів чи інших продуктів. Потрібно тримати овочі міцно і терти обережно, щоб не вислизнули з руки.

Види гарячих напоїв.

Які ви знаєте гарячі напої?

Яке вони мають значення для харчування людини?

А тепер поговоримо про чай. Батьківщиною чаю вважають Китай. У VI ст. китайці почали готувати із чайного листя щоденний напій, а до того майже 200 років використовували його як ліки.

А чи всі вміють його правильно приготувати? На перший погляд це здається легко, але це не так. Для приготування смачного і ароматного чаю потрібно знати цілий ряд важливих правил. Для заварювання чаю краще використовувати м'яку джерельну воду. Воду потрібно використовувати, як тільки вона починає закипати. Щоб не пропустити цей момент на носиках або кришках чайників установлюють спеціальні свистки. Важливим для смаку і аромату чаю є також посуд. Оскільки сухий чай поглинає вологу та сторонні запахи, його слід зберігати у закритому посуді, найкраще для цього підходять фарфорові або скляні банки із щільними пробками або фишками, що загвинтовуються. Якщо чай неправильно зберігається він може всього лише за одну добу втратити свій аромат та запах. Заварюють чай у фарфоровому або фаянсовому посуді. І пити його краще із фарфорових чашок.

Послідовність заварювання чаю:

1.обполоснути чайник кілька разів окропом;

2.засипати порцію сухого чаю;

3.залити чай окропом до половини чайника і закрити кришкою;

4.накрити чайник лляною серветкою, настояти чай 4-5 хв.;

5.долити у чайник окропу;

6.притримуючи кришку чайника рукою налити чай у чашку.

 

 

Інструкційна картка 1. Послідовність заварювання чаю

 

 

Чай п'ють тільки свіжозаварений. Китайці п'ють чай без цукру та інших приправ, вважаючи, що вони спотворюють аромат чаю. Англійці люблять чай з молоком або вершками. Слов’янські народи люблять пити чай з додаванням цукру або ж з кондитерськими виробами чи з варенням, медом. Оскільки чай надає бадьорості і свіжості, то його краще пити зранку і вдень.

Які ви знаєте види кави?

Натуральну каву виготовляють із зерен кавового дерева. Зерна попередньо висушують. Перед заварюванням їх обсмажують і розмільчують. Найчастіше розмільчену каву засипають у розігрітий посуд для заварювання кави (кавоварку, кофейник або у невелику металеву каструлю). Одразу заливають його свіжим кип'ятком. Ставлять на невеликий вогонь і нагрівають, доки не підніметься піна. Довівши до кипіння посуд знімають з вогню. Дають каві настоятися кілька хвилин (8-9 хв.).

Щоб приготувати розчинну каву порошок розводять кип'яченою водою безпосередньо у чашці. П'ють каву із маленьких кавових чашок. У невеликих дозах кавовий напій надає організму бадьорості, енергії. Надмірна ж кількість викликає нервове збудження, безсоння. Дітям і підліткам краще вживати замінники кави. У продажу є спеціальні суміші, виготовлені із коріння цикорію, кульбаби, земляної груші, ячменю, сої. За смаком такі напої подібні до кави. Ще один гарячий напій - какао. Порошок какао отримують із зерен тропічного дерева какао. Какао випускають у вигляді порошку, концентрату і какао із згущеним молоком. Є у продажі і розчинний порошок какао.

А може хтось знає як приготувати какао?

* Бесіда про різні види і способи приготування кави та кавових напоїв.

Найсмачнішими гарячими напоями є киселі. Для приготування киселю використовують картопляний або кукурудзяний крохмаль. Залежно від кількості крохмалю, який додають, кисіль можна зварити різної густоти. Для рідкого киселю потрібно трошки більше, ніж 1/2 чайної ложки картопляного крохмалю; для киселю середньої густоти 1 чайну ложку, густого киселю 11/2 чайної ложки на склянку рідини. Які ви знаєте правила безпеки під час роботи з гарячими рідинами?:

1.стежити, щоб при закипанні вміст посуду не виливався через край. При сильному
кипінні зменшити вогонь або вимкнути плиту;

2.кришку гарячого посуду брати рушником і відкривати від себе.

