Ушкодження кісток та суглобів надпліччя та плеча. Ушкодження кісток та суглобів передпліччя та кисті

 

1. Хворий А., 42 років, після падіння з коня на відведену руку відчув біль у плечовому суглобі, неможливість підняти руку вгору, поступово зростав набряк. При огляді лікарем швидкої допомоги попередньо виставлено діагноз перелому проксимального кінця плечової кістки.

А. Які види переломів проксимального відділу плечової кістки можуть бути у хворого?

Б. Який механізм переломів ділянки проксимального відділу плечової кістки?

В. Коли утворюється вколочений перелом проксимальної частини плеча?

Г. За рахунок чого зростає набряк плечового суглоба?

Д. Де повинна починатись і де закінчуватись шина Крамера при транспортній іммобілізації кінцівки?

 

2. Хворий Б., 40 років, поступив у травматологічне відділення зі скаргами на біль, набряк плечового суглоба. Біль різко посилюється при пальпації горбкової ділянки. Після рентгенографії плечового суглоба виявлений відривний перелом великого горбика.

А. Від чого залежить тактика лікування?

Б. Який метод лікування хворого з відривним переломом великого горбика плеча зі зміщенням при наявності протипоказань до операції?

В. Яку гіпсову іммобілізацію застосуєте при відривному переломі великого горбика плеча зі зміщенням?

Г. Що є показанням до хірургічного лікування перелому великого горбика?

Д. В чому суть оперативного втручання при відриві великого горбика плеча зі зміщенням?

 

3. Хворий В, 39 років, звернувся в приймальне відділення зі скаргами на біль, деформацію плеча та неможливість рухати рукою. При огляді виявлено набряк, деформацію верхньої третини плеча, локальний біль при пальпації проксимального відділу плеча, що посилюється при осьових навантаженнях на плече. На рентгенограмі: перелом хірургічної шийки плеча.

А. Які види перелому хірургічної шийки плеча розрізняють?

Б. Які можливі зміщення центрального уламку при кожному виді перелому?

В. Чи можливе вкорочення кінцівки при вказаних переломах?

Г. Яку іммобілізацію використовують при консервативному лікуванні?

Д. Який термін консолідації відламків при переломі хірургічної шийки плечової кістки?

 

4. Водій С., 38 років, при зіткненні з зустрічним автомобілем отримав травму в ділянці середньої третини плеча. При огляді фельдшером швидкої допомоги відмічено деформацію плеча в середній третині, рухомість та крепітацію у цій ділянці.

А. Поставте попередній діагноз.

Б. Як правильно виконати транспортну іммобілізацію?

В. Як правильно провести рентгенологічне дослідження?

Г. Яку гіпсову іммобілізацію застосуєте при переломі без зміщення?

Д. Який метод лікування показаний при переломі зі зміщенням?

 

5. Студент К., 23 роки, упав на лікоть під час гри у футбол. При падінні відчув хруст в місці удару. Одразу після травми з’явився сильний біль в лікті, відмітив деформацію плеча, випинання м’яких тканин по задній поверхні дистальної частини плеча.

А. Поставте попередній діагноз.

Б. Як правильно виконати транспортну іммобілізацію?

В. Чи можливе зміщення відламків плеча у хворого?

Г. Чи буде перелом супроводжуватися гемартрозом ліктьового суглоба?

Д. Чи можливе проведення закритої репозиції при переломі зі зміщенням?

 

6. Хворий З., 28 років, при катанні на ковзанах впав на лікоть, відчув різкий біль. При огляді хворого в приймальному покої лікарем-травматологом виявлено: рука випрямлена в ліктьовому суглобі, хворий підтримує її здоровою рукою. В ділянці ліктьового суглоба відмічається набряк, гемартроз, біль при пальпації та при осьовому навантаженні на ліктьовий відросток. Попередній діагноз: перелом ліктьового відростка.

А. Які види перелому ліктьового відростка ви знаєте?

Б. Яке обстеження необхідно виконати хворому для уточнення діагнозу?

В. Чим зумовлено зміщення проксимального відламку ліктьового відростка?

Г. Що є показанням до консервативного методу лікування?

Д. Яка тактика лікування відривного перелому верхівки ліктьового відростка?

 

7. Хворий К., 32 роки, звернувся до травматолога поліклініки зі скаргами на біль у ліктьовому суглобі. З анамнезу відомо, що хворий впав на лікоть два дні тому. Після обстеження хворого та рентгенографії ліктьового суглоба виявлено перелом головки променевої кістки.

