ХОС- пестициди широкого спектру дії, активні проти комах, кліщів, патогенних грибів, стійкі, високотоксичні, мають виражену кумулятивну дію. Більшість із них кристалічні чи аморфні сполуки, нерозчинні у воді, добре розчинні у жирах і ліпідах, накопичуються в жировій тканині, центральній нервовій системі, печінці, залозах внутрішньої секреції.
Виводяться ХОС через кишечник, нирки, з молоком.
Дихлоретан – рідина із запахом хлороформу, розчинна в органічних розчинниках, високотоксична, подражнює шкіру, слизові оболонки, пригнічує центральну нервову систему, по типу наркотичних засобів.
Немагон – рідина жовтого кольору з різким запахом, розчинна в органічних розчинниках, володіє над кумулятивною дією, подражнює слизові оболонки і шкіру.
Гексахлорбутадієн – масляниста рідина, добре розчинний у жирах, і органічних розчинниках. Застосовують як гербіцид і інсектицид, подражнює шкіру, слизові оболонки, ембріотоксичний.
Гексахлоран – застосовують як інсектоакарицид для обробки плодових, овочевих, польових культур, і протруювання зерна.
Вихідною речовиною ХОС є ДДТ – дихлордифенілтрихлорметан.
Дихлордифенілдихлоретан – ДДД менш токсичний.
Патогенез – ХОС володіють місцевою подразнюючою дією на шкіру і слизові оболонки, акумулюються в підшкірному і внутрішньому жирі, центральній нервовій системі, печінці, нирках, залозах внутрішньої секреції.
ХОС діють переважно на центральну нервову систему і печінку, викликаючи судоми, вражають центр дихання. В печінці проникають через клітинні мембрани гепатоцитів і руйнують всі важливі функції органа.
ХОС блокують ферменти, викликають розлад процесів обміну речовин. ДДТ є інгібітором функції коркової речовини наднирників, блокує тканинний дихальний фермент, викликає гіпоксію і асфіксію, проявляє ембріотоксичну і таратогенну дію.
Ознаки – гостра отруєння характеризується загальним збудженням, підвищенням рефлекторної чутливості, яка змінюється пригніченням. Спостерігається салівація, прискорення дихання, носові витіки, клонімо-тонічні судоми окремих груп м’язів шиї, тулубу, кінцівок. Порушується зір і координація рухів, у жуйних з’являється задишка тимпанія передшлунків. Тварини більш лежать, в них з’являються плавальні рухи, можливі приступи судом, зупинка дихання.
Хронічне отруєння характеризується загальним пригніченням, зниженням апетиту, схудненням, частим сечовиділенням і дефекацією.При важкому отруєнні можливий тремор, атаксія, клонімо-тонічні судоми, парези і паралічі.
Пат. зміни - при гострому токсикозі катарально-геморагічне запалення слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, кровонаповнення паренхіматозних органів.В трахеї, бронхах виявляють велику кількість пінистої рідини, легенева тканина набрякла, на слизових оболонках органів дихання крапкові крововиливи. Крововиливи також під ендокардом і епікардрм, в печінці, нирках, підшкірній клітковині, накопичення газів в рубці жуйних.
При хронічному отруєнні – жирова дистрофія, застій крові в органах черевної поржнини і легенях. Нирки повнокровні, малюнок згладжений, селезінка може бути збільшена, в серцевому м’язі і печінці інколи знаходять некротичні ділянки, тканина мозку набрякла.
Діагноз комплексний.
Лікування – направлене на запобігання всмоктування отрут в кров і видалення їх із шлунку.
Застосовують сольові послаблюючі, адсорбенти, обволікаючі, блювотні. Із слизових оболонок ХОС знімають тампонами, змоченими 2-3% розчином натрію гідрокарбонату.
Внутрішньовенно задають гіпертонічний розчин натрію хлориду, 40% глюкозу, 10% кальцію хлорид і кальцію глюконату по 0,5-1мл/кг маси. При судомах задають заспокійливі і снотворні засоби – 7% розчин хлоралгідрату врх 50 –75 мл., дрібним барбітал 50мг/кг.Специфічну антитоксичну дію має метіонін (25 мг/кг), глютатіон(100 мг/кг), аскорбінова кислота (5мг/кг) в поєднанні з глюкозою і альфа токоферолом.
Протипоказано застосування сульфаніламідів.
Профілактика – контролювати корми на вміст залишків хлорорганічних сполук, при обробці тварин не депускати передозування ХОС, дотримуватись правил безпеки при транспортуванні, не порушувати терміну випасання тварин після обробки с/г угідь
