Технології формування у дітей

та молоді здорового способу життя"

Актуальність проблеми формування здорового способу життя не викликає заперечень, адже стан здоров'я дітей та молоді в нинішній період суспільного розвитку має тенденцію до погіршення.

Робота виконана згідно з вимогами державного стандарту та має таку структуру: вступ, основна частина (2 розділи), висновки. Наукова праця студента містить список використаних науково-методичних джерел та додатки, на які є посилання в тексті. Об­сяг роботи - 58 сторінок. Робота побудована достатньо логічно.

У вступі роботи автор зупиняється на обґрунтуванні актуальності проблеми, визначенні об'єкта, предмета, мети, завдань, методів дослідження, наводить відомості про наукові розробки з цієї проблеми.

 

 

У першому розділі формування здорового способу життя висвітлюється як соціально-педагогічна проблема, розглядаєть­ся стан здоров'я дітей та молоді в сучасній Україні, робиться спроба розкрити сутність здорового способу життя та проана­лізувати підходи до його вивчення в науковій літературі.

У другому розділі висвітлюється практика реалізації техно­логій формування здорового способу життя та вказується на окремі технології й методи, які, на думку автора, є важливими у роботі з підлітками та молоддю.

Висновки дипломної роботи достатньою мірою відображу­ють основні результати дослідження.

Позитивним є те, що автор самостійно дослідив окремі ас­пекти ставлення підлітків до здорового способу життя та відоб­разив результати дослідження у вигляді таблиць. Дослідник особливу увагу приділяє питанню технологій формування здо­рового способу життя дівчаток-підлітків, технологій, спрямова­них на попередження вживання дітьми та молоддю алкоголю та наркотиків.

Загалом роботу можна оцінити позитивно, хоча слід вказа­ти на певну неповноту висвітлення форм і методів роботи з формування здорового способу життя дітей та молоді.

2. Написати рецензію на одну із курсових (дипломних робіт) з проблем соціальної роботи.

 

Література

1. Сірий Є.В. Соціологія: загальна теорія, історія розвитку, спеціальні та галу­зеві теорії: Навч. посібник. - К.: Атіка, 2004.

2. Сурмін Ю.П., Туленков Н.В. Методология и методы социологических иссле­дований: Учебное пособие. - К.: МАУП, 2000.

3. Методикаи технологии работы социального педагога: Учебное пособие для студ. высш. учебн. заведений / Б.Н.Алмазов, М.А.Беляева, Н.Н. Бессонова и др.; Под ред. М.А. Галагузовой, Л.В. Мардахаева. - М.: Издат.центр "Ака­демия", 2002.

4. Технологии социальной работы: Учебник / Под общ. ред. Е.И. Холостовой. - М.: ИНФРА-М, 2002.

5. Технологиясоциальной работы: Учебное пособие для студ. высш. учебн. за­ведений / Под ред. И.Г. Зайнышева. - М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС. 2000.

 

 

Тема 5. Технології проектування в соціальній роботі

 

1. Соціальне проектування як конструювання соціальної дійсності.

2. Етапи соціального проектування.

3. Стратегії проектної діяльності.

4. Методи і методики соціального проектування.

 

1. Проектування (від лат. projektus - кинутий вперед) - спе­цифічна діяльність, результатом якої є науково-теоретично і прак­тично обґрунтоване визначення варіантів прогнозованого і пла­нового розвитку нових процесів і явищ. Проектування - одна із форм відображення дійсності, процес створення прообразу (прототипу) об'єкта, явища чи процесу.

Метою проектування є перетворення об'єктивної дійсності, коли створюються (чи передбачається створення) об'єкти, яви­ща, процеси, які б відповідали бажаним якостям.

За своєю сутністю проектування охоплює практично всі сфери діяльності людини і суспільства, тісно взаємодіючи, з однієї сторони, із прогнозуванням, з іншої - з плануванням та іншими функціями управління.

У сучасних умовах зростаючою потребою стає проектуван­ня соціальних систем, яке в принципі зводиться до визначен­ня майбутнього стану конкретного соціального об'єкта, проце­су в межах певної програми і плану.

Соціальне проектування стало науковою і практичною про­блемою не так давно. Ще в 70 pp. XX ст. переважно писали про соціальне планування.

Серед найбільш частих дефініцій проектування, що зустріча­ються у вітчизняній і зарубіжній літературі, можна назвати такі:

¨ проектування - пристосування засобів, що є в наявності, для досягнення мети, координація складових частин чи окремих дій для отримання необхідного результату;

¨ проектування - це конструювання варіантів оптимально­го з так званої мети, майбутнього стану об'єкта;

 

¨ проектування - це моделювання дій щодо їх здійснення, допоки не з'явиться повна впевненість у кінцевому результаті;

¨ проектування - прийняття рішень в умовах невизначеності.

Узагальнюючи, можна визначити соціальне проектування як конструювання соціальної дійсності.

Основними елементами проектної діяльності, її найваж­ливішими теоретичними категоріями є конструювання, сис­тема, об'єкт, суб'єкт проектування, методи соціального про­ектування, умови проектування, механізми соціального проектування.

Основною метою соціального проектування як специфічної управлінської діяльності є створення проектів. Соціальний про­ект призначається для відображення майбутнього бажаного стану системи, що виникає внаслідок певних дій людей, за на­явності певних фінансових, трудових, матеріальних і інших ресурсів, у тому числі інтелектуальних, пізнавальних, евристич­них, ціннісних. Соціальний проект являє собою такий різно­вид програми, де відображені не тільки актуальні орієнтири, загальні завдання, а й уточнені терміни досягнення конкретних завдань, скоординовані зусилля виконавців на основі глибоко­го вивчення початкового рівня розвитку об'єкта і використання соціальних нормативів.

Алгоритми вирішення соціальних проблем не можуть розроблятися без врахування основних принципів проектування:

¨ принцип наукового обґрунтування;

¨ принцип соціальної доцільності і цілезумовленості, що передбачає відповідність очікуваних результатів норма­тивним (ціннісним) цілям суспільного розвитку;

¨ принцип відповідності змін, що проектуються, фізіо­логічній, психічній і соціальній природі людини;

¨ принцип комплексності, інтегративності, співставлення різних видів моделей;

¨ принцип реалістичності і можливості для реалізації, що передбачає не тільки адекватну постановку цілей, а й опо­ру на дійсні, що піддаються обліку, соціальні ресурси.

 

Засобами здійснення соціального проектування є ті засоби, за допомогою яких забезпечується, аналізується і переробляєть­ся інформація про стан систем і процесів, тенденції їх розвитку, виникнення і розвиток проблемної ситуації, потреби суб'єктів. Тепер широке поширення отримали технічні засоби проектуван­ня, у тому числі системи автоматизованого проектування.