А. Проведіть класифікацію переломів головки променевої кістки.

Б. Окрім перелому головки променевої кістки, які ще пошкодження можливі?

В. Який метод консервативного лікування хворого з переломом головки променевої кістки без зміщення відламків?

Г. Яка тактика лікування хворого при уламкових переломах головки променевої кістки зі зміщенням у дорослих?

Д. Яка тактика лікування при уламкових переломах головки променевої кістки зі зміщенням у дітей?

 

8. Хворий А., 19 років, під час гри у баскетбол упав на кисть та відчув біль у ліктьовому суглобі. Продовжити гру не зміг через біль та набряк по внутрішній поверхні ліктьового суглоба. Звернувся до травматолога через 3 дні через біль у ліктьовому суглобі, та неможливість рухів. При огляді відмічається підшкірний крововилив по внутрішній поверхні ліктьового суглоба в ділянці надвиростка, болючість та крепітація при пальпації цієї ділянки, відхилення передпліччя назовні при створенні опору в ліктьовому суглобі.

А. Поставте попередній діагноз.

Б. Що необхідно зробити хворому для уточнення діагнозу?

В. Вкажіть метод консервативного лікування.

Г. Вкажіть метод оперативного лікування.

Д. Які ускладнення можливі при відсутності адекватного лікування?

 

9. Хвора К., 15 років, впала на зігнутий лівий ліктьовий суглоб. Скаржиться на біль, обмеження розгинання в суглобі. Контури суглоба згладжені через набряк. Пальпується щілина в проекції ліктьового відростка розміром в 1 см. Трикутник Гютера порушений. Рухи в ліктьовому суглобі різко обмежені.

А. Поставте попередній діагноз.

Б. Які додаткові методи обстеження призначите?

В. Яке лікування проведете, обґрунтуйте?

Г. Вкажіть методику лікування.

Д. Через який термін необхідно починати лікувальну фізкультуру в ліктьовому суглобі?

 

10. Хвора С., 30 років, на льодовій арені впала на правий ліктьовий суглоб. В суглобі з’явився різкий біль, неможливість рухів. При огляді: відмічається деформація плеча вище лінії Маркса, передпліччя в напівзігнутому положенні, трикутник Гютера асиметричний. Відмічається виражена гіпостезія в 5 пальці.

А. Який найбільш імовірний діагноз?

Б. Які орієнтири утворюють трикутник Гютера?

В. Яке обстеження необхідно провести для уточнення діагнозу?

Г. Яке лікування проведете, стисло опишіть методику?

Д. Чим пояснюється гіпостезія 5 пальця?

 

11. Хворий П., 36 років, отримав травму в автомобільній пригоді. Діагностовано закритий перелом обох кісток передпліччя на рівні середньої та нижньої третини зі зміщенням уламків.

А. Які основні механізми виникнення переломів діафізу кісток передпліччя?

Б. Які зміщення уламків можливі при переломі обох кісток передпліччя?

В. Яку гіпсову іммобілізацію застосуєте при консервативному лікуванні?

Г. Який термін консолідації перелому діафізу обох кісток передпліччя?

Д. Який вид хірургічного лікування можна застосувати у цього хворого?

12. Дитину Б., віком 2 років, мама різко потягнула за руку під час ходи, щоб втримати на ногах. Відбулася надлишкова ротація передпліччя. Дитина плаче, не згинає руку в ліктьовому суглобі. При пальпації визначається легка припухлість по передній поверхні ліктьового суглоба. Активні та пасивні рухи неможливі через біль. На рентгенограмах ліктьового суглоба та передпліччя в двох проекціях ушкоджень кісток не виявлено.

А. Поставте попередній діагноз.

Б. Яке лікування проведете, техніка його виконання?

В. Якщо потрібно, то яку іммобілізацію застосуєте і на який термін?

Г. Можливе ускладнення і його причина?

Д. Яка профілактика ускладнень при такій травмі?

 

13. Хвора С., 72 роки, впала під час ожеледиці на праву долоню. Виник різкий біль в ділянці променево-зап’ясткового суглоба. При огляді відмічається сходинкоподібна деформація зі зміщення в тильну сторону дистального метафізу правої променевої кістки, набряк. Рухи правою кисті неможливі через біль.

А. Поставте попередній діагноз.

Б. Яка патологія у хворої може сприяти виникненню цього пошкодження?

В. Яке обстеження необхідно провести перед лікуванням?