А тепер поговоримо про сервірування чайного і бутербродного столу. Доречно використовувати кольорові скатертини. Сервірують стіл десертними тарілками, які ставлять перед гостями, по обидва боки від тарілки кладуть десертні прибори: справа ніж, зліва - виделку; справа розташовують чашку з блюдцем (руч­кою вліво). На десертну тарілку кладуть кольорову серветку на яку кладуть: бутерброди, калачі, пироги, торти, цукерки, печиво, горішки, суфле, креми, желе. Холодні закуски не подають.

6. Закріплення вивченого матеріалу.

*Бесіда:

1.Що називається кулінарною стравою?

2.Які існують способи теплової обробки?

3.Що таке бутерброд і які е види бутербродів?

Практична робота.

Тема: Проектування бутербродного стола.

Зміст: Приготування бутербродів. Сервірування бутербродного столу. Приготування

гарячих напоїв та їх споживання.

Учні побригадно готують бутерброди та гарячі напої. Перша бригада готує відкриті бутерброди і гарячий напій – чай; друга - закриті бутерброди, напій – какао; третя - закусочні, напій - каву. Після завершення приготування сервірують стіл. Вчитель слідкує і надає поради. В кінці дегустують і визначають яка бригада найкраще справилась із завданням.

Вступний інструктаж:

- визначення технологічної послідовності приготування бутербродів та гарячих напоїв

- інструктаж з безпеки праці під час роботи з кухонним посудом та інвентарем,гарячими рідинами.

Поточний інструктаж:

- контроль якості виконання завдання;

- усунення недоліків в роботі.

Заключний інструктаж:

- перевірка і підсумок практичної роботи;

- загальна характеристика заняття.

 

8. Підсумок уроку.

оцінювання навчальної діяльності учнів.

Домашнє завдання: підібрати і принести різні рецепти страв із яєць користуючись рецептурним довідником, досвідом членів сім'ї. Принести відповідні продукти. Засвоєння учнями нового матеріалу. Підготувати повідомлення на тему: "Професія - кухар".

Тема 3.2.2 Технологія приготування варених та смажених яєць.

Сервірування стола до сніданку.

Мета: Засвоєння знань про технологію приготування варених та смажених яєць; формування вмінь сервірувати стіл до сніданку; виховувати шанобливе ставлен­ня до професії кухаря.

Обладнання, матеріали, інструменти: таблиці "Первинна і теплова обробка яєць",

посуд для приготування страв з яєць.

Ключові слова: овоскоп, гарнір, омлет, сервірування столу, яйцерізка.

Тип уроку: комбінований.

Структура уроку.

1.Організаційна частина -1 хв.

2.Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів - 5 хв.

3.Мотивація навчальної діяльності учнів -3 хв.

4.Повідомлення теми, мети, завдань уроку -1 хв.

5.Вивчення нового матеріалу – 17 хв.

в Закріплення вивченого матеріалу – 2 хв.

7.Практична робота -15 хв.

8.Підсумок уроку -1 хв.

Хід уроку

1.Організаційна частина.

2.Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів.

Самостійна робота. Продовжити речення.

1.До гарячих напоїв належать...

2.До гарячих напоїв ставляться такі вимоги...

3.Чай готують так...

4.Для приготування бутербродів використовують...

По бажанню один учень виконує завдання на дошці заздалегідь підготовлене

вчителем.

Проставити цифрами послідовність, що відповідає технології приготуванні кави (чорної):

... - подати на стіл гаряче молоко або вершки, лимон, печиво, кекси або

бутерброди;

... - скип'ятити воду, ополоснути окропом кавник;

... - підготувати кавник, чашки, блюдця, ложки;

... - покласти в кавник каву і цукор;

... - дати відстоятись 5-7 хв.;

... - залити окропом і довести до кипіння. Зняти з вогню;

...- розлити каву в чашки;

... - подавати чашки на блюдцях.

3. Мотивація навчальної діяльності учнів.

*Бесіда. В кожного з вас вдома є такий продукт як яйця. А чи довго їх можна зберігати?

А чи завжди яйця свіжі? Кожен з вас куштував страви з яєць. Які ви знаєте види страв із яєць?

Хто з вас готував їх і як?

Коли подають страви з яєць?

4. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.

Отже, темою сьогоднішнього уроку є технологія приготування варених та смажених яєць.

Сервірування столу до сніданку.

5. Вивчення нового матеріалу.

*Бесіда:

Яйця - надзвичайно корисний продукт, особливо для дітей.

