Схеми простих ткацьких переплетень

	Z     Z     Z     Z     Z     Z     Z     Z     Z     Z     Z     Z     Z     Z     Z     Z     Z     Z     Z     Z     Z     Z     Z     Z     Z     Z     Z     Z     Z     Z     Z     Z     Z     Z

Z		Z		Z		Z		Z
	Z		Z		Z		Z		Z
Z		Z		Z		Z		Z
	Z		Z		Z		Z		Z
Z		Z		Z		Z		Z
	Z		Z		Z		Z		Z
Z		Z		Z		Z		Z
	Z		Z		Z		Z		Z
Z		Z		Z		Z		Z
	Z		Z		Z		Z		Z

ПОЛОТНЯНЕ САРЖЕВЕ

 

			Z					Z
	Z					Z
				Z					Z   Z Z Z Z   Z Z Z Z Z Z Z   Z Z Z Z   Z Z   Z Z Z Z   Z Z   Z Z Z Z   Z Z Z Z Z Z Z   Z Z Z Z   Z Z   Z Z Z Z   Z Z Z Z Z Z Z   Z Z Z Z   Z Z   Z Z Z Z   Z Z   Z Z Z Z   Z Z Z Z Z Z Z   Z Z Z Z   Z   Z
		Z					Z
			Z					Z
	Z					Z
				Z					Z
		Z					Z
	Z					Z
				Z					Z

САТИНОВЕ АТЛАСНЕ

 

Полотняне переплетення найбільш поширене із всіх ткацьких переплетень. Нитки основи і піткання чергуються одна через одну. Тканини полотняного переплетення мають рівну однакову сторону. Полотняним переплетенням виробляють тканини: бавовняні – ситець, бязь, миткаль, маркізет, батист; лляні – полотно, парусина, бортовка; шовкові – крепдешин, креп-жоржет, креп-шифон; шерстяні – костюмні і пальтові.

Для виготовлення постільної та столової білизни використовують тканину, яка б відповідала таким властивостям, як: гігроскопічність, естетичність. Переважна більшість тканини з натуральних волокон, світлих відтінків.

Розрахунок тканини роблять виходячи з того, який виріб виготовляється. Для виготовлення постільної білизни знімають мірки довжини і ширини + припуски.

Якщо це поясний виріб (спідниця, брюки, шорти тощо), то вимірюють довжину виробу + припуски (при умові, що ширина тканини 1,40 см – 1,50 см), плечовий виріб (топ, жилетка, сорочка і т.д.) вимірюють довжину виробу, довжину рукава + мілкі деталі (комір, манжети, кишені, планки і т.д.) і припуски.

6. Закріплення нового матеріалу.

1. Як визначити нитку основи?

2. Які види переплетень ви знаєте?

3. Як визначити лицевий і виворітній бік тканини?

4. За якими властивостями роблять вибір тканини для столової і постільної білизни?

7. Лабораторно-практична робота.

1. Визначення лицевої та виворітної сторін тканини.

2. Визначення ниток основи та піткання (за зразками тканин)

3. Визначення полотняного переплетення з наявних зразків тканини.

4. Оформлення лабораторно-практичної роботи.

8. Підсумок уроку.

Виставлення оцінок по темі.

Оголошення домашнього завдання: - виконання в картонному віконечку 8х8см. полотняного переплетення.

 

Розділ 2 Техніка і технологічні процеси виготовлення виробів з конструкційних матеріалів

Тема: 2.1.1 Етапи виготовлення виробу.

Мета: засвоєння знань про технологічній процес і етапи виготовлення виробу, отримання окремих деталей та їх обробка і з`єднання; розвивати уяву учнів, використовуючи метод фантазування; виховувати в учнів акуратність.

Обладнання: тканина, голка, нитки, ножиці, швейна машинка, лінійка, крейда.

Тип уроку: засвоєння нових знань

Структура уроку

1. Організаційна частина –3 хв.