Г. Чим викликане зміщення фрагментів?

Д. Опишіть принцип лікування.

 

14. Хворий П., 35 років, впав на перерозігнуту праву руку. Одразу відчув сильний біль в передпліччі, перестав функціонувати ліктьовий суглоб. Передпліччя незначно вкорочене, набрякле у верхній третині та в ділянці ліктьового суглоба. При пальпації по передньо-зовнішній поверхні ліктьового суглоба відмічається болючість. На межі верхньої та середньої третини ліктьової кістки пальпація різко болюча та патологічна рухомість.

А. Поставте попередній діагноз.

Б. Які вимоги до проведення рентгенографії пошкодженої ділянки?

В. Вкажіть положення кінцівки в гіпсовій пов’язці при цьому пошкодженні.

Г. Чим зумовлена наявність підвивиху головки променевої кістки після спроби вправлення?

Д. Вкажіть оптимальний метод лікування.

 

15. Хворий С., 36 років, отримав травму в автомобільній пригоді. Діагностовано перелом променевої кістки на рівні середньої третини діафізу зі зміщенням уламків.

А. Яку іммобілізацію застосуєте після закритої репозиції?

Б. Яке положення в гіпсовій пов’язці надасте передпліччю?

В. Що буде показанням до хірургічного лікування?

Г. Які зміщення уламків можливі при цьому переломі?

Д. Вкажіть термін консолідації цього перелому.

 

16. Шофер Д., 45 років, заводив вантажну машину ручкою. Під час заведення ручка зворотнім рухом вдарила в долоню, виник сильний біль в зоні підвищення першого пальця, різке обмеження рухів І пальця правої кисті. Пальпація основи першої п’ясткової кістки різко болюча, активні рухи нею неможливі.

А. Поставте попередній діагноз.

Б. Яке додаткове обстеження проведете?

В. Яке лікування виконаєте?

Г. Які ускладнення можливі при лікуванні?

Д. Яка профілактика цих ускладнень?

 

17. Хворий К., 38 років, упав на задню поверхню плеча. При огляді в поліклініці відмічається підшкірна гематома, крепітація при пальпації в ділянці лопатки. Лікар ортопед-травматолог діагностував перелом лопатки. Хворому введено знеболюючі середники та місцеве знеболення місця травми, проведено спробу вправити перелом.

А. Який попередній діагноз?

Б. Які дії лікаря є невірні?

В. Вкажіть правильний алгоритм дій.

Г. Яку пов’язку слід використати для фіксації перелому?

Д. В якому положенні потрібно фіксувати верхню кінцівку?

 

18. У хворого Г., 46 років, після падіння з велосипеда на праве плече з’явився біль в плечовому поясі. Фельдшером діагностовано перелом середньої третини правої ключиці.

А. Чи доцільним є клінічне обстеження для виявлення крепітації кісткових уламків?

Б. Що необхідно виконати після клінічного обстеження хворого?

В. Які абсолютні показання до оперативного лікування при переломі ключиці?

Г. Назвіть відносні показання до остеосинтезу ключиці.

Д. Який термін іммобілізації при консервативному лікуванні?

 

19. Хворий М., 29 років, після падіння на лівий плечовий суглоб з велосипеда відчув різкий біль, з’явився набряк травмованої ділянки. На наступний день по верхній поверхні плечового суглоба з’явилася деформація, підвищення м’яких тканин. При натискуванні на підвищення відмічається біль та вирівнювання деформації, при відпусканні - деформація з’являється знову. Рухи в плечовому суглобі обмежені через біль в ділянці деформації. Вирішив звернутися до травматолога.

А. Поставте попередній діагноз?

Б. Який симптом є підтвердженням цього діагнозу?

В. Яке обстеження підтвердить діагноз?

Г. Який метод лікування дозволяє здійснювати раннє відновлення функції кінцівки?

Д. Які показання до оперативного лікування?

 

20. Маляр К., 42 роки, при падінні з драбини отримав удар дерев’яною опорою в ділянку плечового поясу справа. Під час удару відчув хруст та сильний біль. В ділянці удару з’явився набряк, на шкірі забійна рана до 1см. При спробах рухів правою рукою відмічає крепітацію та рухомість в ділянці ключиці.

А. Поставте попередній діагноз.

Б. Як транспортувати хворого до стаціонару?

В. Перерахуйте клінічні симптоми, які підтвердять ваш діагноз.

Г. Вкажіть види гіпсових пов’язок при консервативному лікуванні.