Які поживні речовини містяться в яйцях?

В них міститься білок, жир, багато солей кальцію, фосфору, заліза, а також вітаміни A, D і вітаміни групи В.

Розрізняють яйця дієтичні (які поступили у продаж на пізніше 7 днів після знесення) та столові. Для приготування страв використовують дієтичні яйця і столові, які зберігають у холодильнику не більше ніж ЗО діб після знесення.

Які бувають яйця? Найчастіше споживаються курячі яйця. Проте, різні народи використовують голубині, перепелині, гусячі, качині, а також яйця страусів, чайок та інших птахів. Китайці качині яйця навіть консервують, обмазуючи їх товстим шаром спеціальної густої маси з попелу, вапна та інших речовин. Для готовності консервовані яйця витримують не менше 100 днів, поки вони не перетворяться на однорідну драглисту масу, а потім їх додають до різних страв.

Скільки часу потрібно на приготування страв із яєць? Так, страви з яєць вимагають зовсім мало часу. І саме це, найголовніша причина такої великої їх популярності. Особливо часто яйця готують на сніданок, коли на більше бракує часу.

Які ви знаєте страви з яєць?

Так, яйця варять, смажать з різними продуктами, фарширують, додають до киселів, бабок, запіканок, тіста. В українській національній кухні яйця завжди широко використовували.

Яка найпопулярніша страва з яєць?

Так, це яєчня з салом.

Яйця завжди використовували не тільки в їжу, а й надавали їм особливого магічного значення. Так у давнину слов'яни котили розписані яйця по засіяному житом полю, щоб гарним був урожай. Коли будували оселю - у підмурок закладали яйця.

Не яке свято ми використовуємо яйця?

А перед тим як приготувати страву з яєць, що потрібно зробити?

Промити у воді із щіткою, а також перевіряють свіжість яєць. Існує кілька способів:

1. використовують спеціальний прилад для визначення свіжості яєць - овоскоп.

Для цього яйця розкладають в лунки овоскопа і вмикають його в електромережу.

Яйця знизу просвічують, несвіже яйце має затемнення, а зіпсоване - не просвічується зовсім.

2.овоскоп можна замінити звичайною трубкою, яку склеїти з картону чи паперу. Трубку спрямувати на світло і подивитися на яйце.

3.опустити яйця у банку з солоною водою (сіль попередньо добре розмішати

у воді - дві столові ложки солі на 0,5 л води). Свіже яйце у солоній воді опуститься на дно, а тухле - спливе (оскільки у тухлому яйці під шкаралупою утворюється прошарок повітря).

Якщо розбити зіпсоване яйце, які ознаки воно має? Чи потрібно мити яйця перед приготуванням?

Так. потрібно тому, що на яєчній шкаралупі можуть бути бактерії, які спричиняють дуже серйозні захворювання. Сильно забруднені яйця миють сіллю. Яйця проходять теплову обробку - це, як ми вже говорили, варять, смажать і запікають.

Варіння. Яйця варять не круто," в мішечок" і круто. Якщо яйця були в холодильнику, перед варінням їх попередньо нагрівають у теплій воді, щоб не потріскалися під час варіння.

У каструлі кип'ятять стільки води, щоб вона повністю покрила яйця. Потім у киплячу воду обережно опускають перевірені і помиті яйця. Щоб отримати некруто зварене яйце, його варять не більше 3-3,5 хв.," в мішечок" - 4-5 хв. Круто яйця варять 8-10 хв. Зварені яйця виймають кошиком чи друшляком, користуючись прихваткою. Яйця одразу опускають у холодну воду - так їх буде легко чистити від шкаралупи і збережеться натуральний колір жовтка.

Некруто зварене яйце подають у спеціальних підставках з ложечками. Круто зварені та зварені" в мішечок" подаються на мілкій тарілці. Які ви знаєте смажені яєчні страви?

Яєчню можна готувати тільки із яєць - натуральна яєчня, або з додаванням інших продуктів: сала, ковбаси, шинки, овочів. Може хтось знає як готують яєчню?