2. Актуалізація опорних знань учнів –3 хв.

3. Мотивація навчальної діяльності учнів –7 хв.

4. Повідомлення теми, мети, завдань уроку –2 хв.

5. Вивчення нового матеріалу –20 хв.

6. Закріплення вивченого матеріалу –7 хв.

7. Підсумок уроку –2 хв.

Хід уроку

1. Організаційна частина.

2. Актуалізація опорних знань учнів.

- Які види постільної білизни ви знаєте?

- Із якої тканини краще виготовляти постільну білизну, чому?

3. Мотивація навчальної діяльності.

*Бесіда

- Для чого призначені наволочки і для чого сумки?

- Що на вашу думку треба знати, щоб пошити виріб?

4. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

5. Вивчення нового матеріалу.

Технологія виготовлення наволочки:

1) Обрати тканину, підібрати інструменти, матеріали до даного виробу. Зробити і описати ескіз виробу, що буде виготовлятися, широко використовуючи метод фантазування. Послухати опис проектів окремих учнів

Наволочку рекомендується шити з бавовняної тканини, а напірник – з спеціальної тканини. Вони можуть бути будь-яких розмірів (які вам необхідні).

2) Зняття необхідних мірок на виріб.

Для побудови креслення треба зняти і записати мірки.

Приклад: Треба пошити наволочку на подушку розміром 70х70 см. Для цього відміряємо по довжині тканини 70х2, тобто 140 см, додаємо 8 см (по 4 см з кожної сторони на підгинання) і 4 см на захід, всього 152 см. Ширина тканини повинна бути не менша за 72 см (70 см – ширина наволочки, 2 см – на шви). Наволочка може бути з петельками і на зав`язках.

3) Для наволочки немає потреби будувати креслення викрійки.

Діти у своїх зошитах роблять відповідні розрахунки.

4) Перенесення на тканину.

Інструктування учнів з безпеки праці при роботі з гострими інструментами. Інструменти за допомогою яких переноситься викрійка на тканину (швацька крейда, різець, ножиці, лінійка) та послідовність побудови викрійки на тканині. (Мал. 1)

5) Прокладання контурних стібків.

Мал.1

1 – лінійка; 8 – сантиметрова стрічка;

2 – олівець; 9 – прасувальна дошка;

3 – кілочок; 10 – ножиці;

4 – нитки; 11 – різець;

5 – праска; 12 – наперсток;

6 – шпильки з головками; 13 – подушечка для голок;

7 – крейда; 14 – голка.

Поточний інструктаж

Інструктування учнів про обробку наволочки. Пояснення з практичним показом технології виконання контурних стібків:

а) прокласти прямими прошивними стібками контрольні лінії по всіх деталях;

б) позначити верх нижньої деталі;

в) у відповідності до виду тканини та наявності обладнання обробити зрізи на спеціальній машині чи ручними обметувальними або петельними стібками.

6) Оздоблення виробу

*Б есіда

Демонстрація зразків виробів з різними видами оздоблення. Пояснення з практичним показом основних видів оздоблення.

Оздоблення буває: мереживо, тасьма, вишивка, аплікація.

Інструктаж правил безпеки праці при роботі з електропраскою:

- Перед тим, як увімкнути електропраску до мережі, слід перевірити шнур, вилку праски.

- При роботі з праскою під ногами працюючого повинен лежати гумовий килимок.

- Не можна вимикати праску мокрими руками, висмикувати вилку з розетки за шнур.

- Ставити праску треба тільки на підставку.

- Необхідно слідкувати, щоб підошва гарячої праски не торкалась шнура.

- Не дозволяється гарячу праску залишати на тканині і прасувальній дошці без підставки.

6. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Прослухати та обговорити описи проектів наволочок різного призначення.

2. Назвіть етапи виготовлення наволочки?

3. Які види оздоблення можна використовувати при пошитті наволочки?

4. Як виконуються контурні стібки?

7. Підсумок уроку.