Д. Який метод оперативного лікування можна застосувати в цьому випадку?

 

Ситуаційні задачі кінцевого рівня знань студентів 5 курсу до теми №5:

ПОШКОДЖЕННЯ ХРЕБТА І ТАЗУ

1. Хворий М., 42 років, отримав травму хребта в ДТП. Поступив в приймальне відділення ОКЛ. Скаржиться на сильний біль в поперековому відділі хребта. Відмічає затримку сечопуску. При обстеженні виявлено нижню параплегію, відсутність тактильної і больової чутливості в обох нижніх кінцівках. Рентгенологічно визначається компресійний переломо-вивих L_I хребця. На КТ виявлено здавлення спинного мозку відламком хребця.

А. Яка транспортна іммобілізація при переломах поперекового відділів хребта?

Б. Яка невідкладна допомога необхідна хворому?

В. Як визначити ступінь компресії тіла хребця?

Г. В чому полягає різниця між парезом і плегією?

Д. Яка найбільш раціональна тактика лікування хворого?

 

2. Хворий Н., 21 років, під час стрибка в ріку вдарився головою об дно. Скарги на біль в ділянці шиї, неможливість рухів в суглобах кінцівок. При обстеженні виявлено неповноцінні слабкі рухи верхніх кінцівок, відсутність рухів в нижніх кінцівках та неповне порушення їх чутливості. Сечопуск порушений. Клініко-рентгенологічно встановлено діагноз: вивих С7 хребця з частковим порушенням функції спинного мозку.

А. Яка транспортна іммобілізація при переломах шийного відділу хребта?

Б. Яка невідкладна допомога необхідна цьому хворому?

В. За якими критеріями визначається вивих хребця?

Г. Чи відноситься дане пошкодження до тяжких?

Д. Яка тактика лікування хворого?

 

3. Хворий Т., 27 років, переведений з травматологічного відділення ЦРЛ у відділення хірургії хребта і спинного мозку ОКЛ з діагнозом: неускладнений компресійний перелом L1 хребця (фактична вентральна висота – 90 за H. Vinz). Травму хребта отримав 3 дні тому.

А. Обгрунтуйте діагноз?

Б. Який лікарняний режим призначите хворому?

В. Чи доцільним було здійснювати перевід хворого?

Г. Яка фіксація хребта найбільш біомеханічно обґрунтована?

Д. Який метод лікування застосуєте при наявності протипоказань до операції?

4. Хвора Б., 48 років, впала під час ожеледиці. Скаржиться на біль в попереку. При обстеженні виявлено біль при пальпації в проекції L2 хребця, який при осьовому навантаженні посилюється. На рентгенограмі поперекового відділу хребта виявлено зниження висоти тіла L2 хребця (фактична вентральна висота – 70 за H. Vinz), клиноподібної форми.

А. Поставте діагноз.

Б. Чому тіло хребця клиновидної форми?

В. Куди направлений гострий кінець клина?

Г. Яке лікування призначите?

Д. Через скільки часу розпочнете лікувальну фізкультуру?

 

5. Хвора К., 54 роки, впала з горіха висотою біля 3 м. Скаржиться на різкий біль в попереку. В поліклініці без рентгенологічного обстеження поставлено діагноз: забій поперекового відділу хребта. Після рентгенологічного обстеження проведеного через день виявлено зниження висоти тіла LI хребця (фактична вентральна висота – 50 за H. Vinz), виражений кіфоз. Неврологічних змін немає.

А. Який правильний діагноз?

Б. Яких помилок припустився лікар поліклініки?

В. Який ступінь компресії?

Г. Яка тактика лікування?

Д. Які можливі ускладнення?

 

6. Хворий Р., 32 років, одержав удар палицею по спині 2 дні тому. Скаржиться на біль в поперековому відділі хребта, який посилюється при незначному напруженні м’язів попереку. Об’єктивно: припухлість, гематома, різкий біль при пальпації в ділянці L3-L4 в проекції поперечних паростків справа.

А. Який попередній діагноз?

Б. Яке обстеження необхідно провести?

В Яка невідкладна допомога?

Г. Яка тактика лікування?

Д. Які строки реабілітації?

 

7. Хвора Д., 26 років, випала з балкону IІІ поверху. Доставлена в травмпункт зі скаргами на різкий біль у спині, неможливість стати на ноги. При огляді виявлено напруження паравертебральних м’язів, при пальпації різкий біль в проекції L1. Сечопуск самостійний. Після рентгенографії поперекового відділу хребця у двох проекціях визначається зниження висоти тіла хребця L1 хребця (фактична вентральна висота – 30 за H. Vinz).

