Шляхи надходження отрут в організм

Основними шляхами надходження отруйних речовин в організм сільськогосподарських тварин є травний тракт, органи дихання,шкіра. Через шлунковокишковий тракт отруйні речовини надходять переважно при безконтрольному згодовуванні кормів, забруднених токсичними речовинами або тих, що містять підвищену кількість кормових добавок- кухонної солі, карбаміду і ін. Отруєння молодняка нерідко виникає при облизуванні забруднених предветів, волосяного покриву.Всмоктуються отруйні речовини в основному в тонкому відділі кишковика, інколи починаючи із ротової порожнини.Через органи дихання отруйні речовини потрапляють при використанні фосфороорганічних пестицидів у формі аерозолей.Всмоктування токсичних речовин через легені сприяє швидкому попаданню їх із лімфою в лімфовузли і інші імунокомпетентні органи. Всмоктування токсичних речовин через шкіряний покрив відбувається при протипаразитарних обробках.

6. Виведення отрут із організму. Виведення отрут із організму тварин відбувається через молоко, піт, слину, з калом та сечею. Швидкість виведення токсичних речовин впливає на силу токсичної дії, оскільки це визначає тривалість надходження токсичних речовин в організм та експозицію контакту з клітинами і тканинами організму. Через легені видяляється більшість летких речовин з повітрям що видихається, а також багато летких метаболітів які утворюються в процесі біотрансформації отрути. Через нирки із сичею виділяється більшість органічних і неорганічних сполук (солі, алкалоїди та глікозиди, деякі метали, ефірні олії). Виведення через шлунково-кишковий тракт відбувається шляхом потрапляння отрут в печінку де вони піддіються перетворенням і частково потрапляють із жовчю в тонкий відділ кишечника потім частина отрути виділяється з калом, а частина знов всмоктується в кров потрапляє в нирки і виводиться з сичею. Через шлунково кишковий тракт виводяться хлористі сполуки та метали. Через шкіру виводяться солі важких металів. Майже всі токсичні речовини виводяться з молоком. Вивиляючись із статевими секретами отрути негативно впливають на заплідненість, генетичні фактори і подальший розвиток приплоду.

7. Поняття про кумуляцію, антагонізм і синергізм отрут. Кумуляція отрути- це накопичення токсичних речовин в організмі і тканинах.Найчастіше отруйні речовини кумулюються в головному і спинному мозку, кістках, легенях, се рці, печінці, нирках, селезінці, скелетних м’язах і утримуються до 1 року.

Антагонізм отрут- здатність до протилежноі дії, внаслідок чого токсична дія отрути на організм тварини посилюється чи послаблюється.

Синергізм отрут – взаємодія отрут, в результаті якої дія отрути на організм тварини посилюється.

8. Етіологія, клінічні симптоми, діагностика, лікування і профілактика отруєнь. Діагностику отруєнь проводять, виходячи із даних анамнезу, клінічних симптомів, результатів паталогоанатомічного розтину і хімікотоксикологічного дослідження кормів, води, органів і тканин загиблих чи вимушенозабитих тварин.

Із анамнестичних даних використовують раптовість захворювання та порівняно швидку загибель тварин, масовість, відсутності у більшості випадках пропасниці.

Клінічні симптоми при отруєнні і блискавичному перебігу характеризується ураженням життєвоважливих центрів (судоми, порушення координації рухів). Хронічний перебіг характеризується в’ялим проявом клінічних симптомів.

Велике значення для встановлення діагнозу має органолептична оцінка запаху вмісту шлунка при розтині, колір слизових оболонок.Основним при діагностиці отруєнь є хіміко-токсикологічне дослідження, при чому важливе значення має правильне взяття та пересилання проб.Заходи по збереженню тварин складаються із двох етапів: надання правильне взяття та пересилання проб.Заходи по збереженню тварин складаються із двох етапів: надання першої допомоги тваринам і подальшого лікування їх.

Перша допомога спрямовується на запобігання надходження отруйних речовин в організм та зменшення концентрації тих, що надійшли.

Лікування спрямовують на припинення подальшого всмоктування токсичних речовин та усунення загрозливих для життя тварини симптомів.

Для видалення токсичних речовин застосовують розчин калію марганцевокислого, блювотні засоби(апоморфін).

Для зниження запалення слизової оболонки вводять в середину обволікаючі

(відвар льону, желатин, крохмаль);

для запобігання всмоктування токсичних речовин- білкову воду (яєчний білок на 0.5л води).

Для прискорення виведення токсичних речовин призначають проносні. При всмоктуванні токсичних речовин в кров назначають антидоти.