Мотивація оцінок.

Виставлення оцінок у щоденник.

Д/з: Засвоєння нового матеріалу за допомогою конспекту.

 

 

Тема: 2.1.2 Загальні відомості про способи отримання деталей заданої форми із різних конструкційних матеріалів.

Мета: засвоєння основних понять про способи отримання деталей заданої форми; формування вмінь розпізнавати деталі заданої форми із різних конструкційних матеріалів; розвивати пам’ять і любов до праці; виховувати інтерес до роботи.

Обладнання, інструменти, матеріали: кусачки, ножиці, ножовочна пилка, деревина, муляжі з солоного тіста, плакати.

Ключові слова: різання, штампування, миття, скло, розкроювання.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Структура уроку

1. Організаційна частина – 5 хв.

2. Актуалізація опорних знань – 5 хв.

3. Мотивація навчальної діяльності учнів-10 хв.

4. Повідомлення теми, мети, завдань уроку - 1 хв.

5. Вивчення нового матеріалу – 15 хв.

5. Закріплення вивченого матеріалу – 4 хв.

6. Підсумок уроку – 5 хв.

Хід уроку

1. Організаційна частина.

2. Актуалізація опорних знань учнів.

1). Які мірки знімають для виготовлення наволочки?

2). Як роблять розрахунок тканини для виготовлення наволочки?

3). Розкажіть про етапи виготовлення виробу?

4).Які способи можна використати для оздоблення наволочки?

3. Мотивація навчальної діяльності учнів.

*Бесіда

1. З яких конструкційних матеріалів можна виготовити стілець?

2. Які інструменти при цьому використовують?

3. Що називають різанням і для чого його використовують? Наведіть приклади.

4. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

5. Вивчення нового матеріалу.

Різання – це обробка матеріалів, за допомогою ріжучого інструменту для отримання деталей і виробів заданих розмірів, форми і якості поверхні.

Різання виконується такими інструментами: токарний різець, ніж, рубанок, пилка, фреза, склоріз і т.д. в залежності від того, які матеріали потрібно різати.

Склом називають всі амфорні тіла незалежно від хімічного складу і температури затвердіння, отримані шляхом розплаву.

Дерево широко використовується в техніці як будівельний матеріал, як сировина для виготовлення целюлози, паперу, різних лаків, фарб, кормових дріжджів, борошна і т.д. Матеріали, з яких виготовляють деталі машин, механізмів і приладів, називають машинобудівними. До них належать: метали та їх сплави, деревина, пластмаса, гума, картон, папір. З металів найпоширенішими є залізо й алюміній, менш поширені - мідь, магній, титан, цинк, свинець, олово. Метали використовують головним чином у вигляді сплавів і значно рідше – технічно чистими.

Штампуванням називають процес виготовлення деталей складних форм і потрібних розмірів під дією ударного навантаження на заготовку, вміщену в спеціальний штамп. Розрізняють гаряче і холодне штампування. При гарячому штампуванні заготовку, як правило, нагрівають, щоб збільшити пластичність металу.

Для ліплення використовують такі матеріали як: пластилін, глина, солоне тісто. Вироби з солоного тіста намагаються ліпити або вирізати одразу ж на основі для сушіння, при цьому друга сторона виробу залишається рівною і не виникає пошкоджень при переносі його на лист сушки. Перед початком основу треба змочити водою за допомогою кісточки, для того, щоб між тістом і основою не створювались пухирі.

Чим краще тісто прилягає до основи, тим рівніша друга сторона виробу.

Лиття – відносно дешевший спосіб виготовлення деталей. Він дає велику економію металів порівняно з різанням. Існують такі методи лиття:

1. Лиття в металічні форми.

2. Лиття під тиском.

3. Центробіжне лиття.

4. Лиття в оболонкові форми.

5. Лиття по виплавленим моделям.

6. Лиття витинаннями.

7. Лиття вакуумним всмоктуванням.

8. Лиття наморожуванням.