А. Який діагноз?

Б. Чи достатнім є рентгенологічне обстеження у двох проекціях?

В. Яку тактику лікування застосуєте?

Г. За необхідності які додаткові методи обстеження виконаєте?

Д. Орієнтовний строк непрацездатності у людей фізичної праці?

8. Хвора Ф., 33 років, скаржиться на сильний біль по задній поверхні шиї. При різкій зупинці автомобіля відбулося форсоване згинання в шийному відділі хребта. При огляді: припухлість, виражений біль при пальпації в ділянці остистих відростків С4 – С5 хребців. Наявна западина між остистими відростками.

А. Який попередній діагноз?

Б. Яка транспортна іммобілізація?

В. Яке обстеження?

Г. Яка тактика лікування?

Д. Який орієнтовний строк фіксації для зрощення?

 

9. Хворий В., 44 років, попав під поїзд в результаті чого отримав травму хребта і травматичний відрив правої гомілки в середній третині. Протягом 11 днів лікувався в ЦРЛ: виведений з шоку, проведена ПХО з формуванням ампутаційної кукси гомілки. З кукси - гнійні виділення. Наявна нижня параплегія з порушенням функції органів тазу. Належки в крижовій ділянці. На рентгенограмі, висоти тіла Тh12 знижена (фактична вентральна висота – 10 за H. Vinz).

А. Який клінічний діагноз?

Б. Які помилки при лікуванні в ЦРЛ були допущені?

В. Яка діагностика і тактика лікування такого пошкодження хребта?

Г. Тактика лікування кукси гомілки?

Д. Метод лікування належків?

 

10. Хворий Л., 29 років, при падінні з дерева вдарився головою до землі. Відчув різкий біль в шиї, слабість в руках. При огляді відсутній шийний лордоз, голову підтримує руками, рухи голови різко обмежені. Неврологічних змін не виявлено. На рентгенограмі шийного відділу хребта у двох проекціях перелому кісток не виявлено, відмічається зміщення тіла С3 допереду, порушення конгруентності у дуговідросткових суглобах, у сегменті С3-С4.

А. Який клінічний діагноз?

Б. Які можливі помилки в інтерпретації рентгенограм?

В. Яке лікування призначите?

Г. Яке обстеження треба виконати в динаміці?

Д. При сумнівному результаті вправлення, яке обстеження проведете?

 

11. Будівельник, 25 років, внаслідок падіння з риштовки висотою 4 метри отримав перелом кісток тазу. При огляді: виражений біль при пальпації передньо-верхньої ості клубової кістки справа. Рентгенологічно: закритий перелом передньо-верхньої ості клубової кістки справа без зміщення.

А. До якої групи переломів кісток тазу належить такий тип ушкодження?

Б. Чи порушилася цілісність тазового кільця внаслідок такого типу перелому?

В. В чому полягає лікування?

Г. Чи є необхідність в оперативному втручанні?

Д. Орієнтовний строк непрацездатності?

12. Хворий Д., 16 років, внаслідок падіння з висоти 3,5 метри, отримав закритий перелом крижової кістки. Рентгенологічне дослідження виявило, що лінія перелому кістки проходить нижче крижово-клубового зчленування.

А. Який механізм травми?

Б. Чи супроводжується це пошкодження травматичним шоком?

В. Чи може хворий при такій травмі самостійно ходити?

Г. Які симптоми можуть бути при такому переломі кісток тазу?

Д. Через який строк після травми дозволите дозоване навантаження?

 

13. Хворий В., 26 років, був притиснутий бампером автомобіля до стіни будинку. Транспортований в лікарню на твердих ношах в положенні за Волковичем. При огляді в приймальному відділенні виявлено позитивний симптом “прилиплої п’яти”, а після рентгенологічного обстеження діагностовано перелом кісток тазу справа спереду без порушення цілості тазового кільця.

А. Які бувають типи таких переломів?

Б. Чи правильною була виконана транспортна іммобілізація?

В. Що властиве для позитивного симптому прилиплої п’ятки?

Г. Чи можна лікувати хворого в положенні за Волковичем?

Д. Які фактори можуть лягти в основу виникнення жирової емболії у цього хворого?

 

14. Хворий Г., 28 років, поступив в лікарню після дорожньо-транспортної пригоди. Скаржиться на сильний біль в ділянці кісток тазу справа. Після огляду травматологом встановлено діагноз: перелом крила клубової кістки справа без порушення цілісності тазового кільця.

