Система адміністративного процесуального права

Як і будь-яка інша галузь національного права адміністратив­не процесуальне право структурно утворюється із певної пос­лідовності окремих елементів, частин. Ці елементи між собою взаємопов'язані, взаємообумовлені та взаємозалежні. Сукуп­ність таких елементів у підсумку утворює таке поняття, як система адміністративного процесуального права.

Система адміністративного процесуального права — внутрішня структура цієї галузі права, яка відповідає змісту тих суспільних відносин, що регулюються адміністративним процесуальнім правом. Ця система вказує, як саме і з чого утворюється галузь права, які специфічні положення та понят­тя використовуються у межах адміністративного процесу.

Традиційно поняття системи галузі права пов'язується із такими юридичними категоріями, як, по-перше, норма права, по-друге, правовий інститут, по-третє, підгалузь права. Саме ці елементи і утворюють кожну окремо взяту галузь права.

Перераховані юридичні категорії викладені у такій послі­довності не випадково, позаяк первісним елементом у системі права вважається норма права, сукупність яких, об'єднаних спільним предметом правового регулювання, утворює, своєю чергою, правовий інститут. Про поняття норми права йшлося у попередній главі, зокрема, при характеристиці правових за­сад функціонування адміністративних судів України.

Отже, інститут адміністративного процесуального пра­ва — це сукупність адміністративних процесуальних норм, які регулюють однорідні процесуальні відносини. У адміністратив­ному процесуальному праві, зокрема, можна виділити такі правові інститути: інститут сторін у адміністративному про­цесі, інститут апеляційного оскарження рішень адміністратив­них судів тощо.

І, нарешті, найбільшою складовою галузі права може бути її підгалузь, яка поєднує в собі кілька однорідних предмет­но-пов'язаних правових інститутів даної галузі, інколи її нази­вають збільшеним інститутом. Прийнято вважати, що підга­лузь права займає проміжне місце між правовим інститутом і галуззю права. В теорії адміністративного процесуального пра­ва поки що не склалися думки щодо наявності чи відсутності В ЙОГО структурі підгалузей. В інших процесуальних галузях права інститути не виділяються.

Традиційно головним критерієм об'єднання норм права та їх розподілу за структурними частинами є предмет правового регулювання. Відповідно система адміністративного процесу­ального права передбачає виокремлення правових інститутів, що об'єднуються в загальну і особливу частини^. Відзначимо, що усі існуючі галузі національного права, як правило, утво­рені із загальної та особливої частин.

Оскільки до складу загальної та особливої частин адмініст­ративного процесуального права входять правові норми та інститути, то відповідно загальна і особлива частина цієї га­лузі права безпосередньо залежить від структури норматив­но-правового акта, який регулює розгляд та вирішення адмі­ністративними судами публічно-правових спорів — КАС Ук­раїни.

Значення загальної частини адміністративного процесуаль­ного права полягає у тому, що вона містить у собі фундамен­тальні положення, визначає основні правила адміністративного процесу. Ця частина закріплює понятійний апарат, який засто­совується в інститутах особливої частини. До загальної час­тини входять норми права, які так чи інакше застосовуються у всіх сферах адміністративного процесу.

Тобто загальна частина включає найбільш характерні, загальнопоширені категорії адміністративного процесу; об'єднує норми й інститути, які відіграють визначальну роль для всієї галузі адміністративного процесуального права, усіх прова­джень і стадій адміністративного процесу^.

Загальна частина адміністративного процесуального права відповідає змісту І, II, VI розділів КАС України.

До загальної частини адміністративного процесуального права належать правові норми, які закріплюють:

— принципи адміністративного процесу;

— правовий статус учасників адміністративного процесу (ад­міністративного суду, сторін, третіх осіб, їх представників. Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини,

прокурора, органів державної влади, органів місцевого са­моврядування, фізичних та юридичних осіб, секретарів су­дового засідання, судових розпорядників, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів);

— питання судових викликів і повідомлень, засобів фіксуван­ня адміністративного процесу, доказів, судових витрат і строків;

— заходи процесуального примусу.

Перераховані питання, які регулюються процесуальними нормами КАС України, дають можливість визначити осново­положні засади, необхідні для вирішення по суті адміністра­тивної справи, яка є предметом розгляду в адміністративному суді, здійснення адміністративного судочинства у судах пер­шої, апеляційної та. касаційної інстанцій.

Особлива частина адміністративного процесуального права, використовуючи положення загальної частини, дає відповіді на запитання: як саме має порушуватись і розглядатись адмі­ністративна справа, як слід процесуально оформити рішення, прийняте адміністративним судом щодо публічно-правового спору, які саме існують процесуально-правові засоби забезпе­чення законності, повноти та обґрунтованості судового рішен­ня в адміністративному процесі, яким чином забезпечується виконання судових рішень в адміністративних справах.

Тобто до особливої частини включені норми та інститути, які регулюють порядок розгляду та вирішення справ за стадія­ми судочинства'.

Положення особливої частини адміністративного процесу закріплені відповідно у III, IV та V розділах КАС України.

Отже, особлива частина адміністративного процесуального права об'єднує правові норми, як закріплюють:

— порядок порушення адміністративної справи в адміністра­тивному суді першої інстанції;

— зміст і особливості розгляду та вирішення адміністративної справи в адміністративному суді першої інстанції;

— зміст та порядок ухвалення судових рішень в адміністра­тивних справах;

— порядок порушення адміністративної справи в апеляційно­му адміністративному суді;

-----зміст і особливості розгляду та вирішення адміністративної справи в апеляційному адміністративному суді;

— порядок порушення адміністративної справи в адміністра­тивному суді касаційної інстанції;

— зміст і особливості розгляду та вирішення адміністративної справи в адміністративному суді касаційної інстанції;

— зміст і особливості порушення, розгляду та вирішення адмі­ністративної справи у порядку провадження за виняткови­ми обставинами;

— зміст і особливості порушення, розгляду та вирішення адмі­ністративної справи у порядку провадження за нововиявле-ними обставинами;

— процедуру виконання судових рішень в адміністративних справах.

У підсумку зазначимо, що, оскільки, як наголошувалось ви­ще, виконання судових рішень в адміністративних справах не є, з огляду на його специфіку і зміст, класичною стадією адмі­ністративного процесу, відтак цілком обгрунтовано слід вважа­ти, що питання виконання судових рішень в адміністративних справах, які покладаються на органи Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, не входять до особливої частини адміністративного процесуального права.

Отже, система адміністративного процесуального пра­ва — це внутрішньо узгоджена, логічно, послідовно організо­вана сукупність адміністратгівнга процесуальних норм та ін­ститутів, які об 'єднані слтьними предметом і методом пра­вового регулювання.