9. Штамповка рідкого металу.

Наводимо приклади виробів, які зустрічаються у побуті, що виготовлення литтям.

6. Закріплення вивченого матеріалу.

1) Що називають різанням?

2) Дайте визначення процесу штампування?

3) Що називають литтям?

4) Якими інструментами може бути здійснене різання металу?

5) Дайте визначення процесу ліплення?

7. Підсумок уроку.

- Аналіз вивченого матеріалу, мотивація та виставлення оцінок.

- Завдання додому (підготувати набір креслярських інструментів)

 

Тема: 2.1.3. Конструювання виробів постільної і столової білизни.

Мета: засвоєння основних правил нанесення розмірів, умовних позначень на кресленні, правил користування креслярськими інструментами; формування в учнів умінь виконувати ескізи виробу; розвивати творчі здібності, уяву; виховувати основи культури праці.

Обладнання: таблиці для розробки лекал, журнали „Burda”, „Крій та шиття” та інші

із зразками постільної та столової білизни.

Тип уроку: комбінований

Структура уроку

1. Організаційна частина – 5 хв.

2. Актуалізація опорних знань – 5 хв.

3. Мотивація навчальної діяльності учнів-10 хв.

4. Повідомлення теми, мети, завдань уроку - 1 хв.

5. Вивчення нового матеріалу – 15 хв.

5. Закріплення вивченого матеріалу – 4 хв.

6. Підсумок уроку – 5 хв.

Хід уроку

1. Організаційна частина.

2. Актуалізація опорних знань учнів

*Бесіда.

1. Що називається литтям?

2. Які матеріали можуть використовуватись для ліплення?

3. Дайте визначення штампуванню.

3. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Скажіть будь-ласка для чого потрібна постільна та столова білизна? Яка вона може бути?

Отже, сьогодні ми поговоримо про конструювання столової та постільної білизни.

4. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

5. Вивчення нового матеріалу.

З давніх-давен люди прагнули до всього прекрасного, навчилися виготовляти найрізноманітнішу білизну, оздоблювати її різними видами: орнаментами вишивки, рюшами, стрічками, методами вирізування та різними декоративними строчками. Раніше постільну білизну виготовляли з білого полотна, але згодом час змінювався і почали шити з різних тканин різного кольору.

Постільна білизна є: односпальна (або полуторна); двоспальна (назва залежить від розмірів).

Постільну білизну продають як у роздріб, так і в комплектах. До складу комплекту входить: підковдрник, простирадло і дві наволочки, але склад комплекту може бути різний.

Для того, щоб виготовити даний виріб нам потрібно намалювати ескіз обраного вами виробу та зробити технічний малюнок.

1. Що називають ескізом?

2. Дати визначення технічному малюнку.

Для побудови креслення ми використовуємо лінії.

3.Які є типи ліній?

Лінії є: суцільна товста (основна), суцільна тонка, штрихова.

Розміри на кресленні наносяться тільки ті, які виріб має в натуральному вигляді в сантиметрах. Кількість розмірів повинна бути мінімальною, але достатньою для виготовлення й контролю виробів. При побудові креслення може використовуватись масштаб

Починають побудову креслення з вихідної точки. Від цієї точки проводять вниз вертикальну лінію довільної довжини і на ній відкладають відрізки для побудови базисної сітки. Базисна сітка визначає загальні розміри виробу.

Умовними позначеннями на кресленні є великі літери Ш – ширина, Д – довжина. Для побудови креслення нам потрібні креслярські інструменти. До них належать: лінійка, косинець, транспортир, олівець, циркуль, гумка.

Для того, щоб виготовити даний виріб нам потрібно підібрати модель. (Мал. 1)

 

 

Мал. 1 Моделі столової та постільної білизни

 

1. Скажіть, що називається моделлю?

Моделлю називається зразок швейного виробу, виготовленого за ескізом.