Виливаючи яйце, слід бути дуже обережним, щоб не розбризкати гарячий жир. Солять лише білок яйця (щоб на жовтку не було білих плям від солі). Яєчню смажать 2-3 хв. до готовності. Сковорідку з готовою яєчнею знімають з плити, користуючись прихваткою. Яєчню викладають на тарілку кухарською лопаткою. Чим відрізняється омлет від яєчні? Які бувають омлети? Омлети бувають натуральні, змішані з гарніром та омлети з начинкою. Для приготу­вання омлету яйця збивають, до цієї маси додають будь-яку рідину - воду, молоко, кефір, сметану. Все ретельно розмішують. Якщо роблять омлет з начинкою, то начинку кладуть на одну з половинок підсмаженого омлету і накривають іншою половинкою.

Інструктаж з безпеки праці під час роботи з гарячим жиром:

1.слідкувати за тим, щоб на сковорідку з розігрітим жиром не попали краплі води - це спричинить появу бризок гарячого жиру;

2.виливання або накладання продуктів на розігріту сковорідку треба здійснювати над краєм сковороди;

3.кришку сковороди знімають на себе;

4.якщо розігрітий жир бризкає, його необхідно трохи посолити, але так, щоб не змінити смак страви, яка готується. А тепер давайте поговоримо про сервірування столу до сніданку.

Як сервірують стіл до сніданку?

Для кожного ставлять закусочну тарілку, справа від неї на відстані 2 см від краю, розташовують закусочний ніж лезом до тарілки, зліва - закусочну виделку зубцями догори, перед тарілкою посередині ставлять фужер. На пиріжковій тарілці подають чорний і білий хліб. Якщо подають гарячі напої, то справа за закусочною тарілкою ставлять чашку з блюдцем і ложечкою. Закуски можуть бути подані заздалегідь в багатопорційному посуді, молочно-кислі - в стаканах, соки, напої - в глечиках. Повідомлення учнів на тему -" професія - кухар".

6 Закріплення вивченого матеріалу.

*Бесіда:

1.Що включає в себе первинна обробка яєць?

2.Які ви знаєте смажені яєчні страви?

3.Як готують омлет?

4.Як варять яйця?

Практична робота._

Тема: Приготування варених та смажених яєчних страв, визначення їх якості. Сервірування стола до сніданку. Економічне та екологічне обґрунтування приготування страв з яєць.

Учні діляться на бригади: перші готують страву із варених яєць, другі із смажених яєць. Після закінчення сервірують стіл, подають і споживають страву. З допомогою вчителя економічно та екологічно обґрунтовують вартість страви.

Розробка колективного проекту „Сервіровка стола до сніданку з використанням страв із яєць”.

Вступний інструктаж:

- Визначення технологічної послідовності приготування варених та смажених страв яєчних страв;

- Нагадати про дотримання правил техніки безпеки.

Поточний інструктаж:

- Контроль якості виконання завдання;

- Усунення недоліків у роботі.

Заключний інструктаж:

- Перевірка і підсумок практичної роботи;

- Загальна характеристика заняття.

 

8. Підсумок уроку.

Вчитель переглядає проекти, які зробили учні, виставляє оцінки в журнал і щоденник.

Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів на основі поточного оцінювання на всіх уроках або за вибором учителя.

 

Розділ 4 Технологія вирощування рослин.

Тема 4.1. Технологія обробітку та захисту ґрунтів.

Мета: Засвоєння понять про основні типи ґрунтів, структуру, родючість; види знарядь праці, особливості прийомів і послідовність ручного і механізованого обробітку та його вплив на структуру ґрунту; формування вмінь розпізнавати типи ґрунтів, збирати рослинні рештки; розвивати пам’ять; виховувати культуру праці під час обробітку ґрунту.

Обладнання: лопати, граблі, сапи, мотики, тощо.

Ключові слова: ручний та механізований обробіток, ерозія, забарвлення, родючіcть.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

 

Структура уроку

1. Організаційна частина – 1 хв.

2. Актуалізація опорних знань.-5хв

3. Мотивація навчальної діяльності учнів - 5хв

4. Оголошення теми, мети та завдань уроку – 1хв

5. Вивчення нового матеріалу – 18хв

6. Закріплення нового матеріалу – 5 хв.

7. Практична робота – 5 хв.

8. Підсумок уроку – 2хв.

 

Хід уроку

1.Організаційна частина:

2. Актуалізація опорних знань.

*Бесіда про ґрунти.

- Які ви знаєте види ґрунтів?

- Від чого залежить родючість ґрунту, урожайність?

3. Мотивація навчальної діяльності учнів

*Бесіда про значення ґрунтів.

На землі близько 90% поверхні материків вкрито ґрунтом.