А. Чи можливий тяжкий стан хворого при такому пошкодженні?

Б. Чи спостерігається позитивний симптом Вернейля?

В. Чи можна у хворого виявити позитивний симптом Ларрея?

Г. Яка тривалість ліжкового режиму?

Д. Яка величина крововтрати у цього хворого?

 

15. Хвора Д., 30 років, доставлена “швидкою допомогою”, госпіталізована в травматологічне відділення зі скаргами на сильний біль в ділянці куприка, що різко посилюється при спробі сісти. Декілька днів тому впала на сідниці з драбини. При обстеженні травматологом виявлено виражений біль при пальпації куприка. На рентгенограмі порушення цілісності однієї з куприкових кісток без зміщення.

А. Який попередній діагноз?

Б. Які додаткові методи обстеження слід застосувати?

В. Як будете лікувати хвору?

Г. Який прогноз на майбутні пологи?

Д. Термін непрацездатності та можливе ускладнення, його лікування?

 

16. Хвора З., 34 роки, на другий день після пологів скаржиться на сильний біль в ділянці лонного зчленування при спробі ходити. При обстеженні: пальпація лонного зчленування викликає біль, при стисканні тазу за крила клубових кісток біль посилюється. Діагностовано розрив лонного зчленування. На рентгенограмі ширина лонного зчленування 1,5 см.

А. Яка в нормі ширина лонного зчленування на рентгенограмі?

Б. Чи можна спостерігати позитивний симптом “прилиплої п’ятки”?

В. Який метод лікування цього пошкодження є найбільш поширеним?

Г. В яких випадках показане оперативне лікування цього пошкодження?

Д.Через який строк після оперативного лікування чи початку консервативного лікування хворій показане дозоване навантаження в корсеті?

 

17. У хворого Ж., 26 років, після ШТП лікарем-травматологом в приймальному відділенні лікарні діагностовано розрив лівого крижово-клубового зчленування зі зміщення. В травматологічному відділенні хворого укладено в положення за Волковичем.

А. Чи належить це пошкодження тазу до тяжких?

Б. Чи можна хворому призначити для знеболення наркотичні анальгетики?

В. Що зобов’язаний виконати лікар перед укладкою хворого в гамак?

Г. Чи слід в гамаку робити перехресну тягу?

Д. Через який строк від початку консервативного лікування хворому показане дозоване навантаження?

 

18. Хворий Д., 46 років, поступив в лікарню після аварії поїзда. Скаржиться на сильний біль в ділянці кісток тазу. Після обстеження ургентним травматологом поставлено діагноз: закритий перелом кісток тазу за типом Мальгеня. Травматичний шок ІІ ступеня.

А. До якої групи переломів кісток тазу належить це пошкодження?

Б. Чи можливий травматичний шок при такому переломі кісток тазу?

В. Що є першочерговим у лікуванні шоку?

Г. Чи можна лікувати цього хворого в гамаку?

Д. Через який строк від початку лікування цьому хворому показане дозоване навантаження?

 

19. Хворий П., 34 років, поступив у травматологічний відділ після ШТП зі скаргами на біль в правій половині тазу. Рухи в правому кульшовому суглобі різко обмежені і болючі, неможливість ходьби. Після клініко-рентгенологічного обстеження встановлено діагноз: перелом дна ацетабулярної западини з центральним вивихом правого стегна.

А. Який механізм цього пошкодження?

Б. Які клінічні симптоми домінують?

В. Чи будуть спостерігатися зміни орієнтирів по лінії Розера-Нелатона?

Г. Які види місцевого знеболення слід виконати?

Д.Через який строк від початку лікування цьому хворому показане дозоване навантаження на праву ногу?

20. Хворий Ч., 55 років, збитий вантажним автомобілем. Через 20 хвилин лікарем ”швидкої допомоги” діагностовано: перелом кісток тазу, еректильна фаза травматичного шоку. Закрита черепномозкова травма.

А.Чи слід давати хворому наркотичні анальгетики?

Б. Що приводить до виникнення травматичного шоку: перелом тазу чи ЧМТ?

В. На що може вказувати притуплення перкуторного звуку по боках живота?

Г. В якому положенні слід транспортувати хворого?

Д. Що є першочерговим у лікуванні шоку?

 

Ситуаційні задачі кінцевого рівня знань студентів 5 курсу до теми № 6: