Завдання для самостійної роботи
Час – 3 години
Опорні поняття: судочинство, додаткове розслідування, призначення кримінальної справи до розгляду
Вказана тема навчальної дисципліни „Кримінальний процес” не передбачає семінарських та практичних занять, але основні положення попереднього розгляду справи суддею виносяться на модуль контроль, а також входять до переліку екзаменаційних питань на семестровому і державному іспитах. Тому, вкрай важливо після прослуховування лекції самостійно закріпити набуті знання шляхом вивчення рекомендованої літератури та нормативно-правових джерел. Під час самостійної роботи рекомендовано проробити наступні питання:
1. Сутність і завдання стадії попереднього розгляду кримінальної справи суддею.
2. Строки та порядок попереднього розгляду справи суддею.
3. Питання, які з'ясовуються суддею при попередньому розгляді.
4. Рішення судді за результатами попереднього розгляду справи.
5. Особливості попереднього розгляду суддею справ приватного обвинувачення.
6. Вручення підсудному копії обвинувального висновку та забезпечення права сторін на ознайомлення з матеріалами справи.
Методичні рекомендації
Попередній розгляд справи суддею — це стадія кримінального процесу, в якій суддя одноособово розглядає направлену прокурором кримінальну справу на предмет можливості призначення її до судового розгляду та вирішує питання щодо підготовки справи до судового розгляду.
Процесуальне значення стадії попереднього розгляду справи суддею полягає у такому.
1. Це є свого роду "процесуальний фільтр", що не допускає до судового розгляду кримінальні справи, які неповно розслідувано або в яких допущено істотні порушення закону.
2. У ній визначають межі майбутнього судового розгляду. Розгляд справи в суді першої інстанції може відбуватися тільки за тим обвинуваченням, що його було сформульовано на досудовому слідстві.
3. Попередній розгляд справи суддею забезпечує підготовку всіх необхідних умов для правильної організації та успішного проведення судового засідання.
4. У цій стадії з'являється новий учасник кримінального процесу — підсудний. В разі призначення справи до судового розгляду обвинувачений "трансформується" в підсудного.
Провадження в стадії попереднього розгляду справи суддею здійснюється на підставі таких загальних положень:
1. Судді заборонено вирішувати наперед питання про винуватість обвинуваченого (підсудного).
2. Під час попереднього розгляду справи не можуть бути присутні особи, які не є учасниками процесу (свідки, експерти тощо).
Функціями стадії є:
1) контрольна, пов'язана із контролем за тим, чи досудове слідство проведено з дотриманням всіх вимог кримінально-процесуального закону і чи правомірними були дії прокурора у справі, що надійшла до нього із обвинувальним висновком;
2) підготовчо-організаційна, що полягає у визначенні можливості розгляду кримінальної справи у судовому засіданні та створенні відповідних умов для забезпечення реалізації такої можливості.
Завдання стадії, залежно від того, реалізацію якої функції вони забезпечують, можна поділити на дві групи.
Перша група спрямована на реалізацію контрольної функції. Ці завдання полягають у вирішенні питань, зазначених у ст. 237 КПК:
1) чи підсудна справа суду, на розгляд якого вона надійшла;
2) чи немає підстав для закриття справи або її зупинення;
2) чи складено обвинувальний висновок відповідно до вимог КПК;
3) чи немає підстав для зміни, скасування або обрання запобіжного заходу;
4) чи не було допущено під час порушення справи, провадження дізнання або досудового слідства таких порушень вимог КПК, без усунення яких справу не може бути призначено до судового розгляду;
5) чи немає підстав для притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб (це питання з'ясовує суддя тільки в разі заявлення відповідного клопотання прокурором, обвинуваченим, його захисником чи законним представником, потерпілим чи його представником);
6) чи немає підстав для кваліфікації дій обвинуваченого за статтею КК, яка передбачає відповідальність за більш тяжкий злочин, чи для пред'явлення йому обвинувачення, яке до цього не було пред'явлено (це питання з'ясовує суддя за клопотанням прокурора, потерпілого чи його представника).
Друга група завдань пов'язана із виконанням підготовчо-організаційної функції. Це ті, змістом яких є вирішення питань, зазначених у ст. 253 КПК:
1) про призначення захисника у випадках, якщо його участь у справі є обов'язковою;
2) про зміну, скасування або обрання запобіжного заходу;
3) про визнання особи законним представником обвинуваченого, потерпілою, відповідачем, представником потерпілого, позивача, відповідача, якщо рішення про це не було прийнято під час розслідування справи;
4) про визнання потерпілого цивільним позивачем, якщо позов не було заявлено під час розслідування справи;
5) про список осіб, які підлягають виклику в судове засідання, та витребування додаткових доказів (за наявності підстав вважати, що в стадії судового розгляду відповідно до ст. 299 КПК досліджуватимуть лише деякі докази або не досліджуватимуть взагалі, суддя вправі викликати в судове засідання лише тих осіб чи витребувати лише ті докази, про допит чи дослідження яких надійшли клопотання від учасників судового розгляду);
7) про заходи щодо забезпечення цивільного позову;
8) про виклик у необхідних випадках перекладача;
10) про розгляд справи у відкритому чи закритому судовому засіданні;
11) про день і місце судового розгляду справи;
12) всі інші питання, які стосуються підготовчих до суду дій.
Коло учасників стадії
Обов'язкові учасники:
1) суддя, який діє одноособово. В цій стадії він:
• головує під час попереднього розгляду справи;
• вислуховує доповідь прокурора щодо можливості призначення справи до судового розгляду;
• вислуховує думки інших учасників судового розгляду;
• вирішує клопотання, заявлені учасниками судового розгляду;
• приймає рішення за результатами попереднього розгляду справи;
2) прокурор:
• доповідає про можливість призначення справи до судового розгляду;
• висловлює думку щодо клопотань, заявлених іншими учасниками судового розгляду.
Необов'язкові учасники:
1) інші учасники процесу (судового розгляду) — див. п. 8 ст. 32 КПК:
• висловлюють свої думки;
• заявляють клопотання;
2) секретар — веде протокол (за необхідності).