- Як ви гадаєте, що являє собою ґрунт?

- Чи є різниця між ґрунтами у лісі на городі, в степу?

4Повідомлення теми, мети і завдань уроку

5. Вивчення нового матеріалу.

Ґрунт - це спушений, поверхневий шар зеленого суходолу на якому можна отримати урожай. Головна особливість ґрунту - це родючість, тобто можливість задовольняти потребу рослин в живленні та воді, забезпечувати їх корінну систему повітрям і теплом. Тому ґрунт є основним джерелом сільськогосподарського виробництва.

Грунт характеризується такими показниками:

Забарвлення — колір грунтового горизонту, який в основному залежить від хімічного складу горизонту, зокрема вмісту в ньому гумусу. Інтенсивність забарвлення залежить і від вологості ґрунту. Структура — наявність в ґрунті різних за розмірами і формою частинок. Структура є не лише ознакою ґрунту, а важливою властивістю його, яка визначає, зокрема, рівень родючості.

Наявність новоутворень і включень. Включеннями називають різні тіла і предмети, що зустрічаються в ґрунті, походження яких не пов'язано з утворенням його (напри­клад, різні черепашки, кістки тварин, камені, осколки скла та ін.). Аналізуючи характер включень, можна з'ясувати походження ґрунту, історію його обробітку. Наприклад, наявність у ґрунті черепашок може свідчити про те, що ґрунт сформувався на відкладах вод. Наявність у ґрунті металевих предметів, скла, цегли та інших так званих антропогенних залишків свідчить про те, що на ґрунт впливала людина.

Новоутвореннями називають скупчення в ґрунтових порожнинах різних речовин, що виділилися в процесі ґрунтоутворення. Це різного роду сольові вицвіти, кірочки, прожилки та ін.

Сукупність всіх складових ознак на фоні конкретної будови ґрунту визначає його вигляд, характерний для кожного типу ґрунтів.

Родючість ґрунту як якісно особлива властивість його. Вода й поживні речовини є основними факторами родючості. Важливою особливістю ро­дючості є її специфічність. Той самий ґрунт може бути родючим для одних рослин і зовсім неродючим для інших. Наприклад, заболочені ґрунти виявляються родючими для болотних рослин і неродючими (без докорінного поліпшення) для культурних. На підзолистих ґрунтах одержують значний врожай льону, проте вони майже непридатні для вирощування цукрових буряків. Тому родючість ґрунту треба оцінювати стосовно до певних рослин.

Є кілька видів родючості. Звичайно виділяють родючість природну і штучну, а також родючість ефективну і потенціальну.

Природна родючість — це та родючість, яку має ґрунт за рахунок своїх природних властивостей. Штучну родючість створює людина внаслідок дії на ґрунт на базі природної родючості. Проте родючість ґрунту не завжди проявляється повністю. Тому, оцінюючи родючість ґрунту, виділяють ефективну родючість — ту, яка виявляється в даних умовах, і потенціальну родючість — ту, яка може виявитися при створенні умов для максимального використання всіх властивостей ґрунту щодо формування врожаю. Ефективна родючість виявляється в конкретній величині врожаю, який одержують в певних умовах. Вона залежить від вмісту в ґрунті доступної рослинам води та поживних речовин. Потенціальна родючість визначається загальним, валовим запасом елементів живлення. У дальшому деякі раніше недоступні для рослин сполуки можуть перейти в іншу, доступну форму. В результаті потенціальна родючість частково перетворюється на ефективну.

Перетворення потенціальної родючості на ефективну — велике народногосподарське завдання повного і раціонального використання ґрунтової родючості.

Умовно по складу ґрунту його можна розділити на чотири частини: тверду, рідку, газоподібну і живу. Тверда частина ґрунту - це мінеральні та органічні речовини. Рідка - це вода і розчинені в ній солі. Газоподібна-це повітря, яке заповнює вільні від води пори ґрунту. Жива частина-це бактерії, гриби, водорості та інші найпростіші організми. Тверда частина ґрунту складається із частинок різної величини, які називаються механічними елементами. Серед них виділяють пісок та глину. За тим, який відсоток піску та глини знаходиться в ґрунті визначають його механічний склад. За механічним складом ґрунти діляться на піщані, супіщані, глинисті і суглинисті.