Моделюванням займаються художники-модельєри. Моделі швейних виробів створюються в будинках моделей, швейних лабораторіях, конструкторських бюро. Можна змоделювати багато різних видів наволочок. Ми з вами будемо виготовляти наволочку. Для її пошиття нам потрібна тканина на свій смак. Для наволочки немає потреби будувати креслення викрійки, але треба знати розміри подушки. Кожна учениця працює за своєю моделлю подушечки. Розглянемо виготовлення наволочки на прикладі квадратної подушечки розміром 50х50 см. Для цього відкладаємо по довжині тканини 50Х2, тобто 100 см, додаємо 8 см (по 4 см з кожної сторони на підгинання), 4 см на закіт всього - 112 см. Ширина тканини повинна бути не менше за 52 см (50 см – ширина наволочки і 2 см на шви). Верхню і нижню частини тканини підгинаємо на 0,5 см, а потім на 3,5 см і прострочуємо по краю підгину і по краю перегину.

Потім складаємо наволочку вдвоє лицьовим боком назовні і накладаємо один ширший край на другий для закоту і під застібку (4 см). Зшиваємо бічні сторони подвійним швом. На верхній частині підгину наволочки - робимо 4 петельки, на нижній частині – пришиваємо ґудзики. Використовуємо пояснення з практичним показом.

Розглянути інші можливі способи виготовлення такої наволочки.

6. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Як умовно позначається ширина виробу?

2. В яких одиницях визначаються розміри у швейному виробництві?

3. Чи будується технічний рисунок для виготовлення наволочки?

4. З якої тканини бажано шити наволочки і чому?

Практична робота.

1. Виготовлення ескізу наволочки кожною ученицею згідно своєї моделі.

2. Вступний інструктаж.

3. Поточний інструктаж.

8. Підсумок уроку.

1. Перевірка виконаної роботи.

2. Оцінювання та мотивація навчальних досягнень учнів.

3. Контроль прибирання робочих місць і робота з щоденниками.

4. Повідомлення домашнього завдання (взяти тканину, ножиці та

креслярські інструменти).

 

 

Тема: 2.1.4. Економія сировини під час розкроювання. Організація робочого місця. Правила безпечної праці.

Мета: засвоєння знань про економне використання сировини під час розкроювання, про організацію робочого місця і правила безпечної праці; виховувати бережне ставлення до матеріальних цінностей.

Обладнання: таблиці (способи розкладання викрійки на тканині)

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Структура уроку

1. Організаційна частина - 2 хв.

2. Актуалізація опорних знань учнів -8 хв.

3. Мотивація навчальної діяльності учнів -2 хв.

4. Повідомлення теми, мети і завдань уроку -1 хв.

5. Вивчення нового матеріалу -17 хв.

6. Закріплення вивченого матеріалу - 10 хв.

7. Підсумок уроку -5 хв.

Хід уроку

1. Організаційна частина.

2. Актуалізація опорних знань учнів.

1) Які види білизни ви знаєте?

2) Що входить до комплекту постільної білизни?

3) З якої тканини виготовляють постільну білизну?

4) Як оздоблюють постільну і столову білизну?

3. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Бесіда з учнями про кількість тканини, необхідної на виготовлення наволочки та способи розміщення викрійки на тканині.

4. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.

5. Вивчення нового матеріалу.

При виготовленні виробу нам потрібно використати тканину так, щоб як найменше утворилося обрізків. Спочатку на тканину розкладають великі деталі, а потім дрібні. Треба враховувати мінімальні міжлекальні затрати на розкроювання виробу.

Отже, перед тим, як почати розкроювання нам потрібно знати правила організації робочого місця і правила безпечної праці:

Правила організації робочого місця

- звільнити робочий стіл від непотрібних у даний час предметів;

- протерти його вологою тканиною;

- приготувати необхідні матеріали та інструменти (ножиці, крейду, лінійку, деталі викрійки);

- розкрій проводити стоячи біля столу так, щоб світло падало на робочу поверхню зліва або спереду.