На Україні піщані та супіщані ґрунти поширені на Поліссі. В лісостепу і степу, переважно суглинисті ґрунти. Глинисті ґрунти зустрічаються не великими масивами на півдні країни.

В тверду частину ґрунту крім мінеральних речовин входить гумус, або перегній.

Так називають органічні з’єднання, які утворюються при розкладанні рослинних решток. В гумусі зосереджено найбільше елементів живлення для рослин, чим більше гумусу в ґрунті, тим він родючіший. Люди намагаються підвищити родючість ґрунту а також покращити його природні якості. Для цього ґрунт обробляють, зрошують, осушують, удобрюють і т.д. Обробка ґрунту буває ручною та механізованою. До ручних знарядь праці для обробітку ґрунту відносяться: лопати, вила, сапи, граблі. Перед початком роботи слід прослідкувати за тим, щоб держаки були відшліфовані, а залізні частини знарядь не були тупими, а також впевнитись, що знаряддя справні.

До механізованого обробітку ґрунту відносять: зяблевий обробіток ґрунту, боронування, коткування, культивація.

Прийоми і послідовність ручного обробітку ґрунту:

1. Скопування ґрунту за допомогою лопати або вил.

2.Заскороджування ґрунту граблями.

3.Сівба або посадка за допомогою лопати чи сапи.

4.Заскороджування граблями.

5.Просапка міжряддя за допомогою сапи.

6.Підгортання (картопля, буряк) за допомогою сапи або ручного рала.

7.Збір урожаю з використанням лопати або вил.

Схожість ручного та механічного обробітку ґрунту:

Глибока оранка механічним способом схожа з перекопуванням ґрунту за допомогою

лопати. Культивація за допомогою механічних пристроїв із заскороджуванням ґрунту за допомогою граблів. Сівба з використанням сівалки має схожість до ручного посіву за допомогою сапи. Заскородження за допомогою борони з заскородженням граблями. Підгортання або укочування за допомогою механічних пристроїв має подібність до обробітку ручним ралом.

Відмінність між скопуванням ґрунту лопатою і механічною оранкою в глибині обробітку ґрунту; при механічній сівбі використовується більш раціонально висівний матеріал.

При механічному обробітку ґрунту зменшуються затрати праці, краща якість обробітку, раціональне використання насіннєвого матеріалу. Збір вирощеного урожаю з мінімальними втратами, зниження собівартості вирощеної продукції.

Обробіток ґрунту має шкідливий вплив на його структуру. Обробіток хімічними речовинами впливає на родючі властивості ґрунту. Тому землі час від часу потрібно дати відпочити. Ерозія ґрунту - це змив його талими і дощовими водами або видування вітром. З метою попередження ерозії, зяблеву обробку проводять поперек схилів. В такому випадку опадні та талі води затримуються на нерівностях поверхні, вбираються ґрунтом.

Під час роботи на ділянці слід дотримуватись таких правил

безпечної праці та особистої гігієни:

1.Виконувати тільки ті види робіт, які доручає вчитель.

2.Перед початком роботи одягти спецодяг.

3.Підготувати реманент до роботи.

4.Працювати тільки взутим, тому що взуття оберігає від порізів.

5.Не можна залишати в траві граблі, мотики, маркери.

6.Розпушувати ґрунт граблями або мотиками.

7.Висівати насіння в ґрунт в рукавицях.

8.Не можна під час відпочинку сідати або лягати на землю.

9. Після закінчення роботи очистити й скласти реманент в установленому місці, почистити одяг і взуття, вимити руки й обличчя з милом, звернути увагу на чистоту нігтів.

6. Закріплення нового матеріалу.

1. Які є способи обробки ґрунту?

2. Назвіть прийоми обробітку ґрунту.

3. За допомогою яких механічних пристроїв виконується культивація ґрунту?

4. На що впливає обробіток ґрунту хімічними речовинами?

Практична робота.

Збирання рослинних решток на навчально-дослідній ділянці.

7.Підсумок уроку.

Оцінювання та мотивація навчальних досягнень учнів.

 

 

Тема 4.2.1: Біологічна характеристика овочевих культур. Способи підготовки ґрунту під овочеві культури.

Мета: Засвоєння знань про овочеві культури та їх сорти, про теплично-парникове господарство; формування вмінь готувати ґрунт під овочеві культури; розвивати пам’ять; виховувати культуру праці, акуратність.

Обладнання: дерев’яні ящики з ґрунтом, щебінь, звичайна парникова ґрунтова суміш, ситечко, добриво, плуг, лопата, ножик, підігріта вода.

Об’єкт праці: розсада (овочеві культури).

Ключові слова: плуг, насіння, капустяна попелиця, розсада, просушування, лушпиння

Тип уроку: комбінований.

 

Структура уроку:

1. Організаційна частина - 3 хв.

2. Актуалізація знань - 5 хв.

3. Мотивація - 5 хв.

4. Вивчення нового матеріалу - 12 хв.

5. Практична робота - 10 хв.

6. Підсумок уроку - 5 хв.

Хід уроку

1. Організаційна частина.

2. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Яка загальна характеристика типів ґрунтів?

2. Який одяг треба одягати при роботі з ґрунтом?

3. Які ґрунти характерні для вашого регіону?

4. Назвіть способи обробки ґрунту.

5. Що таке ґрунт?

3. Мотивація навчальної діяльності учнів.

*Бесіда про ґрунти.

1. Які ви знаєте овочеві культури?

2. Які овочеві культури ви вирощуєте дома і як?

Бесіда про види ґрунтів та технологію вирощування овочевих культур.

4. Оголошення теми, мети і завдань уроку.

5. Вивчення нового матеріалу.

За біологічними ознаками, органами споживання та агротехнікою, яку застосовують для вирощування, овочеві рослини дуже різноманітні. Проте деякі з них характеризуються подібними ознаками і вимогами. За здатністю переносити зиму і морози, а також накопичувати органічні речовини при певній температурі розрізняють такі овочеві рослини:

морозо- і зимостійкі - переважно багаторічні овочеві рослини (спаржа, ревінь, щавель, багаторічні види цибулі) і часник;

холодостійкі - капуста, коренеплоди, цибуля ріпчаста, салат, шпинат;

теплолюбні - помідор, огірок, перець, баклажани;

жаростійкі - квасоля, кукурудза, кавун, диня.

Більшість овочевих культур вирощують розсадним способом. Розсада - це молоді рослини, вирощені в парниках або теплицях для наступного пересадження на постійне місце.

Щоб виростити розсаду, насіння перед висіванням намочують і злегка просушують. Потім його висівають у дерев`яні ящики, дно яких устелене щебенем (1 см), а зверху на 5-6см - звичайна ґрунтова парникова суміш. З появою третього листочка розсаду пересаджують на нове місце, при цьому вкорочують кінчик головного кореня. Внаслідок цього його ріст припиняється і розростаються бічні корені. Цей процес називається пікіруванням.

Овочі в парниках вирощують як після розсади, так і першою культурою, тобто в спеціально виділених парниках. Для цього насіння сіють безпосередньо в ґрунт парника (редиска, кріп, салат) або садять розсаду. У зимових теплицях овочі вирощують протягом цілого року, а у весняних - лише навесні, дотримуючись певного чергування рослин, що називається культурозміною.

Різні овочеві культури мають різний термін дозрівання, тому їх врожай збирають в різні строки. Томати, наприклад, дозрівають нерівномірно. Раніше достигають ті, що утворились на зав’язі раннього цвіту. Перше збирання проводять, коли настає технічна зрілість плодів у поодиноких рослин. Потім через кожні 5-6 днів. Восени перед наставанням заморозків, знімають пізні плоди.

Збирання цибулі: починається після того, коли листя в більшості рослин пов’яне а лушпиння на цибулі набуде характерного для певного сорту забарвлення. Цибулю просушують.

Збирання картоплі (бульбоплодів). Починається після відмирання картоплиння. Для цього використовують картоплезбиральні комбайни. Бульби, відібрані на насіння, просушують і протягом 10-14 днів витримують на світлі до слабкого їх позеленіння, це сприяє стійкості їх до захворювань!

Капусту, томати, солодкий перець висаджують розсадним або безрозсадним способом. Перед висаджуванням розсади треба підготувати ґрунт: вкласти добрива, перекопати, розпушити, очистити від бур’янів. Потім площу розмічають і готують ямки. Розсаду, вирощену в живильних горшках, переставляють в ящики і переносять на ділянку. Щоб забезпечити умови для нормального розвитку рослин, їх треба доглядати, ґрунт періодично розпушувати. У процесі розпушування знищуються сходи бур’янів, які забирають з ґрунту частину вологи